Рішення

від 01.07.2019 по справі 205/3343/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

01.07.2019 Єдиний унікальний номер 205/3343/17

Єдиний унікальний номер: 205/3343/2017

Номер провадження: 2/205/899/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Громадської організації Фонд допомоги переселенцям до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про вселення,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник Громадської організації Фонд допомоги переселенцям (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про вселення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Громадській організації Фонд допомоги переселенцям на підставі Договору дарування, укладеного 18.01.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петренко К.В., зареєстрованого в реєстрі за № 74, на праві спільної часткової власності належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 . Інша частина спірної квартири, на підставі свідоцтва про право власності на житло, по ј частині квартири в„– НОМЕР_2 , яка знаходиться за вищевказаною адресою належить ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1) та ОСОБА_2 (Відповідач-2). Вказана квартира була набута позивачем з метою здійснення програмних цілей і завдань фонду визначених в п. 2.1 Статуту Громадській організації Фонд допомоги переселенцям , а саме, надання допомоги та безкоштовного сприяння та вирішення житлових потреб громадян (переселенців) в отриманні тимчасового житла. Позивач також зазначає, що після придбання частини спірної квартири він неодноразово звертався до відповідачів, з наміром домовитись з ними про добровільне вирішення питання, щодо вселення в належну йому частину квартиру, але ніхто не відчиняв двері та один із відповідачів зазначив, що двері не відчинить та ні кого не пусте до квартири.

У зв`язку з вищевикладеним (з урахуванням уточнень), позивач змушений звернутися до суду та просити вселити Громадську організацію Фонд допомоги переселенцям (ІКЮО 41268341) в квартиру АДРЕСА_1 , та зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не чинити перешкоди Громадській організації Фонд допомоги переселенцям у користуванні 1/2 частиною квартири АДРЕСА_1 .

Відповідачі у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк, відзив на позовну заяву не подали.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів, посилався на обставини, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача -1- ОСОБА_1 , у відкритому судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Відповідач -2- ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, (а.с. 207), про причини неявки в судове засідання не повідомив.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 25.09.2017 року клопотання представника позивача про призначення судової будівельно - технічної експертизи по даній цивільній справі було задоволено. Вирішено призначити по цивільній справі за вищевказаним позовом, судову будівельно - технічну експертизу (а.с. 74-75). Провадження по даній цивільній справі було зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 14.12.2018 року було відмовлено у задоволені клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про зупинення провадження по даній цивільній справі.

Ухвалою суду від 01.04.2019 року у задоволені клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про зупинення провадження по даній цивільній справі було відмовлено.

Ухвалою суду від 27.09.2019 року у задоволені клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про зупинення провадження по даній цивільній справі відмовлено.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів, та аргументів сторін, суд ухвалює рішення про задоволення позову з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, Громадська організація Фонд допомоги переселенцям є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування укладеного 18.01.2018 р. та посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петренко К.В., зареєстрованого в реєстрі за № 74, укладеного між Громадською організацією Фонд допомоги переселенцям та ОСОБА_7 (а.с. 101).

Із матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Дніпропетровського міського голови за № 897-р від 26.11.2015 року АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_1 .

Матеріалами справи підтверджено, що речове право позивача на вказане нерухоме майно зареєстровано у передбаченому законом порядку, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 81253106 від 25.02.2017 року (а.с. 37, зворотній бік).

Таким чином, судом встановлено, що співвласниками квартири АДРЕСА_1 є Громадська організація Фонд допомоги переселенцям та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Після укладення договору дарування, позивач неодноразово звертався до відповідачів для вирішення питання користування квартирою у добровільному порядку, проте потрапити до квартири не змогли, що підтверджується відповідними актами, внаслідок чого суд доходить висновку, що між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 391 ЦК України надає власнику майна право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд зазначає, що відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача.

Суд вказує, що при здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.

Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.

У даному випадку спірні правовідносини стосуються не поділу квартири, як житлового приміщення, а усунення перешкод у користуванні таким майном. Тому критерій необхідності виділення у користування кожному із співвласників ізольованого приміщення, особливо, якщо при цьому неможливо технічно забезпечити такий виділ, не є обов`язковим.

В даному випадку, судом встановлено, що позивач у справі є власником Ѕ частини спірного житлового приміщення у вигляді квартири АДРЕСА_1 .

Відповідачі є власниками іншої 1/2 частини (по ј за кожним) спірного житлового приміщення.

Судом було встановлено, що відповідач-1 проживає в спірній квартирі, і чинить позивачеві перешкоди у користуванні таким майном.

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідачів не чинити позивачу перешкоди в користуванні вказаним житловим приміщенням, а також вимоги щодо вселення в зазначену квартиру.

Суд окремо зазначає, що заперечення проти позову сторони відповідача ОСОБА_1 фактично зводились до посилання на обставину неправомірності набуття позивачем права власності на Ѕ частину спірного нерухомого майна.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом із цим, в підтвердження таких доводів вказаного відповідача суду не надано жодного належного, достатнього та допустимого доказу.І навпаки, вищеназваними матеріалами справи підтверджено, що право власності позивача набуто у спосіб, передбачений чинним законодавством України, з дотримання вимог закону щодо нотаріальної форми договору купівлі-продажу нерухомого майна та з наступною державною реєстрацією такого речового права. У зв`язку із чим, суд вимушений критично поставитись до такої позиці вказаного учасника справи.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору по 960 грн. з кожного відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272,

273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Громадської організації Фонд допомоги переселенцям (місце знаходження: 49087, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 21, кв.3, код ЄДРПОУ 41268341) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), про вселення - задовольнити.

2. Вселити Громадську організацію Фонд допомоги переселенцям в квартиру АДРЕСА_1 .

3. Зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не чинити перешкоди Громадській організації Фонд допомоги переселенцям у користуванні 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Громадської організації Фонд допомоги переселенцям (місце знаходження: 49087, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 21, кв.3, код ЄДРПОУ 41268341) судовий збір у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 00 коп.

5. Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Громадської організації Фонд допомоги переселенцям (місце знаходження: 49087, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 21, кв.3, код ЄДРПОУ 41268341) судовий збір у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Суддя: Д.В. Мовчан