Рішення

від 10.07.2019 по справі 927/107/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

10 липня 2019 року м. ЧернігівСправа № 927/107/19 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М.,

секретар судового засідання Мігда Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 927/107/19, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кармен - Меблі»

вул. Леніна, буд. 4/3, село Стуфчинці, Хмельницький район, Хмельницька область, 31323

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ ІН ХЕД»

вул. Гребінки, буд. 89, м. Чернігів, 14021;

адреса засновника ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4

Про стягнення 230132,33 грн

За участю представників:

Позивача: Назаренко В.В., адвокат, договір про надання правової допомоги від 05.02.2019, ордер серія ХМ №015486 від 05.02.2019; Літинський О.В., директор

Відповідача: Костирко Є.С., адвокат, ордер серія ЧН №074585 від 25.06.2019; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №000616 від 25.01.2019

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Кармен - Меблі» подано позов до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ ІН ХЕД» про стягнення 230132,33 грн, а саме: 230000,00 грн основного боргу та 132,33 грн 3% річних.

Заявлений позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо сплати грошових коштів за виконані позивачем роботи згідно з виставленим рахунком-фактурою №СФ-0000251 від 09.11.2018 та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-000210 від 03.12.2018 та №ОУ-000212 від 04.12.2018.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.03.2019 відкрито провадження у справі №927/107/19 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.03.2019 о 10:00.

Відповідач у поданому відзиві на позов від 22.03.2019 щодо заявлених позовних вимог заперечує та зазначає, що зазначені обставини не відповідають фактичним обставинам справи. Оплата за фактично виконану роботу була здійснена відповідачем у повному обсязі, у зв?язку з чим заборгованість у розрахунках між сторонами відсутня. Факт прийняття виконаних робіт за актом здачі-прийняття (надання послуг) №ОУ-000212 від 04.12.2018 відповідач заперечує та вказує на те, що надана позивачем копія акту №ОУ-000210 від 03.12.2018 не відповідає оригіналу акту, що був підписаний сторонами та наявний у розпорядженні відповідача.

Подані відповідачем до відзиву документи залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.03.2019 представник позивача зазначив про те, що ним не отримано відзив на позовну заяву.

Заявлене представником позивача усне клопотання про залучення до матеріалів справи податкових накладних залишено судом без розгляду, податкові накладні повернуто представнику позивача.

Письмове клопотання позивача про залучення до матеріалів справи оригіналів документів задоволено судом, подані документи залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.03.2019 суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11.04.2019 о 11:00.

Ухвалою суду від 28.03.2019, відповідно до ст.120,121 ГПК України, викликано сторін в підготовче засідання 11.04.2019 о 11:00.

Ухвалою суду від 11.04.2019 відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив від 02.04.2019. Продовжено за ініціативою суду позивачу строк на подання відповіді на відзив, надану позивачем відповідь на відзив з доданими до неї документами долучено до матеріалів справи.

Позивач у відповіді на відзив від 02.04.2019 вказує на те, що здійснення господарської операції підтверджується первинним документом Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) за №ОУ-000212 від 04.12.2018 на суму 230000,00 грн з ПДВ, який містить відомості про господарську операцію та засвідчує факт постачання послуг, що стало підставою для відображення постачальником послуг податкових зобов?язань з ПДВ та складання податкової накладної.

У підготовчому засіданні 11.04.2019 представником відповідача подано письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом. Подані документи залучено до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні 11.04.2019 директор ТОВ «АРТ ІН ХЕД» ОСОБА_1 щодо факту виконання робіт по акту №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018, а також щодо його підпису заперечував.

Представником відповідача подано письмове клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи підпису та написання прізвища директора ТОВ «АРТ ІН ХЕД» в акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018. Проведення судової почеркознавчої експертизи відповідач просить доручити Чернігівському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (14037, м. Чернігів, вул. С.Разіна,19). На вирішення експертизи відповідач просить суд поставити питання: 1) Чи належить підпис та написання прізвища « ОСОБА_2 » в акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018, здійснені у верхньому правому куті та внизу документа з правої сторони директору ТОВ «АРТ ІН ХЕД» ОСОБА_1 ; 2) Чи не виконаний підпис та написання прізвища « ОСОБА_2 » в акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018, здійснені у верхньому правому куті та внизу документа з правої сторони з наслідуванням підпису та почерку директора ТОВ «АРТ ІН ХЕД» ОСОБА_1 . Оплату експертизи відповідач гарантує.

Представник позивача щодо призначення судової почеркознавчої експертизи не заперечував та надав письмове клопотання у якому просив суд поставити на вирішення експерта наступні питання: 1) Чи виконаний підпис та прізвище ОСОБА_2 на акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018 від імені ОСОБА_2 особисто чи іншою особою; 2) Чи виконаний підпис та прізвище ОСОБА_2 в актах №ОУ-000212 від 04.12.2018, №ОУ-000210 від 03.12.2018, №ОУ-000215 від 12.12.2018 здачі-прийняття робіт (надання послуг) однією особою; 3) Чи не виконано підпис та прізвище ОСОБА_2 в акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018 навмисно зміненим почерком. Проведення судової почеркознавчої експертизи позивач просить доручити Чернігівському відділенню Київського НДІСЕ.

У судовому засіданні 11.04.2019 у директора ТОВ «АРТ ІН ХЕД» ОСОБА_1 були відібрані експериментальні зразки підпису та почерку шляхом виконання ОСОБА_1 особисто написання прізвища, ім?я та по батькові у звичайних умовах, сидячи за столом, кульковою ручкою, при звичайному денному освітленні.

Відібрані експериментальні зразки підпису та почерку залучено судом до матеріалів справи.

Судом також залучено до матеріалів справи надані позивачем документи з вільними зразками підпису директора ТОВ «АРТ ІН ХЕД» ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 11.04.2019 задоволено клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи; призначено судову почеркознавчу експертизу у справі № 927/107/19, проведення якої доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул.Старобілоуська, 25-а, м. Чернігів, 14017). Провадження у справі №927/107/19 зупинено на час проведення експертизи.

21.06.2019, матеріали господарської справи №927/107/19 разом з висновком експерта №1793-1795/19-24 від 21.06.2019 були повернуті до Господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою суду від 24.06.2019 провадження у справі №927/107/19 поновлено. Підготовче засідання призначено на 04.07.2019 о 11:00.

Відповідач у поясненнях з приводу висновку експерта від 01.07.2019 вказує на те, що твердження експерта про неможливість встановити кому належать підписи в акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018, підтверджує чітку позицію відповідача, що наявний підпис на цьому акті не дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та не відповідає підпису директора відповідача. Виконані позивачем роботи за виставленими рахунками №СФ-0000251 від 09.11.2018 на суму 230000,00 грн та СФ-0000254 від 15.11.2018 на суму 240000,00 грн оплачені відповідачем у повному обсязі, а тому заборгованість між сторонами відсутня. Відповідач також звертає увагу, що залучені до матеріалів справи акти №ОУ-000210 від 03.12.2018 та №ОУ-000215 від 12.12.2018 помилково представлені на розгляд експерту для ідентифікації виконавця підпису та почерку щодо підписання спірного акту №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2008, як вільні зразки підпису ОСОБА_1 і які містять підпис директора відповідача ОСОБА_1 . Наявні підписи на цих актах не дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій та не відповідають підпису директора відповідача і надані позивачем акти (а.с.96,97) не відповідають оригіналам актів, що були підписані сторонами та наявні у розпорядженні відповідача, завірені копії яких долучені до відзиву (а.с.78,79). За таких обставин, у задоволенні позову повинно бути відмовлено.

У підготовчому засіданні 04.07.2019 представник позивача подав заяву про відкладення підготовчого засідання та продовження встановленого судом строку для подання письмових пояснень у справі з врахуванням висновку судової експертизи та надав екземпляр заяви представнику відповідача.

Представник відповідача залишив вирішення заяви позивача на розсуд суду.

У судовому засіданні 04.07.2019 суд постановив ухвалу про задоволення заяви позивача про відкладення підготовчого засідання та продовження встановленого судом строку для подання письмових пояснень у справі з врахуванням висновку судової експертизи; про продовження строку для подання письмових пояснень у справі з урахуванням висновку судової експертизи до 10.07.2019 та про відкладення підготовчого засідання на 10.07.2019 на 12.00.

Ухвалою суду від 04.07.2019, відповідно до ст.120,121 ГПК України, повідомлено сторін про те, що підготовче засідання було відкладено на 10.07.2019 о 12:00.

Позивач у додаткових поясненнях від 06.07.2019 з урахуванням висновку почеркознавчої експертизи від 21.06.2019 №1793-1795/19-24 зазначає, що висновком судової почеркознавчої встановлено та підтверджено, що дані підписи в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) в графах затверджую та від замовника від імені ОСОБА_1 виконано однією особою без зміни власного почерку, тобто їх було виконано та підписано саме відповідачем. Здійснення господарської операції на суму 230000,00 грн з ПДВ, згідно з актом №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2008, який є первинним документом, що містить відомості про господарську операцію та засвідчує факт постачання послуг, стало підставою для відображення постачальником (позивачем) послуг податкових зобов?язань з ПДВ та складання податкової накладної. З огляду на встановлені висновком експертизи обставини, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Інших заяв та клопотань від сторін у підготовчому судовому засіданні не надходило.

Представниками сторін подано письмові клопотання, відповідно до ч.6 ст. 183 ГПК України, про надання згоди на перехід до розгляду справи по суті у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 10.07.2019 суд постановив ухвалу про задоволення клопотань сторін про перехід до розгляду справи по суті у даному судовому засіданні та про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.07.2019 о 12:15.

У судовому засіданні 10.07.2019 суд розпочав розгляд справи по суті.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Заяв та клопотань від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кармен-Меблі» (ідентифікаційний код юридичної особи 35916492), зареєстровано як юридична особа 27.05.2008; номер запису 16681020000002814; види діяльності, зокрема: код КВЕД 31.09 виробництво інших меблів (основний); код КВЕД 16.10 лісопильне та стругальне виробництво; код КВЕД 16.21 виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону; код КВЕД 16.24 виробництво дерев`яної тари, що підтверджується також свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №674496 серії А00 (а.с.24,27-31).

Розділом 2 статуту ТОВ «Кармен-Меблі» , затвердженого протоколом загальних зборів №1 від 20.05.2008, Товариство є юридичною особою, має печатку, штампи і бланки, від свого імені укладає угоди, має права і несе обов`язки, виступає позивачем і відповідачем у господарському суді (а.с.11-23).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ ІН ХЕД» (ідентифікаційний код юридичної особи 39881013), зареєстровано як юридична особа 07.05.2015; номер запису 1064102000001203; види діяльності, зокрема: код КВЕД 31.01 виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; код КВЕД 16.21 виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону. Керівник (директор) ОСОБА_1 ТОВ «АРТ ІН ХЕД» 07.07.2015 взято на облік, як платника податків, №252615095386/12784; як платника єдиного внеску № НОМЕР_1 ; а також є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом 1525264500466 (а.с.32-37).

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.1,2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частинами 1,2 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Отже, однією із підстав виникнення господарського зобов`язання є юридично значимі дії суб`єктів господарювання, наслідком вчинення яких є встановлення, зміна або припинення взаємних прав та обов`язків сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 1, 2 ст. 640 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.2 ст.642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України).

З огляду на вказані приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17.

Відповідно до ч.1,2 ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з передаванням її результату замовнику.

Частиною 1 ст. 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов?язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається із матеріалів справи , Товариством з обмеженою відповідальністю «Кармен-Меблі» було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «АРТ ІН ХЕД» рахунок-фактуру №СФ-0000251 від 09.11.2018 на суму 460000,00 грн з ПДВ на оплату робіт з порізки ДСП, кромкування та пакування, копія якого додана до матеріалів справи (а.с.40).

Відповідачем, на підставі виставлено рахунку-фактури №СФ-0000251 від 09.11.2018 на суму 460000,00 грн з ПДВ, було перераховано позивачу 230000,00 грн, а саме: 09.11.2018 сплачено 200000,00 грн та 14.11.2018 - 30000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями №666 від 09.11.2018 на суму 200000,00 грн, №669 від 14.11.2018 на суму 30000,00 грн, призначення платежу: попередня оплата за послуги по рах.251 від 09.11.2018, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.41,42, 80,81).

