Рішення

від 16.07.2019 по справі 400/500/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2019 р. № 400/500/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Приватного підприємства "Шик", вул. Грушевського, 19, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.11.2018 № 00110271406, № 00110281406, від 08.02.2019 № 00009331406, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Шик" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами :

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- № 00110271406 від 29.11.2018 року про застосування штрафної санкції, згідно пункту 1 статті 17 та статті 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06 липня 1995 року № 265( із змінами та доповненнями, далі Закон № 265) на суму 90 413,70 гривень;

- № 00110281406 від 29.11.2018 року про застосування штрафних санкцій, згідно пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затверджених Постановою Національного банку України від 12 грудня 2004 рок № 637 (із змінами та доповненнями далі Постанова № 637) на суму 242 325,50 гривень;

- № 00009331406 від 08.02.2019 року, згідно статті 17 Закону України Про державне регулювання та обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів № 481 від 19 грудня 1995 року( із змінами та доповненнями, далі Закон № 481) на суму 10 000,00 гривень.

Ухвалою суду від 07.03.2019р. провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.03.2019р. справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані податкові повідомленя-рішення є протиправними та такими, що суперечать нормам податкового законодавства. Твердження відповідача щодо ненадання позивачем всіх необхідних облікових документів на вимогу перевіряючих, є хибним, оскільки запиту на отримання облікових документів від податкового органу на сумум 45206,35грн., які є в наявності у позивача за юридичною адресою вул.Грушевського, 19, м. Первомайськ, Миколаївська область, підприємство під час перевірки не отримувало та огляд і вивчення таких документів за вказаною адресою, відповідачем не здійснювалось. Взагалі, всі облікові документи позивача зберігаються за вказаною вище адресою в приміщенні юридичної особи. Твердження позивача про неоприбуткування позивачем готівки за період з 18.06.2018р. по 30.10.2018р. з врахуванням перевіряючими максимальної тривалості зміни 24 години та невиконання Z-звіту, є помилковим. Відповідно до Акту перевірки, в якому зафіксовані всі порушення вивлені відповідачем, відсутні будь-які зауваження з боку перевіряючих до ведення КОРО, відсутності звітів і т.ін. Також, безпідставним є висновом відповідача в частині встановлено факту реалізації пляшки горілки нижчою за ціною, ніж встановлено законодавством. В чеку Z-звіту за 06.11.2018р. взагалі відсутня реалізація пляшки горілки "ЛГЗ Прайм" по ціні нижчою, ніж встановлено законодавством.

Отже, на думку ПП "Шик", рішення відповідача про застосування штрафних санкцій є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач заперечує прот позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та зазначає, що перевіряючими посадовими оосбами податкого органу проведено фактичну пеевірку господарської діяльності позивача, в ході якої виявлені порушення, що зафіксовані в Акті перевірки від 121.11.2018р. № 0271/14/29/14/20909882 (далі - Акт перевірки). Відповідач зазначає у відзиві, що позивачем на неодноразову вимогу перевіряючих, не було надано до перевірки видаткових та прибуткових накладних, оборотно-сальдової відомості та інших документів на суму 45206,35грн., які б підтверджували ведення обліку товарних запасів, передбачених чинним законодавством. За таке порушення відповідачем відповідно до ст.20 Закону України від 06.11.1995р. "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265) застосовано до ПП "Шик" штрафні (фінансові) санкції в розмірі 90412,70грн. (44206,35*2). Також перевіряючими виявлено неоприбуткування позивачем готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО за період з 18.06.2018р. по 30.10.2018р. на суму 48465,10грн. При цьому відповідач вважає, що відповідно до ст.9 Закону № 265 субєкти господарюванн яповині щоденно друкувати фіскальні звітні чеки у разі здіснення розрахункових операцій з використанням максимальної тривалості зміни не більше 24 години. Крім того, відповідач здійснив продаж алкогольного напою за ціною нижчою, ніж встановлено Постановою КМУ № 957 від від 30.10.2018р. Виходячи з вказаного вище, відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято у повній відповідност ідо вимог чиного законодавства, а тому підстави для задолення позовних вимог відсутні.

Ухвалою від 16.05.2019р. суд закрив підготовче провадження по справі та призначив розгляд справи по суті на 28.05.2019р.

У судове засідання 28.05.2019 року сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у Миколаївській області з 06.11.2018 року по 09.11.2018 року на підставі наказу від 30.10.2018 року № 2403 проведено фактичну перевірку магазину, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Воровського, буд.116 та належить суб`єкту господарської діяльності ПП Шик щодо дотримання порядку здійснення платниками податків ізрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів.

В ході перевірки відповідачем встановлені наступні порушення:

- п.12 ст.З Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР Про стосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, омадського харчування та послуг (далі - Закон №265), а саме: ведення з порушеннями обліку товарних запасів у встановленому порядку за місцем їх реалізації та зберігання;

- п.13 ст.3 Закону № 265, а саме: не забезпечення відповідності суми готівкових коштів зазначеній у денному звіті РРО;

- п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 (далі - Положення № 637), а саме: неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних входжень у КОРО;

- Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремвиди алкогольних напоїв ).

Вказані порушення зафіксовані в акті перевірки від 12.11.2018 року 0271/14/29/14/20909882.

На підставі зазначеного вище Акту перевірки посадовими особами відповідача прийнято податкові повідомлення-рішення: від 29.11.2018р. № 00110271406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі -90413,70грн., в зв`язку з встановленим порушенням п.12, п.13 ст.З Закону №265; податкове повідомлення-рішення від 29.11.2018 року №20909882 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 242 325,50грн., в зв`язку встановленим порушенням п.2.6 гл.2 Положення № 637 та податкове повідомлення-рішення від 08.02.2019 року №00009331406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10 000,00грн., в зв`язку з порушенням Постанови № 957.

Отримавши поштою податкові повідомоення-рішення, позивач 07.12.2018р. не погоджуючись з їх змістом, подав скаргу до Державної фіскальної служби України з вимогою про скасування вказаних вище податкових повідомлеь-рішень.

08.02.2018 року позивачем отримано рішення Державної фіскальної служби України від 06.02.2018р. № 5895/6/9999-11-0-6-01-25 (а.с. 22-23) по задоволення адміністративної скарги ПП "Шик" в частині скасування рішення № 00110291406 від 29.11.2018 року в сумі 7000,00 гривень, в іншій частині скарги відмовлено та залишено в силі повністю податкове повідомлення- рішення № 00110271406 на суму 90 413,70 гривень, податкове повідомлення-рішення № 00110281406 від 29.11.2018 року на суму 242 325,50 гривень, частково залишено в силі рішення № 00110291406 від 29.11.2018 року на суму 10 000,00 гривень.

Не погоджуючись з рішенням ДФС України від 06.02.2018р., позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд, досліджуючи акт перевірки, встановив, що податковий орган зробив висновок про порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону № 265, а саме, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, в тому числі, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Статтею 20 Закону № 265, передбачено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

З аналізу наведених норм Закону № 265, вбачається, що відповідно до ст. 20 вказаного Закону до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, таке податкове правопорушення дійсне за обставини, коли платник податку здійснює реалізацію товарів, які необліковані у встановленому порядку.

При цьому, суд вважає, що нормами Закону №265 такий порядок обліку не передбачений.

В такому випадку, висновок контролюючого органу про необхідність перебування на місці продажу документів на придбання товару є юридично неспроможними, позаяк у силу приписів ст. ст. 1, 8, 9, 14 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні такі документи мають знаходитись за місцезнаходженням суб`єкта права.

Так, абзацом 2 частини 1 статті 1 наведеного Закону, передбачає, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною 2 статті 8 наведеного Закону, передбачено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону, передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 1 статті 14 наведеного Закону встановлено, що підприємства зобов`язані подавати фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам державної влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства.

