Рішення

від 09.07.2019 по справі 320/1892/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2019 року № 320/1892/19

Київський окружний адміністративного суд у складі судді Лисенко В.І.,

за участі секретаря судового засідання Приходько Н.І.,

представника позивача - Кулика Д. А.,

представника відповідача - Куліди А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВН ПЛЮС" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "НВН ПЛЮС" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.01.2019 №0000301412 та №0000621406.

В основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено висновок податкового органу про заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств та про порушення позивачем порядку ведення касових операцій. На думку податкового органу, господарські відносини між позивачем та рядом контрагентів не мали реального характеру, оскільки товар у дійсності не реалізувався ТОВ "НВН ПЛЮС". Також, відповідач переконаний, що 05.05.2018 позивачем у передбаченому порядку не оформлено рух готівки в касі, а саме - надходження коштів у розмірі 78469,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки господарські відносини між ТОВ "НВН ПЛЮС" та його контрагентами мали реальний характер, - товари поставлені контрагентам та оплачені у відповідності до умов договорів, що належним відображено у податковому обліку і податковій звітності. Наголосив, що посилання податкового органу на не оприбуткування готівки розмірі 78469,16 грн є необґрунтованим, оскільки відображення касової операції здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що оскаржувані рішення прийняті ним з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки ТОВ "НВН ПЛЮС" занижено фінансовий результат оподаткування своєї діяльності за рахунок здійснення господарський операцій, які не обумовлювались розумними економічними причинами. Вказав, що 05.05.2018 до каси підприємства надійшли готівкові кошти у сумі 78469,16 грн, отримані з банку, однак, не були оприбутковані позивачем відповідним записом у касовій книзі та прибутковим касовим ордером.

Ухвалою суду від 22.04.2019 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

29 травня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 09.07.2019 прибули представник позивача та представник відповідача. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити, представник відповідача з позовом не погодився, у його задоволенні просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВН ПЛЮС", згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване юридичною особою з 07.02.2006. Як платник податків, у тому числі ПДВ, перебуває на обліку у Броварській ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області.

Як убачається з матеріалів справи, посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області з 28.08.2018 по 03.09.2018 проводилась документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю НВН ПЛЮС з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, валютного законодавства - за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.06.2018.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 24.09.2018 № 815/10-36-14-12/33927649, який отримано нашим товариством 25.10.2018.

31 жовтня 2018 року ТОВ НВН ПЛЮС подало до відповідача заперечення на Акт перевірки від 24.09.2018 № 815/10-36-14-12/33927649, за результатами розгляду якого, ГУ ДФС у Київській області прийняло до уваги доводи ТОВ НВН ПЛЮС та керуючись пп.78.1.5 ст.78 ПК України, з 15 листопада 2018 року призначило документальну позапланову виїзну перевірку.

Вказане підтверджується відповіддю на заперечення від 09.11.2018 № 19814/10/10-36-14-12/33927649 та наказом про проведення документальної позапланової перевірки №2478 від 15.11.2018.

Так, з 15.11.2018 по 21.11.2018 Головним управлінням ДФС у Київській області проводилася документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю НВН ПЛЮС з метою дослідження питань дотримання вимог податкового законодавства.

Результати перевірки оформлено Актом від 28.11.2018 №1056/10-36-14-12/33927649, яким встановлено порушення позивачем (т.1 а.с. 81-124):

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого занижено об`єкт оподаткування на загальну суму 11 930 994,0 грн;

- п. 11 р. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.04.

Підставою для таких тверджень стали висновки податкового органу про не підтвердження реальності господарських взаємовідносини позивача з його контрагентами, та не оприбуткування готівки, яка надійшла в касу підприємства 05.05.2018.

Так, в Акті перевірки та письмовому відзиві відповідача зазначено, що виходячи з інформації, що міститься у наданих для перевірки первинних документах, та отриманої податкової інформації від оперативного управління Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, контрагенти позивача: ТОВ СТАРКОММ (код за ЄДРПОУ 40635910), ТОВ ДОНАТЕК (код за ЄДРПОУ 39930023), ТОВ БАКТО ГРУП (код за ЄДРПОУ 39293729), ТОВ РОЗВИТОК 2015 (код за ЄДРПОУ 39606566), ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ (код за ЄДРПОУ 39604794), ТОВ БРОН ПЛЮС (код за ЄДРПОУ 39427859), ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЇ (код за ЄДРПОУ 39543027), ТОВ АСТОН СОЛЮШН (код за ЄДРПОУ 39727347) та ТОВ КЛАВЗУЛА (код за ЄДРПОУ 39963808), не могли здійснювати операції з придбання покрівельних, гідро- і теплоізоляційних матеріалів, водостічних систем, а також продукції будівельно-оздоблювального призначення у ТОВ "НВН ПЛЮС".

Далі зазначено, суд цитує: "Проте, факт реалізації покрівельних, гідро- і теплоізоляційних матеріалів, водостічних систем, а також продукції будівельно-оздоблювального призначення ТОВ "НВН ПЛЮС" підтверджено даними бухгалтерського обліку. Таким чином, відображення реалізації покрівельних, гідро- і теплоізоляційних матеріалів, водостічних систем, а також продукції будівельно-оздоблювального призначення у бухгалтерському обліку вказує на факт реалізації її невстановленим особам, а не зазначеним контрагентам " (сторінка 21 Акта перевірки).

Також, актом перевірки зафіксовано, що 05.05.2018 до каси підприємства надійшли готівкові кошти у сумі 78469,16 грн, які отримані підприємством з банку, але у той же час, касовий звіт за вказану дату не здійснено, та не оформлено прибутковий касовий ордер.

На підставі висновків акта перевірки від 28.11.2018 №1056/10-36-14-12/33927649, контролюючим органом прийнято наступні оскаржувані рішення:

1) податкове повідомлення рішення від 08.01.2019 №0000301412, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 2 363 557,00 грн (т. 1 а.с. 127);

2) податкове повідомлення рішення від 08.01.2019 №0000621406, яким позивачу нараховано суму штрафних санкцій 392 345,80 грн (т. 1 а.с. 125).

У подальшому, 16 січня 2019 року ТОВ НВН ПЛЮС звернулось до Державної фіскальної служби України зі скаргою в порядку статті 56 Податкового кодексу України, щодо визнання незаконними податкового повідомлення рішення №0000301412 від 08.01.2019 та податкового повідомлення - рішення №0000621406 від 08.01.2019.

27 березня 2019 року ТОВ НВН ПЛЮС отримало рішення про результати розгляду скарги від 15.03.2019 №12137/6/99-99-11-04-02-25, яким скаргу ТОВ НВН ПЛЮС залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 08.01.2019 №0000301412, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 2 363 557,00 грн, суд зазначає наступне.

Як убачається з акта перевірки, перевіряючими встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників "Дохід від будь-якої діяльності" (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" на загальну суму 11 930 994,00 грн за період з 01.01.2015 по 30.06.2018.

Податок на прибуток підприємств, порядок його нарахування та сплати, закріплений розділом ІІІ Податкового Кодексу України.

Статтею 133 ПК України, встановлено, що платниками податку - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Об`єктом такого оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1 п. 134 ст.134).

Згідно із пунктом 135.1 статті 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею цього Кодексу, з урахуванням його положень.

У відповідності до пункту 137.1 статті 137 ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Таким чином, податок на прибуток підприємства справляється юридичними особами, шляхом нарахування відповідної законодавчо визначеної ставки на показник прибутку платника податку, який формується на підставі первинних документів, оформлених під час провадження господарської діяльності.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності.

Виходячи з вимог пункту другого статті 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього закону встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що реалізація товару позивачем іншим суб`єктам господарювання та оплата їх вартості, підтверджується документально. Господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; показник об`єкту оподаткування прибутком на доходи підприємств підтверджується первинними документами та сплачений до бюджету.

У той же час, податковий орган формує незрозумілий суду висновок про безтоварність та фіктивність господарських операцій позивача з постачання товару ряду контрагентам, та знову ж таки, з незрозумілих та алогічних підстав (адже у разі фіктивності операцій, позивач не отримував дохід), збільшує йому суму зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 2 363 557,00 грн.

Між тим, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та встановлені у ході судового розгляду обставини з приводу господарських відносин позивача із контрагентами, судом з`ясовано наступне.

Обставини взаємовідносин з контрагентом - ТОВ СТАРКОММ .

Між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ СТАРКОММ було укладено договір купівлі-продажу від 01.09.2016 №010916/1, відповідно до умов якого, ТОВ НВН ПЛЮС зобов`язується відвантажити ТОВ СТАРКОММ зі складу ТОВ НВН ПЛЮС , що розташований за адресою: м. Київ, пр. Перемоги,53 товари: покрівельні, гідро-і теплоізоляційні матеріали, водостічні системи, а також продукцію будівельно-оздоблювального призначення, а ТОВ СТАРКОММ зобов`язується прийняти такі товари, оплатити їх та власними силами забезпечити транспортування таких товарів зі складу ТОВ НВН ПЛЮС (т. 1 а.с. 183-185).

На виконання договору, ТОВ НВН ПЛЮС було відвантажено ТОВ СТАРКОММ товар, що підтверджується видатковими накладними, які досліджувались ГУ ДФС у Київській області при проведенні перевірки (т. 2).

Картками рахунку 281 Товари на складі до кожної з видаткових накладних деталізується рух в обліку товарів, що підтверджує рух товару у відповідності до бухгалтерського обліку ( т.2).

У свою чергу, ТОВ СТАРКОММ перерахував за отриманий товар грошові кошти згідно із специфікаціями, що підтверджується банківськими виписками, які досліджувались при проведенні перевірки.

Облік отриманих грошових коштів від ТОВ СТАРКОММ за проданий товар підтверджується також оборотно-сальдовим відомість по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" по кожній із поставок.

За правилом першої події, яке закріплене положеннями ПК України, ТОВ НВН ПЛЮС були зареєстровані в ЄРПН податкові накладні. Податкові накладні прийняті контролюючим органом, про що свідчить квитанція № 2 по кожній із податкових накладних.

Однак, ГУ ДФС у Київській області ставить під сумнів реальності господарських взаємовідносин, виходячи з того, що згідно податкової інформації отриманої від Броварської ОДНІ ГУ ДФС у Київській області, ТОВ СТАРКОММ є підприємством з ознаками фіктивності, відомості про що внесені відомості в АІС СФП листом від 16.08.2016 №3858/8/26-55-21-05. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень керівника та засновника ТОВ СТАРКОММ засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст.205 КК України по справі № 357/2262/17.

Суд вказує, що такі доводи відповідача є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Для того, щоб належним чином використовувати вирок суду як доказ нереальності господарських правовідносин, необхідно досліджувати зміст такого вироку і враховувати обставини які в ньому встановлені, а також досліджувати інші докази, які можуть свідчити про фактичність, або ж безтоварність господарських взаємовідносин.

Згідно сталої позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.04.2018 року у справі № 808/2459/17, сам факт наявності вироків у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Так, відповідно до вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.01.2018 по справі №357/2262/17, встановлено, що: 0С0БА_1 діючи умисно сприяв невстановленим слідством особам, у фіктивному підприємництві з використанням Товариства з обмеженою діяльністю ТОВ СТАРКОММ , яке було створено вказаними особами виключно з метою прикриття незаконної діяльності, зокрема по нікчемних правочинах з ТОВ Столиця ВК , наслідком укладення яких стало ухилення від сплати податків.

Далі, відповідно до вищезазначеного вироку встановлено: "в подальшому не встановлені слідством особи використовуючи реквізити ТОВ Старкомм , у невстановленому слідством місці, від імені 0С0БА1, протягом вересня-жовтня 2016 року документально оформили безтоварні операції під виглядом купівлі паливно мастильних матеріалів у ТОВ Столиця ВК (ЄДРПОУ 33635015), внаслідок чого ТОВ Столиця ВК незаконно отримало дохід. .

Таким чином, підставою для засудження керівника та засновника ТОВ СТАРКОММ за ч.1 ст. 205 КК України стали встановлені слідством взаємовідносини з ТОВ Столиця ВК .

При цьому, жодного згадування у вироці суду про безтоварність господарських взаємовідносин із ТОВ НВН ПЛЮС не має, а тому, такий вирок не є беззаперечним доказом нереальності господарських правовідносин, що повністю узгоджується з позицією викладеній у Постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 802/1853/16-а.

У вказаній постанові суд доходить висновку, що оскільки у вироках зафіксовано лише об`єктивну сторону складу злочину, а обставин, які б свідчили про здійснення господарських операцій саме з позивачем, не встановлено, то податковий орган безпідставно поширив висновок про фіктивність підприємства на відносини з усіма контрагентами.

У даному випадку, вирок суду не містить обставин, які б свідчили про нереальність господарських правовідносин між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ СТАРКОММ , а містить лише висновок про нереальність господарських правовідносин між ТОВ СТАРКОММ та ТОВ Столиця ВК . а отже ГУ ДФС у Київській області протиправно робить висновок про нереальність господарських правовідносин між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ СТАРКОММ .

Крім того, сумнівним є висновок податкового органу про те, що у ТОВ НВН ПЛЮС внаслідок господарських взаємовідносин з ТОВ Старкомм виникли "податкові вигоди", адже за результатами таких взаємовідносин ТОВ НВН ПЛЮС сформувало податкові зобов`язання з ПДВ та відобразило отримані кошти в якості доходу з податку на прибуток, внаслідок чого було сплачено передбачені законодавством податки та збори до державного бюджету.

Обставини взаємовідносин з контрагентами з ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ .

Між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ було укладено договір купівлі-продажу №120815/2 від 12.08.2015 (т. 7 а.с. 143).

Відповідно до умов договору, ТОВ НВН ПЛЮС зобов`язується відвантажити ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ зі складу ТОВ НВН ПЛЮС , що розташований за адресою: м. Київ, пр. Перемоги,53 товари: покрівельні, гідро-і теплоізоляційні матеріали, водостічні системи, а також продукцію будівельно-оздоблювального призначення, а ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ зобов`язується прийняти такі товари, оплатити їх та власними силами забезпечити транспортування таких товарів зі складу ТОВ НВН ПЛЮС .

На виконання договору, ТОВ НВН ПЛЮС було відвантажено ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ товар, що підтверджується видатковими накладними, які досліджувались ГУ ДФС у Київській області при проведенні перевірки (т. 7).

Картками рахунку 281 Товари на складі до кожної з вищезазначених видаткових накладних деталізується рух в обліку товарів, що підтверджує рух товару у відповідності до бухгалтерського обліку.

У свою чергу, ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ перерахував за отриманий товар грошові кошти згідно із специфікаціями, що підтверджується банківськими виписками, які досліджувались при проведенні перевірки.

Облік отриманих грошових коштів від ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ за проданий товар підтверджується також оборотно - сальдовим відомість по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" по кожній із поставок.

За правилом першої події, яке закріплене положеннями ПК України, ТОВ НВН ПЛЮС були зареєстровані в ЄРПН податкові накладні. Податкові накладні прийняті контролюючим органом, про що свідчить квитанція № 2 по кожній із податкових накладних.

Проте, Головне управління ДФС у Київській області ставить під сумнів реальність господарських взаємовідносин, виходячи з того, що згідно податкової інформації отриманої від Броварської ОДНІ ГУ ДФС у Київській області, ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ є підприємством з ознаками фіктивності, відомості про що внесені в АІС СФП листом від 03.09.2015 №5/09-19-07-13. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень керівника та засновника ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ ОСОБА_2 засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч.2. ст.205 та ч.І ст.209 КК України по справі № 757/30696/16-к.

