Ухвала

від 11.07.2019 по справі 372/1921/19

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1921/19

Провадження 1-кс-1196/19

ухвала

Іменем України

11 липня 2019 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3

представника власника майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського відділу ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019110230000479 від 28.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, яке погоджено прокурором Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 .

На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 17 січня 2019 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надано дозвіл на виконання будівельних робіт «Будівництво житлового комплексу з індивідуальними блокованими житловими будинками з вбудовано-прибудованими приміщеннями», замовником якого є ТОВ «СТОЛИЦЯ-БУД» (м. Київ, проспект Перемоги, 68/1, оф. 2, код згідно з ЄДРПОУ 32829753), генеральний підрядник ТОВ «БІЛДЕНС» (м. Київ, вул. Голосіївська, буд.9, оф. 24, код згідно з ЄДРПОУ 39773723).

Згідно вказаного дозволу на виконання будівельних робіт, місце розташування об`єкта будівництва знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастрові номери земельних ділянок є наступними: 3223155400:05:001:0080, 3223155400:05:001:0081, 3223155400:05:001:0082, 3223155400:05:001:0083, 3223155400:05:001:0084, 3223155400:05:001:0085, 3223155400:05:001:0086, 3223155400:05:001:0087, 3223155400:05:001:0088, 3223155400:05:001:0089, 3223155400:05:001:0090, 3223155400:05:001:0045, 3223155400:05:001:0044. Код об`єкта 1122.2 (будинки багатоквартирні підвищеної комфортності, індивідуальні).

Так згідно державного акту на право власності на земельну діяльну серія ЯЕ № 596908, власником земельної ділянки площею 2,7767 га, розташованої по вул. вул. Солов`яненка, 455, смт. Козин, Обухівського району Київської області, на підставі рішення 10 сесії 5 скликання Козинської селищної ради № 20 від 05.06.2007 року, є ТОВ «СТОЛИЦЯ-БУД», цільове призначення будівництво індивідуальних житлових будинків, котеджів, об`єктів соціальної інфраструктури зон загального користування та відпочинку.

Разом з цим, 19.12.2018 року Державною архітектурно-будівельної інспекцією у Київській області було відмовлено у наданні дозволу на виконання будівельних робіт «Будівництво житлового комплексу з індивідуальними блокованими житловими будинками з вбудовано-прибудованими приміщеннями», замовнику ТОВ «СТОЛИЦЯ-БУД», у зв`язку з неподанням документів необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу, при цьому було зафіксовано ряд порушень з боку ТОВ «СТОЛИЦЯ-БУД».

13.06.2019 слідчим Обухівського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , прокурором Обухівського відділу Києво-Святошинської прокуратури ОСОБА_3 за участі головного спеціаліста відділу з питань ДАБК ВК ОМР ОСОБА_8 , та головного спеціаліста відділу в Обухівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_9 проведено огляд місця події за адресою будівництва Київська область Обухівський район, смт. Козин вул. Солов`яненка, 455.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою. Вказане рішення сільська рада не приймала.

Постановою слідчого від 29.05.2019 року земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:05:001:0080, 3223155400:05:001:0081, 3223155400:05:001:0082, 3223155400:05:001:0083, 3223155400:05:001:0084, 3223155400:05:001:0085, 3223155400:05:001:0086, 3223155400:05:001:0087, 3223155400:05:001:0088, 3223155400:05:001:0089, 3223155400:05:001:0090, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, адже вказані земельні ділянки, є матеріальними об`єктами та такими, що незаконно вибули у приватну власність, що спричинило шкоду її законному володільцю, а саме територіальній громаді смт. Козин, Обухывського району, Київської області і стали об`єктом злочинних дій.

Враховуючи те, що застосування арешту на вказане майно дозволить припинити кримінальне правопорушення та унеможливить подальше його відчуження на користь інших осіб, а заборона на проведення подальшого будівництва надасть можливість органу досудового розслідування провести об`єктивне та неупереджене розслідування кримінального провадження для встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, винних осіб, що відповідає завданням та меті його проведення, слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала, зазначила, що на вказаних земельних ділянках здійснюється самовільне будівництво висотного будинку, хоча дозвіл надано на будівництво індивідуальних блокових будинків, а тому просить клопотання задовольнити.

Представник власника майна ОСОБА_5 подала письмові заперечення, в яких зазначила, що земельні ділянки на які слідчий просить накласти арешт, на праві власності належать ТОВ «Столиця-Буд». Земельні ділянки відносяться до підрозділу 02.01 «Для будівництва і обслуговування і житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» і підрозділу 02.02 «Для колективного житлового будівництва». Товариством було отримано всі необхідні дозвільні документи на будівництво житлового комплексу з індивідуальними блокованими житловими будинками. Також зазначила, що слідчим не досліджувалося питання власності на земельні ділянки, адже починаючи з 2007 року набуття товариством у власність земельної ділянки площею 2,7767 га, пізніше її поділ та державна реєстрація права власності на окремі земельні ділянки, ніким не оспорювалися. Слідчим не зазначено, які саме сліди злочину можуть містити земельні ділянки, яким чином вони можуть змінитися, не визначено інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Клопотання слідчого не містить обґрунтування підстав для заборони користування та розпорядження арештованим майном.

Крім того, вказаний арешт призведе до зупинення підприємницької діяльності з будівництва будинків, надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності власника майна, призведе до звільнення працівників, зриву графіку виконання будівельних робіт, що суттєво позначиться на інтересах замовників, інвесторів, тривалому перебуванні будівельного майданчика у стані порушення благоустрою. Також зазначила, що аналогічне за змістом та мотивами клопотання щодо земельних ділянок, вже розглядалося слідчим суддею Обухівського районного суду Київської області, за результатами розгляду якого 05.05.2019 постановлено ухвалу про відмову в накладенні арешту.

