Рішення

від 18.06.2019 по справі 392/1363/18

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/1363/18

Провадження № 2/392/216/19

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Березія Ю.А.,

при секретарі Красній Г.Г.,

з участю

представника позивача адвоката Прилуцького М.М.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Березовської Ольги Валеріївни, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - фермерське господарство "Прилуцький" про визнання протиправними, скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації права власності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просив: 1) визнати протиправними дії Маловисківської міської ради щодо затвердження проекту землеустрою з надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,5 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , для ведення особистого селянського господарства; 2) скасувати рішення сесії Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області від 31.07.2018 року № 1162 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за адресою по АДРЕСА_1 ; 3) визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,5 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована по АДРЕСА_1 , номер запису - 27536813 від 13.08.2018 року.

Позов мотивовано тим, що 12 березня 2018 року позивач звернувся до Маловисківської міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для садівництва площею 0,12 га, яка розташована по АДРЕСА_1 з метою доступу до земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 , яка належить позивачеві на праві власності та з трьох сторін ізольована іншими земельними ділянками.

Позивач зазначив, що єдиний доступ до земельної ділянки без порушення прав інших землевласників був наявний лише зі сторони з вул. Першотравнева, за рахунок проїзду по землі комунальної власності Маловисківської міської ради.

31 травня 2018 року за результатами розгляду заяви сесією Маловисківської міської ради рішення про її задоволення не було прийнято. Представник Маловисківської міської ради Цибульський І.А. на засіданні постійної комісії з земельних питань та сесії Маловисківської міської ради усно аргументував, що Маловисківська міська рада не має можливості надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв`язку з тим, що аналогічний дозвіл на ту саму земельну ділянку вже видано іншій особі рішенням Маловисківської міської ради № 496 від 26.01.2017 року.

12 квітня 2018 року позивач повторно звернувся до відповідача з новим клопотанням про те, щоб земельна ділянка у тому ж місці не надавалась у власність іншій особі, а саме ОСОБА_2 , оскільки надання у власність цієї земельної ділянки ізолює проїзд до земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 , яка належить позивачеві на праві власності, але рішення Маловисківською міською радою не було прийнято.

31 липня 2018 року затверджено проект землеустрою ОСОБА_2 та надано у власність спірну земельну ділянку площею 0,5 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , відповідно до рішення сесії № 1162.

13 серпня 2018 року приватним нотаріусом Березовською О.В. проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку.

Позивач вважає незаконними рішення Маловисківської міської ради щодо відмови у задоволенні заяв позивача з посиланням на такі обставини: 1) прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, видане одній особі, не позбавляє іншу особу права отримати аналогічний дозвіл на ту саму земельну ділянку; 2) рішення Маловисківської міської ради № 1162 від 31.07.2018 року прийнято з порушенням регламенту та з наданням незаконної переваги одному громадянину перед іншим; 3) дії та рішення відповідачів вчинено з порушенням законних прав та інтересів позивача, а саме земельна ділянка, яка надана ОСОБА_2 у власність, відведена за рахунок єдиного вільного проїзду до земельної ділянки позивача за відсутності інших під`їзних шляхів; 4) проект землеустрою, за результатами затвердження якого прийнято рішення про надання спірної земельної ділянки у власність, не відповідає вимогам землевпорядного та містобудівного законодавства; 5) оспорюване рішення Маловисківської міської ради № 1162 від 31.07.2018 року, ухвалено з порушенням вимог частини 11 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та пункту 2 частини 1 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

19 жовтня 2018 року ухвалою судді відкрито провадження в цивільній справі (а.с. 60).

28 листопада 2018 року представник відповідача Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив залишити матеріали позовної заяви без розгляду.

Відзив мотивовано тим, що заявлені позивачем вимоги суперечать одна одній та унеможливлюють їх розгляд по суті в одному провадженні.

На думку представника відповідача вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішення сесії органу місцевого самоврядування, належить розглядати відповідно до вимог КАС України, а про визнання протиправною та скасування державної реєстрації права власності - відповідно до вимог ЦПК України (а.с. 80-81).

18 грудня 2018 року відповідач ОСОБА_2 надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила повністю відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Відзив мотивовано тим, що відповідач, як мешканка с. Олександрівка Маловисківського району, мала право звернутися про виділення земельної ділянки для ведення селянського господарства, а Маловисківська міська рада, як орган місцевого самоврядування, мала право розглянути це питання та надати згоду на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. Відповідач вказує на те, що вищевикладене ні в який спосіб не порушує право власності, у тому числі і на земельну ділянку позивача. Рішенням Маловисківської міської ради № 496 від 26.01.2017 року відповідачеві було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою. Відповідач зазначила, що позивач жодного разу не звертався до неї ні в усній, ні в письмовій формі з проханням укласти договір сервітуту щодо проїзду до земельної ділянки, яка належить йому на праві власності. Відповідач стверджує про те, що проїзд до своїх земельних ділянок позивач може здійснювати з боку вулиці Першотравневої та з протилежного боку. Відповідач не погодилась з думкою позивача про те, що Маловисківська міська рада допустила порушення Регламенту під час прийняття рішення щодо спірної земельної ділянки та допустила перевагу одному громадянину перед іншим, оскільки відповідач звернулася з питанням виділення зазначеної земельної ділянки ще 6 грудня 2016 року, а позивач - 12 березня 2018 року. Проект землеустрою щодо земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства був виготовлений державним підприємством "Центр державного земельного кадастру", яке на думку відповідача має необхідні для проведення такого виду робіт дозвільні документи, кваліфікаційні сертифікати, свідоцтва про повірку засобів вимірювальної техніки, реєстраційні посвідчення. Відповідач зазначила, що проект пройшов рецензію (погодження) у ГУ "Держгеокадастру Кіровоградської області у Маловисківському районі. На думку відповідача, позивачем не надано суду рішення уповноважених органів, рішення іншого суду, яке набрало законної сили, які б встановили невідповідність вказаного проекту вимогам чинного законодавства. Щодо порушень, пов`язаних з оприлюдненням рішення, яке ухвалено Маловисківською міською радою, відповідач зазначила, що рішення № 1162 від 31.07.2018 року є виключно рішенням індивідуально-правового характеру і набирає чинності з моменту його прийняття, тобто несвоєчасне оприлюднення цього рішення не спричинило негативних та несприятливих наслідків як позивачеві, так і членам територіальної громади. Відповідач зазначила, що рішення, яке оскаржує позивач, є ненормативним актом індивідуальної дії та вичерпало свою дію після його застосування, а тому не порушує право позивача (а.с. 87-89).

3 січня 2019 року до суду надійшла заява приватного нотаріуса Березовської О.В. про те, що державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, а саме положень ч. 2 ст. 9 та ст. 15 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (а.с. 100).

26 лютого 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду (а.с. 108).

10 квітня 2019 року відповідач Маловисківська міська рада Маловисківського району Кіровоградської області надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити повністю у задоволенні позову.

Відзив мотивовано тим, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється: 1) затвердженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; 2) вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення та умов надання, а у разі необхідності - вимог щодо відшкодування витрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Представник відповідача зазначила, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Спірна земельна ділянка на час прийняття рішення, яке оскаржує позивач, не знаходилась у власності чи користуванні інших осіб. Вимоги позивача щодо унеможливлення доступу до його земельної ділянки вирішуються шляхом домовленості між сторонами або в інший спосіб, визначений чинним законодавством України. На момент надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам міської ради, а саме гр. ОСОБА_2 , право позивача не порушувалося, тому, що його фактично не існувало. Представник відповідача зазначила, що 31.05.2018 року Маловисківською міською радою вперше на розгляд сесії було винесено проект рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,50 га за заявою ОСОБА_2 , але рішення не було прийнято, тому що не набрало достатньої кількості голосів. Вдруге 3.07.2018 року це й же проект рішення був винесений на розгляд сесії, але знову не був прийнятий у зв`язку з тим, що не набрав більшості голосів депутатів. Втретє 31.03.2018 року це й же проект рішення був винесений на розгляд сесії та було прийнято рішення № 1162. На думку представника відповідача, відповідно до п. 5 ст. 68, ст. 89 та 144 Регламенту рішення, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку вважаються відхиленими, що не перешкоджає внесенню їх на розгляд на наступне пленарне засідання. Норми ст. 144 Регламенту мають пряме значення щодо роботи постійних комісій, а не до пленарного засідання сесії.

Позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).

Згідно частин 1 та 3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що 30 травня 2017 року зареєстровано право власності позивача ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, на підставі договору купівлі-продажу № 183 від 30.05.2017 року (а.с. 9).

12 лютого 2018 року зареєстровано право оренди ФГ "Прилуцький" на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, на підставі договору оренди землі від 12.02.2018 року; строк дії договору - до 19.02.2018 року з правом пролонгації (а.с. 10).

12 березня 2018 року позивач ОСОБА_3 , як учасник бойових дій, звернувся до Маловисківської міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність для садівництва земельної ділянки площею 0,12 га, яка розташована по АДРЕСА_1 та межує із земельними ділянками, кадастрові номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , з метою одержання доступу до земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка належить позивачеві на праві власності (а.с. 11).

Як вбачається з листа-відповіді № 1047 від 11.05.2018 року Маловисківської міської ради, заява позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність була розглянута на засіданні постійної комісії та винесена на розгляд чергової 37 сесії Маловисківської міської ради. Рішення не прийнято, оскільки не набрало необхідної кількості голосів та буде винесено повторно на розгляд чергової сесії (а.с. 14).

12 квітня 2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Маловисківської міської ради із заявою з проханням не погоджувати та не затверджувати проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1 , з метою збереження доступу до земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка належить позивачеві на праві власності (а.с. 12).

11 травня 2018 року листом № 1032 Маловисківська міська рада проінформувала позивача про те, що заява з проханням не погоджувати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення ОСОБА_2 буде розглядатись на засіданні постійної комісії та винесена на розгляд чергової сесії Маловисківської міської ради, яка відбудеться наприкінці травня 2018 року (а.с. 15).

3 травня 2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Маловисківської міської ради із заявою про внесення змін в рішення № 496 від 26 січня 2017 року щодо скасування згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що надання вищевказаної земельної ділянки у власність унеможливлює доступ до належної позивачеві земельної ділянки (а.с. 13).

1 червня 2018 року Маловисківська міська рада листом № 1161/1 проінформувала позивача про те, що його заява з проханням не погоджувати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення ОСОБА_2 розглянута на засіданні постійної комісії та винесена на розгляд чергової сесії Маловисківської міської ради. Рішення не прийнято, тому, що не надрало необхідної кількості голосів (а.с. 16).

31 липня 2018 року Маловисківською міською радою Маловисківського району Кіровоградської області ухвалено рішення № 1162 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ - А.01.03) за адресою: АДРЕСА_1 , передано гр. ОСОБА_2 у власність земельну ділянку загальною площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення Маловисківської міської ради Кіровоградської області та зобов`язано землекористувача використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, утримувати її в належному санітарному стані та своєчасно і в повному обсязі сплачувати плату за землю (а.с. 21).

Наслідки голосування депутатів Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області за заявами позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_2 викладені у відповідних виписках: 31 травня 2018 року про розгляд заяви ОСОБА_3 - рішення не прийнято (а.с. 17); 31 травня 2018 року про розгляд заяви ОСОБА_2 - рішення не прийнято (а.с. 18); 3 липня 2018 року про розгляд заяви ОСОБА_2 - рішення не прийнято (а.с. 19); 31 липня 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 - рішення прийнято (а.с. 20).

Наведені обставини вказують на такі права і обов`язки сторін.

Статтею 321 ЦК України встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради проводиться вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу (пункти "а" і "б" частини 1 статті 12 ЗК України).

Землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання (частина 1 статті 23 ЗК України).

Земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок (стаття 33 ЗК України).

Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо (частина 3 статті 35 ЗК України).

Як вбачається із заяви позивача від 12 березня 2018 року, позивач ОСОБА_3 просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність для садівництва земельної ділянки площею 0,12 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , з метою одержання доступу до земельної ділянки, яка належить позивачеві на праві власності (а.с. 11).

Тобто, позивач просив виділити йому лише частину спірної земельної ділянки з метою забезпечення доступу до земельної ділянки до земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка належить позивачеві на праві власності.

У листі-відповіді № 1047 від 11.05.2018 року представник Маловисківської ради повідомив позивача про те, що рішення за його заявою не прийняте, оскільки не набрало необхідної кількості голосів та буде внесено повторно на розгляд чергової сесії (а.с. 14).

Тому, у судовому засіданні не підтверджено посилання позивача на те, що Маловисківською міською радою відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,12 га тому, що аналогічний дозвіл на те саму земельну ділянку надано іншій особі.

Суд не погоджується з думкою позивача про те, що рішення Маловисківської міської ради № 1162 від 31.07.2018 року ухвалено з порушенням регламенту та з наданням незаконної переваги одному громадянину перед іншим, оскільки відповідач ОСОБА_2 звернулася до Маловисківської міської ради щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для виділення у власність земельної ділянки загальною площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер НОМЕР_1 ) за адресою по АДРЕСА_1 ще 6 грудня 2016 року.

На час вирішення питання за заявою відповідача ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_3 ще не набув право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 .

Попередній власник земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 не оспорив рішення Маловисківської міської ради № 496 від 26.01.2017 року про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою.

За змістом пункту 5 статті 68 Регламенту Маловисківської міської ради Маловисківської міської об`єднаної територіальної громади рішення, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку вважаються відхиленими.

Але розділ 6 Регламенту не містить положень, які перешкоджають внесенню їх на розгляд повторно на наступні пленарні засідання.

За змістом статті 89 Регламенту одна й та ж пропозиція не може ставитись на голосування більше двох разів за одне пленарне засідання сесії.

Статтею 144 Регламенту визначено порядок прийняття рішень на засіданнях постійних комісій.

Тому, суд вважає помилковими висновки позивача про те, що рішення Маловисківської міської ради № 1162 від 31.07.2018 року ухвалено з порушенням регламенту та з наданням незаконної переваги одному громадянину перед іншим.

Суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що Маловисківською міською радою ухвалено рішення з порушенням законних прав та інтересів позивача, оскільки у судовому засіданні не встановлено належними і допустимими доказами факти створення перешкод відповідачем ОСОБА_2 щодо користування позивачем земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_2 .

Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) (стаття 98 ЗК України).

Право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху є одним із видів права земельного сервітуту відповідно до приписів статті 99 ЗК України, порядок встановлення земельних сервітутів урегульовано статтею 100 ЗК України.

Позивач не надав у розпорядження суду належні і допустимі докази про те, що після набуття відповідачем ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, він звертався до відповідача з вимогою про встановлення земельного сервітуту.

Тому, суд вважає помилковою думку позивача про те, що Маловисківською міською радою ухвалено рішення з порушенням законних прав та інтересів позивача.

Суд не погоджується з думкою позивача про те, що проект землеустрою, за результатами затвердження якого ухвалено рішення про надання спірної земельної ділянки ОСОБА_2 у власність, не відповідає вимогам землевпорядного та містобудівного законодавства, що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення Маловисківської міської ради від 31.07.2018 року № 1162.

Так, зазначений проект виготовлено спеціалізованою установою - державним підприємством "Центр державного земельного кадастру", яке не залучено до участі в справі.

В обгрунтування зазначеної обставини позивач посилається на положення статті 83 ЗК України, в частині заборони передачі у приватну власність землі під автомобільними дорогами.

Між тим, межі судового розгляду визначені частиною 1 статті 13 ЦПК України.

Наведена обставина не вказує на наявність порушеного права чи інтересу позивача на час звернення до суду.

Спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду, стосується його права на вільний проїзд до належної йому на праві власності земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 .

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною другою статті 16 ЦК України визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) відповідачем.

У рішенні Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається у частині першій статті 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Оцінка проекту землеустрою на предмет відповідності вимогам земельного та містобудівного законодавства не входить в предмет доказування за даним пред`явленим позовом.

Викладені позивачем обставини і наявні у матеріалах справи докази не вказують на те, що державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" порушено право власності позивача на належну йому на праві власності земельну ділянку.

Тому, суд вважає помилковою думку позивача про те, що проект землеустрою, за результатами затвердження якого ухвалено рішення про надання спірної земельної ділянки ОСОБА_2 у власність, не відповідає вимогам землевпорядного та містобудівного законодавства, що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення Маловисківської міської ради від 31.07.2018 року № 1162.

Суд не погоджується з думкою позивача про те, що підставою для скасування рішення Маловисківської міської ради № 1162 від 31.07.2018 року є порушення відповідачем частини 11 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" та пункту 2 частини 1 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Зазначене рішення має індивідуально-правовий характер і набирає чинності з моменту його прийняття, а тому несвоєчасне оприлюднення цього рішення, не має несприятливих наслідків для позивача та не є підставною для скасування цього рішення у судовому порядку.

Вимога позивача про визнання протиправною і скасування державної реєстрації права власності є похідною від вимоги про визнання протиправним і скасування рішення сесії Маловисківської міської ради, а тому не підлягає задоволенню з вищезазначених підстав.

Таким чином, для задоволення позову суд не має законних підстав.

Судові витрати слід віднести за рахунок держави, враховуючи положення статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 264, 265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_3 відмовити у задоволенні позову до Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Березовської Ольги Валеріївни, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - фермерське господарство "Прилуцький" про визнання протиправними, скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації права власності.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;

відповідач Маловисківська міська рада Маловисківського району Кіровоградської області, вул. Спортивна, 6 в м. Мала Виска Кіровоградської області, код в ЄДРПОУ 04055373;

відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ;

відповідач приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Березовська Ольга Валеріївна, АДРЕСА_3 ;

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору фермерське господарство "Прилуцький", провулок Набережний, 1 в с. Олександрівка Маловисківського району Кіровоградської області, код в ЄДРПОУ 33418263.

Повне рішення буде виготовлено в строк до 28 червня 2019 року.

Головуючий суддя