Рішення

від 15.07.2019 по справі 922/795/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2019 р.Справа № 922/795/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

Без участі представників сторін.

розглянувши заяву по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" (61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 23, кв. 10) до Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Инвест" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 4 - А, офіс 72) про стягнення 850576,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Харківської області перебувала справа № 922/795/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Инвест" про стягнення 850576,03 грн., що складається із: суми пені у розмірі 725650,81 грн. та суми 3 % річних у розмірі 124925,22 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.07.2019 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "С - Инвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" 90827,25 грн. 3 % річних та витрати зі сплати судового збору в сумі 1362,40 грн. В решті позову відмовити.

На розгляд Господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Инвест" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. №16144), в якій відповідач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

За змістом ст. 244 ГПК України додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту.

Суд зазначає, що підстави для виклику сторін відсутні у зв`язку з тим, що відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України подано належні докази понесення позивачем судових витрат.

Розрахунок витрат на професійну правничу допомогу був зазначений відповідачем у відзиві на позовну заяву (т.с. І а.с. 68).

Позивачем під час розгляду справи не надано заперечень проти розрахунку витрат на професійну правничу допомогу відповідача.

Також, під час розгляду справи відповідачем надавалися документи на підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу (т.с. І а.с. 54-59).

01.07.2019 відповідачем супровідним листом за вих. №011/07-2019 (вх. №15762) було надано платіжне доручення 589 від 04.06.2019 на суму 15000,00 грн., яке було досліджено у судовому засіданні 02.07.2019 та приєднано до матеріалів справи.

Правова позиція заявника.

Заява про ухвалення судом додаткового рішення мотивована посиланням на статті 126, 244 Господарського процесуального кодексу України, а також тим, що судом при ухваленні рішення не було вирішено питання про розподіл судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу.

Беручи до уваги, що судом не вирішено питання щодо понесених відповідачем судових витрат в частині адвокатських витрат, суд вважає за необхідне прийняти додаткове рішення в порядку визначеному статтею 244 Господарського процесуального кодексу України.

Про що суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В додатковій постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18 зроблено наступні правові висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Відповідачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

На підтвердження понесення адвокатських витрат відповідачем надано:

- копію договору № 01/04-2019 від 25.04.2019 (т.с. І а.с. 58);

- копію додаткової угоди № 1 від 25.04.2019 до договору №01/04-2019 від 25.04.2019 (т.с. І а.с. 59)

- акт виконаних робіт № 1 від 03.07.2019 на суму 15000,00 грн.

- платіжне доручення №589 від 04.06.2019 на суму 15000,00 грн.

У п.п. 6.1, 6.2. договору №01/04-2019 від 25.04.2019 сторони (позивач та адвокат) погодили умови оплати та розмір гонорару адвоката, який визначаються у додатковій угоді. Згідно п. 2. додаткової угоди № 1 від 25.04.2019 до договору №01/04-2019 від 25.04.2019 позивач та адвокат погодили, що гонорар за ведення справи №922/795/19 у суді першої інстанції становить 15000,00 грн.

Положення частин 2 та 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.11.2018 (справа № 910/8682/18) необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Суд також бере до уваги перелік погоджених сторонами послуг, визначених у Акті виконаних робіт № 1 до договору №01/04-2019 від 25.04.2019 на суму 15000,00 грн. та зазначає про обґрунтованість та правомірність адвокатських витрат.

Із врахуванням вищенаведеного, а також враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, з огляду на вимоги статті 129 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 221, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" (61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 23, кв. 10, код ЄДРПОУ 35474712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Инвест" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 4 - А, офіс 72, код ЄДРПОУ 32567175) - 13398,25 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено 15.07.2019 р.

Суддя Г.І. Сальнікова