Ухвала

від 18.07.2019 по справі 500/1690/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань забезпечення позову

Справа №500/1690/19

18 липня 2019 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Мартиць О.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області, Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації в особі державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців апарату Філіповської Тетяни Миколаївни про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця та про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2019 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області, Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації в особі державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців апарату Філіповської Тетяни Миколаївни про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця та про визнання протиправною та скасування вимоги, в якій позивач просить:

- визнати недійсним та скасувати запис №26490000000002931 від 22.03.2016, вчинений державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Філіповською Тетяною Миколаївною, про проведення державної реєстрації фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 з моменту його вчинення, а саме з 22.03.2016 року,

- визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Чортківського управління ГУ ДФС у Тернопільській області №Ф-1407-50 У від 12 листопада 2018 року.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_3 подав заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити поданий адміністративний позов шляхом зупинення стягнення Заліщицьким РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області за виконавчим провадженням ВП №58864456 відкритому на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1407-50 У від 12.11.2018 Чортківського управління ГУ ДФС у Тернопільській області та зняття арешту з коштів позивача до набрання законної сили судовим рішенням по справі.

Заява ОСОБА_3 про забезпечення позову та матеріали, які надійшли разом із такою заявою, відповідають вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що 11 квітня 2019 року на підставі заяви Чортківського управління ГУ ДФС у Тернопільській області від 15.03.2019 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1407-50 У від 12.11.2018 державним виконавцем Николин Д.І. Заліщицького РВ ДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58864456.

10 травня 2019 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №58864456 і, відповідно, були арештовані кошти позивача, а саме виплата допомоги на дитину-інваліда І групи, яку він отримував через рахунок відкритий в АТ "Приватбанк".

Позивач вважає, що в поданому адміністративному позові він навів достатньо фактів, які підтверджують те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1407-50 У від 12.11.2018 Чортківського управління ГУ ДФС у Тернопільській області є безпідставною та незаконною, оскільки позивач ніколи не здійснював підприємницької діяльності, не подавав документів на реєстрацію фізичною особою-підприємцем та нікого не уповноважував на подачу таких документів, а реєстрація його підприємцем відбулася без його відома, на підставі фіктивних документів, через недбалість та бездіяльність органів державної влади, в т.ч. Чортківського управління ГУ ДФС у Тернопільській області.

Таким чином, позивач категорично не погоджується із правомірністю прийнятої вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1407-50 У від 12.11.2018 та, зважаючи на те, що він є опікуном неповнолітньої дочки - інваліда І групи і не отримує інших доходів, крім зазначеної державної допомоги, арешт та стягнення даних грошових коштів з банківського рахунку може позбавити дитину-інваліда мінімальних засобів до існування. Вказане може заподіяти значну шкоду правам, свободам та інтересам позивача та його сім`ї, а також унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача.

Частиною першою статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову (частина друга статті 154 КАС України).

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк (частина третя статті 154 КАС України).

Суд, ознайомившись з заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову та доданими до неї документами, дійшов висновку, що її розгляд не потребує отримання додаткових пояснень від заявника (позивача) та додаткових доказів.

Отже, у зв`язку з відсутністю необхідності заслухати пояснення заявника (позивача) та отримати від нього додаткові докази для вирішення питання щодо забезпечення позову, із врахуванням достатності доказів для розгляду заяви про забезпечення позову, вказана заява розглянута судом без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову згідно з частиною другою статті 150 КАС України допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина четверта статті 150 КАС України).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Частиною першою статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити про те, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина перша статті 90 КАС України).

Дослідивши подану ОСОБА_3 заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.

Предметом дослідження у межах спірних правовідносин є правомірність вимоги Головного управління ДФС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1407-50 У від 12.11.2018 про зобов`язання позивача сплатити недоїмку у розмірі 15819,54 грн. (пункт 1 вимоги)

У вимозі також зазначено: суми, зазначені у вимозі, підлягають сплаті протягом 10 календарних днів з дня одержання цієї вимоги на рахунки органу доходів і зборів, відкриті у відповідному органі Казначейства (пункт 3 вимоги). У разі несплати суми боргу, зазначеної у пункті 1 вимоги, ця вимога передається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства для стягнення в примусовому порядку протягом строку, визначеного Законом України "Про виконавче провадження" (пункт 4 вимоги).

