Постанова

від 22.07.2019 по справі 911/920/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/920/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Бізнес Груп" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 20.08.2018 у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Бізнес Груп" про стягнення 267 022,44 грн штрафу та додаткових витрат,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ " Українська залізниця") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Бізнес Груп" (далі - ТОВ "Український Бізнес Груп") про стягнення 252 840,00 грн штрафу та 14 182,44 грн додаткових витрат, понесених у зв`язку з відчепленням спірних вагонів для перевірки маси вантажу, всього 267022,44 грн.

1.2. Позов обґрунтовано зазначенням відповідачем у накладній № 35814680 недостовірних відомостей щодо маси вантажу, що є підставою для стягнення штрафу. Позивач також поніс додаткові витрати, пов`язані з відчепленням вагонів для перевірки маси вантажу на статичних вагонних вагах. Позов пред`явлено на підставі статей 24, 118, 122 Статуту залізниць України.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. 29.12.2017 із станції Миколаїв-Дністровський Львівської залізниці вантажовідправником - ТОВ "Український Бізнес Груп" за накладною № 35814680 були відправлені вагони № 67857151, № 65795122, № 67372300, № 60925724 з вантажем - каміння, щебінь, відсів вапняковий зі станцією призначення - Олександрівка Одеської залізниці, одержувач вантажу-ПрАТ "АКЗ".

2.2. При заповненні накладної № 35814680 у відомості вагонів ТОВ "Український Бізнес Груп" зазначено масу вантажу у вагоні № 67857151 - 67 680 кг, у вагоні № 65795122 - 68 080 кг, у вагоні № 67372300 - 67 860 кг, у вагоні № 60925724 - 67 280 кг.

2.3. Під час перевезення на станції Подільськ здійснено контрольне зважування зазначених вагонів на справних повірених вагонних вагах та виявлено невідповідність маси вантажу порівняно з перевізним документом, про що 03.01.2018 складено комерційні акти № 406802/1, № 406802/2, № 406802/3 та № 406802/4.

2.4. В актах вказано, що фактично вага вантажу у вагоні № 67857151 склала 75 850 кг, що більше, ніж зазначено в перевізному документі на 8 170 кг та більше вантажопідйомності на 6 850 кг, у вагоні № 65795122 вага вантажу склала 76 900 кг, що більше, ніж зазначено в перевізному документі на 8 820 кг та більше вантажопідйомності на 7 900 кг, у вагоні № 67372300 - склала 74 300 кг, що більше, ніж зазначено в перевізному документі на 6 440 кг та більше вантажопідйомності на 5 300 кг, у вагоні № 60925724 - склала 73 550 кг, що більше, ніж зазначено в перевізному документі на 6 270 кг та більше вантажопідйомності на 4 550 кг.

2.5. Згідно з розділами Д комерційних актів, зважування вагонів з вантажем № 60925724, № 67372300, № 67857151, № 65795122 провів комерційний агент ОСОБА_3 в присутності ДСЗ ОСОБА_4 , бригадира ПКО ОСОБА_2

2.6. Для усунення комерційної несправності та приведення маси вантажу до вантажопідйомності вказаних вагонів, надлишок вантажу був вивантажений та переданий вантажовідправнику, про що складено відповідний акт № 3 від 05.01.2018, який підписано відповідачем без зауважень.

2.7. Згідно даних накладної вантаж був завантажений у вагон засобами відповідача, маса вантажу визначена відповідачем. В графі "правильність внесених у накладну відомостей підтверджую" міститься підпис відповідача.

2.8. У зв`язку з виявленням невідповідності маси вантажу порівняно з перевізним документом позивачем за вказане порушення на підставі статті 118 Статуту залізниць України відповідачу нараховано штраф в розмірі п`ятикратної провізної плати, який складає 252 840,00 грн (провізна плата за 1 вагон 12642 грн х 5 х 4 вагони = 252 840,00 грн).

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 20.08.2018 (суддя Бабкіна В.М.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 252 840,00 грн штрафу та 3 792,60 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

3.2. Рішення обґрунтоване неправильним зазначенням відповідачем в накладній маси вантажу, що має наслідком стягнення штрафу відповідно до статті 118 Статуту залізниць України.

3.3. Судом встановлено, що ТОВ "Український Бізнес Груп" було сплачено позивачу 14 182,44 грн додаткових витрат до звернення позивача з даним позовом до суду у травні 2018 року, що підтверджується переліком від 17.01.2018 № 20180117, у зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині було відмовлено.

3.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 (колегія суддів у складі: Власов Ю.Л., Буравльов С.І., Пашкіна С.А.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. ТОВ "Український Бізнес Груп" у касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

4.2. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, статті 129 Статуту залізниць України. Відповідач наголошує, що судами не прийнято до уваги і не досліджено докази, що ставлять під сумнів правильність зазначених у комерційних актах даних, а також допустимість спірних комерційних актів як доказів по даній справі, оскільки залізницею не виконано обов`язки визначення маси вантажу за результатами перевірки усієї партії одночасно та оформлення одного комерційного акту. Крім того, скаржник зазначає, що Статут залізниць України не є законодавчим актом в розумінні статті 548 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), який може встановлювати забезпечення виконання зобов`язань.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. Відзиву від позивача не надходило.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права

6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.

6.3. За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

6.4. Відповідно до статті 909 цього Кодексу за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

6.5. Згідно зі статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

6.6. Згідно з частиною п`ятою статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

6.7. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджений Статут залізниць України (далі - Статут).

6.8. За приписами статей 2, 3 Статуту ним визначаються обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом залізниць регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

6.9. Стаття 6 Статуту визначає, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

6.10. Згідно з пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони, тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

6.11. Відповідно до статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

6.12. Статтею 118 Статуту передбачено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

6.13. За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (стаття 122 Статуту).

6.14. За приписами статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах, а також передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

6.15. Правила складання актів затверджено наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 № 334.

6.16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки маси переданого до перевезення позивачу вантажу виявлено її невідповідність із даними, зазначеними відповідачем у накладеній. Факт перевищення вантажовідправником маси вантажу та завантаження вагонів понад їх вантажопідйомність підтверджено зокрема комерційними актами від 03.01.2018 № 406802/1010588, № 406802/2, № 406802/3 та № 406802/4, які визнані судами належними і допустимими доказами. Невідповідності цих актів встановленим чинним законодавством вимогам відповідачем не доведено.

6.17. Доводи касаційної скарги щодо неналежності окремих доказів, а саме комерційних актів, фактично зводяться до переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 ГПК України). Тому пов`язані з наведеним аргументи скаржника не можуть бути прийняті Верховним Судом.

При цьому колегія суддів зауважує, що судами не встановлено обставин оскарження відповідачем спірних комерційних актів з підстав оформлення актів з порушенням правил складання актів та не встановлено обставин звернення відповідача до позивача з приводу подання ним скарги на акти з цих же підстав.

Касаційна інстанція також зазначає, що комерційний акт є одним із допустимих доказів, але не єдиним, який господарський суд оцінює в сукупності з усіма іншими доказами у справі, в даному випадку з актами загальної форми, якими зафіксована комерційна несправність - завантаження вагонів понад їх вантажопідйомність та відчеплення вагону для перевірки, акту про надлишок вантажу, яким зафіксовано, що надлишок вантажу був відвантажений та забраний вантажовідправником, оперативного повідомлення про відчеплення вагонів.

6.18. Аргументи скаржника про те, що визначена відповідачем по обміру маса вантажу була занесена у перевізний документ з підставлянням тари вагона згідно картотечних даних про вагон, яка в подальшому не була перевірена на предмет її достовірності; про відсутність доказів повторної перевірки маси вантажу на станції прибуття; про необхідність проведення перевірки маси вантажу таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення вже перевірялися апеляційним господарським судом і їм було надано належну правову оцінку.

6.19. Доводи скаржника про те, що Статут не може встановлювати відповідальність за порушення у сфері залізничних перевезень ґрунтуються на довільному тлумаченні норм законодавства, тому не приймаються судом касаційної інстанції. Так, норми Статуту є спеціальними у сфері залізничних перевезень, не суперечать положенням ЦК України та ГК України і підлягають першочерговому застосуванню.

Аналогічну правову позицію висловлено також Верховним Судом України в постанові від 16.11.2016 у справи № 916/4345/14, Верховним Судом в постановах від 21.05.2018 у справі № 916/2001/17, від 23.06.2018 у справі № 916/1993/17.

6.20. З огляду на викладене, а також з урахуванням встановлених обставин справи щодо неправильного зазначення вантажовідправником маси вантажу та завантаження вагонів понад їх вантажопідйомність, суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову - стягнення штрафу в розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення відповідно до статей 118, 122 Статуту.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

7.2. Рішення та постанова попередніх судових інстанцій відповідають нормам чинного законодавства і мають бути залишені без змін.

8. Судові витрати

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Бізнес Груп" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 20.08.2018 у справі № 911/920/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір