Рішення

від 10.07.2019 по справі 908/537/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/45/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2019 Справа № 908/537/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БІГБАН» (01032, м. Київ, пов. Бехтерівський, буд. 4-А, 19, код ЄДРПОУ 41461465)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (69006 м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кімн. 207, код ЄДРПОУ 34604386)

про стягнення 1 897 944 грн. 10 коп.

За участю представників сторін:

представник позивача: Зубков А.В., дов. № 1/04 від 01.04.2019 р.

представник відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

04.03.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІГБАН» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» 1 897 944 грн. 10 коп., з яких: 1896138 грн. 13 коп. - основного боргу, 1805 грн. 97 коп. - 3 % річних.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2019 справу № 908/537/19 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 06.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/537/19, присвоєно справі номер провадження 27/45/19, підготовче засідання призначено на 02.04.2019.

02.04.2019 до Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАРА ЮА» , м. Київ з клопотанням в порядку ст. 52 ГПК України про заміну неналежного позивача у справі на належного, обґрунтовуючи тим, що 25.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІГБАН» , м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАРА ЮА» , м. Київ було укладено договір про відступлення права вимоги № 250319 за яким ТОВ «БІГБАН» відступає, а ТОВ «МЕГАРА ЮА» приймає на себе права вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором поставки № 03-12 від 03.12.2018, укладеним між ТОВ «БІГБАН» та ТОВ «Український Рітейл» .

Ухвалою суду від 02.04.2019, відповідно до ст. 52 ГПК України, було задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАРА ЮА» про зміну позивача у справі № 908/537/19 та здійснено заміну позивача у справі № 908/537/19 Товариства з обмеженою відповідальністю «БІГБАН» на Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАРА ЮА» на підставі договору про відступлення права вимоги № 250319 від 25.03.2019.

02.04.2019 після проголошення вступної та резолютивної частини ухвали від 02.04.2019 р. про заміну позивача у справі судом продовжено підготовче засідання.

02.04.2019 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання б/н від 29.03.2019 (вх. № 08-08/6648/19 від 02.04.2019) про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з тим, що представник приймає участь у іншому судовому процесі та не може з`явитись у засідання суду. Крім того, 02.04.2019 відповідач надіслав на адресу суду письмовий відзив № 425 від 29.03.2019 (вх. № 08-08/6650/19 від 02.04.2019) з якого вбачається, що відповідач заперечує проти заявлених вимог, просить суд відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що позивач не надав належних доказів поставки товару, а саме, товарно-транспортні накладні та видаткові накладні не відповідають вимогам законодавства, оскільки не містять посади особи відповідальної за здійснення господарської операції та вказав про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Ухвалою суду від 02.04.2019 підготовче засідання, відповідно до ст. 183 ГПК України, відкладено на 24.04.2019, у зв`язку з неявкою представника відповідача.

24.04.2019 у підготовчому засіданні представник позивача заявив клопотання б/н (вх. № 08-08/8514/19 від 24.04.2019) про долучення до матеріалів справи додаткової угоди від 04.04.2019 до договору про відступлення права вимоги № 250319 від 25.03.2019 про розірвання зазначеного договору про відступлення права вимоги (вручено представнику відповідача у підготовчому засіданні 24.04.2019), у зв`язку з чим, заявив усне клопотання під технічну фіксацію судового процесу про заміну позивача у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАРА ЮА» , м. Київ на Товариство з обмеженою відповідальністю «БІГБАН» .

Представник відповідача заперечив проти клопотання позивача щодо долучення до матеріалів справи додаткової угоди до договору про відступлення права вимоги № 250319 від 25.03.2019, мотивуючи тим, що ним не було отримано копії договору про відступлення права вимоги № 250319 від 25.03.2019 укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІГБАН» , м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАРА ЮА» , м. Київ за яким ТОВ «БІГБАН» відступає, а ТОВ «МЕГАРА ЮА» приймає на себе права вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором поставки № 03-12 від 03.12.2018, укладеним між ТОВ «БІГБАН» та ТОВ «Український Рітейл» . Крім того, повідомив суд, що на адресу відповідача не було надіслано ні клопотання про заміну позивача у справі ні клопотання щодо долучення до матеріалів справи документів.

Крім того, заявив клопотання № 560 від 23.04.2019 (вх. № 08-08/8456/19 від 24.04.2019) про зупинення провадження у справі до розгляду апеляційної скарги та ухвалення рішення Центральним апеляційним господарським судом, в обґрунтування посилається на те, що відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 02.04.2019 у справі № 908/537/19 в частині здійснення судом дій, щодо заміни ТОВ «БІГБАН» його правонаступником ТОВ «МЕГАРА ЮА» .

Представник позивача заперечив проти клопотання відповідача щодо зупинення провадження у справі. Вважає, що звернення відповідача до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування ухвали господарського суду запорізької області від 02.04.2019 у справі № 908/537/19 в частині здійснення судом дій, щодо заміни ТОВ «БІГБАН» його правонаступником ТОВ «МЕГАРА ЮА» , не перешкоджає подальшому проведенню підготовчого провадження у даній справі.

Клопотання представників сторін, щодо долучення до матеріалів справи додаткової угоди, заміни позивача у справі та зупинення провадження у справі судом буде розглянуто у наступному підготовчому засіданні після ознайомлення з ними всіх учасників процесу та надання обґрунтованих відповідей або заперечень.

Представник відповідача заявив клопотання (вх. № 08-08/8512/19 від 24.04.2019 про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з необхідністю отримання та ознайомлення відповідачем з доказами у справі, а саме з договором про відступлення права вимоги № 250319 від 25.03.2019 за договором поставки № 03-12 від 03.12.2018, який судом було враховано під час вирішення питання про заміну позивача у справі.

Ухвалою суду від 24.04.2019, на підставі ст. 177 ГПК України строк підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, відповідно до 183 ГПК України, підготовче засідання було відкладено на 03.06.2019.

Ухвалою суду від 03.06.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАРА ЮА» про зміну позивача у справі № 908/537/19 - задоволено. Здійснено заміну позивача у справі № 908/537/19 Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАРА ЮА» (01004, м. Київ, пров. Тбіліський, 4/10, код ЄДРПОУ 41428061) на Товариство з обмеженою відповідальністю «БІГБАН» (01032, м. Київ, пов. Бехтерівський, буд. 4-А, 19, код ЄДРПОУ 41461465) на підставі додаткової угоди від 04.04.2019 до договору про відступлення права вимоги № 250319 від 25.03.2019.

Після оголошення вступної та резолютивної частини ухвали про заміну позивача у справі, судом продовжено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03.06.2019, відповідно до ст. 185 ГПК України, підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 26.06.2019.

25.06.2019 відповідач надіслав на адресу Господарського суду Запорізької області клопотання № 283 від 24.06.2019 (вх. № 08-08/12970/19 від 25.06.2019) про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю представника прибути у судове засідання через участь у інших судових процесах.

Ухвалою суду від 26.06.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 10.07.2019.

У судовому засіданні 10.07.2019 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 10.07.2019, відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Технічна фіксація здійснюється на комплексі "Акорд".

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

10.07.2019 представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги.

10.07.2019 представник відповідача в засіданні суду не з`явився, надав клопотання вих. № 317 від 09.07.2019 (вх. № 08-08/14106/19 від 10.07.2019) про неможливість бути присутнім в судовому засіданні та про відкладення розгляду справи, яке залишено судом без задоволення, в зв`язку з обмеженістю процесуальних строків та достатністю документів для розгляду справи.

В засіданні суду 10.07.2019 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 10.07.2019, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заслухавши представників сторін, після судових дебатів, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю БІГБАН (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ (Покупець), був укладений Договір поставки № 03-12 від 03 грудня 2018 року (Договір).

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов`язувався поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар на умовах цього Договору.

Найменування, асортимент та ціна поставленого товару вказується в Додатку № 1 Специфікація , яке є невід`ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до приписів п. 2.1 Договору, товар постачається Постачальником окремими партіями у відповідності до замовлень на поставку. Постачальник зобов`язується приймати від Покупця замовлення на поставку товару й здійснювати поставку товару за адресами, в кількості й на дату, зазначені в замовленні, своїми транспортними засобами й за свій рахунок.

Згідно п. 2.2 Договору, замовлення передаються Покупцем по електронному зв`язку. При використанні сторонами способу передачі замовлення шляхом передачі електронного повідомлення (ЕDІ-документа) через платформу електронної комерції, сторони підписують Додаток №2. Замовлення має містити інформацію, зазначену в Додатку №3.

Пунктом 2.6 Договору встановлено, що зобов`язання з постачання вважаються виконаними з моменту передачі товару і повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів Покупцеві, відповідно умовам цього договору і чинного законодавства України. Замовлення вважається виконаним, а Постачальник вважається таким, що виконав своїм зобов`язання з поставки, якщо він здійснив поставку товарів:

в узгоджений з покупцем день і час;

в асортименті і кількості, відповідно до замовлення;

за цінами, затвердженим сторонами в специфікації;

з повним пакетом вірно заповненої супровідної документації;

у повній відповідності з чинним законодавством України та умовами даного договору.

Відповідно до п. 6.6 Договору, вимоги щодо оплати товару вказуються в Додатку № 6 до цього договору.

Приписами п. 6.7 Договору сторони передбачили, що вимоги Постачальника по оплаті поставленого товару можуть бути припинені зарахуванням вимог Покупця по оплаті послуг, зазначених в Додатку №6 до цього Договору, вимог Покупця по оплаті штрафів, інших зустрічних вимог Покупця по цьому Договору та інших договорах, які укладені між сторонами.

Відповідно до п. 11.1 Договору вбачається, що він набрав чинності з моменту його підписання сторонами та діяв до 31.12.2019 в разі, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії Договору жодна зі сторін в письмовій формі не заявить про розірвання, договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.

Пунктом 13.1 Договору встановлено, що всі підписані додатки є невід`ємною частиною даного Договору.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору поставки останній здійснював систематичні поставки продукції ТОВ Український Рітейл , проте відповідач проводив оплату її вартості з порушенням встановлених Договором термінів та не у повному розмірі, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 1896138 грн. 13 коп. основної заборгованості, на яку нараховано 1805 грн. 97 коп. - 3 % річних.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Керуючись п. 3 Додатку №6 до Договору поставки №03-12 від 03.12.2018 оплата за товар виконується шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня поставки товару.

На виконання умов Договору Постачальник поставляв Покупцю за видатковими накладними товар (банани свіжі), однак Покупець неналежно виконуючи договірні зобов`язання, частково його оплачував.

Відповідно до видаткових накладних, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи, поставленого позивачем та не оплаченого відповідачем товару на суму 1896138 грн. 13 коп., а саме: №ББ000000507 від 20.01.2019 на суму 95343,84 грн. (частково оплачена, заборгованість 17 700,78 грн.), №ББ000000509 від 21.01.2019 на суму 104 834,69 грн.,№ББ000000776 від 22.01.2019 на суму 58 999,99 грн., №ББ000000937 від 25.01.2019 на суму 104 834,69 грн., №ББ000000945 від 27.01.2019 на суму 97 520,64 грн., №ББ000001010 від 28.01.2019 на суму 132 628,07 грн., №ББ000001020 від 29.01.2019 на суму 140 621,28 грн., №ББ000001148 від 30.01.2019 на суму 145 791,18 грн., №ББ000001257 від 31.01.2019 на суму 103 398,00 грн., №ББ000001297 від 01.02.2019 на суму 103 398,00 грн., №ББ000001411 від 03.02.2019 на суму 116 322,00 грн., №ББ000001433 від 04.02.2019 на суму 65 848,20 грн., №ББ000001669 від 07.02.2019 на суму 144 866,04 грн., №ББ000001762 від 08.02.2019 на суму 87 368,04 грн., №ББ000001916 від 09.02.2019 на суму 133 829,66 грн., №ББ000001919 від 10.02.2019 на суму 128 274,47 грн., №ББ000001930 від 11.02.2019 на суму 149 960,12 грн.

Актом взаємних розрахунків, підписаного обома сторонами без заперечень та без зауважень, станом за грудень 2018 між ТОВ УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ та ТОВ БІГБАН на користь Постачальника зазначено заборгованість у сумі 1 851 582,62 грн., яку Покупець частково виплачував (остання оплата була 06.02.2019), проте позивач продовжував виконувати зобов`язання згідно Договору та поставляв Покупцю Товар за який також не отримав розрахунок.

За таких обставин, загальна сума боргу ТОВ Український Рітейл по оплаті за поставлений позивачем по Договору поставки становить 1896138 грн. 13 коп.

Згідно ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Більш того, ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач доказів виконання зобов`язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми у повному обсязі не надав.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 1896138 грн. 13 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Приписами п. 3.3 Договору закріплено, якщо при передачі товару покупцеві буде виявлено невідповідність товару вимогам цього договору, покупець має право відмовитися від отримання даного товару, оформивши акт розбіжностей (в порядку п. 3.6. цього договору) та зробивши відповідну відмітку в накладній. Даний випадок трактується як невиконання зобов`язань з поставки товару у встановлений термін.

Пунктом 3.6 Договору встановлено, що у випадках, передбачених п. 3.3 та п. 3.5 цього договору, складається акт розбіжностей за участю представника покупця та особи, яка безпосередньо здійснює доставку (передачу) товару, в якому вказуються виявлені під час прийняття невідповідності.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять акту розбіжностей чи будь-яких інших документів, що свідчили б про невідповідність товару вимогам цього договору, або документів про непогодження відповідача з прийняттям такого товару.

Отже, факти не заперечувалися та не оспорювались відповідачем, жодних наслідків невиконання або неналежного виконання позивачем обов`язків з поставки товару відповідачем не застосовувалися, претензії не заявлялися, доказів невиконання або неналежного виконання не було надано, відповідач не відмовлявся від приймання товару за такими накладними та не заявляв про відсутність супровідних документів, або про їх невідповідність, або про їх неналежне оформлення.

Згідно п. 3.7 Договору встановлено, що разом з товаром постачальник зобов`язаний пред`явити наступні супровідні документи: товарно-транспортна накладна, видаткова накладна; посвідчення якості товару; інші документи на товар, надання яких передбачено законодавством України.

Судом встановлено, що видаткові накладні свідчать про приймання-передачу визначеного товару, що містить найменування, кількість ціну, підписані сторонами без заперечень та без зауважень, та підписи скріплено печатками підприємств, що спростовує заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву щодо неналежного оформлення.

Що стосується заперечень відповідача стосовно того, що сума заборгованості є меншою, в зв`язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог, суд зазначає, що останнім не подано контрозрахунку суми боргу та не додано доказів зарахування зустрічних однорідних вимог саме в спірний період.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відноситься, зокрема, 3 % річних.

Позивачем заявлені вимоги за загальний період з 03.02.2019 по 01.03.2019 (по кожній накладній окремо) про стягнення 1805 грн. 97 коп. 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунок 3% виконаний вірно, сума, отже стягненню з відповідача за загальний період з 03.02.2019 по 01.03.2019 (по кожній накладній окремо) підлягає 1805 грн. 97 коп.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

З урахуванням наведеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІГБАН» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІГБАН» , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» , м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (69006 м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кімн. 207, код ЄДРПОУ 34604386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІГБАН» (01032, м. Київ, пов. Бехтерівський, буд. 4-А, 19, код ЄДРПОУ 41461465) 1 896 138 (один мільйон вісімсот дев`яносто шість тисяч сто тридцять вісім) грн. 13 коп. основного боргу, 1 805 (одну тисячу вісімсот п`ять) грн. 97 коп. 3 % річних, 28 469 (двадцять вісім тисяч чотириста шістдесят дев`ять) грн. 16 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 19.07.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua .

Суддя С.С. Дроздова