Рішення

від 04.07.2007 по справі 2/3326

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/3326

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" липня 2007 р.                                                     Справа № 2/3326

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Тимошенко О.М.

при секретарі Кислицькій Ж.В.

за участю представників сторін

від позивача Саюшкіна Н.І. (довіреність від 25.05.07)

від відповідача Дубовик П.В. (довіреність від 06.10.06)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Новий стиль" (м. Херсон)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта-Сервіс"

про стягнення 103320,00 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду, зазначив, що між сторонами укладено договір купівлі продажу №7/06/06 від 07.06.07, за яким відповідач зобов'язався постачати позивачу продукцію. На виконання договору та на підставі виставленого відповідачем рахунку позивач перерахував відповідачу 50400 грн. Всупереч умовам договору відповідач в установлений в договорі строк продукцію не поставив, гроші не повернув. Позивач просить стягнути з відповідача 50400 грн. боргу, 15120 грн. штрафу та 37800 грн. пені.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з тих самих підстав, пояснила, що листування з відповідачем здійснювалось шляхом обміну факсограмами, в тому числі укладення договору, направлення рахунку, вимоги про повернення коштів та відповіді на вимогу, тому у позивача відсутні примірники цих документів з "мокрими" печатками відповідача та підписом представника.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що договір, на який посилається позивач, не укладався, рахунок на оплату 50400 грн. не направлявся. Також представник відповідача пояснив, що дійсно відповідач отримав від позивача 50400 грн., вважає, що ці кошти надійшли помилково і готовий їх повернути при наявності письмової вимоги позивача.

Судом зроблено запит до Житомирської дирекції ВАТ "Укртелеком" з метою з'ясування здійснення відповідачем факсових повідомлень. Відповідь на запит не надійшла. Враховуючи, що передбачений ст.69 ГПК України строк розгляду справи закінчився, що представник позивача вважає за можливе прийняти по справі рішення без отримання відповіді на запит, господарський суд вважає за можливе вирішити спір на підставі наявних матеріалів.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В якості позовних вимог позивачем надано до суду фотокопії договору купівлі продажу №7/06/06 від 07.06.06 між сторонами,  додаток №1 до цього договору, рахунок-фактуру №ЕС-0000033 від 07.06.06, виданий відповідачем позивачу на оплату 50400 грн. за пиломатеріал, лист за підписом директора відповідача, в якому відповідач підтверджує наявність договору №7/06/06 та визнає, що позивач здійснив попередню оплату на виконання договору.

Позивач зазначає, що він не має оригіналів зазначених документів з печатками відповідача та підписами його уповноважених осіб, так як обмін цими документами відбувався факсовим зв'язком.

Відповідач заперечив факт складання цих документів та підписання їх його повноважними представниками, тобто заперечив факт існування між сторонами договірних стосунків, на які вказує позивач в позові.

Господарський суд, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази погоджується з позицією відповідача щодо відсутності між сторонами договірних стосунків. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 208 ч.1 п.1 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами, отже правочин між сторонами по справі повинен бути вчинений у письмовій формі.

Відповідно до ст. 207 ч.1 ЦК України правочин вважається таким,  що вчинений у письмовій формі, якщо  його  зміст зафіксований в одному або кількох документах,  у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається  таким,  що  вчинений  у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного,  електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Пред'явлені позивачем копії вищевказаних документів не є доказом укладення між сторонами правочину в письмовій формі, так як відповідно до ст. 207 ч.2 ЦК України правочин вважається таким,  що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною. А відповідно до частини 3 цієї ж статті використання   при   вчиненні   правочинів   факсимільного відтворення  підпису  за  допомогою засобів механічного або іншого копіювання,  електронно-числового  підпису  або   іншого   аналога власноручного   підпису   допускається  у  випадках,  встановлених законом,  іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін,  у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Ні законом, ні письмовою згодою сторін не передбачено можливість при вчиненні між сторонами по справі правочинів використання факсимільного відтворення  підпису  за  допомогою засобів механічного або іншого копіювання,  електронно-числового  підпису  або   іншого   аналога власноручного   підпису.

Таким чином позивачем не доведено факту вчинення відповідачем дій, які б свідчили про укладення правочину, на який вказує позивач в позові.

Зазначений правочин не входить до переліку випадків, коли правочин може бути вчинений усно відповідно до ст. 206 ЦК України.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як встановлено судом сторонами не досягнуто у належній (письмовій) формі згоди щодо умов договору, тому господарський суд вважає договір, на який посилається позивач, не укладеним, отже таким, що не має для сторін правових наслідків.

Разом з тим, судом встановлено, що платіжним дорученням №18 від 08.06.06 позивач перерахував відповідачу 50400 грн.

Відповідно до ст. 1212 ч.1 ЦК України особа,  яка набула майно  без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Таким чином відповідач (який заперечує наявність договірних стосунків), отримавши від позивача 50400 грн. виходячи з наведеної норми закону зобов'язаний був повернути ці кошти. Обов'язкова наявність письмової вимоги потерпілого законом не передбачена.

Враховуючи викладене господарський суд стягує з відповідача 50400 грн. боргу та відмовляє в іншій частині позову за безпідставністю.

При цьому господарський суд звертає увагу, що статтею 16 ч.2 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів. Одним із таких способів є примусове виконання обов'язку в натурі. Цей спосіб включає в себе як вимогу про повернення попередньої оплати (про що заявлено позивачем) так і вимогу про повернення безпідставно набутого майна. З викладеного суд робить висновок, що відповідач правильно обрав спосіб захисту свого порушеного права, не дивлячись на те, що не вірно визначена правова підстава позову.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85  ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта-Сервіс" (13300, Житомирська обл., м.Бердичів, вул. Воровського, 4, код 25306409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Новий стиль" (73034, м.Херсон, вул.Кольцова, 57, код 34369867) 50400 грн. боргу, 504 грн. витрат по оплаті мита, 57,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовити в позові в частині стягнення 15120 грн. штрафу та 37800 грн. пені.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                                                                              Дата підписання 05.07.07.

Суддя                                                                     Тимошенко О.М.