Відповідно до наданих позивачем до матеріалів справи актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-000210 від 03.12.2018 на суму 230000,00 грн та №ОУ-000212 від 04.12.2018 на суму 230000,00 грн (а.с.38,39) Товариством з обмеженою відповідальністю «Кармен-Меблі» (позивачем) були виконані, а Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТ ІН ХЕД» (відповідачем) прийняті роботи з порізки ДСП, кромкування та пакування, які проведені по рахунку № СФ-0000251 від 09.11.2018.

Вказані акти містять всі істотні умови договору підряду, а сама: перелік робіт, які підлягали виконанню, її об?єм (кількість), ціна та вартість робіт.

За своєю правовою природою дії суб`єктів правовідносин, які пов`язані з оплатним виконанням роботи, в силу загальних засад і змісту господарського та цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов`язки, аналогічні зобов`язанням за договором підряду.

Таким чином, суд доходить висновку, що між сторонами було укладено договір підряду, шляхом вчинення сторонами конклюдентних дій, а саме: виконання позивачем підрядних робіт з порізки ДСП, кромкування та пакування на суму 460000,00 грн, прийняття їх відповідачем та відповідно здійснення часткової оплати, а також підписання сторонами актів виконаних робіт.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що єдиний письмовий договір між сторонами не укладався, строк виконання боржником зобов?язання щодо оплати виконаних робіт сторонами не визначено.

14.01.2019, позивач рекомендованим листом направив на адресу відповідача вимогу про сплату боргу в сумі 230000,00 грн протягом семи календарних днів з дня отримання даної вимоги, що підтверджується копіями фіскального чеку від 14.01.2019 та описом вкладення в цінний лист від 14.01.2019, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.45).

18.01.2019, позивачем на адресу відповідача була направлена повторна вимога про сплату боргу, яка була отримана відповідачем 21.01.2019, що підтверджується фіскальним чеком від 18.01.2019 та повідомленням про вручення поштового відправлення №1402102835357, доданими позивачем до матеріалів справи (а.с.44).

З урахуванням приписів ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, вимогу позивача про сплату боргу в сумі 230000,00 грн, отриману 21.01.2019, відповідач повинен був виконати в строк до 28.01.2019 включно.

Як зазначає позивач, відповідач вимогу позивача у визначений строк не виконав, решту заборгованості в сумі 230000,00 грн позивачу не сплатив.

Щодо вказаної заборгованості відповідач заперечує та вказує на те, що згідно з усною домовленістю позивач зобов?язався у строк до 15.12.2018 виконати роботи з порізки ДСП, кромкування та пакування на загальну суму 230000,00 грн, що підтверджується виставленим позивачем рахунком-фактурою СФ-0000251 від 09.11.2018 на суму 230000,00 грн (а.с.76). Сторони вели перемовини щодо збільшення обсягу робіт з порізки ДСП, кромкування та пакування ще на суму 230000,00 грн, проте фактично вказані роботи були виконані лише на суму 230000,00 грн, що підтверджується підписаним директором відповідача актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-000210 від 03.12.2018, оплата по якому здійснена відповідачем в повному обсязі згідно з платіжними дорученнями №666 від 09.11.2018 на суму 200000,00 грн, №669 від 14.11.2018 на суму 30000,00 грн. Факт прийняття виконаних робіт за актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-000212 від 04.12.2018 відповідачем заперечується, оскільки зазначений акт не містить печатки відповідача, а наявний підпис не дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та не відповідає підпису директора ТОВ АРТ ІН ХЕД . Також між сторонами був підписаний акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-000215 від 12.12.2018 на суму 240000 грн, який було оплачено згідно з платіжним дорученням № 681 від 15.11.2018.

Оскільки, між сторонами виник спір щодо факту виконання робіт саме по акту №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018 та належності особистого підпису директору ТОВ «АРТ ІН ХЕД» ОСОБА_1 саме на спірному акті №ОУ-000212 від 04.12.2018, який є підставою даного позову, а тому ухвалою суду від 11.04.2019, за клопотанням відповідача, було призначено судову почеркознавчу експертизу у справі №927/107/19, проведення якої доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення судової почеркознавчої експертизи поставлено наступні питання: 1) Чи виконаний підпис від імені директора ТОВ «АРТ ІН ХЕД» ОСОБА_1 та відповідно рукописний текст « ОСОБА_2 » в акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018, здійснені у верхньому правому куті та внизу документа з правої сторони, тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою? 2) Чи не виконаний підпис від імені директора ТОВ «АРТ ІН ХЕД» ОСОБА_1 та відповідно рукописний текст « ОСОБА_2 » в акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018, здійснені у верхньому правому куті та внизу документа з правої сторони з наслідуванням підпису та почерку директора ТОВ «АРТ ІН ХЕД» ОСОБА_1 чи навмисно зміненим почерком?

Для ідентифікації виконавця підпису та почерку щодо підписання та написання прізвища директора ТОВ «АРТ ІН ХЕД» на спірному акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018, як вільні зразки підпису ОСОБА_1 надано оригінали документів, які знаходяться в матеріалах справи: заява від 14.03.2019; наказ №1 від 07.07.2015; завірена ОСОБА_1 копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; завірена ОСОБА_1 копія паспорту; витяг з договору; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000210 від 03.12.2018, №ОУ-000215 від 12.12.2018, які містять підпис директора ТОВ «АРТ ІН ХЕД» ОСОБА_1 (а.с. 67-72,87,96,97).

У дослідницькій частині висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №1793-1795/19-24 від 21.06.2019, зокрема, зазначено:

При порівнянні досліджуваних підписів від імені ОСОБА_1 в графах ЗАТВЕРДЖУЮ директор ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АРТ ІН ХЕД та Від замовника в акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018, були встановлені збіжності загальних та суттєвих окремих ознак почерку, що утворюють індивідуальну сукупність і тому є достатніми для висновку про те, що ці підписи виконані однією особою.

Встановлені збіжності загальних та окремих ознак стійкі, суттєві та утворюють індивідуальну сукупність, яка є достатньою основою для висновку про те, що підписи від імені ОСОБА_1 в графах ЗАТВЕРДЖУЮ директор ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АРТ ІН ХЕД та Від замовника в акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018 та в акті №ОУ-000210 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.12.2018 (а.с.96), в акті №ОУ-000215 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.12.2018 (а.с.97) виконані однією особою.

При порівнянні почерку, яким виконані досліджувані рукописні записи ОСОБА_2 в графах ЗАТВЕРДЖУЮ директор ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АРТ ІН ХЕД та Від замовника в акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018 зі зразками почерку ОСОБА_1 , які були надані для порівняльного дослідження, були встановлені збіжності загальних ознак, а також окремих ознак почерку. Наведені збіжні загальні та окремі ознаки почерку суттєві, стійкі, сукупність їх індивідуальна і достатня для категоричного позитивного висновку про те, що досліджувальні рукописні записи ОСОБА_2 в графах ЗАТВЕРДЖУЮ директор ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АРТ ІН ХЕД та Від замовника в акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018 виконані ОСОБА_1 , без зміни власного почерку.

За результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №1793-1795/19-24 від 21.06.2019 експертом надані наступні висновки:

1. Досліджувані підписи в графах ЗАТВЕРДЖУЮ директор ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АРТ ІН ХЕД та Від замовника в акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018 виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів.

2. Досліджувані рукописні записи в графах ЗАТВЕРДЖУЮ директор ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АРТ ІН ХЕД та Від замовника в акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018 виконані ОСОБА_1 , без зміни власного почерку.

Досліджувані підписи від імені ОСОБА_1 в графах ЗАТВЕРДЖУЮ директор ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АРТ ІН ХЕД та Від замовника в акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018 та в акті №ОУ-000210 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.12.2018 (а.с.96), в акті №ОУ-000215 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.12.2018 (а.с.97) виконані однією особою без зміни власного почерку.

Встановити, чи виконані досліджувані підписи від імені ОСОБА_1 в графах ЗАТВЕРДЖУЮ директор ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АРТ ІН ХЕД та Від замовника в акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018 та зразки підписів наданих для порівняльного дослідження (перелічені у вступній частині висновку), окрім тих, що містяться а.с.96,97, однією особою, не виявилося можливим через малий обсяг графічного матеріалу, який міститься в даних почеркових об?єктах, простоту побудови їх елементів.

Встановити чи є досліджувані підписи варіантом підписів особи від імені якої вони виконані, або вони виконані ОСОБА_1 навмисно зміненим почерком, або вони виконані іншою особою з наслідуванням підписів ОСОБА_1 , не виявилося можливим через малий обсяг графічного матеріалу, який міститься в даних почеркових об?єктах, простоту побудови їх елементів.

Таким чином, проаналізувавши висновок експерта за результатами судово-почеркознавчої експертизи №1793-1795/19-24 від 21.06.2019, суд доходить висновку, що напис в графах ЗАТВЕРДЖУЮ директор ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АРТ ІН ХЕД та Від замовника в акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018 виконані ОСОБА_1 особисто.

Підпис в графі ЗАТВЕРДЖУЮ та в графі Від замовника в акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018 виконано однією і тієюж особою що і в актах№ОУ-000210 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.12.2018 (а.с.96), в акті №ОУ-000215 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.12.2018 (а.с.97).

Абзацом 11 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (зі змінами та доповненнями) передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено ч.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, а саме: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4. глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За приписами п.2.5. глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплено печаткою.

Відповідно до п.201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.7. ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац 1 п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України).

Як слідує із матеріалів справи, позивачем були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 09.11.2018 №13 на суму 200000,00 грн (дата надходження грошових коштів від відповідача на рахунок позивача як попередня оплата за послуги згідно рахунку №251 від 09.11.2018); від 14.11.2018 №14 на суму 30000,00 грн (дата надходження грошових коштів від відповідача на рахунок позивача як попередня оплата за послуги згідно рахунку №251 від 09.11.2018); від 04.12.2018 №6 на суму 230000,00 грн (акт здачі-приймання робіт № ОУ-000212 від 04.12.2018).

Згідно з абзацом 2 п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.

Відповідачем не надано суду доказів скасування проведення в податковому обліку господарської операції за податковою накладною від 04.12.2018 № 6 на суму 230000 грн (а.с.118), у відповідності до приписів Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.

За таких обставин, суд доходить висновку, що зазначена у зареєстрованій позивачем в ЄРПН податковій накладній від 04.12.2018 № 6 на суму 230000 грн, сума податку на додану вартість (38333,33 грн), яка включена відповідачем до складу податкового кредиту, додатково підтверджує факт здійснення господарської операції.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення сумом спорів, пов?язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто, в схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- « non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Аналогічна позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18).

Як встановлено судом, напис в графах ЗАТВЕРДЖУЮ директор ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АРТ ІН ХЕД та Від замовника в акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018 виконані ОСОБА_1 особисто; підпис у графі ЗАТВЕРДЖУЮ та в графі Від замовника в акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018 виконано однією і тією ж особою, що і в акті №ОУ-000210 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.12.2018 (а.с.96), в акті №ОУ-000215 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.12.2018 (а.с.97); також у податковому обліку відображено проведення операцій щодо виконання позивачем відповідачу робіт на суму 460000,00 грн; відповідач не надав суду доказів скасування проведення в податковому обліку господарської операції за податковою накладною від 04.12.2018 № 6 на суму 230000,00 грн.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд доходить висновку, що директор ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АРТ ІН ХЕД ОСОБА_1 вчинивши власноручно на акті №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018 напис Шкурко , здійснивши в податковому обліку проведення операцій щодо виконання позивачем відповідачу робіт на суму 460000,00 грн (податкові накладні: від 09.11.2018 № 13 на суму 200000,00 грн (дата надходження коштів від відповідача як попередня оплата за послуги згідно рахунку № 251 від 09.11.2018); від 14.11.2018 № 14 на суму 30000,00 грн (дата надходження коштів від відповідача як попередня оплата за послуги згідно рахунку № 251 від 09.11.2018); від 04.12.2018 № 6 на суму 230000,00 грн (акт здачі-приймання робіт № ОУ-000212 від 04.12.2018), а також підтвердивши виконання робіт за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000210 від 03.12.2018 (а.с.96), №ОУ-000215 від 12.12.2018 (а.с.97), які підписані однією і тією ж особою, що і акт №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018 (а.с.95), підтвердив факт виконання позивачем та отримання відповідачем робіт з порізки ДСП, кромкування та пакування за актом №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018.

Посилання відповідача на ту обставину, що спірний акт №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018 не містить печатки ТОВ «АРТ ІН ХЕД» , що є порушенням оформлення первинних документів, у відповідності до п.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну №88 від 24.05.1995, є безпідставним, оскільки відповідно до приписів ч.1-3 ст. 58 1 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб`єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи-підприємця. Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Таким чином, відбиток печатки відповідача не є обов?язковим реквізитом акту №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018 і його відсутність на спірному документі не створює будь-яких юридичних наслідків для сторін.

Отже, враховуючи вищезазначені обставини, суд доходить висновку, що первинний документ - Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-000212 від 04.12.2018 підтверджує факт виконання позивачем відповідачу робіт з порізки ДСП, кромкування та пакування на суму 230000,00 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У відповідності до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позов.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не довів та не надав суду належних доказів, які спростовують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин між сторонами, а саме: виконання позивачем робіт по спірному акту №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018 на суму 230000,00 грн.

Інші заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та судом до уваги не приймаються.

За таких обставин, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо неналежного виконання зобов`язань по сплаті 230000,00 грн грошових коштів за виконані роботи по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-000212 від 04.12.2018, є порушенням норм чинного законодавства.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Правові аксіоми визначають як загальні положення, які сприймаються як самоочевидні істини, не потребують доведення та відображають загальнолюдський зміст права.

Однією із правових аксіом у судочинстві називають, зокрема, «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права» (Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae).

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Враховуючи вищевикладені обставини, керуючись принципами цивільного права - справедливість, добросовісність, розумність, а також однією із аксіом цивільного судочинства «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права» (Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae), суд доходить висновку, що позивачем доведено та підтверджено матеріалами справи факт проведення робіт по спірному акту №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018 та прийняття їх відповідачем.

Частинами 1,2 та 4 статті 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Оскільки, позивач, за замовленням відповідача, повністю виконав свої зобов`язання щодо порізки ДСП, кромкування та пакування, а тому відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, у відповідача виникло зустрічне зобов`язання повністю розрахуватись за виконану роботу протягом семи днів з моменту отримання вимоги позивача..

За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині стягнення 230000,00 грн основного боргу за виконані роботи по акту №ОУ-000212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2018, є обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст.612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 132,33 грн 3% річних за період з 29.01.2019 по 04.02.2019.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати вартості виконаних робіт з порізки ДСП, кромкування та пакування, а тому перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 132,33 грн за період з 29.01.2019 по 04.02.2019, підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов`язання не виконав, за виконані позивачем роботи своєчасно не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки, спір виник у зв`язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір» , з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 3451,98 грн.

Керуючись ст.2, 13, 14, 73, 74, 76, 77, 79, 80, 86, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України; ст. 4 Закону України „Про судовий збір» , господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кармен-Меблі» (вул. Леніна, буд. 4/3, село Стуфчинці, Хмельницький район, Хмельницька область, 31323; код ЄДРПОУ 35916492) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ ІН ХЕД» (вул. Гребінки, буд. 89, м. Чернігів, 14021; код ЄДРПОУ 39881013) про стягнення 230000,00 грн основного боргу та 132,33 грн 3% річних, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ ІН ХЕД» (вул. Гребінки, буд. 89, м. Чернігів, 14021; код ЄДРПОУ 39881013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кармен-Меблі» (вул. Леніна, буд. 4/3, село Стуфчинці, Хмельницький район, Хмельницька область, 31323; код ЄДРПОУ 35916492) 230000,00 грн основного боргу; 132,33 грн 3% річних та 3451,98 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано 19.07.2019.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

До відома сторін:

- адреса Господарського суду Чернігівської області: проспект Миру, 20, м. Чернігів, Україна;

- засоби зв`язку контактні телефони: 672-847; 676-311, факс 774-462; електронна адреса Господарського суду Чернігівської області: e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua.

Суддя Л. М. Лавриненко