Враховуючи наявність всіх необхідних дозвільних документів, що виданні уповноваженими суб`єктами владних повноважень, відсутність об`єктивної необхідності у накладені арешту на земельні ділянки та забороні їх використання, недопустимості втручання в законну господарську діяльність, вважає клопотання слідчого необґрунтованим та немотивованим, а тому просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Представники власника майна в судовому засіданні заперечили щодо задоволення вказаного клопотання, додатково зазначили, що саме клопотання та додатки до нього не містять жодного доказу незаконного будівництва, використання власником майна або створення підроблених документів, крім того, будівництв о ведеться на земельній ділянці з відповідних цільовим призначенням. Будівництво ведеться відповідно до містобудівних умов та дозволу на виконання будівельних робіт, всі документи на будівництво та на земельні ділянки є чинні і не оспорюються в судовому порядку, таким чином клопотання обґрунтовується лише припущеннями щодо вчинення власником або іншими особами кримінально карних діянь.

Заслухавши прокурора, представників власника майна, дослідивши матеріали справи, вважаю клопотання таким, що не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що слідчим Обухівського ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12019110230000479, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 травня 2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3ст. 197-1 КК України,яке постановою об`єднано 05.07.2019 з кримінальним провадженням № 42019111200000377 від 03.06.2019 за ч.1 ст.361 КК України.

У відповідності до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Так, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Слідчий в клопотанні зазначив, що метою арешту вищезазначеного майна є збереження його як речового доказу, оскільки існують достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди або містіть інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набутті кримінально протиправним шляхом. Проте відповідних доказів не надав, та не довів в судовому засіданні можливість використання земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:05:001:0080, 3223155400:05:001:0081, 3223155400:05:001:0082, 3223155400:05:001:0083, 3223155400:05:001:0084, 3223155400:05:001:0085, 3223155400:05:001:0086, 3223155400:05:001:0087, 3223155400:05:001:0088, 3223155400:05:001:0089, 3223155400:05:001:0090, як доказу у кримінальному провадженні.

Крім того, накладення арешту на вищезазначене майно, призведе до надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності ТОВ «Столиця-Буд», оскільки слідчому судді не надано жодного належного та допустимого доказу здійснення неправомірної діяльності власника майна, яке може кваліфікуватись за ч.3 ст.197-1 та ч.1 ст.361 КК України.

Щодо правомірності дій власника, слідчому судді було надано державний акт на земельну ділянку на якій ведеться будівництво, власником якої є ТОВ «Столиця-Буд», цільове призначення для будівництва індивідуальних житлових будинків, котеджів, об`єктів соціальної інфраструктури, влаштування зон загального користування та відпочинку; витяги з Державного реєстру прав на нерухоме майно, договори оренди земельних ділянок; затвердженні містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва; експертний звіт щодо розгляду проектної документації де зазначено, площа ділянки під забудову -3,239 га, площа забудови 6,951 кв.м., поверховість 3-4 поверхи, умовна висота будинку до 13,2 м., кількість блокованих житлових будинків 11 шт.; дозвіл на виконання будівельних робіт.

Вказані документи спростовують обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, щодо необхідності накладення арешту на земельні ділянки, здійснення господарської діяльності на них та відчужувати, оскільки

Згідно ч.1,2ст.173КПК України, слідчийсуддя,суд відмовляютьу задоволенніклопотання проарешт майна,якщо особа,що йогоподала,не доведенеобхідність такогоарешту,а такожнаявність ризиків,передбачених абзацомдругим частинипершої статті170цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Тобто, обов`язок доведення необхідності арешту майна та наявності відповідних ризиків, законодавцем покладено на особу, що звернулася з клопотання про арешт майна.

У клопотанні слідчим не доведено необхідність задоволення клопотання про накладення арешту земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:05:001:0080,3223155400:05:001:0081,3223155400:05:001:0082,3223155400:05:001:0083,3223155400:05:001:0084, 3223155400:05:001:0085, 3223155400:05:001:0086, 3223155400:05:001:0087,3223155400:05:001:0088, 3223155400:05:001:0089, 3223155400:05:001:0090,тазаборони та обмеження користуванням, розпорядженням даним майном, а в матеріалах справи відсутні достатні та переконливі докази, що майно може бути певним чином приховано, знищено, зіпсовано, втрачено, передано, перереєстровано чи відчужено.

При вирішенні питання про арешт майна, відповідно дост. 173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

На підставівикладеного слідчийсуддя вважає,що клопотанняслідчого єнеобґрунтованим,оскільки нимне доведенонеобхідність йогозадоволення,в матеріалахклопотання відсутнідостатні тапереконливі докази,що майноможе бутипевним чиномприховано,знищено,зіпсовано,передано чивідчужено.Наведені слідчимобставини свідчатьпро відсутністьпідстав длянакладення арешту тазаборонита обмеженнякористуванням,розпорядженням даниммайном, саме з метою забезпечення збереження речового доказу, а іншої мети ініціатором клопотання не зазначено та не доведено доданими до клопотання матеріалами наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 170 КПК України. З огляду на це слідчий суддя вважає, що підстави накладення арешту відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132,170,171-173,309,369-372,532 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

В задоволені клопотання слідчого СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про арешт майна в кримінальному провадженні №12019110230000479 від 28.05.2019 року - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 15.07.2019.

Слідчий суддя ОСОБА_1