Постанова

від 10.07.2019 по справі 314/852/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 липня 2019 року

м. Київ

справа № 314/852/17

провадження № 61-10059св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Калараша А. А. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Сердюка В. В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Фермерське господарство Лавріненко ,

за зустрічним позовом:

позивач - Фермерське господарство Лавріненко ,

відповідачі - ОСОБА_1 , СФГ Аріель ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фермерського господарства Лавріненко на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 квітня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства Лавріненко (далі - ФГ Лавріненко ), який уточнила під час судового розгляду, і згідно якого просила визнати недійсним укладений 1 лютого 2008 року з відповідачем договір оренди землі (земельної ділянки) та скасувати державну реєстрацію цього договору.

Відповідач ФГ Лавріненко звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 та С(Ф)Г Аріель , в якому просило визнати недійсним договір оренди спірної земельної ділянки, укладений між відповідачами 9 лютого 2017 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 5 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, в задоволенні зустрічного позову ФГ Лавріненко відмовлено.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 25 лютого 2019 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 5 жовтня 2018 року, зазначені в апеляційній скарзі ФГ Лавріненко . Апеляційну скаргу ФГ Лавріненко залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для направлення до Запорізького апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, та оригіналу квитанції про доплату на належний розрахунковий рахунок судового збору в розмірі 2400 грн.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 19 квітня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФГ Лавріненко на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 5 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ФГ Лавріненко про визнання договору оренди землі не чинним та скасування його державної реєстрації, за зустрічним позовом ФГ Лавріненко до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства Аріель про визнання договору оренди землі недійсним.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що ФГ Лавріненко в порушення вимог пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України не надано доказів поважності пропущення процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2019 року ФГ Лавріненко подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 квітня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу з Вільнянського районного суду Запорізької області.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції допустив постановлення незаконної ухвали, оскільки ФГ Лавріненко було усунуто недоліки відповідно до ухвали Запорізького апеляційного суду від 25 лютого 2019 року, а саме заявником надано суду оригінал квитанції про доплату на належний розрахунковий рахунок судовий збір в розмірі 2400 грн та надано належні докази, які свідчать про неможливість подання апеляційної скарги головою ФГ Лавріненко та його представником в інші строки.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 13 листопада 2018 року ФГ Лавріненко подало апеляційну скаргу на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 5 жовтня 2018 року, яка була з наданням 10-денного строку з моменту отримання копії ухвали на усунення недоліків залишена без руху через недоплату судового збору ухвалою Запорізького апеляційного суду від 16 листопада 2018 року.

Копію вказаної ухвали Запорізького апеляційного суду від 16 листопада 2018 року було отримано особисто Лавріненко М. І. 22 листопада 2018 року.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року апеляційну скаргу голови ФГ Лавріненко Лавріненко М. І. на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 5 жовтня 2018 року повернуто скаржнику.

Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року про повернення апеляційної скарги ФГ Лавріненко в судовому порядку не оскаржувало.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами частини третьої статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, який не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно із частиною третьою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 ЦПК України.

15 лютого 2019 року ФГ Лавріненко подало повторну апеляційну скаргу, в якій містилось клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В клопотанні зазначило, що в листопаді 2018 року зверталось до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, ухвалою судді Запорізького апеляційного суду від 16 листопада 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з недоплатою судового збору. У зв`язку з перебуванням голови ФГ Лавріненко у відрядженні у період з 22 листопада 2018 року по 10 грудня 2018 року вимоги ухвали судді не були виконані. При зверненні до суду з даною апеляційною скаргою вимоги щодо доплати судового збору виконані.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 25 лютого 2019 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 5 жовтня 2018 року, зазначені в апеляційній скарзі ФГ Лавріненко . Апеляційну скаргу ФГ Лавріненко залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для направлення до Запорізького апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, та оригіналу квитанції про доплату на належний розрахунковий рахунок судового збору в розмірі 2400 грн.

У квітні 2019 року на виконання ухвали Запорізького апеляційного суду від 25 лютого 2019 року ФГ Лавріненко подало заяву, в якій як інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 5 жовтня 2018 року, надало додаткові докази того, що голова ФГ Лавріненко не міг подати заяву про усунення недоліків та звернутися до апеляційного суду у грудні 2018 року та січні 2019 року.

Зазначені причини пропуску строку були визнані судом апеляційної інстанції неповажними, оскільки вказані обставини не свідчать про одночасну відсутність голови фермерського господарства Лавріненка М. І. та представника Жманкова В. Є. і, відповідно, неможливість вказаних осіб вчасно усунути недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі судді Запорізького апеляційного суду від 16 листопада 2019 року, або вчасно звернутись з повторною апеляційною скаргою на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 5 жовтня 2018 року.

У відповідності до частини третьої статті 58 ЦПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Судом установлено, що головою ФГ Лавріненко є Лавріненко М. І. ,також ФГ Лавріненко має представника Жманкова В. Є., який діє на підставі довіреності від 5 квітня 2018 року та уповноважений, зокрема, оскаржувати рішення та ухвали суду (т.1, а.с.231).

За таких обставин є вірним висновок апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з тим що причини наведені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданій на виконання ухвали апеляційного суду від 25 лютого 2019 року, не свідчать про одночасну відсутність і неможливість голови ФГ Лавріненко або представника ФГ Лавріненко Жманкова В . Є. звернутися до суду з апеляційною скаргою вчасно.

Наведені в касаційній скарзі доводи про відрядження голови ФГ Лавріненко також не спростовують висновку суду апеляційної інстанції, що усунути недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Запорізького апеляційного суду від 16 листопада 2019 року, або вчасно звернутись з повторною апеляційною скаргою на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 5 жовтня 2018 року не мав можливості представник ФГ Лавріненко Жманков В. Є., та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що ним було сплачено судовий збір у визначеному судом розмірі не беруться до уваги, оскільки питання розміру судового збору судом при постановленні оскаржуваної ухвали не вирішувалося.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін,якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства Лавріненко залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. А. Калараш

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

В. В. Сердюк