Як було зазначено судом вище, згідно сталої позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.04.2018 року у справі № 808/2459/17, сам факт наявності вироків у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Так, відповідно до вироку Печерського районного суду міста Києва від 03.10.2016 по справі 757/30696/16-к, ОСОБА_2 визнано винною вчиненні злочину, передбаченого ч.2. ст.205 та ч.І ст.209 КК України на підставі угоди про визнання винуватості. Описова частина вироку містить посилання на те, що Особа_2, бажаючи довести свій злочинний умисел до логічного завершення та отримати обіцяну їй невстановленою слідством особою грошову винагороду, реалізовуючи злочинний умисел направлений на вчинення фіктивного підприємництва, підписала наданий невстановленою слідством особою договір купівлі-продажу частки - 100% в статутному капіталі ТОВ Брайт Лайт , протокол № 2 загальних зборів учасників ТОВ Брайт Лайт щодо придбання Особа_ 2 юридичної особи.

Тобто, фактично, вироком зафіксовано лише об`єктивну сторону складу злочину, а обставин, які б свідчили про здійснення нереальних господарських операцій саме з ТОВ НВН ПЛЮС , вирок не містить. Тому посилання контролюючого органу на такий вирок суду, як на беззаперечний доказ нереальності господарських правовідносин, є безпідставним. Аналогічна позиція викладена у Постанові ВС від 27.02.2018 року у справі № 802/1853/16-а.

Обставини взаємовідносин з контрагентом ТОВ БРОН ПЛЮС .

Між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ БРОН ПЛЮС було укладено договір купівлі-продажу №190115/3 від 19.01.2015, відповідно до умов якого, ТОВ НВН ПЛЮС зобов`язується відвантажити ТОВ БРОН ПЛЮС зі складу ТОВ НВН ПЛЮС товари: покрівельні, гідро-і теплоізоляційні матеріали, водостічні системи, а також продукцію будівельно-оздоблювального призначення, а ТОВ БРОН ПЛЮС зобов`язується прийняти такі товари, оплатити їх та своїми силами власними силами забезпечити транспортування товару зі складу ТОВ НВН ПЛЮС (т. 4 а.с. -2-3).

На виконання договору, ТОВ НВН ПЛЮС було відвантажено ТОВ БРОН ПЛЮС товар, що підтверджується видатковими накладними, які досліджувались ГУ ДФС у Київській області при проведенні перевірки.

Картками рахунку 281 Товари на складі до кожної з вищезазначених видаткових накладних деталізується рух в обліку товарів, що підтверджує рух товару у відповідності до бухгалтерського обліку.

У свою чергу, ТОВ БРОН ПЛЮС перерахував за отриманий товар грошові кошти згідно із специфікаціями, що підтверджується банківськими виписками, які досліджувались при проведенні перевірки.

Облік отриманих грошових коштів від ТОВ БРОН ПЛЮС за проданий товар підтверджується також оборотно-сальдовим відомість по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" по кожній із поставок.

За правилом першої події, яке закріплене положеннями ПК України, ТОВ НВН ПЛЮС були зареєстровані в ЄРПН податкові накладні. Податкові накладні прийняті контролюючим органом, про що свідчить квитанція № 2 по кожній із податкових накладних.

Однак, Головне управління ДФС у Київській області ставить під сумнів реальність господарських взаємовідносин, виходячи з того, що згідно податкової інформації отриманої від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, ТОВ БРОН ПЛЮС є підприємством з ознаками фіктивності, оскільки відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень керівника та засновника ТОВ БРОН ПЛЮС ОСОБА_3 засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч.І. ст.205-1 КК України по справі № 760/1843/16-к.

Як було зазначено судом вище, згідно сталої позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.04.2018 року у справі № 808/2459/17, сам факт наявності вироків у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Відповідно до вироку Солом`янського районного суду міста Києва від 14.03.2016 по справі № 760/1843/16-к, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України. Описовою частиною вироку передбачено, що Особа_1 підписав надані йому невстановленою особою договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ТОВ БРОН ПЛЮС від 03.11.2014, довіреність від імені Особа_1 як керівника ТОВ БРОН ПЛЮС на представлення інтересів ТОВ БРОН ПЛЮС від 04.11.2014, наказ №3 від 04.11.2014 про призначення Особа_1 на посаду директора та протокол №3 Загальних зборів Учасників ТОВ БРОН ПЛЮС від 03.11.2014 року. Після цього, невстановлені особи використовували ТОВ БРОН ПЛЮС з метою штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки, серед яких: ТОВ "ІНВЕСТБІЗНЕСГРУП" (код ЄДРПОУ 39191521), ТОВ "ГТ КОМПОНЕНТС" (код ЄДРПОУ 38716234), ТОВ "МЕДРЕАБІЛІТАЦІЯ" (код ЄДРПОУ 36926009), ПП "УКПРЕСТИЖ" (код ЄДРПОУ 25228767), ТОВ "БМТ "ВЕКТОР" (код ЄДРПОУ 36473746), ТОВ ЕК "ЕКНІС-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 33784420), ТОВ "РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ "СОЛЮШН ХАУС" (код ЄДРПОУ 37142975) , для ухилення від сплати податків до Державного бюджету України.

