Постанова

від 09.07.2019 по справі 921/238/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2019 р. Справа №921/238/18

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

cуддів Зварич О.В.

Скрипчук О.С.

за участю секретаря судового засідання Карнидал Л.

розглянувши апеляційну скаргу Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області за № 5193 від 05.02.2019 (вх. № 01-05/1419/19 від 16.04.2019)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.01.2019 (повне рішення складено 14.01.2019, суддя Стадник М.С.)

у справі № 921/238/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) Щ. і Т. , м. Черкаси

до відповідача: Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільської області, м. Тернопіль

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) КБ Приватбанк , м. Київ

2. Приватне агропромислове підприємство Прогрес , с. Грабовець, Тернопільського району, Тернопільської області

про стягнення 16 490,89 грн, із яких: 11 970,00 грн збитків, 771,00 грн 3% річних, 3 749,89 грн інфляційних нарахувань,

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Бойко Д.О. представник (довіреність в матеріалах справи);

від третьої особи-1: не з`явився (належно повідомлено);

від третьої особи-2: не з`явився (належно повідомлено).

1.Розгляд справи.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 16.04.2019 до складу колегії входять: головуючий суддя (суддя-доповідач) Дубник О.П., судді: Зварич О.В., Кордюк Г.Т.

У зв`язку з перебування у відпустці судді - члена колегії Кордюк Г.Т., розпорядженням керівника апарату суду № 357 від 13.05.2019 призначено проведення автоматизованої заміни складу колегії суддів для розгляду апеляційної скарги. Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019, до складу колегії входять: головуючий суддя (суддя-доповідач) Дубник О.П., судді: Зварич О.В., Скрипчук О.С.

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

У судовому засіданні 10.04.2019 здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів відео - та звукозапису, згідно з ст.ст. 197, 222 ГПК України.

Хід розгляду апеляційної скарги викладено у відповідних ухвалах суду.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Позивач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення та витягом з виконання пошукових операцій про вручення рекомендованого відправлення 7901010408965 з офіційного сайту Укрпошта .

Третя особа-1 участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, відповідно до витягу з виконання пошукових операцій з офіційного сайту ПАТ Укрпошта про вручення рекомендованого відправлення 7901010340481 та повідомленням про вручення зазначеного поштового рекомендованого відправлення.

Третя особа-2 участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, про час та місце розгляду справи направлено ухвали Західного апеляційного господарського суду на юридичну адресу (с. Грабовець, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47743), однак такі повернулись на адресу суду.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, вбачається, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення. Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин (названу правову позицію висловлено в численних постановах Верховного Суду, у тому числі від 28.01.2019 у справі № 915/1015/16 та від 12 березня 2019 року у справі № 923/1432/15).

Учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Таким чином, Третя особа-2 є належним чином повідомленим про розгляд апеляційної скарги.

3. Короткий зміст позовних вимог.

ТОВ " Щ. і Т." звернулось з позовом до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільської області про стягнення з нього 16 490,89 грн., із яких: 11 970,00 грн. збитків, 771,00 грн. 3% річних, 3 749,89 грн. інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами електронних торгів, проведених 28.04.2016р. державним підприємством "СЕТАМ", з продажу бурякозбирального комбайну КБ-6 згідно з протоколом №162591, позивач визнаний переможцем аукціону. На підставі протоколу та доказів повної оплати за придбаний товар, державним виконавцем видано переможцю 23.06.2016 акт про проведені електронні торги від 22.06.2016, однак реалізувати своє право як власник майна, позивач не мав можливості за відсутністю придбаного майна. На думку позивача, ДВС як продавець зобов`язаний відшкодувати позивачу як покупцю вартість придбаного майна та понесені позивачем збитки у розмірі нарахованих інфляційних втрат та 3% річних, на підставі ст. 625 ЦК України. У спростування доводів ДВС про те, що належним відповідачем у спорі є ПАТ КБ "ПриватБанк"з тих причин, що у позивача відсутні будь-які правовідносини з останнім, зазначив, що відповідач був обізнаний про те, що станом на момент проведення електронних торгів майно було реалізовано самим банком. Знаючи про дані обставини, відповідач не зупинив проведення торгів, а надалі безпідставно перерахував одержані від переможця торгів кошти Банку.

4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.01.2019 позов задоволено частково. Стягнуто із Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на користь ТзОВ Щ. і Т. 11 371,50 грн. збитків та 1 762,00 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Судове рішення у справі мотивоване ст.ст. 202 - 205 ГК України, ст.ст. 526, 530, 536, 599-601, 604-610 625, 650, 655, 656, 663, 693, 1166 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. ст. 62, 57 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі- ЗУ Про виконавче провадження ), Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р. (далі Інструкція №512/5) та Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015р. №2710/5 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №2710/5).

Судом встановлено, що позивач перерахував на рахунок відповідача за придбане на електронних торгах майно 11 970,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №387 від 26.06.2017 та актом про проведені електронні торги від 22.06.2016. Однак, придбане позивачем майно на аукціоні не було йому передане, натомість було самостійно реалізовано зберігачем майна (ПАТ КБ "ПриватБанк"), що підтверджується листом банку, адресованого Тернопільському районному відділу ДВС Головного територіального управління юстиції. Так, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення грошові кошти в сумі 11 371,50 грн., що сплачені на його рахунок.

Суд відмовив у стягненні 598,50 грн. як безпідставно заявлених, з тих причин, що ця сума була сплачена на рахунок організатора електронних торгів - Державного підприємства "СЕТАМ" як гарантійний внесок відповідно до п. 2 розділу III та п. 2 розділу IV Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Також суд в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 771,00 грн. 3% річних, 3 749,89 грн. інфляційних нарахувань не підлягають задоволенню, оскільки у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача із вимогою про повернення вартості оплаченого майна, а така вимога реалізована позивачем шляхом звернення до суду з позовом.

Крім того, суд зазначив, що наведені відповідачем аргументи щодо неправомірності звернення з позовом до відповідача, а не до зберігача майна (третьої особи ПАТ КБ "ПриватБанк"), не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права.

5. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи сторін справи.

5.1. Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області не погоджується з ухваленим рішенням суду, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, стягнути з позивача на користь апелянта судові витрати в сумі 2643 грн. Апелянт стверджує, що суд неправильно застосував норми ст.ст. 655, 663 ЦК України до спірних правовідносин, керуючись правовим висновком Великої палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.06.2018 по справі № 910/856/17.

Апелянт зазначає, що в процесі виконання судового рішення, реалізації майна на електронних торгах керується спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, а не нормами Цивільного кодексу України, які помилково застосував суд при ухваленні оскаржуваного рішення. Таким чином, позивач сплативши гарантійний внесок надав згоду щодо порядку та умов проведення електронних торгів відповідно до вимог Порядку №2710/5.

Апелянт вважає, що право власності на придбане майно у позивача виникло на підставі акту про проведені електронні торги, відповідно на підставі акту придбане майно мало бути отримане покупцем у зберігача представника ПАТ КБ "ПриватБанк", натомість суд своїм рішенням переклав відповідальність із зберігача майна на продавця (відповідача), тобто на державу усупереч п.6 ст. 3 ЦК України. На думку апелянта, суд замість застосувати спеціалізовану норму п. 9 Розділу Х Порядку №2710/5, як того вимагають ст. 650 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, згідно якої майно покупець отримує у зберігача такого майна, а не у Відділі ДВС, який є продавцем, невірно застосував загальні норми ст.ст. 655, 663, 693 ЦК України.

Апелянт наголошує на тому, що Відділ ДВС не може нести відповідальності за передачу майна, яке у нього на зберіганні не знаходиться.

