Рішення

від 16.07.2019 по справі 909/543/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/543/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця"

до відповідача: Управління соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації

про стягнення заборгованості в сумі 54100 грн 00 коп.

за участю:

від позивача: Левчук І. М.

ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" звернулося до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 54100 грн 00 коп.

Заявлені позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача договірних зобов`язань по договору № 47/14/1 про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом від 15.12.2014 та по договору № 42 про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом на території Долинського району від 25.01.2018. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України, ст. 193, 236 - 238 Господарського кодексу України, ст. 7, 9, Закону України "Про залізничний транспорт".

Ухвалою суду від 30.05.2019 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; призначити розгляд справи по суті на 25.06.2019; встановлено позивачу та відповідачу відповідні строки для надання суду відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

25.06.2019 судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 16.07.2019, про що зазначено у протоколі судового засідання від 25.06.2019. Про дату та час розгляду справи сторін повідомлено ухвалами-повідомленнями від 25.06.2019. Представником позивача ухвалу отримано 01.07.2019, представником відповідача - 03.07.2019, про що свідчать відмітки на повідомленнях про вручення поштових відправлень.

Представник позивача в судовому засіданні 16.07.2019 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 16.07.2019 не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки а також у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідач не скористався правом стосовно надання відзиву на позов.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив наступне.

15.12.2014 між Управлінням праці та соціального захисту населення Долинської РДА (платник) та Державним територіально-галузевим об`єднанням "Львівська залізниця" (перевізник), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" укладено договір про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом № 47/14/1.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє в частині надання послуг з перевезення пільгових категорій громадян до 31.12.2015, а в частині здійснення компенсаційних виплат - до їх повного погашення (п. 7.1 договору).

За договором перевізник зобов`язується надавати послуги з перевезення окремих категорій громадян, які відповідно до вимог чинного законодавства мають право на пільговий проїзд, а платник здійснює компенсаційні виплати за перевезення пільгових категорій громадян, які оформили пільгові проїзні документи, в повному обсязі (п. 1 договору).

Згідно п. 2.1.4 договору перевізник зобов`язується подавати щомісячно, не пізніше 15 числа місяця наступного звітного періоду платнику рахунок на суму, що підлягає компенсації за пільговий проїзд та облікові форми, відповідно до порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359.

Пунктами 3.1 та 3.2 договору передбачено, що ціна договору, в будь-якому разі складає фактичні збитки перевізника від перевезень окремих категорій громадян, що мають відповідні пільги. Платник протягом 5 банківських днів з дня надходження коштів для компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом перераховує кошти на рахунок перевізника на підставі отриманих від нього рахунків на суму, яка підлягає компенсації та облікових форм.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу розрахунки збитків від перевезення пільгових категорій громадян Долинського району Івано-Франківської області за січень-грудень 2015 року. Частково відповідач сплачував за надані послуги. Несплаченим, як зазначив позивач, залишився борг в сумі 46100 грн 00 коп.

Матеріали справи містять підписаний двома сторонами акт звірки розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги між ПАТ "Українська залізниця" та головним розпорядником коштів міського бюджету на 01.01.2016, згідно якого борг відповідача перед позивачем становить 46100 грн 00 коп.

25.01.2018 між Управлінням праці та соціального захисту населення Долинської РДА (платник) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" укладено договір про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом на території Долинського району № 42.

Договір, в силу п. 6.1, набуває чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє в частині надання послуг з перевезення пільгових категорій громадян до 31.12.2018, а в частині здійснення компенсаційних виплат - до їх повного погашення.

Даний договір регламентує відносини сторін щодо забезпечення потреб в перевезенні залізничним транспортом у приміському сполученні окремих категорій громадян, які згідно Додатку 5 до програми соціального захисту громадян Долинського району, затвердженої рішенням сесії районної ради від 05.04.2016 № 111-5/2016 (зі змінами) мають право безкоштовного проїзду (пільгові категорії громадян) та здійснення компенсаційних виплат за проїзд залізничним транспортом пільгових категорій громадян (п. 1 договору).