Таким чином, жодного згадування у вироці суду про безтоварність господарських взаємовідносин із ТОВ НВН НЛЮС вирок не містить, а тому такий вирок не є беззаперечним доказом нереальності господарських правовідносин, що повністю узгоджується з позицією, викладеній у Постанові Верховного суду від 27.02.2018 року у справі № 802/1853/16-а.

Обставини взаємовідносин з контрагентом ТОВ АСТОН СОЛЮШНЗ .

Між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ АСТОН СОЛЮШНЗ було укладено договір купівлі-продажу №090715/2 від 09.07.2015, відповідно до умов договору, ТОВ НВН ПЛЮС зобов`язується відвантажити ТОВ АСТОН СОЛЮШНЗ зі складу ТОВ НВН плюс товари: покрівельні, гідро-і теплоізоляційні матеріали, водостічні системи, а також продукцію будівельно-оздоблювального призначення, а ТОВ АСТОН СОЛЮШНЗ зобов`язується прийняти такі товари, оплатити їх та власними силами забезпечити транспортування товару зі складу ТОВ НВН ПЛЮС .

На виконання договору, ТОВ НВН ПЛЮС було відвантажено ТОВ АСТОН СОЛЮШНЗ товар, що підтверджується видатковими накладними, які досліджувались ГУ ДФС у Київській області при проведенні перевірки.

Картками рахунку 281 Товари на складі до кожної з вищезазначених видаткових накладних деталізується рух в обліку товарів, що підтверджує рух товару у відповідності до бухгалтерського обліку.

У свою чергу, ТОВ АСТОН СОЛЮШНЗ перерахував за отриманий товар грошові кошти згідно із специфікаціями, що підтверджується банківськими виписками, які досліджувались при проведенні перевірки.

Облік отриманих грошових коштів від ТОВ АСТОН СОЛЮШНЗ за проданий товар підтверджується також оборотно-сальдовим відомість по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" по кожній із поставок.

За правилом першої події, яке закріплене положеннями ПК України, ТОВ НВН ПЛЮС були зареєстровані в ЄРПН податкові накладні. Податкові накладні прийняті контролюючим органом, про що свідчить квитанція № 2 по кожній із податкових накладних.

Однак, контролюючий орган ставить під сумнів реальність господарських взаємовідносин, виходячи з того, що згідно податкової інформації, отриманої від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, ТОВ АСТОН СОЛЮШНЗ є підприємством з ознаками фіктивності, оскільки відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень керівника та засновника ТОВ АСТОН СОЛЮШНЗ ОСОБА_4 засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч.2. ст.205-1 КК України по справі №760/31117/16-к.

Як було зазначено судом вище, згідно сталої позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.04.2018 року у справі № 808/2459/17, сам факт наявності вироків у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Так, відповідно до вироку Печерського районного суду міста Києва від 07.11.2016 по справі 757/31117/16-к ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2. ст.205-1 КК України на підставі угоди про визнання винуватості. Описова частина вироку містить посилання на те, що Особа_1 зустрілась з невстановленою особою біля магазину Сільпо по вул. Суворова, 4, у м. Києві, де невстановлена особа надала Особа_1 на підпис заздалегідь підготовлені за невстановлених обставин документи, які містили завідомо неправдиві відомості, а саме: протокол №02/6 від 02.06.2015 загальних зборів учасників (рішення про придбання) ТОВ Астон Солюшн (код ЄДРПОУ 39727347), в якому Особа_1 зазначено як засновника та директора підприємства; статут ТОВ Астон Солюшн у редакції від 10.06.2015, в якому Особа_1 вказано як засновника підприємства.

Суд зазначає, що у вироці взагалі не згадується конкретних обставин щодо господарських операцій, періодів їх здійснення, контрагентів, господарські операції з якими є безтоварними, тобто, вирок фактично фіксує лише посилання на те, що ОСОБА_5 домовилась визнати себе винною та підписала угоду про визнання винуватості. При цьому, вирок суду не містить жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій, а тому контролюючий орган не може робити висновок про нереальність господарських операцій підприємства з контрагентами на підставі такого вироку, що повністю узгоджується з позицією ВС викладеній у постанові ВС від 12.04.2018 року у справі № 826/1571/16 та у постанові ВС від 05.06.2018 року у справі № 805/649/15-а.

Обставини взаємовідносин з контрагентом ТОВ КЛАВЗУЛА .

Між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ КЛАВЗУЛА було укладено договір купівлі-продажу №011015/2 від 01.10.2015 (т. 5 а.с. 80).

Відповідно до умов договору, ТОВ НВН ПЛЮС зобов`язується відвантажити ТОВ КЛАВЗУЛА зі складу ТОВ НВН ПЛЮС , що розташований за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 53 товари: покрівельні, гідро-і теплоізоляційні матеріали, водостічні системи, а також продукцію будівельно-оздоблювального призначення, а ТОВ КЛАВЗУЛА зобов`язується прийняти такі товари, оплатити їх та власними силами забезпечити транспортування зі складу ТОВ НВН ПЛЮС .

На виконання договору, ТОВ НВН ПЛЮС було відвантажено ТОВ КЛАВЗУЛА товар, що підтверджується видатковими накладними, які досліджувались ГУ ДФС у Київській області при проведенні перевірки.

Картками рахунку 281 Товари на складі до кожної з вищезазначених видаткових накладних деталізується рух в обліку товарів, що підтверджує рух товару у відповідності до бухгалтерського обліку.

У свою чергу, ТОВ КЛАВЗУЛА перерахував за отриманий товар грошові кошти згідно із специфікаціями, що підтверджується банківськими виписками, які досліджувались при проведенні перевірки.

Облік отриманих грошових коштів від ТОВ КЛАВЗУЛА за проданий товар підтверджується також оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" по кожній із поставок.

За правилом першої події, яке закріплене положеннями ПК України, ТОВ НВН ПЛЮС були зареєстровані в ЄРПН податкові накладні. Податкові накладні прийняті контролюючим органом, про що свідчить квитанція № 2 по кожній із податкових накладних.

Однак, Головне управління ДФС у Київській області ставить під сумнів реальність господарських взаємовідносин, виходячи з того, що згідно податкової інформації, отриманої від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, ТОВ КЛАВЗУЛА є підприємством з ознаками фіктивності, оскільки відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень керівника та засновника ТОВ КЛАВЗУЛА ОСОБА_6 засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч.2. ст.205 та ч.З ст.358 КК України по справі № 757/8848/16-к.

Як було зазначено судом вище, згідно сталої позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.04.2018 у справі № 808/2459/17, сам факт наявності вироків у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Так, відповідно до вироку Печерського районного суду міста Києва від 03.08.2016 по справі 757/8848/16-к, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.205 та ч.З ст.358 КК України на підставі угоди про визнання винуватості. Описова частина вироку містить посилання на те, що Особа_2, знаходячись в невстановленому місці, достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підробив, тобто підписав протокол №05/08 Загальних Зборів Учасників ТОВ КЛАВЗУЛА (код за ЄДРПОУ 39963808), в яке внесені завідомо неправдиві відомості. Так, Особа_2, достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підписав від імені засновника статут ТОВ ІНФОРМАЦ1Я_2 , тобто, перереєстрував на своє ім`я підприємство з метою прикриття незаконної діяльності, а саме з метою сприяння суб`єктам господарювання реального сектору економіки в мінімізації податкових зобов`язань шляхом формування незаконного податкового кредиту.

Суд наголошує, що у вироці взагалі не згадується конкретних обставин щодо господарських операцій, періодів їх здійснення, контрагентів, господарські операції з якими є безтоварними, тобто, вирок фактично фіксує лише посилання на те, що ОСОБА_6 домовився визнати себе винним та підписав угоду про визнання винуватості. При цьому, вирок суду не містить жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій, а тому контролюючий орган не може робити висновок про нереальність господарських операцій підприємства з контрагентами на підставі такого вироку, що повністю узгоджується з позицією ВС у викладеній у постанові ВС від 12.04.2018 у справі № 826/1571/16 та у постанові ВС від 05.06.2018 у справі № 805/649/15-а.

Обставини взаємовідносин з контрагентами ТОВ ДОНАТЕК , ТОВ БАКТО ГРУП , ТОВ РОЗВИТОК 2015 та ТОВ УКРБУДШПОБАЩЯ .

Між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ ДОНАТЕК було укладено договір купівлі-продажу №011015/25 від 01.10.2015, відповідно до умов якого, ТОВ НВН ПЛЮС зобов`язується відвантажити ТОВ ДОНАТЕК зі складу ТОВ НВН ПЛЮС , товари: покрівельні, гідро-і теплоізоляційні матеріали, водостічні системи, а також продукцію будівельно-оздоблювального призначення, а ТОВ ДОНАТЕК зобов`язується прийняти такі товари, оплатити їх та власними силами забезпечити транспортування такого товару зі складу ТОВ НВН ПЛЮС (т.6 а.с. 2-4).

Між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ БАКТО ГРУП було укладено договір купівлі-продажу №011015/33 від 01.10.2015, відповідно до умов якого, ТОВ НВН ПЛЮС зобов`язується відвантажити ТОВ БАКТО ГРУП зі складу ТОВ НВН ПЛЮС товари: покрівельні, гідро-і теплоізоляційні матеріали, водостічні системи, а також продукцію будівельно-оздоблювального призначення, а ТОВ БАКТО ГРУП зобов`язується прийняти такі товари, оплатити їх та власними силами, забезпечити транспортування такого товару зі складу ТОВ НВН ПЛЮС (т.6 а.с. 176-178).

Між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ РОЗВИТОК 2015 було укладено договір купівлі-продажу №250915/1 від 25.09.2015, відповідно до умов якого, ТОВ НВН ПЛЮС зобов`язується відвантажити ТОВ РОЗВИТОК 2015 зі складу ТОВ НВН ПЛЮС товари: покрівельні, гідро-і теплоізоляційні матеріали, водостічні системи, а також продукцію будівельно-оздоблювального призначення, а ТОВ РОЗВИТОК 2015 зобов`язується прийняти такі товари, оплатити їх та власними силами забезпечити транспортування такого товару зі складу ТОВ НВН ПЛЮС .

Між TOB НВН ПЛЮС та ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ було укладено договір купівлі-продажу №011015/3 від 01.10.2015, відповідно до умов якого, ТОВ НВН ПЛЮС зобов`язується відвантажити ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ зі складу ТОВ НВН ПЛЮС товари: покрівельні, гідро-і теплоізоляційні матеріали, водостічні системи, а також продукцію будівельно-оздоблювального призначення, а ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ зобов`язується прийняти такі товари, оплатити їх та власними силами забезпечити транспортування такого товару зі складу ТОВ НВН ПЛЮС .

На виконання умов вищезазначених договорів, ТОВ НВН ПЛЮС було відвантажено ТОВ ДОНАТЕК , ТОВ БАКТО ГРУП , ТОВ РОЗВИТОК 2015 та ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ товари, що підтверджується видатковими накладними, які досліджувались ГУ ДФС у Київській області при проведенні перевірки.

Картками рахунку 281 Товари на складі до кожної з видаткових накладних деталізується рух в обліку товарів, що підтверджує рух товару у відповідності до бухгалтерського обліку.

У свою чергу, ТОВ ДОНАТЕК , ТОВ БАКТО ГРУП , ТОВ РОЗВИТОК 2015 та ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ на виконання укладених договорів, перерахували за отриманий товар грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками, які досліджувались при проведенні перевірки.

Облік отриманих грошових коштів від ТОВ ДОНАТЕК , ТОВ БАКТО ГРУП , ТОВ РОЗВИТОК 2015 та ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ за проданий товар підтверджується також оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" по кожній із поставок на кожного контрагента.

За правилом першої події, яке закріплене положеннями ПК України, ТОВ НВН ПЛЮС були зареєстровані в ЄРПН податкові накладні. Податкові накладні прийняті контролюючим органом, про що свідчить квитанція № 2 по кожній із податкових накладних.

Однак, відповідач ставить під сумнів реальність господарських взаємовідносин між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ ДОНАТЕК , виходячи з того, що згідно податкової інформації, отриманої від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, ТОВ ДОНАТЕК є підприємством з ознаками фіктивності, відомості про що внесені в АІС СФП листом від 14.01.2016 № 205/8/26-55-20-03. Підставою для такого висновку, є отриманий протокол допиту керівника та засновника ТОВ ДОНАТЕК ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження №32015100060000213, яка повідомила, що зареєструвала ТОВ ДОНАТЕК за грошову винагороду у розмірі 500 гривен та жодного відношення до вказаного товариства не має.

Також, відповідач ставить під сумнів реальність господарських взаємовідносин між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ БАКТО ГРУП , виходячи з того, що згідно податкової інформації, отриманої від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, ТОВ БАКТО ГРУП є підприємством з ознаками фіктивності, відомості про що внесені в АІС СФП листом від 02.02.2016 № 516/8/26-55-20. Підставою для такого висновку, є отриманий протокол допиту керівника та засновника ТОВ БАКТО ГРУП ОСОБА_8 , де вона повідомила про свою непричетність до господарської діяльності ТОВ БАКТО ГРУП .

Головне управління ДФС у Київській області ставить під сумнів реальність господарських взаємовідносин між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ РОЗВИТОК 2015 , виходячи з того, що згідно податкової інформації, отриманої від Броварської ОДНІ ГУ ДФС у Київській області, ТОВ РОЗВИТОК 2015 є підприємством з ознаками фіктивності, відомості про що внесені в АІС СФП листом від 23.02.2016 № 334/28-10-07-05-01. Підставою для такого висновку, є отриманий протокол допиту керівника та засновника ТОВ РОЗВИТОК 2015 ОСОБА_9 в рамках кримінального провадження №3201506000000030 від 18.05.2015, де вона повідомила про свою непричетність до господарської діяльності ТОВ РОЗВИТОК 2015 .

Податковий орган ставить під сумнів реальність господарських взаємовідносин між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ , виходячи з того, що згідно податкової інформації, отриманої від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ є підприємством з ознаками фіктивності, відомості про що внесені в АІС СФП листом від 31.10.2015 № 4261/8/26-57-07-02. Підставою для такого висновку, є отримані пояснення керівника та засновника ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ ОСОБА_10 , де вона повідомила про свою непричетність до господарської діяльності ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ .

Проте, посилання відповідача на те, що керівники та засновники повідомили про свою непричетність до господарської діяльності ТОВ ДОНАТЕК , ТОВ БАКТО ГРУП , ТОВ РОЗВИТОК 2015 та ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ , не можуть визнаватись фактом порушення ТОВ НВН ПЛЮС будь - яких норм податкового права, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі КПК України).

У частині першій статті 23 КПК закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

В контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що справедливий баланс не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Отже, підсумовуючи вищезазначене, податковий орган, всупереч положенням чинного податкового законодавства України та без належного доказового супроводження, дійшов безпідставного та необґрунтованого висновку про безтоварність господарських взаємовідносин між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ СТАРКОММ , ТОВ ДОНАТЕК , ТОВ БАКТО ГРУП , ТОВ РОЗВИТОК 2015 , ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ , ТОВ БРОН ПЛЮС , ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЇ , ТОВ АСТОН СОЛЮШН ТА ТОВ КЛАВЗУЛА . Реальність господарських операцій підтверджується первинною бухгалтерською та податковою документацією, оформленою належним чином, а тому ТОВ НВН ПЛЮС жодним чином не порушував положення чинного податкового законодавства.

Важливим для зазначення є також те, що на сторінці 21 Акту перевірки, перевіряючі необґрунтовано стверджують, що оскільки факт поставки не заперечується і підтверджується даними бухгалтерського обліку, то це вказує на те, що ТОВ НВН ПЛЮС реалізував її не спірним контрагентам, а невстановленим особам. При цьому, посилаючи на таку обставину, податковий орган вказує на те, що отримані від спірних контрагентів грошові кошти, є безповоротною фінансовою допомогою.

Тобто, Головне управління ДФС у Київській області, ґрунтуючись на суперечливих податковому законодавству припущеннях, робить висновок про нереальність поставки контрагентам-покупцям. При цьому, контролюючий орган не зазначає ані кому було продано товар в такому разі, ані за якою ціною було продано товар, також не зазначає порядок та умови поставки, однак з незрозумілих підстав збільшує позивачу зобов`язання з податку на прибуток підприємств.

У той же час, контролюючий орган в акті перевірки вказує на те, що сума податкових зобов`язань з податку на додану вартість та сума доходів за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 ТОВ НВН ПЛЮС по реалізації покрівельних, гідро-і теплоізоляційних матеріалів, водостічних систем, а також продукцію будівельно-оздоблювального призначення, залишається незмінною.

Тим самим підтверджує, що отримані ТОВ НВН ПЛЮС в якості розрахунку за поставлений товар грошові кошти від реалізації, вже враховані при визначенні бази оподаткування податком на прибуток підприємств. Натомість, незважаючи на це, відповідач намагається повторно включити їх до бази оподаткування цим податком, що ніяк не узгоджується з нормами Податкового кодексу України.

За наведеного вище, податкове повідомлення - рішення №0000301412 від 08.01.2019, що складене Головним управлінням ДФС у Київській області підлягає скасуванню, оскільки воно ґрунтується виключно на припущеннях. Контролюючим органом належним чином не доведено вини ТОВ НВН НЛЮС , а рішення контролюючого органу базується на недопустимих та неналежних доказах і суперечить принципу індивідуальної відповідальності, закріпленого Конституцією України.

Щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 08.01.2019 №0000621406, яким позивачу нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 392 345,80 грн, суд зазначає наступне.

Судом з`ясовано, що пунктом 3.6.2. Акту перевірки встановлено, що ТОВ НВН ПЛЮС 05.05.2018 отримало з банку готівку у розмірі 78 469,16 грн та не оприбуткувало в касі підприємства зазначені грошові кошти, не підтвердило оприбуткування касовим ордером, чим порушено п.11 р. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.04.

Проте, дане твердження не відповідає дійсності та наявним у матеріалах справи доказам, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, а саме - корінця касового чеку МА 0609494 від 05.05.2018, позивач отримав грошові кошти з каси банку АТ "Піреус Банк МКБ" у розмірі 78469,16 грн (т.5 а.с. 160).

Відповідно до пункту 1.9 частини 1 Розділу 4 Інструкції НБУ від 01.06.2011 № 174 Про ведення касових операцій банками в Україні (в редакції, яка діяла на момент проведення зняття готівки), грошові чеки дійсні протягом 10 календарних днів із дня їх виписки, не враховуючи день виписки. Дата на чеку зазначається так: дата та рік цифрами, місяць словом. Грошовий чек має містити підписи (підпис) уповноважених осіб (особи) клієнта згідно з карткою зразків підписів.

Судом встановлено, що керуючись вказаними приписами, ТОВ "НВН ПЛЮС" оприбуткував готівку через шість днів - 11.05.2018, про що є відповідний запис у касовій книзі та що підтверджується прибутковим касовим ордером.

Це означає, що ТОВ НВН ПЛЮС міг правомірно отримати грошові кошти з каси банку 11.05.2018 по касовому чеку від 05.05.2018, що і було зроблено останнім.

За таких обставин, корінець касового чеку МА 0609494 дійсно був підписаний 05.05.2018, але грошові кошти з каси банку по ньому, отримувались 11.05.2018, що підтверджується банківською випискою. Крім того, на зворотному боці корінця чеку № МА 0609494 від 05.05.2018 вказано, що прибутковий касовий ордер був сформований саме 11.05.2018, тобто, в день зняття готівкових коштів з поточного рахунку в банку.

Вказане підтверджується також записом в касовий книзі, касовим прибутковим ордером та банківською випискою, а тому податковий орган дійшов хибного висновку про порушення ТОВ НВН ПЛЮС п.11 р. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.04.

Отже, факт оприбуткування в касі ТОВ НВН ПЛЮС грошових коштів у розмірі 78469,16 грн підтверджується корінцем чеку МА 0609494, касовою книгою підприємства, прибутковим касовим ордером від 11.05.2018, а також банківською випискою від 11.05.2018.

Враховуючи вищезазначене, податкове повідомлення-рішення №0000621406 від 08.01.2019, що складене Головним управлінням ДФС у Київській області підлягає скасуванню, оскільки винесене без достатнього з`ясування обставин і не ґрунтується на положенням чинного законодавства.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.

За таких обставин, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, а відтак позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 19210,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 01.04.2019 (т.1а а.с. 2).

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.01.2019 №0000301412.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.01.2019 №0000621406.

Стягнути з Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВН ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 33927649) судовий збір у сумі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті дев`ять) грн 00 коп. ?

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.

Дата складення і підписання повного тексту рішення - 19 липня 2019 р.