Місцезнаходження господарюючого суб`єкта ПП "Шик" є вулиця Грушевського,19 у місті Первомайськ Миколаївської області, що підтверджується витягом із Державного реєстру (а.с. 24).

Твердження податкового органу про відсутність облікових документів на товар, який підлягає реалізації на суму 45 206,35 гривень на підставі проведеної податковим органом інвентаризації, що підтверджується відомостями зняття товарних залишків, на думку суду є порушенням податковим органом підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу, тому що, податковий орган має право, вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно- матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Вимога про проведення інвентаризації не є проведення такої інвентаризації самим податковим органом.

При проведенні фактичної перевірки податковий орган має право за відповідним запитом отримати необхідні облікові документи у відповідності до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу, а саме, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Запиту на отримання облікових документів від податкового органу на суму 45 206,35 гривень, які є в наявності за юридичною адресою підприємства вулиця Грушевського,19 у місті Первомайськ Миколаївської області підприємство під час перевірки не отримувало та огляд і вивчення таких документів, за вказаною адресою, податковим органом не здійснювався. Наведене підтверджується актом перевірки, а саме в частині додатки до Акту перевірки такі відомості відсутні.

Натомість, в додатках до Акту перевірки є запис про наявність відомостей на 4 аркушах ( відомості про зняття залишку товарних запасів в магазині по вулиці Воровського, які податковий орган до акту перевірки отриманий підприємством поштою не надав), які на думку податкового органу є доказом того, то на місті вчинення розрахункових операцій в магазині по вулиці Воровського, відсутні документи, які підтверджують облік товарів, в розумінні статті 20 Закону № 265.

Такі товари на суму 45 206,35 гривень обліковані, згідно статей 1,8,9,14 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та зберігаються в приміщенні юридичної особи по вулиці Грушевського, 19 в місті Первомайськ Миколаївської області та містяться в матеріалах справи.

З наведеного вбачається, що висновок відповідача про порушення пункту 12 статті 3 закону №265 є необгрунтованим, а прийняте на такій підставі податкове повідомлення-рішення також є протиправним.

Крім того, в Акті перевірки податковий орган зробив висновок про порушення підприємством пункту 2.6 Постанови Національного банку № 637, а саме, податковий орган на підставі співставлення даних системи збору та зберігання даних, які отримуються з допомогою контрольної стрічки в електронній формі з звітними чеками зет звіту, за період з 18.06.2017 року по 30.10.2017 року, встановив неоприбутковування готівки в сумі 48 465,10 гривень.

Відповідно до пункту 6 статті 33 Закону України Про Національний банк України від 20.05.1999 року №679-ХIV визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень НБУ.

За змістом пункту 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій (положення якого були чинними на момент виникнення спірних відносин) під оприбуткуванням : отівки розуміється проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на човну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі опіку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 7.15 глави 7 Положення про ведення касових операцій уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (розрахункової книги (далі - РК)), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 згаданого Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

У відповідності до статті 2 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 6 липня 1995 року №265/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пункту 1.2 Положення про ведення касових КОРО - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Абзацом третім статті 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки №436/95 від 12.06.1995 року(далі Указ №436/95) установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу №436/95).

В ході перевірки податковим органом зауважень або жодних порушень ведення КОРО не встановлено, так само як і відсутність облікових чеків, в тому числі Z-звітів.

При встановленні вищевказаного порушення з аналізу наведених норм законодавчих актів податковим органом не взято до уваги гой факт, що наведені норми регулюють, за основу, відносини господарюючих відносин при класичній системі, тобто оприбуткування готівки при восьмигодинній системі праці. В той же час підприємством застосовується робота його торгової точки, яка була об`єктом перевірки в режимі 24 годинної роботи.

Наведене є специфікою застосування наведених вище норм законодавчих актів.

Відповідно до частини 2 статті 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторів розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року №199 ( із змінами та доповненнями далі Вимоги №199), зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Абзацом І частини 1 статті 2 Закону № 265 встановлено поняття фіскальної функції, як здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам`яті, багаторазове зчитування неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

З аналізу наведених норм Вимогу 199 та Закону № 265 вбачається, що поняття зміни нерозривно пов`язано з його фіскальною функцією.

При цьому в поняття зміна, встановлюється таке значення як робота РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Поняття розрахункової операції надається в абзаці 3 частини 1 статті 2 Закону № 265, як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця податкової служби для суб`єктів господарювання, що використовують РРО.

Відповідно до пункту 7 Вимог 199 передбачено, що усі режими роботи реєстратора, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, повинні блокуватися у разі, в тому числі, перевищення максимальної тривалості зміни.

Пунктом 10 Вимог 199 встановлюється правило, що блокування виконання функцій реєстратора, яке сталося внаслідок перевищення максимальної тривалості зміни, не повинно поширюватися на виконання Z-звіту. Після формування Z-звіту і друкування фіскального звітного чека блокування, пов`язане з перевищенням тривалості зміни, повинно зніматися.

З аналізу норм Закону № 265 та Вимог 199 не вбачається часовий проміжок зміни, тобто з до .

В примітках до Додатку Вимог 199 зазначається тільки кількість Підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.

Пунктом 1.1 Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів державної податкової служби затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 року № 1057( із змінами та доповненнями далі Порядок №1057), затвердженого в Міністерстві юстиції України від 17 жовтня 2012 року № 1744/22056, передбачено, що цим Порядком встановлюється механізм передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів державної.

Абзацом 4 пункту 1.2 Порядку № 1057, передбачено, що система зберігання і збору даних РРО (далі - СЗЗД РРО) - система, призначена для збору даних РРО до бази даних системи обліку даних РРО, для реалізації якої використовується зазначена технологія.

Відповідно до пункту 9.2 Порядку №1057, передбачено порядок передачі для РРО з контрольною стрічкою в електронній формі, шляхом таких операцій, які проводить РРО, а саме:

процесор РРО вибирає з носія КСЕФ ті ПД РРО, які підлягають передачі;

отриманий набір даних засобами МБ SAM захищається від підміни, модифікації та перегляду;

модем встановлює з`єднання з інформаційним еквайєром та передає захищений за допомогою МБ SAM набір даних;

інформаційний еквайєр перевіряє засобами НСМЕП цілісність набору даних та зберігає його у незмінному (захищеному від перегляду) вигляді у базі даних інформаційного еквайєра до отримання підтвердження про успішний прийом даних від СОД РРО;

інформаційний еквайєр надсилає РРО підтвердження про отримання та успішне зберігання набору даних;

РРО приймає підтвердження та зберігає його у носії КСЕФ;

у разі невдалого виконання операції (порушення цілісності набору даних під час передачі, неможливість зберігання інформації у базі даних тощо) інформаційний еквайєр повертає до РРО код помилки. Залежно від коду помилки РРО повторює спробу передачі негайно або через визначений час згідно з регламентом передачі даних.

Отже, аналізуюч вще норми Закону №265, Вимог 199, Порядку № 1057, суд приходить до висновку, що податковим органом необгрунтованно та безпідставно зроблено висновок про неоприбуткування готівки за період з 18.06.2017 по 30.10.2017 року, тому що такий висновок зроблено на порівнянні даних Системи збору та зберігання даних( далі - СЗЗД) за період з 18.06.2017 по 30.10.2017 року та Z-звітів, які містяться в Книзі обліку розрахункових операцій. При цьому, податковий орган зробив висновок з врахуванням тривалості зміни з 0 годин до 24 години, але наведені вище норми законодавчих актів, передбачають максимальну тривалість зміни 24 години і така триває не з 0 годин до 24 години, а з період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

При цьому є помилковим поняття у відповідача денного звіту як звіту за проміжок дня з 0 до 24 години, тому що поняття фіскальної функції на підставі якої передається вся інформація, згідно Порядку 1057, вказує на те, що сам Реєстратор розрахункових операцій встановлює максимальну величину зміни 24 години, і у разу порушення такої максимальної величини, згідно пункту 7 Вимог 199 (які єдині встановлюють таку величину), вся робота по передачі інформації в Порядку 1057 блокується. Доказів того, що таке блокування було в період з 18.06.2017 по 30.10 2017 року податковий орган не надав в ході перевірки та не зазначив про це в Акті перевірки. А також жодних зауважень щодо ведення КОРО, відсутності звітів, податковий орган не навів в ході перевірки, не зазначив в Акті перевірки та не надав у судовому засіданні.

В той же час позивачем надано до суду докази про те, що в установлено порядку до вищенаведених норм законодавчих актів, від передачі інформації до СЗЗД, друкування Z-звіту, прийняття готівки в касу підприємства та зарахування на розрахунковий рахунок в банківській установі готівка була оприбуткована.

Таким чином висновки про неоприбуткуванню готівки є необгрунтованими та безпідставними.

Щодо встановленого податковим органом порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 та статті 1 Закону № 481, а саме, встановлено, на думку податкового органу, що підприємством здійснювалась рееалізація пляшки горілки ЛГЗ Прайм за ціною 87 гривень 80 копійок, що є нижчою за ціну встановлену наведеними законодавчими актами, а саме, 89гривень 40 копійок, суд вважає за небхідне вказати таке.

Приймаючи висновок про зазначене вище порушення позивачем норм законодавства, податковим органом не надано жодного доказу того, що пляшка горілки ЛГЗ Прайм 06.11.2018 року була наявна в магазині. В чеку Z-звіту за 06.11.2018 року взагалі відсутня реалізація наведеного горілчаного виробу.

Також, в порушення пункту 80.4 статі 80 Податкового кодексу податковим органом не проведена контрольна розрахункова операція, яка б підтверджувала факт реалізації тляшки горілки ЛГЗ Прайм по ціні 87 гривень 80 копійок.

Відповідно до абзацу 11 статті 17 Закону №481, встановлена відповідальність у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро- горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово- відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Податковим органом винесено рішення 29 листопада 2018 року і застосовано штрафну санкцію в сумі 17000,00 гривень.

В ході адміністративного оскарження, ДФС України рішенням від 06.02.2019 року про результати розгляду скарги частково скасовала рішення № 00110291406 від 29.11.2018 року в частині зменшення суми штрафної санкції з 17000,00 гривень до 10000,00 гривень. При цьому ДФС України, зроблено висновок, що Головним управлінням ДФС в Миколаївській області в порушення статті 17 Закону №481, при перевірці не встановлено вартість партії товару, а зазначена лише роздрібна ціна пляшки горілки ЛГЗ Прайм .

Тобто, наведеним рішенням ДФС України підтвердило факт того, що податковий орган в ході перевірки взагалі не встановлював факт наявності такої горілки і вартість партії такої горілки. Але скасовуючи частково наведене рішення ДФС України залишив суму штрафу 10000,00 гривень, тобто мінімальну величину 100 відсотків вартості отриманої партії товару, що є на думку суду порушенням наведеної вище норми.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів та фактів дотримання платником податків вимог податкового законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є такими, що підлягають скасуванню.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 11, частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував її належним чином.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Шик" (вул. Грушевського, 19, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200, код ЄДРПОУ 20909882) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, кодд ЄДРПОУ 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням ДФС у Миколаївській області податкові повідомлення-рішення:

- № 00110271406 від 29.11.2018 року про застосування штрафних санкцій на суму

90 413,70 гривень;

- № 00110281406 від 29.11.2018 року про застосування штрафних санкцій на суму

242 325,50 гривень;

- № 00009331406 від 08.02.2019 року на суму 10 000,00 гривень.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) на користь Приватного підприємства "Шик" (вул. Грушевського, 19, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200, код ЄДРПОУ 20909882) судовий збір в розмірі 5141,09 грн., сплачений платіжним дорученням від 15.02.2019р. № 196.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов