ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/795/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Кучко А.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" (61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 23, кв. 10) до Товариства з обмеженою відповідальністю "С - Инвест" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 4 - А, офіс 72) про стягнення 850576,03 грн. за участю представників:
від позивача - Паркулаб А.В., довіреність б/н від 01.08.2018
від відповідача - не прибув
ВСТАНОВИВ:
Судові процедури.
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "С - Инвест" про стягнення 850576,03 грн., що складається із: суми пені у розмірі 725650,81 грн. та суми 3 % річних у розмірі 124925,22 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/795/19 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 22.04.2019 о 10:45.
16.04.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від ТОВ "С-Инвест" надійшов відзив на позовну заяву (вх. №9298), який досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2019 відмовлено відповідачу в задоволенні клопотань: про залишення позову без руху з наступним залишенням без розгляду та про поверненням позивачу в силу ст.ст. 162, 164, 172, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 174 ГПК України, яке викладено у відзиві на позовну заяву (вх. № 9298 від 16.04.2019).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2019 відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про залучення ОСОБА_1 до участі у справі, в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (вх. № 9342 від 16.04.2019).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2019 відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про залучення Шевченківського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області до участі у справі, в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (вх. № 9344 від 16.04.2019).
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2019 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 20.05.2019 об 11:20.
06.05.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від ТОВ "Дрімлайт" надійшла відповідь на відзив (вх. № 10997), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 20.05.2019 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 27.05.2019 о 14:20.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2019 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про вступ третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (вх. №12144 від 20.05.2019).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2019 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 04.06.2019 о 09:45.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 04.06.2019 задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та розгляд справи відкладено на 02.07.2019 о 12:30, на підставі ч. 1 ст. 216 ГПК України.
Позивач у судове засідання 03.07.2019 з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 725650,81 грн. та 3 % річних у розмірі 124925,22 грн.
Відповідач у судове засідання 03.07.2019 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення з датою (12.06.2019) та відміткою про вручення уповноваженій особі відповідача ухвали суду від 04.06.2019 (т.с. ІІ а.с. 87).
За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, господарським судом встановлено наступне.
Обставини справи.
03.12.2007 Товариством з обмеженою відповідальністю "С-Инвест", (забудовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт", (замовником) було укладено договір №144 (далі договір), предметом якого є будівництво офісного центру з об`єктами інфраструктури за адресою м. Харків, вул. Бажанова, 28 і передача у власність ТОВ "Дрімлайт" нежитлового приміщення орієнтовною площею 163 кв.м., розташованого на 9 поверсі у строк 4 квартал 2009 року.
Відповідно до п. 3.1. Договору вартість приміщення, передбачена даним договором, складає 1238429,18 грн., в т.ч. НДС 20% - 206404,86 грн., що на момент підписання даного договору складає еквівалент 240425,00 дол. США.
Пунктом 3.2. Договору сторони передбачили, що замовник здійснює оплату по даному договору в національній валюті України по курсу НБУ на момент оплати, збільшеному на поправочний коефіцієнт 1,02, шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок забудовника або безпосередньо в касу забудовнику відповідності до узгодженого графіка, вказаного в Додатку №2, який є невід`ємною частиною даного Договору.
У відповідності до п. 3.3. договору у разі росту курсу долара США по відношенню до національної валюти сума, яка підлягає внесенню згідно графіка, збільшується прямо пропорційно росту курсу долара США, встановленому НБУ на момент оплати. Курс долара США збільшується на поправочний коефіцієнт 1,02.
16.06.2010 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, у пункті 2 якої вони домовились доповнити п. 1.7, виклавши його в наступній редакції:
"П. 1.7. строк отримання забудовником дозволу на проведення будівельно-монтажних робіт та строк поновлення будівельних робіт на об`єкті визначається 30 серпня 2010 року."
Також, додатковою угодою №1 до договору сторони домовились п. 3.1. Договору викласти в наступній редакції:
"П. 3.1. Вартість приміщення, передбаченого даним договором складає 1238429,18 грн., в т.ч. НДС 20% - 206404,86 грн. Вказана вартість приміщення є кінцевою та перерахунку не підлягає."
Відповідно до пункту 4 додаткової угоди №1 до договору станом на 30.09.08 року замовником внесено грошові кошти в сумі 700664,78 грн., в т.ч. НДС 20% - 116777,46 грн., згідно графіка здійснення платежів (Додаток №2 до Договору), що складає еквівалент 136025,00 доларів США.
Згідно з пунктом 6 додаткової угоди №1 до договору з моменту підписання даної додаткової угоди пункти 3.2, 3.3. Договору та Додаток №2 до договору "Графік здійснення платежів" вважати такими, що втратили силу.
Додатковою угодою №1 до Договору сторони домовились доповнити договір п. 7.9, виклавши його в такій редакції:
"П. 7.9. У випадку неприйняття забудовником заходів щодо виконання зобов`язань, передбачених п.2 дійсної додаткової угоди, замовник має право розірвати договір №144 від 03.12.07р. в односторонньому порядку.
Договір вважається розірваним з моменту отримання забудовником письмового повідомлення про дострокове розірвання договору.
Забудовник протягом 90 днів після розірвання договору зобов`язується повернути замовнику перераховані грошові кошти в сумі еквівалентній 136025,00 доларів США по курсу НБУ на момент платежу збільшеному на поправочний коефіцієнт 1,02.".
З листа відповідача №195 від 05.12.2016 на лист ТОВ "Дрімлайт" №2 від 07.11.2016 року вбачається, що дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкті №ХК12412029814 було отримано 27.02.2012 року, будівельно-монтажні роботи було поновлено на початку 2012 року.
30.10.2017 позивач направив відповідачеві лист №4, в якому повідомив останнього про розірвання договору в односторонньому порядку і заявив вимогу повернути у строк до 29.01.2018 сплачені Товариством з обмеженою відповідальність "Дрімлайт" грошові кошти в сумі, еквівалентній 136 025,00 доларів США по курсу НБУ на момент здійснення платежу, збільшеної на коригуючий коефіцієнт 1,02.
Листом №286 від 08.11.2017 відповідач не прийняв розірвання договору та відмовився повертати сплачені позивачем грошові кошти, посилаючись на те, що п. 7 додаткової угоди втратив свою силу.
Вищенаведене стало підставою у листопаді 2017 року для звернення позивача з позовом до господарського суду. Так, рішенням господарського суду Харківської області від 06.02.2018 по справі №922/3821/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018, позов ТОВ Дрімлайт до ТОВ С-Инвест задоволено повністю, розірвано договір №144 від 03 грудня 2007 року, укладений між Товариством обмеженою відповідальністю Дрімлайт та Товариством з обмеженою відповідальністю С-Инвест , стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю С-Инвест на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дрімлайт грошові кошти в сумі 3877182,92 грн., що еквівалентно 136025, 00 доларів США, судовий збір в сумі 59757,74 грн.
Позиція позивача.
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.02.2018 по справі №922/3821/17 встановлено, що ТОВ С-Инвест належним чином не виконав зобов`язання, передбачені пунктом 2 додаткової угоди №1 від 16.06.2010, що дало ТОВ Дрімлайт підстави розірвати договір і вимагати повернення грошових коштів відповідно до п. 7 додаткової угоди. Обставини, встановлені в рішенні Господарського суду Харківської області від 06.02.2018 по справі №922/3821/17, є преюдиційними для даної справи.
Відповідач умови п. 7. 7 додаткової угоди і рішення суду добровільно не виконав. Станом на сьогодні рішення Господарського суду Харківської області від 06.02.2018 по справі №922/3821/17 виконано частково, в рамках виконавчого провадження стягнуто 3 409 499,56 грн.
Пунктом 7 додаткової угоди №1 від 16.06.2010 передбачено, що за прострочення перерахування грошових коштів, передбачених п. 7.9. Договору, Забудовник сплачує Замовнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, чинної в період, за який обраховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
При цьому, позивачем наголошено про те, що у даній справі зобов`язання відповідача зі сплати грошових коштів виникло відповідно до п. 7 додаткової угоди №1 до договору №144 від 03.12.2007, що підтверджено судовими рішеннями по справі №922/3821/17. Також, позивачем наголошено про те, що рішення суду по справі №922/3821/17 не породило нових зобов`язань ТОВ С-Инвест , а підтвердило факт порушення вже існуючого зобов`язання, визначило суму коштів, що становить зміст цього зобов`язання, забезпечило можливість застосувати примус до стягнення боргу, а також встановило протиправність поведінки ТОВ С- Инвест , яка полягала у невизнання права ТОВ Дрімлайт розірвати договір в односторонньому порядку, і в порядку захисту порушеного права підтвердило наявність у ТОВ Дрімлайт такого права.
Позивачем наголошено про те, що договір вважається розірваним з моменту отримання забудовником письмового повідомлення про дострокове розірвання договору, тобто, договір розірвано не за рішенням суду.
Обов`язок ТОВ С-Инвест повернути грошові кошти виник не за рішенням суду, а з факту отримання від ТОВ Дрімлайт листа від 30.10.2017 №4, яким повідомлено про розірвання договору і заявлено вимогу про сплату грошових коштів в сумі, еквівалентній 136 025,00 доларів США.
Строк виконання зобов`язання встановлений в п. 7 додаткової угоди №1 до договору №144 від 03.12.2007 і складає 90 днів з моменту отримання повідомлення про розірвання договору (отримано відповідачем 30.10.2017), а отже сплив 28.01.2018.
Позивачем під час розгляду справи наголошено про те, що зобов`язання відповідача сплатити 3877182,92 грн. виникло на підставі договору №144 від 03.12.2007 з моменту отримання листа від 30.10.2017 №4, а прострочено з 29.01.2018. Рішення суду від 06.02.2018 по справі №922/3821/17 не створило нового зобов`язання, а підтвердило порушення вже існуючого зобов`язання.
Так, позивачем зауважено про те, що відповідач прострочив виконання зобов`язання за договором №144 від 03 грудня 2007 року, починаючи з 29 січня 2018 року. Зобов`язання виконано частково, на суму 3409499,56 грн., а саме: 1 359132,30 грн. отримано 13.02.2019, 1464721,15 грн. отримано 25.02.2019, 585 646,11 грн. отримано 05.03.2019.
Таким чином, позивачем наголошено про те, що відповідач прострочив виконання зобов`язання в розмірі 3877182,92 грн. з 29.01.2018 по 13.02.2019; в розмірі 2518050,62 грн. з 13.02.2019 по 25.02.2019; в розмірі 1053329,47 грн. з 25.02.2019 по 05.03.2019; в розмірі 467 683,36 грн. з 05.03.2019 по сьогодні.
Оцінка суду.
Предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 725650,81 грн. та суми 3 % річних у розмірі 124925,22 грн., у зв`язку з простроченням повернення грошових коштів в сумі 3877182,92 грн. після розірвання вказаного договору.
При цьому позивач вважає, що договір розірвано з моменту отримання забудовником письмового повідомлення про дострокове розірвання договору.
Проте, суд не погоджується з такими висновками позивача, виходячи з наступного.
Так, за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини першої статті 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.
Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.
Натомість статтею 188 ГК України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (частини друга-п`ята статті 188 ГК України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримавши від позивача лист про розірвання договору зазначив про неможливість розірвання договору в односторонньому випадку оскільки, станом на 07.11.2017, умови пункту договору виконані - дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкті отримано, будівельні роботи ведуться.
У зв`язку з чим позивач був вимушений звернутись з відповідним позовом до Господарського суду Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.02.2018 по справі №922/3821/17 договір розірвано. При цьому не було зазначено іншу дату, з якої договір вважається розірваним.
Враховуючи викладене та те, що договір розірвано за рішенням суду, останній, відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України, є розірваним з дня набрання чинності вищезазначеним рішенням, тобто з 15.05.2018. Отже, саме з 15.05.2018 у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти в сумі 3877182,92 грн.
Вищенаведене спростовує твердження позивача про розірвання договору з моменту отримання відповідачем письмового повідомлення та про виникнення у останнього обов`язку з 29.01.2018 повернути грошові кошти в сумі 3877182,92 грн.
З урахуванням зазначеного, господарський суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в сумі 90827,25 грн. за період з 15.05.2018 по 22.03.2019.
Стосовно вимоги про стягнення пені у розмірі 725650,81 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Пунктом 7 додаткової угоди №1 від 16.06.2010 передбачено, що за прострочення перерахування грошових коштів, передбачених п. 7.9. Договору, Забудовник сплачує Замовнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, чинної в період, за який обраховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Оскільки у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти в сумі 3877182,92 грн. з 15.05.2018, позивачем неправомірно нараховано пеню за період з 29.01.2018 по 14.05.2018.
Крім того, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (частина друга статті 653 ЦК України). Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов`язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (частина третя цієї статті).
Отже, розірвання договору припиняє його дію на майбутнє, але не впливає на факти укладення та дії цього договору включно до моменту його розірвання.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 червня 2018 року по справі 548/981/15-ц.
Великою Палатою Верховного Суду також викладено висновок (п. 56 Постанови), що з моменту розірвання кредитного договору кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені кредитним договором проценти та неустойку за період після розірвання цього договору.
Враховуючи викладене, позивач втратив право нараховувати неустойку, передбачену умовами договору, за період після розірвання цього договору.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення пені у розмірі 725650,81 грн. є неправомірною, у зв`язку з чим суд відмовляє в її задоволенні.
Щодо клопотання відповідача про застосування до позовних вимог про стягнення пені строку позовної давності, суд зазначає про те, що змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
З урахуванням наведеного, враховуючи висновки суду про необґрунтованість позовних вимог про стягнення пені у розмірі 725650,81 грн., клопотання відповідача про застосування позовної давності не підлягає розгляду.
Розподіл судових витрат у справі № 922/795/19.
З огляду на приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи висновки господарського суду щодо часткового задоволення позову, судовий збір зі сплати судового збору у даному разі покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С - Инвест" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 4 - А, офіс 72, код ЄДРПОУ 32567175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" (61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 23, кв. 10, код ЄДРПОУ 35474712) - 90827,25 грн. 3 % річних та витрати зі сплати судового збору в сумі 1362,40 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "11" липня 2019 р.
Суддя Г.І. Сальнікова
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2019 |
Оприлюднено | 15.07.2019 |
Номер документу | 83002597 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні