Постанова

від 15.07.2019 по справі 460/3027/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/4054/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Бруновської Н.В.,

при секретарі судового засідання: Дроздовській Ю.А.,

з участю представника апелянта: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Красовського В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року (суддя- Щербаков В.В., ухвалене в м. Рівне о 10:47, повний текст складено 01.03.2019р.) у справі № 460/3027/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА УКРПЛАСТСЕРВІС до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

встановив:

06.12.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА УКРПЛАСТСЕРВІС (далі - ТОВ ФІРМА УКРПЛАСТСЕРВІС , позивач) звернулося в суд з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови від 12.11.2018 №РВ397/955/000470/Т8-ФС про накладання штрафу на суму 1005210 грн. 00 коп.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу №РВ397/955/000470/Т8-ФС від 12.11.2018.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, управління Держпраці у Рівненській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що за результатами здійснення інспекційного відвідування позивача, встановлено порушення вимог ч.1 ст.21 КЗпП України та ч.3 ст.24 КЗпП України, зокрема, не укладено трудові договори між ТОВ ФІРМА УКРПЛАСТСЕРВІС та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , накази про прийняття на роботу зазначених осіб та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття на роботу щодо цих осіб відсутні. Роботи по виготовленню плівки поліетиленової, що виконувались цими особами, є виробничим процесом, складовою якого є технологічний процес, а отже, виконувати такі роботи на власний страх і ризик вони не могли, що свідчить про наявність між фізичними особами та позивачем трудових відносин.

Відповідно до ч.3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Окрім того, основною відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються Цивільним кодексом України, а трудові - Кодексом законів про працю України.

Щодо передчасності внесення припису, то суб`єктом господарювання не зазначалося про те, чи будуть подані зауваження до акту ( відсутня відмітка про це в самому акті, та будь-яких інших заяв не надавалося), тому інспектором було одночасно із актом винесено припис на усунення виявлених порушень. Відповідно до п.21 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю №295, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Пунктом 24 даного Порядку передбачено, що припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акту (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Просить скасувати рішення суду.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив мотиви аналогічні судовому рішенню. Крім того, вказав, що відповідач у апеляційній скарзі взагалі не зазначив будь-яких підстав невідповідності договорів позивача з фізичними особами висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 28.02.2019 року у справі №824/766/16-а.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі наказу №1105 від 10.10.2018 та направлення на інспекційне відвідування №973-Н/09-27 від 10.10.2018 Управлінням Держпраці у Рівненській області (інспектором Поліщук Л.В.) у період з 11.10.2018 по 12.10.2018 було проведено інспекційне відвідування ТОВ ФІРМА УКРПЛАСТСЕРВІС на предмет додержання вимог законодавства про працю, за результатами якого складено акт від 12.10.2018 №РВ397/955/АВ.

В згаданому акті встановлено порушення позивачем вимог: ч.1 ст.21 КЗпП України, а саме: не укладені трудові договори між ТОВ ФІРМА УКРПЛАСТСЕРВІС та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; ч.3 ст.24 КЗпП України, а саме: накази про прийняття на роботу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в ТОВ ФІРМА УКРПЛАСТСЕРВІС відсутні. Відсутні повідомлення до Державної фіскальної служби про прийняття на роботу зазначених працівників.

Акт інспекційного відвідування в останній день перевірки позивачем не підписано, отримано один його примірник поштою.

23.10.2018 позивачем було подано до Управління Держпраці у Рівненській області зауваження на Акт інспекційного відвідування №РВ397/955/АВ від 12.10.2018, в яких вказано про те, що укладені з фізичними особами договори є цивільно-правовими договорами підряду, які не містять жодних ознак трудового договору, передбачених ч.1 ст.21 КЗпП України та за якими особи виконували роботи самостійно, процес виконання робіт договором не регламентувався, виконавець сам організовував свою роботу і на нього не поширювалися правила внутрішнього трудового розпорядку ТОВ ФІРМА УКРПЛАСТСЕРВІС .

За наслідками інспекційного відвідування інспектором праці було складено припис №РВ397/955/АВ/П від 12.10.2018, в якому ТОВ ФІРМА УКРПЛАСТСЕРВІС зобов`язано вжити заходів щодо усунення порушень, виявлених в ході інспектування до 23.10.2018 року, на який позивачем 22.10.2018 було подано скаргу.

19.09.2018 відповідачем прийнято рішення №РВ 397/955/АВ/П/ПТ/Ц щодо розгляду справи про накладання штрафу, який було призначено на 05.11.2018.

До здійснення розгляду справи позивачем було подано до Управління Держпраці в Рівненській області письмові пояснення по суті справи про накладення штрафу, в яких позивач заперечував щодо тлумачення цивільно-правових угод як трудових договорів та доводив порушення порядку проведення перевірки та оформлення її результатів.

В подальшому 08.11.2018 Управління Держпраці у Рівненській області складено протокол №РВ397/955/АВ/П/ПТ про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.41 КУпАП відносно директора ТОВ ФІРМА УКРПЛАСТСЕРВІС ОСОБА_11

05.11.2018 розгляд справи відкладено на 12.11.2018. В день розгляду справи позивачем надано до Управління Держпраці в Рівненській області додаткові письмові пояснення з відповідними доказами. За результатами розгляду відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 12.11.2018 №РВ397/955/000470/Т8-ФС в розмірі 1005210 грн. 00 коп.

Вважаючи таку постанову органу Держпраці протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оспорюваної постанови Управління Держпраці у Рівненській області 12.11.2018 №РВ397/955/000470/Т8-ФС та підставно її скасував, виходячи з наступного.

Пунктом 1 Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), визначено, що центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, є Державна служба України з питань праці (Держпраці).

До завдань Держпраці належить, зокрема, державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, а також зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування - п.4 Положення №96.

Правові та організаційні засади проведення державного нагляду (контролю) визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та регулюється Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295).

Пунктом 2 Порядку №295 встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Відповідно до п.5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту (пп.3); за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю (пп.5).

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (п.19 Порядку №295).

п.27 Порядку №295 визначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Відповідно до абз. 2 ч.2 ст.265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З оспорюваної постанови відповідача, вбачається, що в порушення вимог ч.1 ст.21 КЗпП України не укладені трудові договори між ТОВ ФІРМА УКРПЛАСТСЕРВІС та ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; в порушення ч.3 ст.24 КЗпП України накази про прийняття на роботу зазначених осіб в ТОВ ФІРМА УКРПЛАСТСЕРВІС відсутні. Відсутні повідомлення до Державної фіскальної служби про прийняття на роботу зазначених працівників. У зв`язку з чим, на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, до позивача застосовано штраф в сумі 1005210,00грн. (а.с. 23, 24 т.1)

Судом встановлено, що 03.01.2018р. ТОВ ФІРМА УКРПЛАСТСЕРВІС з ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 укладено цивільно-правові договори, згідно з п.1.1 яких, виконавець бере на сере зобов`язання виконати роботи по виготовленню плівки поліетиленової; п.2.1 - документом, що підтверджує виконання робіт виконавцем за цим Договором є підписаний Акт приймання виконаних робіт; п.2.2 - договором встановлено умову про оплату робіт виконавця пропорційно виконаній роботі (400грн. за 1 тону виготовленої готової продукції); п.2.4 - у якості оплати виконавець отримує винагороду, яка сплачується не пізніше 10 банківських днів після підписання Акта приймання виконаних робіт; п. 3.1 сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання покладених на них зобов`язань за цією угодою (а.с. 63, 67, 69, 71, 73, 77, 81, 83, 88 т.1)

Сторонами було підписано акти виконаних робіт, згідно з якими Замовник прийняв виконану роботу, а Виконавець - оплатив їх вартість. З даних актів вбачається, що розмір оплати визначався пропорційно вазі виготовленої плівки поліетиленової з розрахунку 400грн. за 1 тону виготовленої продукції, як зазначено в цивільно-правових угодах (а.с. 64 - 66, 68, 70, 72, 74 - 76, 78 - 80, 82, 84 - 87, 89, 90 т.1).

Позивачем надано звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за 1 і 2 квартал 2018 року та податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за цей період (а.с. 92 - 101 т.1).

Замовник, за такими договорами, не надавав виконавцям виробничих потужностей для виконання робіт та не встановлював їм місця виконання робіт. Зазначене вбачається з умов Договору оренди обладнання між ТОВ ЗАВОД ІСКРА та ТОВ ФІРМА УКРПЛАСТСЕРВІС №3/08/12 від 01.08.2012 з додатками, Акту прийому-передачі обладнання за таким договором, Договору суборенди обладнання між ТОВ ЗАВОД ІСКРА та ТОВ ФІРМА УКРПЛАСТСЕРВІС №4/08/12 від 01.08.2012 з додатками, Акту прийому-передачі обладнання за таким договором, акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 28.12.2017 №7, акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.07.2017 №5, оборотної відомості Основні засоби ПрАТ ЗАВОД ІСКРА за 2018 рік, Договору оренди від 03.01.2018 між ТОВ ЗАВОД ІСКРА та фізичними особами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (а.с. 105 - 107, 113 - 126 т.1)

Згідно із приписами статті 21 КЗпП трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 1 статті 23 КЗпП передбачено, що трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (частина 2 статті 23 КЗпП).

Відповідно до частини 3 статті 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що договором є це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суд апеляційної інстанції вважає, що трудовим договором є угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції, за умовами якої працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами і метою договору є отримання певного результату.

Таким чином, цивільно-правові договори ТОВ ФІРМА УКРПЛАСТСЕРВІС з ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 не містить ознак трудового, оскільки відповідно до укладених з ним цивільно-правових договорів, не виникали трудові правовідносини та здійснювалось виключно виконання-приймання робіт, а саме: відсутні заяви про працевлаштування працівника та відповідні накази про прийом на роботу, відсутній факт надання роботодавцю трудової книжки та внесення у неї відповідного запису про прийом на роботу , на обумовлену особу не поширювалися правила внутрішнього трудового розпорядку, даний виконавець не отримував пакету соціальних гарантій (відпустки, оплати днів непрацездатності, страхування в фондах соціального захисту), засоби індивідуального захисту не видавались, інструктажі з охорони праці не проводились, договори укладені щодо виконання певної роботи-підряду, а не праці.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судові рішення про визнання договорів цивільно-правового характеру ТОВ ФІРМА УКРПЛАСТСЕРВІС з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 удаваними чи нікчемними, відсутні.

Апеляційний суд не приймає до уваги твердження апелянта, що вказані договори мають ознаки трудового договору, оскільки оплата за договорами здійснювалася за результат виконаної роботи (наданих послуг) на підставі актів прийому наданих послуг (робіт); за договорами виконавці виконували роботи самостійно, організовували виконання роботи, тобто не підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконавцям не створювались робочі місця; за договором виконавці виконували роботу на свій ризик, тобто дотримання правил охорони праці покладалося на виконавців.

Також, судом встановлено, що за результатами розгляду протоколу №РВ397/955/АВ/П/ПТ про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.41 КУпАП, складеного відносно директора ТОВ ФІРМА УКРПЛАСТСЕРВІС ОСОБА_11 за невиконання вимог ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України, постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21.12.2018 у справі №562/4400/18 закрито провадження на підставі п.1 ст.247 КпАП України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили 02.01.2019 (а.с.212, 213 т.1)

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою - ч.6 ст.78 КАС України.

Також, в процесі інспекційного відвідування інспектором ОСОБА_13 було відібрано пояснення двох фізичних осіб - ОСОБА_10 та ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, з матеріалів справи вбачається, зокрема, табеля обліку робочого часу працівників ТОВ ЗАВОД ІСКРА за жовтень 2018 року та штатного розпису ТОВ ЗАВОД ІСКРА , а також з показань свідка ОСОБА_11 , який був присутній в ході проведення інспекційного відвідування ТОВ ФІРМА УКРПЛАСТСЕРВІС , зазначені особи на момент відібрання пояснень фактично виконували свої трудові обов`язки як машиністи екструдера на ТОВ ЗАВОД ІСКРА , тобто на іншому суб`єкті господарювання, ніж той у якого проводилося інспекційне відвідування.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що докази у вигляді пояснень фізичних осіб ОСОБА_10 та ОСОБА_9 були здобуті інспектором з порушенням порядку проведення інспекційних відвідувань, а тому не можуть братись до уваги судом.

Згідно з ч.1 ст.74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Крім цього, договір оренди нежилих приміщень ПрАТ ЗАВОД ІСКРА від 02.11.2015 року, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №144111965 від 06.11.2018, спростовують доводи Держпраці в частині приналежності виробничих приміщень ТОВ ФІРМА УКРПЛАСТСЕРВІС .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки доказів про трудові правовідносини ТОВ ФІРМА УКРПЛАСТСЕРВІС з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 не надано, тому постанова Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу №РВ397/955/000470/Т8-ФС від 12.11.2018 є протиправною і підставно скасовано судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі № 460/3027/18 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга Н. В. Бруновська Повне судове рішення складено 19.07.2019р.