5.2. 17.05.2019 на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н від 08.05.2019 (вх. №01-04/3120/19), у якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. У спростування доводів апелянта про те, що норми ЦК України застосовуються лише у разі відсутності у порядку норм, що регулюють спірні висновки, зазначає, що такі доводи суперечать принципу господарського судочинства - верховенству права, згідно з яким закон має вищу юридичну силу на відміну від підзаконного акту та грає визначальну роль в діяльності всіх суб`єктів права, насамперед державних органів і посадових осіб. Позивач наголошує, що ставить питання повернення грошей за договором купівлі-продажу, а не про передачу майна зберігачем. Також стверджує, що відповідачем була допущена злочинна недбалість при виконанні своїх прямих обов`язків: при наявності майна, за рахунок якого в межах зведеного виконавчого провадження можна задовільнити грошові вимоги кредиторів не вчиняв жодних дій, тому банк був змушений самостійно вчинити дії щодо реалізації заставного майна, з метою погашення заборгованості, а потім, коли відповідач продав на електронних торгах майно, завідомо знаючи, що його немає більше ніж через рік, перерахував ще раз на рахунок банку кошти позивача. Звертає увагу на те, що у протоколі №162591 від 30.04.2016 не зазначено у кого перебуває майно на зберіганні, а вказане місцезнаходження майна: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Грабовець. У Акті дежавного виконавця від 22.06.2016 про проведені електронні торги зазначено лише про наявність зведеного виконавчого провадження, однак відомостей про перебування майна на зберіганні немає.

6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2006р у справі №2/226-2745 стягнуто з Приватного агропромислового підприємства "Прогрес" на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (Тернопільська філія КБ "ПриватБанк") 350 000,00 грн. заборгованість по кредиту, 8 575,00 грн. процентів, 3 873,95 грн. пені, 3 624,14 грн. державного мита, 118,00 грн. послуг за інформаційно-технічне забезпечення. 19.09.2006 на виконання рішення господарського суду видано наказ.

Наказ пред`явлено до виконання до Відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції, на підставі якого, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №46672450 від 26.02.2015.

Постановою державного виконавця від 05.03.2015 виконавче провадження ВП №46672450 приєднано до зведеного виконавчого провадження №46920725.

У процесі виконання наказу, державним виконавцем Харкавою Л.О. проведено опис майна боржника (ПАП "Прогрес"), а саме: Борошномельний млин К-24-112 та Бурякозбиральний комбайн КБ-6, та складено акт опису та арешту майна від 08.06.2015р., відповідно до якого вищевказане майно передане на відповідальне зберігання працівнику ПАТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_1 .

Постановою державного виконавця від 11.06.2015р., призначено експертом Дикого Миколу Євгеновича, відповідно до висновків якого, вартість описаного та арештованого майна становить: Борошномельний млин К-24-112 11 290,00 грн., Бурякозбиральний комбайн КБ-6 17 100,00 грн.

Постановою державного виконавця ВП №46672450 від 19.06.2015р. накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ПАП "Прогрес"; державним виконавцем направлено Головному територіальному управлінню юстиції у Тернопільській області 09.11.2015р. заявку на реалізацію арештованого майна.

Відповідно до даних сайту Системи електронних торгів арештованим майном (https://setam.net.ua/) щодо арештованого майна:

1/ Бурякозбирального комбайну КБ-6 - перші торги 13.01.2016р., зі стартовою ціною 17 100,00 грн., та другі торги 28.02.2016р. зі стартовою ціною 13 680,00 грн. не відбулися;

2/ Борошномельного млина К-24-112: - перші торги 13.01.2016р. зі стартовою ціною 11 290,00 грн. не відбулися; другі торги 26.02.2016р. зі стартовою ціною 9 032,00 грн. відбулися, переможцем яких став ОСОБА_2 ..

Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 17.03.2016р. змінено повне найменування органу ДВС на Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільської області .

Згідно протоколу №162591 від 30.04.2018р., арештоване майно (Бурякозбиральний комбайн КБ-6) реалізоване на третіх електронних торгах, переможцем яких став ТОВ "Щ. і Т." із ціновою пропозицією 11 970,00 грн., сума сплаченого гарантійного внеску 598,50 грн., сума, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця до 19.05.2016р. 11 371,50 грн.

