Ухвала

від 16.07.2019 по справі 464/6611/16-ц

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/6611/16-ц

пр № 6/464/156/19

У Х В А Л А

16 липня 2019 року Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.,

секретаря судового засідання Мельник А.І.,

за участю: представника заявника ОСОБА_1 ,

представника позивача Юрдиги О. ОСОБА_2 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву представника відповідача Приватного підприємства "Транс-Спорт" про розстрочення виконання рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства Транс-Спорт , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням, -

в с т а н о в и в :

рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 28.09.2018 по справі № 464/6611/16-ц позов ОСОБА_3 задоволено частково, вирішено стягнути з Приватного підприємства "Транс-Спорт" на користь ОСОБА_3 200 000 грн. відшкодування моральної шкоди. Постановою Львівського апеляційного суду від 11.03.2019 судове рішення залишено без змін.

.05.07.2019 до суду звернувся представник відповідача Приватного підприємства "Транс-Спорт" про розстрочення виконання рішення від 28 вересня 2018 року по справі № 464/6611/16-ц на 8 місяців рівними платежами по 25 000 грн. Вимоги заяви обґрунтовані тим, що підставою для стягнення з відповідача 200 000 грн. на відшкодування моральної шкоди є факт дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 04.09.2015 на пр.Чорновола у м.Львові, під час якої ОСОБА_4 , керуючи автобусом БАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок порушення Правил дорожнього руху, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , який одержав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння. На даний час, внаслідок істотного скорочення обсягів пасажирських перевезень, які забезпечує ПП "Транс-Спорт" на автобусних маршрутах загального користування, значно погіршилось фінансове становище відповідача. Так, якщо у 2015-2016 роках середньоквартальний обсяг виручки за вказані роки становив 1173, 43 тис. грн., то за наслідками першого кварталу 2019 року обсяг становить лише 237 000 грн., що у п`ять разів є меншим, ніж у 2015-2016 роках. Вказує на те, що зазначеної суми коштів заледве вистарчає на забезпечення операційної роботи підприємства, насамперед на виплату заробітної плати працівникам та сплату податків та інших обов`язкових платежів до бюджету, а відтак примусове виконання рішення Сихівського районного суду м.Львова від 28.09.2018 у справі № 464/6611/16-ц щодо стягнення 200 000 грн. призведе до подальшої неможливості роботи ПП Транс Спорт і як наслідок виконання зазначеного рішення суду. Просить заяву задоволити.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 заяву підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у такій. Просить заяву задоволити.

Представник позивача Юрдига ОСОБА_6 в судовому засіданні категорично заперечила заяву про розстрочення виконання рішення суду. Вказала, що судове рішення у справі набрало законної сили ще 11 березня 2019 року. Вважає погіршення фінансового становища підприємства не достстньої підставою для розстрочки рішення суду на 8 місяців. Звертає увагу на те, що шкоду спричинено ще у вересні 2015 року. З моменту спричинення шкоди минуло вже 3,5 роки, а з моменту набрання рішенням законної сили (11 березня 2019 року) - чотири місяці, проте з того часу відповідач не відшкодував позивачу ні копійки, жодних звернень не надходило. Просить відмовити у задоволенні заяви.

Заслухавши доводи учасників процесу, врахувавши фактичні обставини справи, оцінку доказів та аргументів, суд прийшов до такого.

В провадженні Сихівського районного суду м. Львова перебувала на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства Транс Спорт , треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Рішенням суду від 28 вересня 2018 року позов задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства Транс Спорт на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 000 грн.

Постановою Львівського апеляційного суду від 11.03.2019 рішення залишено без змін. Вказане рішення вступило в законну силу.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Конституційний Суд України вказує, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року №18- рп/2012 року).

У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 року №11-рп/2012 року (п.3 мотивувальної частини) зазначається, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до положень ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня його ухвалення.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

З огляду на вищенаведене розстрочення виконання рішення можливе судом лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Європейський суд допускає, що тільки за виняткових обставин Договірні Сторони мають право, зокрема, втручатися у судові провадження з виконання судових рішень, однак таке втручання не повинне спричиняти перешкоди виконанню судового рішення, безпідставно його відстрочувати (рішення у справі Іммобільяре Саффі проти Італії ).

Суд погоджується з доводами представника позивача про те, що з моменту заподіяння шкоди (вересень 2019 року) минуло вже 3,5 роки, з моменту ухвалення рішення суду минуло 10 місяців, а з моменту ухвалення постанови Львівським апеляційним судом минуло чотири місяці. За цей час відповідач ПП Транс Спорт жодних грошових коштів позивачу не відшкодував та з пропозицією часткового повернення коштів не звертався. Зазначені обставини також були підтверджені представником відповідача, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Зазначені обставини на думку суду свідчать про те, що відповідач ПП Транс Спорт не має реального наміру відшкодування суми заподіяної шкоди позивачу ОСОБА_3 , а зазначена заява подана до суду лише з метою затягування строків виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами ст.ст. 78, 81, 435 ЦПК України, саме заявник зобов`язаний довести зазначений локальний предмет доказування, тобто виняткові підстави для відстрочки виконання судового рішення.

Згідно ж з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте, у порушення вказаних норм чинного законодавства, у заяві про розстрочку виконання судового рішення заявником не наведено обставин, які мають характер особливих або виняткових, як не надано й доказів на підтвердження доводів та обставин, передбачених ч.4 ст.435 ЦПК України, які б надавали підстави для відстрочки виконання рішення суду. Погіршення матеріального становище підприємства суд не розцінює особливою або винятковою обставиною для можливості розстрочення виконання рішення.

За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням всього вищевказаного в сукупності, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви представника відповідача Приватного підприємства "Транс-Спорт" про розстрочення виконання рішення № 464/6611/16-ц від 28.09.2018.

Керуючись ст.ст. 260, 435 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

в задоволенні заяви представника відповідача Приватного підприємства "Транс-Спорт" про розстрочення виконання рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства Транс-Спорт , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст.354 ЦПК України). Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.261 ЦПК України.

Суддя О.Ю.Горбань