З поданих матеріалів видно, що головним державним виконавцем Заліщицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено 11.04.2019 постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП588664456) про стягнення з ОСОБА_4 на користь держави недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 15819,54 грн., та 1581,95 грн. виконавчого збору.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Згідно з частиною п`ятою статті 25 Закону №2464-VI вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Згідно Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як рішення інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами.

Відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1407-50 У від 12.11.2018, яка є предметом судового оскарження в даній адміністративній справі, зумовлює вжиття органами державної виконавчої служби заходів примусового стягнення та тягне за собою інші наслідки, передбачені Законом №1404-VIII, що, в свою чергу, може негативно вплинути на майновий стан позивача.

Крім того, у разі вирішення спору на користь позивача, для повернення помилково стягнутої суми недоїмки та виконавчого збору доведеться вживати додаткових заходів.

Наведені обставини дають суду підстави для висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі внаслідок вчинення державним виконавцем виконавчих дій на підставі оскаржуваної вимоги, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернулася до суду. Зазначені обставини є достатніми підставами для забезпечення позову відповідно до пункту 1 частини другої статті 150 КАС України.

Визначаючись із способом забезпечення позову у цій справі, суд звертає увагу на таке.

Пунктом 2 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Як зазначено вище одним із способів забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 151 КАС України, є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно із частиною третьою статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

З огляду на те, що постанови головного державного виконавця Заліщицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 11.04.2019 про відкриття виконавчого провадження та від 10.05.2019 про арешт коштів боржника (ВП588664456) не є предметом оскарження у цій справі, суд не може забезпечити позов шляхом зняття арешту з коштів позивача.

Разом з тим, враховуючи обґрунтованість клопотання позивача про забезпечення позову, а також те, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, суд дійшов висновку про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення саме на підставі вимоги Головного управління ДФС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1407-50 У від 12.11.2018, за якою головним державним виконавцем Заліщицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 11.04.2019 відкрито виконавче провадження (ВП588664456) про стягнення з ОСОБА_5 на користь держави недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 15819,54 грн. та 1581,95 грн. виконавчого збору.

Такий спосіб забезпечення позову відповідає пункту 5 частини першої статті 151 КАС України та узгоджується з положеннями пункту 2 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII.

При цьому суд вважає, що вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) не порушить прав та законних інтересів відповідача (стягувача у виконавчому провадженні) щодо стягнення боргу, адже вимога Головного управління ДФС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1407-50 У від 12.11.2018 оспорюється та правомірність визначення суми боргу у встановленому порядку не доведена та судом наразі не встановлена, сума боргу є неузгодженою.

При цьому, забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) стосується предмету позову і є співмірним з позовними вимогами.

Тому, належним і достатнім способом забезпечення позову суд вважає саме зупинення стягнення на підставі оскаржуваного рішення, оскільки встановлено факт відкриття виконавчого провадження за таким виконавчим документом.

При цьому, заходи забезпечення адміністративного позову з огляду на підстави визначені пунктом 2 частини другої статті 150 КАС України щодо очевидності ознак протиправності оскаржуваного рішення, на які вказує позивач, судом не беруться до уваги оскільки потребують дослідження обставин і доказів, на які посилається ОСОБА_3 як на підставу для задоволення позову, що здійснюється при розгляді справи по суті.

У даному випадку судом встановлено існування спору та обрано адекватні заходи для забезпечення позову, передбачені пунктом 5 частини першої статті 151 КАС України, які будуть діяти до набрання законної сили судовим рішенням. Зазначений спосіб забезпечення позову матиме належний та дієвий засіб, яким досягається та мета на досягнення якої, такий спосіб був спрямований.

Вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Зазначене відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та завданням адміністративного судочинства, яке відповідно до статті 2 КАС України полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Зважаючи на положення статті 156 КАС України, ухвалу про забезпечення позову у цій справі слід надіслати Заліщицькому районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 153, 154, 156, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця та про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити частково.

Зупинити стягнення на підставі вимоги Головного управління ДФС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1407-50 У від 12.11.2018, за якою головним державним виконавцем Заліщицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 11.04.2019 відкрито виконавче провадження (ВП588664456) про стягнення з ОСОБА_6 на користь держави недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 15819,54 грн. та 1581,95 грн. виконавчого збору.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали надіслати учасникам справи, а також Заліщицькому районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (48600, Тернопільська область, місто Заліщики, вулиця Гайворонського, будинок 32).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.07.2019.

Позивач (заявник): ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДФС у Тернопільській області (вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46000, код ЄДРПОУ 39403535).

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.