Як правильно встановив суд першої інстанції, ТОВ "Щ. і Т." в повному обсязі оплатив вартість придбаного майна, а саме 11 970,00 грн., з яких: 598,50 грн. гарантійного внеску на рахунок Державного підприємства "СЕТАМ" (платіжне доручення №853 від 28.04.2016р.) та 11 371,50 грн. на рахунок Відділу ДВС Тернопільського районного управління юстиції (платіжне доручення №875 від 06.05.2016р.)

Старшим державним виконавцем Фіялкою О.В. видано Акт державного виконавця про проведені електронні торги від 22.06.2016р. щодо реалізованого майна Бурякозбирального комбайну КБ-6 (представником переможця ОСОБА_3 отримано такий акт 23.06.2016р., про що свідчить розписка на вищевказаному Акті).

Старшим державним виконавцем Фіялкою О.В. направлено Тернопільській філії ПАТ "КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Щ. і Т." вимогу №12051/3-41/14 від 30.06.2016р. про зобов`язання зберігача майна ОСОБА_1 забезпечити передачу переможцю торгів реалізованого на електронних торгах майна, а саме: Бурякозбирального комбайну КБ-6 та попереджено ОСОБА_1 про вчинення державним виконавцем подання до правоохоронних органів, у випадку приховування або відчуження арештованого майна.

У відповідь на вимогу, ПАТ "КБ "ПриватБанк" направив старшому державному виконавцю Фіялці О.В. листа №б/н б/д (отриманий відділом ДВС 15.07.2016р., про що свідчить відбиток вхідного штампу канцелярії), в якому повідомляє про самостійну реалізацію Банком заставного майна та повторно просить повернути наказ Господарського суду Тернопільської області №2/226-2745 від 19.09.2006р. без виконання.

Головним державним виконавцем Драпак Г.В. направлено до Тернопільського районного відділення поліції ГУНП України в Тернопільській області подання (повідомлення) №12293/0341/15 від 08.08.2016р. про притягнення представника ПАТ "КБ "ПриватБанк" ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за приховування майна, переданого йому на відповідальне зберігання згідно акту опису та арешту майна від 08.06.2015р.

Згідно листа Тернопільського районного відділення поліції ГУНП України в Тернопільській області №6184/115/5/02 від 26.08.2016р., під час проведення перевірки, будь-яких порушень, передбачених КК України, не виявлено, а тому підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань немає.

Головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Бойком Д.О. винесено 29.03.2017р.:

1/ постанову ВП№46672450 про стягнення ПАП "Прогрес" виконавчого збору у сумі 36 619,10 грн.;

2/ постанову ВП№46672450 про стягнення ПАП "Прогрес" витрат виконавчого провадження у сумі 100,00 грн.;

3/ постанову ВП№46672450 про повернення виконавчого документа стягувачу, а саме наказу №2/226-2745 від 19.09.2006р. на підставі заяви ПАТ "КБ "ПриватБанк" №б/н б/д (вх. №2361/03-37 від 15.07.2016р.).

Розпорядженням державного виконавця №46672450 від 26.06.2017р. здійснено розподіл коштів (20 002,90 грн.), які надійшли на депозитний рахунок відділу ДВС від покупців арештованого майна (Борошномельний млин К-24-112 та Бурякозбиральний комбайн КБ-6), а саме: 18 047,19 грн. перераховано на користь ПАТ "КБ "ПриватБанк" (платіжне доручення №387 від 26.06.2017р.), 1804,71 грн. виконавчий збір, 100,00 грн. витрати виконавчого провадження, 51,00 грн. за користування АСВП.

7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що правовідносини по реалізації арештованого рухомого майна регулюються ЦК України, ГК України та спеціальними законодавчими актами, що регулюють їх, а саме: Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р. (далі Інструкція №512/5) та Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015р. №2710/5 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №2710/5).

Частиною 1 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", визначено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Пунктом 2 наказу Міністерства юстиції України №2710/5 від 22.12.2015р. уповноважено державне підприємство "СЕТАМ" на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, на організацію та проведення електронних торгів та на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим цим наказом.

Відповідно до п. 1 розділу X Порядку №2710/5, на підставі копії протоколу переможець електронних торгів у формі аукціону протягом десяти банківських днів з дня формування протоколу здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно в такому порядку: 1/ зазначена в протоколі електронних торгів сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди Організатору за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок органу державної виконавчої служби; 2/ сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок Організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронних торгах майна і залишається Організатору в рахунок оплати наданих ним послуг з проведення електронних торгів.

Пунктом 4 розділу X Порядку №2710/5 передбачено, що після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.

Акт про проведені електронні торги містить таку інформацію: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (пункт 5 розділу X Порядку №2710/5 реалізації арештованого майна).

Відповідно до п.п. 8, 9 розділу X Порядку №2710/5, акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.

Розділом ХIІ Порядку №2710/5, визначено, що спори, пов вЂ�язані з реалізацією майна, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно п. 13. Розділу 7 Інструкції №512/5, у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів державний виконавець не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів готує одне розпорядження (додатки 6, 7) (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу державної виконавчої служби із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби. Розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається відповідальній особі, копія залишається у виконавчому провадженні.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.06.2018р. у справі № 910/856/17, правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку реалізації майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Посилання апелянта на те, що оскаржене судове рішення прийняте на підставі правового висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 05.06.2018р. у справі № 910/856/17, не заслуговують на увагу, оскільки судом застосовано правовий висновок в якості національної судової практики, а підставою розгляду та прийняття оскаржуваного рішення слугували норми чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем, відповідно, є переможець електронних торгів. Сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець переможець електронних торгів.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов вЂ�язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов вЂ�язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов вЂ�язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов 'язку не встановлений або визначений моментом пред 'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов 'язок у семиденний строк від дня пред 'явлення вимоги, якщо обов 'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред 'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені ст.ст. 202 - 205 ГК України, ст.ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом першої інстанції правильно встановлено, що між позивачем та відповідачем на підставі Акту про проведені електронні торги від 22.06.2016р. виникли договірні відносини з купівлі-продажу Бурякозбирального комбайну КБ-6; позивачем перераховано на рахунок Відділу ДВС Тернопільського районного управління юстиції вартість придбаного майна - Бурякозбирального комбайну КБ-6 в розмірі 11 371,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №387 від 26.06.2017р. Однак, зазначене майно не передано покупцю ТОВ Щ. і Т. , а самостійно реалізовано зберігачем майна (ПАТ КБ "ПриватБанк"), про що зазначено у листі Банку №б/н б/д, адресованого Тернопільському районному відділу ДВС Головного територіального управління юстиції, яке отримане останнім 15.07.2016р..

Отже, із вищенаведеного вбачається, що інформацію про самостійну реалізацію майна, державний виконавець одержав від Банку після проведення електронних торгів, та видачі Акту переможцю (позивачу). Іншого судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України,якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. При цьому, можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. У цьому зв`язку, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред`явлення вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №904/8972/17).

Беручи до уваги вищенаведене, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 11 371,50 грн., що сплачені на його рахунок.

Також колегія суддів вважає підставним висновок суду першої інстанції про відмову в частині стягнення 598,50 грн. як безпідставно заявлених, оскільки такі були сплачені на рахунок організатора електронних торгів - Державного підприємства "СЕТАМ", як гарантійний внесок, відповідно до п. 2 розділу III та п. 2 розділу IV Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Судове рішення в цій частині не оскаржується.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тоді як згідно ч. 3 ст. 693 ЦК України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу - від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати;

Згідно ст. 693 ЦК України, покупець, у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів, має право або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати;

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Як вбачається із матеріалів справи докази звернення позивача до відповідача із вимогою про повернення вартості оплаченого майна відсутні, отже така вимога реалізована позивачем шляхом звернення до суду з позовом.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 771,00 грн. 3% річних та 3 749,89 грн. інфляційних нарахувань. Судове рішення у цій частині також не оскаржується.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними аналізом матеріалів справи та нормами матеріального права.

8. Судові витрати.

Згідно ст.129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 252, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.01.2019 у цій справі без змін.

2.Судові витрати покласти на Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.07.2019.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Зварич О.В.

Скрипчук О.С.