Постанова

від 15.07.2019 по справі 926/225/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 926/225/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці

на рішення господарського суду Чернівецької області від 10.01.2019

(Суддя - Тинок О.С.)

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019

(Колегія суддів у складі: Плотніцький Б.Д. - головуючий, Желік М.Б., Галушко Н.А.)

у справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці, м. Чернівці,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Ріфіл-Україна, м.Чернівці,

про стягнення неустойки за користування приміщенням у розмірі 7186,50 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. У січні 2017 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріфіл-Україна" про стягнення неустойки у сумі 11977,50 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

2. Рішенням господарського суду Чернівецької області від 28.02.2017 року у даній справі позов задоволено, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріфіл-Україна" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці 11977,50 грн. неустойки та 1603,00 грн. судового збору (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 30.03.17).

3. 26 червня 2017 року постановою Львівського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Чернівецької області від 28.02.2017 скасовано в частині стягнення з ТОВ "Ріфіл-Україна" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці 9673,80 грн. неустойки та 1294,74 грн. судового збору. Прийнято в цій частині нове рішення. У стягненні з ТОВ "Ріфіл-Україна" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці 9673,80 грн. неустойки та 1294,74 грн. судового збору відмовлено. В решті рішення господарського суду залишено без змін.

4. Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 15 травня 2018 року касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці задовольнив частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 та рішення господарського суду Чернівецької області від 28.02.2017 у справі № 926/225/17 скасував, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій

5. Рішенням господарського суду Чернівецької області від 10.01.2019, яке залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019, повністю відмовлено у задоволенні позову Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці до Товариства з обмеженою відповідальністю Ріфіл-Україна про стягнення неустойки за користування приміщення у сумі 7186,50 грн.

6. Рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог мотивовані наступним:

6.1. Судами встановлено, що:

6.1.1. 01.05.2013 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріфіл-Україна" (Відповідач) було укладено попередній договір оренди № 93/2013-п нерухомого військового майна, розташованого в Чернівецькому гарнізоні за адресою: м. Чернівці, вул. Авіаційна, 10, військове містечко в„– 195, буд. 1, 47 (далі - попередній договір).

6.1.2. Відповідно до вказаного попереднього договору Позивач зобов`язався протягом 12 місяців з моменту підписання цього договору укласти в майбутньому основний договір оренди нерухомого військового майна - нежитлових вбудованих приміщень площею 350 кв.м. в будівлі № 1 та нежитлових вбудованих приміщень площею 269,60 кв.м. в будівлі № 47 військового містечка № 195 (за текстом попереднього договору - майно), що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Авіаційна, 10, на умовах, встановлених даним договором.

6.1.3. Згідно попереднього договору сторони погодили умови майбутнього основного договору, а в пункті 1.2 домовилися, що Відповідач до моменту підписання основного договору оренди має право використовувати майно за цільовим призначенням, визначеним в пункті 2.1.3 (для використання під розміщення офісних та складських приміщень) та згідно акту приймання передачі нерухомого військового майна від 01.05.2013 року, вищезазначене майно було передано Відповідачу.

6.1.4. У розділі 3 попереднього договору сторони узгодили, що Позивач зобов`язується провести процедуру укладення основного договору оренди, передбачену чинним законодавством у сфері оренди державного (військового) майна, а Відповідач, серед іншого, на підставі виставлених рахунків сплачує плату в розмірі 2000 грн. щомісячно, яка підлягає щомісячному коригуванню на індекс інфляції за попередній місяць.

6.1.5. Рішенням господарського суду Чернівецької області від 09.08.2016 року по справі № 926/1644/16 зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріфіл-Україна" звільнити орендоване приміщення площею 350,0 м2 в будівлі № 1 та площею 269,60 м2 в будівлі № 47 військового містечка № 195 за адресою м . Чернівці , вул . Авіаційна , 10 , що перебуває на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 року по справі № 926/1644/16 рішення господарського суду Чернівецької області від 09.08.2016 року залишено без змін.

6.1.6. Посилаючись на припинення попереднього договору та невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріфіл-Україна" обов`язку по поверненню майна, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріфіл-Україна" неустойку за користування приміщенням (період серпень - грудень 2016 року) у сумі 11977,50 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), нарахованої з посиланням на ст.785 ЦК України.

6.2. Суди попередніх інстанцій за результатами дослідження зібраних у справі доказів дійшли до висновку, що укладений сторонами попередній договір за своїм змістом не є договором оренди військового майна, а передбачав зобов`язання сторін укласти такий договір у майбутньому відповідно до законодавчо встановленої процедури передачі в оренду військового майна.

6.3. Також судами попередніх інстанцій зазначено, що узгоджена сторонами у пункті 3.3.2 попереднього договору плата за користування майном не є орендною платою у розумінні статей 10, 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 7 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України".

6.4. За таких обставин, в оскаржуваних рішеннях зазначено, що здійснений Позивачем розрахунок неустойки є необґрунтованим, оскільки останнім не доведено наявності факту домовленості між сторонами щодо істотної умови договору найму: про сплату орендної плати, яка б визначалась з урахуванням положень законодавства про оренду державного майна.

6.5. Вказане стало підставою для висновку судів попередніх інстанцій про те, що Позивачем не доведено законних підстав для стягнення з Відповідача неустойки за невиконання обов`язку зі своєчасного повернення приміщень, переданих йому в користування за попереднім договором, та не доведено наявності факту домовленості між КЕВ м. Чернівці і ТОВ "Ріфіл-Україна" про сплату орендної плати, яка б визначалась з урахуванням положень законодавства про оренду державного майна і могла бути покладена в основу визначення розміру неустойки, передбаченої ст. 785 ЦК України, а тому в задоволенні позову належить відмовити.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

7. До Верховного Суду від Позивача надійшла касаційна скарга у якій Позивач просить суд скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 10.01.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

8. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення Верховним Судом рішення про задоволення позовних вимог у касаційній скарзі наведено наступні доводи:

8.1. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

9. До Верховного Суду від Відповідача не надходив відзив на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

10. Ухвалою Верховного Суду від 25.04.2019 вирішено відкрити касаційне провадження у справі №926/225/17 за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці на рішення господарського суду Чернівецької області від 10.01.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 у вказаній справі; призначено до розгляду касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці на рішення господарського суду Чернівецької області від 10.01.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 у справі №926/225/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

11. Дослідивши без виклику учасників судового процесу наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, виходячи з наступного.

12. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

13. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення ч. 2 ст. 785 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.

15. Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.05.2013 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріфіл-Україна" було укладено попередній договір оренди № 93/2013-п нерухомого військового майна, розташованого в Чернівецькому гарнізоні за адресою: м. Чернівці , вул. Авіаційна , 10 ,

військове містечко в„– 195, буд. 1, 47 17 . Згідно попереднього договору сторони погодили умови майбутнього основного договору, а в пункті 1.2 домовилися, що Відповідач до моменту підписання основного договору оренди має право використовувати майно за цільовим призначенням, визначеним в пункті 2.1.3 (для використання під розміщення офісних та складських приміщень) та згідно акту приймання передачі нерухомого військового майна від 01.05.2013 року, вищезазначене майно було передано Відповідачу.

18. Посилаючись на припинення попереднього договору та невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріфіл-Україна" обов`язку по поверненню майна, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріфіл-Україна" неустойку за користування приміщенням (період серпень - грудень 2016 року) у сумі 11977,50 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), нарахованої з посиланням на ст.785 ЦК України.

19. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що відповідно до положень ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

20. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать, зокрема, будинки, споруди.

21. Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також за спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв`язку та захисту інформації, підпорядкованими йому регіональними органами та територіальними підрозділами, закладами та установами Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України".

22. Порядком надання дозволу військовим частинам Збройних Сил України на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду від 11 травня 2000 року № 778 передбачено обов`язкове проведення експертної оцінки майна, яке передається в оренду. Акт оцінки майна, яке передається в оренду, погоджується з Фондом державного майна України чи його регіональним відділенням (представництвом) і затверджується Міністерством оборони України.

23. Нормами Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено, що етапами укладення договору оренди державного майна є: одержання дозволу Фонду державного майна України чи його регіональних відділень на право оренди, проведення конкурсу, здійснення експертної оцінки майна, що орендується та проведення відповідних розрахунків орендної плати.

24. Таким чином, укладенню договору оренди державного майна обов`язково має передувати одержання дозволу Фонду державного майна України чи його регіональних відділень на право оренди, проведення конкурсу, здійснення оцінки вартості майна, що впливає на встановлення розміру орендної плати, яка є істотною умовою такого виду договорів. Відсутність проведення зазначених дій не є підставою виникнення у сторін правовідносин будь-яких зобов`язань.

25. Суди попередніх інстанцій встановили, що після закінчення укладеного з КЕВ м. Чернівці попереднього договору основний договір оренди з Відповідачем не було укладено.

26. Згідно приписів ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

27. Основна правова мета попереднього договору полягає у виконанні ним двох функцій: 1) спонукання до укладення основного договору, 2) фіксації умов основного договору.

28. Беручи до уваги вищевикладені фактичні обставини справи, які були встановлені попередніми судовими інстанціями, а також враховуючи приписи ст. ст. 635, 759 ЦК України, п. 3 ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 1 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України , колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про обґрунтованість позиції судів попередніх інстанцій про те, що Позивачем не доведено законних підстав для стягнення з Відповідача неустойки за невиконання обов`язку зі своєчасного повернення приміщень, переданих йому в користування за попереднім договором, та не доведено наявності факту домовленості між КЕВ м. Чернівці і ТОВ "Ріфіл-Україна" про сплату орендної плати, яка б визначалась з урахуванням положень законодавства про оренду державного майна і могла бути покладена в основу визначення розміру неустойки, передбаченої ст. 785 ЦК України, а тому в задоволенні позову належить відмовити.

29. Наведене є свідченням необґрунтованості доводу касаційної скарги, який викладений у підпункті 8.1. пункту 8 даної постанови.

30. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

31. Згідно положень ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

32. Колегія суддів суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці дійшла до висновку, що рішення господарського суду Чернівецької області від 10.01.2019 та постанова Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

33. За таких обставин, касаційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Чернівецької області від 10.01.2019 та постанова Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 - залишенню без змін.

34. Оскільки касаційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Позивача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Чернівецької області від 10.01.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 у справі № 926/225/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко