Рішення

від 16.07.2019 по справі 360/2278/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2278/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Пляшкової К.О.,

за участю

секретаря судового засідання Моспанюк Є.С.,

представників

позивача Ханіної М.О. (довіреність від 07.02.2019 № 1250/9/12-32-10-00-29),

відповідача не прибув,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Цеппелін про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 03 червня 2019 року надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Луганській області) до Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Цеппелін (далі - відповідач, ТОВ Підприємство Цеппелін ) про стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 94539,77 грн, з яких 90616,48 грн основного платежу та 3923,29 грн пені, на користь Державного бюджету України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач перебуває за основним місцем обліку в Сєвєродонецькому управлінні ГУ ДФС у Луганській області, як платник податків та зборів, з 18.08.2011.

Відповідач не сплачував до бюджету узгоджених сум податкових зобов`язань, що призвело до виникнення у підприємства податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 94539,77 грн, у тому числі з основного платежу 90616,48 грн - на підставі самостійно поданої відповідачем податкової декларації з податку на прибуток від 27.02.2019 № 9310952634 за 2018 рік на суму 108156,00 грн, граничний термін сплати 11.03.2019 (залишок не погашеного грошового зобов`язання 90616,48 грн), та пені 3923,29 грн.

Позивачем, з метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 Податкового кодексу України надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми Ю від 23.03.2018 № 5388-17, яка відповідно до поштового повідомлення вважається врученою платнику 02.05.2018. Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідача залишається несплаченим.

З посиланням на норми підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 та статті 95 Податкового кодексу України, позивач просить стягнути кошти з рахунків платника податків у банках у рахунок погашення податкового боргу відповідача.

Ухвалою суду від 04.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 1-2).

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Від відповідача 26.06.2019 за вх. № 34023/2019 надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача (арк. спр. 28), клопотання про розстрочення виконання рішення суду (арк. спр. 33).

В обґрунтування клопотання про розстрочення виконання рішення суду зазначено, що на теперішній час відповідач дійсно має податковий борг в сумі, що вказана у позовній заяві. Проте відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки винесене у даній справі рішення про задоволення позовних вимог, суттєво вплине на фінансовий стан підприємства, яке на даний час знаходиться у скрутному фінансовому становищі. Погашення податкового боргу призведе до неможливості своєчасної виплати заробітної плати працівникам та обов`язкових платежів, а також до несвоєчасної сплати поточних платежів до Державного бюджету України. Несвоєчасна сплата платежів за використані енергоносії та інші комунальні платежі, паливно-мастильні матеріали призведе до зупинки виробничого процесу підприємства, що не є метою держави, яка полягає у забезпеченні сприятливих умов для розвитку економіки, у тому числі малого та середнього бізнесу.

На підтвердження намірів щодо погашення податкового боргу надано копії укладених відповідачем на 2019 рік господарських договорів, які підтверджують можливість поліпшення фінансового стану підприємства та погашення податкового боргу.

З вищевикладених підстав відповідач просить розстрочити виконання рішення суду строком на 1 рік.

Ухвалою суду від 02 липня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (арк. спр. 54).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Керуючись положеннями статті 205 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суд вважає за можливе розглянути та вирішити справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.07.2019 № 1005551494 ТОВ Підприємство Цеппелін , код за ЄДРПОУ 37747906, місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, будинок 25, квартира 14, зареєстровано як юридичну особу, яка перебуває на податковому обліку в Сєвєродонецькому управлінні ГУ ДФС у Луганській області (арк. спр. 60-62).

ТОВ Підприємство Цеппелін подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2018 рік від 27.02.2019 № 9310952634, в якій визначено податок на прибуток у розмірі 108156,00 грн (арк. спр. 17).

Згідно з даними ІКП ТОВ Підприємство Цеппелін по податку на прибуток приватних підприємств: на погашення податкового боргу з терміном сплати до 11.03.2019, визначеного у декларації від 27.02.2019 № 9310952634, ТОВ Підприємство Цеппелін 28.03.2019 сплатило 43000,00 грн; відбулося нарахування пені на борг минулих років за податковою декларацією з податку на прибуток підприємства від 27.02.2018 № 9299344047 у розмірі 3923,29 грн; станом на 31.05.2019 недоїмка складає 90616,48 грн, залишок пені - 3923,29 грн (арк. спр. 9-12).

У розрахунку пені по податку на прибуток станом на 10.05.2019 вказано, що пеня у сумі 3923,29 грн нарахована за період з 10.06.2018 по 28.03.2019 (арк. спр. 8).

ГУ ДФС у Луганській області винесено податкову вимогу форми Ю від 23.03.2018 № 5388-17, яка вважається врученою ТОВ Підприємство Цеппелін 02.05.2018 (арк. спр. 15, 16).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. п. 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. п. 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п. п. 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Статтею 137 Податкового кодексу України визначено порядок обчислення податку на прибуток підприємств та сплати, зокрема:

- податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу (пункт 137.2);

- податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (пункт 137.4);

- річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку: платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (підпункт а пункту 137.5).

Судом з вищеописаних доказів встановлено, що відповідач за 2018 має податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 90616,48 грн, який утворився внаслідок несплати у повному обсязі самостійно визначеного у річній декларації за 2018 рік від 27.02.2019 № 9310952634 податкового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

Згідно із підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань. У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку (підпункти 129.3.1, 129.3.4 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Згідно з пунктом 129.5 статті 129 Податкового кодексу України зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов`язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Як вже вище вказано, з ІКП ТОВ Підприємство Цеппелін по податку на прибуток приватних підприємств 28.03.2019 підприємством сплачено 43000,00 грн, з яких 27564,99 грн зараховано у рахунок зменшення боргу минулих років по податковій декларації відповідача за 2017 рік від 27.02.2018 № 9299344047. За затримку сплати самостійно узгодженого податкового зобов`язання за вказаною декларацією відповідачу за період з 10.06.2018 по 28.03.2019 нарахована пеня у розмірі 3923,29 грн.

Таким чином, загальний борг відповідача по податку на прибуток приватних підприємств станом на 31.05.2019 складає 94539,77 грн, у тому числі: недоїмка - 90616,48 грн, пеня - 3923,29 грн.

Доказів сплати такого податкового боргу суду не надано.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки ТОВ Підприємство Цеппелін вручено податкову вимогу, яка є чинною, суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду дотримано вимоги статті 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

З вищевикладеного слідує, що контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення, є органи ДФС України обласного рівня, зокрема, Головне управління ДФС у Луганській області.

Враховуючи, що відповідачем на час розгляду даної адміністративної справи податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 94539,77 грн не сплачений, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Що стосується клопотання ТОВ Підприємство Цеппелін про розстрочення виконання рішення суду, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Частинами першою, третьою, четвертою, п`ятою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 378 КАС України, ця норма не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому положення КАС України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 90 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. З урахуванням наведеного, суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.

Однак, ТОВ Підприємство Цеппелін разом із клопотанням не надано жодних доказів існування конкретних обставин, про які вказує відповідач, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідачем разом із клопотанням надано докази, які підтверджують, що ТОВ Підприємство Цеппелін на 2019 рік укладені угоди з іншими суб`єктами господарювання про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом, які свідчать, що 2019 році планується отримання прибутку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення слід відмовити через його необґрунтованість.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а суду не надано доказів понесення позивачем таких витрат.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72, код за ЄДРПОУ 39591445) до Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Цеппелін (місцезнаходження юридичної особи: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, будинок 25, квартира 14, код за ЄДРПОУ 37747906) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Цеппелін з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Підприємство Цеппелін , за податковим боргом з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 94539,77 грн (дев`яносто чотири тисячі п`ятсот тридцять дев`ять гривень 77 коп.), з яких: 90616,48 грн (дев`яносто тисяч шістсот шістнадцять гривень 48 коп.) основного платежу та 3923,29 грн (три тисячі дев`ятсот двадцять три гривні 29 коп.) пені, на користь Державного бюджету України (р/р № 33115318012080, код платежу 11021000, отримувач: УК у М. Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/11021000, ОКПО 37944909, МФО 999998, банк отримувача - Казначейство України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 19 липня 2019 року.

Суддя К.О. Пляшкова