Постанова

від 19.12.2019 по справі 500/1690/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/12778/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шевчук С.М.,

суддів Кухтея Р.В., Носа С.П.,

за участі секретаря судового засідання Ігнатищ Л.М.,

представника відповідача Кущик А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року (рішення ухвалене в м. Тернопіль, судом під головуванням судді Мартиць О.І., повний текст рішення суду складено 22 жовтня 2019 року) у справі №500/1690/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації в особі державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Філіповської Тетяни Миколаївни, Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання недійсним та скасування запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця та про визнання протиправною і скасування вимоги, суд-

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

В липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, якою просив:

- визнати недійсним та скасувати запис №26490000000002931 від 22.03.2016 року вчинений державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Філіповською Тетяною Миколаївною про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з моменту його вчинення, а саме з 22.03.2016.

- визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Чортківського управління ГУ ДФС у Тернопільській області №Ф-1407-50 У від 12 листопада 2018 року.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, якою просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги позивач вказує, що ніколи не здійснював підприємницької діяльності, не подавав документів на реєстрацію фізичної особи-підприємця та нікого не уповноважував на подачу таких документів, а 18.03.2016 року перебував за межами території України, а тому фізично не міг бути присутнім в приватного нотаріуса Баляс Н.П. в м. Києві та підписувати довіреність. Зазначає, що нічого не знав про факт реєстрації його приватним підприємцем. Крім того, судом не було взято до уваги, що 30 серпня 2004 року ним змінено прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про зміну прізвища, імені, по батькові серії НОМЕР_1 від 30.08.2004 року. У зв`язку із зміною прізвища, 01 жовтня 2004 року йому було видано новий паспорт на нове прізвище - ОСОБА_4 , який є дійсним на теперішній час, та видано ідентифікаційний номер платника податків. Старий паспорт на прізвище ОСОБА_5 був ним втрачений у 2000 році. Станом на 18.03.2016 року паспорт на прізвище ОСОБА_5 та ідентифікаційний номер платника податків на дане прізвище був недійсним. Таким чином, вищезазначені документи не могли у 2016 році посвідчувати його особу під час підписання довіреності в нотаріуса та під час проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця. Також не взято до уваги, що 5 квітня 2002 року було змінено місце проживання та реєстрації - АДРЕСА_1 , що підтверджується записом в Будинковій книзі прописки громадян, а також відміткою у паспорті. Вказує, що всі вищезазначені порушення є безперечною підставою для визнання запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця від 22.03.2016 року недійсним з моменту його вчинення. Зазначає, що контролюючі органи при отриманні відомостей від державного реєстратора з відповідної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця зобов`язаний провести перевірку зазначених відомостей на коректність. В даному випадку, Чортківське управління ДФС у Тернопільській області ще у 2004 році було повідомлене про зміну прізвища, про що була видана картка фізичної особи платника податків на нове прізвище ОСОБА_4 .. Отже, ще у 2004 році були внесені відповідні зміни до Реєстру фізичних осіб-платників податків. Чортківським управлінням ДФС у Тернопільській області жодним чином не відреагувало на дані помилкові відомості та не направило до Єдиного державного реєстру повідомлення про неприйняття відповідних відомостей для вжиття державним реєстратором заходів щодо усунення недоліків. Вважає, що саме бездіяльність ГУ ДФС у Тернопільській області стала однією із причин реєстрації його, як фізичної особи-підприємця за фіктивними, недійсними документами.

Відповідачі відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені в установленому порядку, шляхом надіслання повідомлень засобами поштового зв`язку та на електронну пошту, зазначену даними учасниками справи, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Позивач та відповідач-Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація в особі державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців апарату Філіповської Тетяни Миколаївни про причини неприбуття до суду апеляційної інстанції не повідомляли, їх явка обов`язковою не визнавалась. Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи залишено без задоволення про, що проголошено протокольну ухвалу.

ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію ОСОБА_5 як фізичної особи-підприємця здійснено 22.03.2016 року, на податковому обліку перебував з 22.03.2016 року як фізична особа-підприємець (а.с.15-16).

12 листопада 2018 року Чортківським управлінням ГУ ДФС у Тернопільській області була винесена вимога №Ф-1407-50У про сплату ОСОБА_5 боргу (недоїмки) в сумі 15819,54 грн (а.с.21).

11.07.2019 року у Заліщицькому РВ ДВС при ознайомленні з документами виконавчого провадження ВП №58864456 позивачу була надана копія вимоги про сплату боргу (недоїмки) Чортківського управління ГУ ДФС у Тернопільській області №Ф-1407-50У від 12.11.2018 року, з якої йому стало відомо, що станом на 12.03.2019 року у нього існує заборгованість із сплати єдиного внеску за 2017-2018 роки від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 15819 грн. 54 коп.

Позивач вважаючи протиправними дії відповідачів щодо державної реєстрації його як фізичної особи-підприємця здійснено 22.03.2016 року, яка відбувалася без його відома та його присутності та винесення відносно нього вимоги про сплату боргу, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в силу положень частини першої, третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. За нормами частини 7 статті 18 "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" забороняється вимагати додаткові документи для проведення реєстраційних дій, якщо вони не передбачені цією статтею. Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи, зокрема з опису документів, що надаються фізичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація фізичної особи-підприємця", заявником для проведення державної реєстрації позивача, як фізичної особи-підприємця зазначено Гусєв Я.І, яка здійснює повноваження на підставі довіреності. Аналізуючи норми законодавства, судом не встановлено протиправності дій державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Філіповської Тетяни Миколаївни. Крім того, в силу положень частини восьмої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у чинній редакції визначено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, то суд дійшов до висновку, що станом на момент прийняття оскаржуваної вимоги позивач мав статус фізичної особи-підприємця. Оскільки відповідно до інформаційних баз даних позивач перебував на податковому обліку як фізична особа-підприємець з 22.03.2016 по даний час йому правомірно сформовано спірну вимогу на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) - державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Державна реєстрація базується на принципах: об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону (п.7,8 ч.1 ст. 4 вказаного Закону).

Частиною 1 статті 7 вказаного Закону передбачено, що єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 30 серпня 2004 року позивачем було змінено прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про зміну прізвища, імені, по батькові серії НОМЕР_1 від 30.08.2004 року (а.с.26). У зв`язку із зміною прізвища, 01 жовтня 2004 року позивачу було видано новий паспорт на нове прізвище - ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 , який є дійсним на теперішній час (а.с.27), та видано картку фізичної особи-платника податків ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (а.с.28).

Старий паспорт на прізвище ОСОБА_5 був ним втрачений у 2000 році. Дані обставини підтверджують довідкою Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, відповідно до якої паспорт серії НОМЕР_4 виданий Заліщицьким РВ УМВС України в Тернопільській області 24.09.1999 року на прізвище ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по наявним облікам Заліщицького РС УДМС України в Тернопільській області значиться втраченим 14.07.2000 року (а.с.25).

Таким чином, станом на 18.03.2016 року паспорт на прізвище ОСОБА_5 та картка фізичної особи-платника податків на дане прізвище були недійсними.

Крім того, відповідно до вимог ч.1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (ч.1,3 ст. 244 ЦК України).

Згідно з ст. 43 Закону України Про нотаріат (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників.

При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів реєстраційної справи, зокрема з опису документів, що надаються фізичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація фізичної особи-підприємця", заявником для проведення державної реєстрації позивача ОСОБА_5 , як фізичної особи-підприємця зазначено Гусєва Ярослава Івановича, яка здійснює повноваження на підставі довіреності від 18.03.2016 року (а.с.18).

Водночас, судом першої інстанції не враховано, що згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 24.07.2019 року №184/Б-10803, ОСОБА_4 , 06.03.2016 року о 09:02:45 виїхав з території України через пункт пропуску Шегині та 27.04.2016 року о 10:00:28 повернувся на територію України. В даний період (з 06.03.2016 року по 27.04.2016 року) позивач перебував на території Федеративної республіки Німеччина (а.с.77).

Таким чином, позивач фізично не міг 18.03.2016 року перебувати в м. Києві в нотаріальній конторі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баляс Н.П. та підписувати довіреність, на підставі якої його було зареєстровано фізичною особою-підприємцем.

Крім того, в довіреності від 18.03.2016 року на підставі якої позивача було зареєстровано фізичною особою-підприємцем, як і в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначається, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, дана інформація не відповідає дійсності, оскільки позивач з 05 квітня 2002 року змінив своє місце проживання та реєстрації - АДРЕСА_1 , що підтверджується записом в Будинковій книзі прописки громадян, а також відміткою у паспорті (а.с.27 на звороті, 29-30).

Дані обставини судом першої інстанції були залишені поза увагою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Філіповською Тетяною Миколаївною під час проведення державної реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця та вчиненні запису №26490000000002931 від 22 березня 2016 року в Єдиний державний реєстр були внесені відомості, які не відповідають дійсності, а саме:

- неправильне прізвище фізичної особи-підприємця, яке у 2004 році змінено позивачем з ОСОБА_5 на ОСОБА_4 ;

- неправильне місце проживання та реєстрації фізичної особи-підприємця, яке 05 квітня 2002 року змінене: АДРЕСА_1 ;

- заява про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця подана на підставі довіреності від 18.03.2016 року, яку позивач будучи за межами митної території України не міг фізично підписати та не міг уповноважити ОСОБА_6 на вчинення дій щодо реєстрації позивача (за прізвищем та реєстраційними даними, які він змінив ще з 2004року) в якості суб`єкта підприємницької діяльності;

- при встановленні особи позивача використовувався паспорт серії НОМЕР_4 виданий Заліщицьким РВ УМВС України в Тернопільській області 24.09.1999 року, який значиться втраченим з 14.07.2000 року.

Таким чином, з врахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання недійсним та скасування запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця позивача від 22.03.2016 року з моменту його вчинення.

Щодо визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Чортківського управління ГУ ДФС у Тернопільській області №Ф-1407-50 У від 12 листопада 2018 року, апеляційний суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон № 2464-VI; тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які обрали спрощену систему оподаткування (пункт 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI).

Відповідно до п.2.1 розділу ІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) облік платників податків в органах державної податкової служби ведеться за податковими номерами.

Пунктом 6.1, 6.2 вказаного Порядку передбачено, що взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи - підприємця здійснюється після її державної реєстрації згідно із Законом контролюючим органом за місцем її державної реєстрації на підставі:

відомостей з відповідної реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;

відповідного повідомлення державного реєстратора про судове рішення щодо відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Контролюючі органи здійснюють контроль відомостей, які надійшли стосовно фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру, у порядку, визначеному пунктом 3.3 розділу III цього Порядку.

Пунктом 3.3 Порядку визначено, що контролюючі органи здійснюють контроль за відомостями, які надійшли з Єдиного державного реєстру, щодо коректності використання реєстраційних номерів облікових карток платників податків та в разі визнання помилковими (неповними) відомостей, що надійшли з Єдиного державного реєстру:

направляють до Єдиного державного реєстру повідомлення про неприйняття відповідних відомостей для вжиття державними реєстраторами заходів щодо усунення недоліків;

повідомляють платників податків про виявлені помилки в реєстраційних номерах облікових карток платників податків та необхідність подання уточнених відомостей до відповідних органів.

Таким чином, при отриманні відомостей від державного реєстратора з відповідної реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, контролюючий орган зобов`язаний провести перевірку зазначених відомостей на коректність.

В даному випадку, Чортківське управління ДФС у Тернопільській області ще у 2004 році було повідомлене позивачем про зміну прізвища, про що була видана картка фізичної особи-платника податків на нове прізвище ОСОБА_4 . Отже, ще у 2004 році були внесені відповідні зміни до Реєстру фізичних осіб-платників податків. Однак, контролюючим органом не вчинено жодних дій щодо помилковості відомостей, що свідчить про його бездіяльність, та стало однією із підстави для державної реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця за недійсними документами.

Слід зазначити, що відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.11.2014 року №1162, контролюючими органами є відповідні державні податкові інспекції у районах, містах (крім м. Києва), районах у містах, об`єднані державні податкові інспекції (далі - ДПІ) та головні управління ДФС в областях, м. Києві, Офіс великих платників податків ДФС (далі - ГУ).

Головні управління виконують процедури обліку платників відповідно до функцій, визначених Податковим кодексом України, зокрема: - забезпечують організацію роботи з ведення обліку платників єдиного внеску; - забезпечують достовірність та повноту обліку платників єдиного внеску; - ведуть реєстр страхувальників згідно з Положенням про реєстр страхувальників; - проводять заходи, пов`язані з припиненням (закриттям) платників єдиного внеску, формують та направляють (видають) відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску за формою №11-ЄСВ та повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою №10-ЄСВ у порядку, визначеному розділами ІV, V цього Порядку.

Таким чином, на Головне управління ДФС у Тернопільській області покладено обов`язок забезпечити достовірність та повноту обліку платників єдиного внеску.

Отже, зважаючи на те, що позивач ніколи не здійснював підприємницької діяльності, запис про державну реєстрацію його як фізичної особи-підприємця визнаний судом протиправним, вимога про сплату боргу (недоїмки) Чортківського управління ГУ ДФС у Тернопільській області №Ф-1407-50 У від 12 листопада 2018 року є протиправною та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 6 ст. 139 КАС України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено за подання позову судовий збір в розмірі 768,40 грн., а за подання апеляційної скарги ним сплачено судовий збір в розмірі 2305,50 грн, що разом становить 3073,90 грн. Оскільки адміністративний позов заявлений позивачем до двох відповідачів, то сплачені ним судові витрати у вигляді судового збору покладаються на кожного з них у розмірі 1536, 95 грн.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про задоволення позову, з наведених вище підстав.

Керуючись ст. 308, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі №500/1690/19 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати запис №26490000000002931 від 22.03.2016 року вчинений державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Філіповською Тетяною Миколаївною про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з моменту його вчинення, а саме з 22.03.2016 року.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Чортківського управління ГУ ДФС у Тернопільській області №Ф-1407-50У від 12 листопада 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних фінансувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Тернопільській області (адреса: 46003, м. Тернопіль, вул.Білецька,1, Код ЄДРПОУ 43142763) сплачені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1536, 95 грн (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень дев`яносто п`ять копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних фінансувань суб`єкта владних повноважень Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (адреса: 02068, м. Київ, вул.О.Кошиця,11, Код ЄДРПОУ 37388222) сплачені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1536, 95 грн (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень дев`яносто п`ять копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до суду касаційної інстанції виключно у випадках, порядку на та умовах, визначених ст. 328-329 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос Повне судове рішення складено 19 грудня 2019 року.