Згідно п. 2.1.6 договору перевізник зобов`язується подавати щомісячно, не пізніше 05 числа місяця наступного звітного періоду та до 30 грудня 2018 року платнику рахунок на суму, що підлягає компенсації за пільговий проїзд та облікові форми, відповідно до порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 в розрізі пільгових категорій громадян.

В силу п. 2.1.7 договору перевізник зобов`язується до 25 числа місяця наступного за звітним періодом, подавати платнику акти звіряння розрахунків (у двох примірниках) із платником щодо надання пільг за минулий місяць.

Платник зобов`язується здійснювати виплати шляхом перерахування коштів за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян згідно кошторисних призначень передбачених в районному бюджеті на поточний рік.

Позивач, на виконання умов договору, надав відповідачу розрахунки збитків від перевезення пільгових категорій громадян Долинського району Івано-Франківської області за січень-лютий 2018 року та акти звірки розрахунків, станом на 01.02.2018 борг становив 4000 грн 00 коп., станом на 01.03.2018 - 8000 грн 00 коп. Акти підписані та скріплені печатками обох сторін. Борг в сумі 8000 грн 00 коп. відповідачем не сплачено.

Загальна сума заборгованості по договорах про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом № 47/14/1 від 15.12.2014 та № 42 від 25.01.2018 складає 54100 грн 00 коп.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, враховуючи наступне.

Згідно ст. 7 Закону України "Про залізничний транспорт", відносини залізниць з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України "Про залізничний транспорт" для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Згідно пп. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89, ч. 1ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки місцевих бюджетів на державні програми соціального захисту проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі Постанова КМУ № 256). А механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 "Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян" (далі Постанова КМУ № 1359).

Пунктами 3, 4 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 256 встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов`язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Згідно п. 5 цього Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами надавачами фактичних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомам міських рад.

Відповідно до п. 8 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів після отримання на рахунок суми субвенції здійснюють у 5-денний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Пунктами 3-5, 7 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 1359 встановлено, що облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки); сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг; інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності. Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира.

Згідно з п. 9 Порядку, на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом.

Відповідно до п. 10, 11 Порядку залізниці не пізніше ніж 15-го числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми; головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п`ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.

В порушення умов договорів компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом № 47/14/1 від 15.12.2014 та № 42 від 25.01.2018 відповідач не сплатив повної вартості послуги за перевезення пільгової категорії пасажирів у приміському сполученні.

За період 2015 року (січень-грудень) та 2018 року (січень-лютий) борг відповідача перед позивачем становить 54100 грн 00 коп., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами звірки розрахунків, станом на 01.01.2016 та 01.03.2018.

Вищезазначені нормативні акти та договір покладають на відповідача обов`язок компенсувати підтверджені актами звірки розрахунків недоотримані кошти позивачем за перевезення пільгової категорії населення в повному обсязі.

Згідно висновку Європейського Суду з прав людини у рішенні від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України", зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини", від 23.02. 2006 № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Тому відповідач, виконуючи делеговані йому державою повноваження з реалізації державної програми стосовно пільгового проїзду громадян, у даному випадку не має права посилатися на відсутність коштів, тобто бюджетного асигнування.

Крім цього, в рішеннях Конституційного Суду України неодноразово вказувалося, що пільги, компенсації й гарантії є видом соціальної допомоги, та складовою частиною конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та об`єму цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін в діючі закони, згідно статті 22 Конституції України, не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 81 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України).

Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, своїми правами, наданим йому ст. ст. 42, 46, 165, 251 ГПК України не скористався, будь-яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов`язань не надав, доводи позивача не спростував.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, з урахуванням положень ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 13, 42, 73, 74, 86, 129, 185, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" до Управління соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 54100 грн 00 коп. - задоволити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації (вул. Грушевського, 18, м. Долина, Івано-Франківська область, 77503; ідентифікаційний код 03193376) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 40075815) в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" (вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79007; ідентифікаційний код 40081195) - 54100 грн 00 коп. (п`ятдесят чотири тисячі сто грн 00 коп.) - заборгованості та 1921 грн 00 коп. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну грн 00 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.07.2019.

Суддя Т. В. Стефанів