Постанова

від 17.07.2019 по справі 520/3894/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 р.Справа № 520/3894/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Сіренко О.І.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 27.05.19 року по справі № 520/3894/19

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради третя особа Харківський Національний університет імені В.Н. Каразіна

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (далі по тексту - УПСЗН адміністрації Шевченківського району ХМР, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Харківський Національний університет імені В.Н. Каразіна, в якому просить суд: - визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради щодо непризначення та невиплати соціальної стипендії ОСОБА_1 у відповідності п.4 підп. 4 "Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів", затвердженого постановою КМУ № 1045 від 28 грудня 2016 року, що виразилася у неперерахуванні сум соціальної стипендії на банківські рахунки навчального закладу з 1 вересня 2019 року протиправною; - зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 соціальну стипендію у відповідності до п.4 підп. 4 "Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів" затвердженого постановою КМУ № 1045 від 28 грудня 2016 року та перерахувати суми соціальної стипендії на банківські рахунки Харківського Національного Університету імені В.Н.Каразіна, починаючи з 1 вересня 2018 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (просп. Науки, буд. 17-А, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 03196593), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Харківський Національний університет імені В.Н. Каразіна (61022, м. Харків, майдан Свободи, 4, код 02071205), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради щодо непризначення та невиплати соціальної стипендії ОСОБА_1 , відповідно до п.4 підп. 4 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, затвердженого постановою КМУ № 1045 від 28 грудня 2016 року, яка виразилася у неперерахуванні сум соціальної стипендії на банківські рахунки Харківського Національного Університету імені В.Н.Каразіна з 1 вересня 2018 року.

Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 соціальну стипендію відповідно до п.4 підп. 4 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, затвердженого постановою КМУ № 1045 від 28 грудня 2016 року, перерахувавши суми соціальної стипендії на банківські рахунки Харківського Національного Університету імені В.Н.Каразіна, починаючи з 1 вересня 2018 року.

Відповідач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття судом рішення з невірним застосуванням норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги вказав на те, що законодавець визначає право на отримання соціальної стипендії саме за дітьми, батьки яких є шахтарями на час звернення із заявою про призначення соціальної стипендії. Таким чином, з викладених підстав, вважає позовні вимоги необґрунтованими та не підкріпленими нормами закону.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та дату слухання справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є студентом першого курсу Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна за державним замовленням на денній формі навчання.

Батько позивача, ОСОБА_2 , працював шахтарем та мав стаж підземної роботи 17 років, що підтверджується копією його трудової книжки (а.с. 19-22), та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 11)

11.09.2018 позивач звернувся до Ректора Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна з заявою про призначення соціальної стипендії як дитині шахтаря, що має не менше як 15 років стажу підземної роботи (або загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві, чи якому встановлено інвалідність 1 або 2 групи) відповідно до статті 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 01.09.2018 по 31.01.2019 на 1 семестр 2018/2019 навчального року. (а.с.13)

01.10.2018 Харківський Національний університет імені В.Н. Каразіна звернувся до начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, в якому, відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальної стипендії студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045, просив надати роз`яснення щодо студентів, яким відмовлено у виплаті соціальних стипендій, як дитині шахтаря, які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років відповідно до статті 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", але батько помер, зокрема, ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , студента 1 курсу факультету геології, географії, рекреації і туризму.( а.с.14)

Листом від 5337/06 від 18.10.2018 Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради повідомлено, що відповідно до п. 4.4 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1045 "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів", право на соціальні стипендії мають студенти (курсанти), які не перебувають в академічній відпустці, із числа осіб, які стали студентами (курсантами) протягом трьох років після здобуття базової та/або повної загальної середньої освіти, батьки яких є шахтарями, що мають не менш як 15 років стажу підземної робота або загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи яким встановлено інвалідність І або П групи, відповідно до статті 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". (а.с.15)

Листом від 29.10.2018 №0210/100 Харківський Національний університет імені В.Н. Каразіна звертався з відповідним роз`ясненням до Міністерства соціальної політики України (а.с.16)

Листом від 13.11.2018 № 643/0/188-18 Міністерство соціальної політики України надіслало відповідь на адресу Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації та Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна, в якому зазначило, що смерть шахтаря не позбавляє дитину статусу особи, яка має право на отримання соціальної стипендії відповідно до підпункту 4 пункту 4 Порядку. Також, просили привести у відповідність до чинного законодавства дії органів соціального захисту населення стосовно виплати соціальної стипендії та про результати повідомити Директорат сім`ї та соціальної підтримки населення Мінсоцполітики до 30.11.2018 (а.с.17)

Позивач звернувся до відповідача 25.02.2019 року зі скаргою на протиправну бездіяльність посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (а.с. 24).

Листом від 12.03.2019 року № А1-221/0/309-19.02.-39 відповідач повідомив позивача про те, що, якщо Управління дасть згоду на перерахування коштів для виплати соціальної стипендії дітям, батьки яких були шахтарями, мали не менш як 15 років стажу підземної роботи, але на час звернення померли, категорія осіб, які підпадають під дію норми статті 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" буде розширена, що може спричинити необґрунтовані витрати бюджетних коштів (а.с. 25).

Не погодившись із зазначеною відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправною бездіяльності УПСЗН адміністрації Шевченківського району ХМР щодо непризначення та невиплати соціальної стипендії ОСОБА_1 у відповідності п.4 підп. 4 "Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів", затвердженого постановою КМУ № 1045 від 28 грудня 2016 року, що виразилася у неперерахуванні сум соціальної стипендії на банківські рахунки навчального закладу з 1 вересня 2019 року та зобов`язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу соціальну стипендію у відповідності до п.4 підп. 4 "Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів" затвердженого постановою КМУ № 1045 від 28 грудня 2016 року та перерахувати суми соціальної стипендії на банківські рахунки Харківського Національного Університету імені В.Н.Каразіна, починаючи з 1 вересня 2018 року.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що смерть шахтаря не позбавляє дитину статусу особи, яка має право на отримання соціальної стипендії відповідно до підпункту 4 пункту 4 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1045.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закон України "Про підвищення престижності шахтарської праці" шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали особами з інвалідністю I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та виплатою за рахунок бюджетних коштів соціальної стипендії в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 4 п.4 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1045, право на соціальні стипендії мають студенти (курсанти), які не перебувають в академічній відпустці, із числа: осіб, які стали студентами (курсантами) протягом трьох років після здобуття базової та/або повної загальної середньої освіти, батьки яких є шахтарями, що мають не менш як 15 років стажу підземної роботи або загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи яким встановлено інвалідність I або II групи, відповідно до статті 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Судом встановлено, що батько позивача, ОСОБА_2 , працював шахтарем та мав стаж підземної роботи 17 років, що підтверджується копією його трудової книжки (а.с. 19-22).

Також, копією трудової книжки підтверджується, що ОСОБА_2 був звільнений 14.03.2016 року за станом здоров`я за п.2 ст.40 КЗпП, у зв`язку з переходом на І групу інвалідності.

Тобто, крім встановленого 17-річного стажу роботи шахтарем, батько позивача мав І групу інвалідності, що підпадає під дію вказаного Порядку.

Більше того, батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 11), тобто менше ніж через місяць після звільнення за станом здоров`я.

Листом від 02.11.2018 року №4.1-18-2335-18 Міністерство соціальної політики України надіслало роз`яснення матері позивача, ОСОБА_3 , в яких зазначено наступне: якщо батько Вашого сина мав 15 років стажу підземної роботи, а син навчається на денній формі навчання за держаним замовленням, то він має право на соціальну стипендію .

Зокрема, листом від 13.11.2018 № 643/0/188-18 Міністерство соціальної політики України надіслало відповідь на адресу Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації та Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна, в якому зазначило, що смерть шахтаря не позбавляє дитину статусу особи, яка має право на отримання соціальної стипендії відповідно до підпункту 4 пункту 4 Порядку. Також, просили привести у відповідність до чинного законодавства дії органів соціального захисту населення стосовно виплати соціальної стипендії та про результати повідомити Директорат сім`ї та соціальної підтримки населення Мінсоцполітики до 30.11.2018 (а.с.17)

З огляду на зазначені норми чинного законодавства та встановлені обставини у справі, колегія суддів приходить до висновку, що смерть батька позивача, який є шахтарем із 17-річним стажем роботи та встановленою І-ю групою інвалідності, не позбавляє його сина, ОСОБА_1 статусу особи, яка має право на отримання соціальної стипендії відповідно до підпункту 4 пункту 4 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1045.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, не призначивши та невиплативши соціальну стипендії ОСОБА_1 , відповідно до пп. 4 п. 4 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, допущено протиправну бездіяльність в порушення вимог чинного законодавства України та ч.2 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, під час розгляду справи ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції, не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність відмови у призначенні та виплаті соціальної стипендії позивачу.

При цьому, позивачем виконані всі можливі умови визначені законом для прийняття позитивного рішення відповідачем.

Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини у пункті 32 рішення по справі "Стреч проти Сполучного Королівства" (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В справі East/West Alliance Limited проти України (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією небезпідставної скарги та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

Таким чином, враховуючи встановлення протиправності бездіяльності відповідача щодо непризначення та невиплати соціальної стипендії ОСОБА_1 , відповідно до п.4 підп. 4 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, затвердженого постановою КМУ № 1045 від 28 грудня 2016 року, яка виразилася у неперерахуванні сум соціальної стипендії на банківські рахунки Харківського Національного Університету імені В.Н.Каразіна з 1 вересня 2018 року, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 соціальну стипендію відповідно до п.4 підп. 4 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, затвердженого постановою КМУ № 1045 від 28 грудня 2016 року, перерахувавши суми соціальної стипендії на банківські рахунки Харківського Національного Університету імені В.Н.Каразіна, починаючи з 1 вересня 2018 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вказує на обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року по справі № 520/3894/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)О.І. Сіренко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 18.07.2019 року