СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 липня 2019 р. Справа № 480/1658/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.
за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,
представника позивача - адвоката Кравченка П.А.,
представників відповідача - Дудченка В.В., Межова Д.С. ,
розглянувши за правилами спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕАТРАНС" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав у судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що 05.03.2019 р. ТОВ "МЕАТРАНС" як покупець уклав з UAB "Atavis" (Литовська республіка) як продавцем зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу № 05/03-1, за умовами якого продавець передає у власність покупця автомобіль уживаний марки OPEL VIVARO-B, 2016 року випуску, за ціною 7400,00 євро. 10 квітня 2019 року на підставі оформлених в країні експорту документів автомобіль було вивезено з Литовської республіки та ввезено в Україну, а згодом доставлено в Сумську митницю ДФС для митного оформлення. Під час митного оформлення 23.04.2019 р. декларантом позивача було подано до митного оформлення митну декларацію, якою задекларовано придбаний позивачем автомобіль. Разом з декларацією декларантом були подані документи: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу № 05/03-1 від 05.03.2019 р., рахунок-фактура від 04.04.2019 р., лист від 12.04.2019 р. № 7 щодо рахунку-фактури, автотранспортна накладна № 5032019 від 10.04.2019 р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу А029060МУ16 від 29.12.2017 р., банківський платіжний документ на підтвердження вартості та оплати товару від 08.04.2019 р., висновок про ринкову вартість транспортного засобу № 19-19 від 19.04.2019 р., копія митної декларації країни відправлення № 19LTKC0100EK09E567 від 10.04.2019 р., калькуляція транспортних витрат № 20 від 22.04.2019 р. Проте 24.04.2019 р. Сумською митницею ДФС було прийняте Рішення про коригування митної вартості товару № UA805180/2019/000100/2 та картку відмови в митному оформленні № UA805180/2019/00234, за якими вартість товару, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено та визначено вартість автомобіля за другорядним методом (за ціню договору щодо ідентичних товарів). Відповідно до Рішення вартість товару для цілей нарахування митних платежів митницею визначено в розмірі 16350 євро. Підставою незастосування основного методу визначення митної вартості товару та її коригування відповідачем зазначено спрацювання профілю ризику 105-2 Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в том числі із зовнішніх джерел, а також те, що використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально. Також митниця направила позивачу запит про надання документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, однак не зазначила, які саме документи необхідно додатково надати. Вважає, що такий висновок митного органу не ґрунтується на законі, оскільки, на думку позивача, декларантом було подано всі необхідні належним чином оформлені документи, які містили необхідну інформацію про вартість товару. Жодні розбіжності щодо вартості товару в даних документах відсутні. Крім того, з метою випуску товару у вільний обіг та уникнення збитків ТОВ "МЕАТРАНС" було змушено подати нову митну декларацію в порядку ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, за якою до бюджету були сплачені платежі, виходячи з митної вартості, визначеної митницею, в загальному розмірі 83243,78 грн. Вважає оскаржуване рішення протиправним та прийнятим з порушенням норм Митного кодексу України. Просив позов задовольнити.
У судовому засіданні представники відповідача позов не визнали, зазначили, що в процесі перевірки заявлених декларантом позивача у митній декларації відомостей щодо імпортованого товару встановлено факт відсутності документального підтвердження заявлених відомостей про митну вартість автомобіля. Враховуючи відсутність документального підтвердження відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за імпортований транспортний засіб, а також з метою виявлення можливості для визнання заявленої митної вартості, інспектором з митного оформлення направлено декларантові електронне повідомлення щодо необхідності додаткового надання документів відповідно до ст. 53 Митного кодексу України. На запит митного органу позивач додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару не надав, а тому відповідач вважає, що оскаржуване рішення є правомірним. Просили у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 05.03.2019 р. ТОВ "МЕАТРАНС" (покупець) уклав з UAB "Atavis" (Литовська республіка) (продавець) зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу № 05/03-1, за умовами якого продавець передає у власність покупця автомобіль уживаний марки OPEL VIVARO-B, 2016 року випуску, за ціною 7400,00 євро (а.с.11-12).
10 квітня 2019 року на підставі оформлених в країні експорту документів вказаний автомобіль було вивезено з Литовської республіки та ввезено в Україну, а згодом доставлено в Сумську митницю ДФС для митного оформлення. Під час митного оформлення 23.04.2019 р. декларантом позивача було подано до митного оформлення митну декларацію, якою задекларовано придбаний позивачем автомобіль. У декларації митну вартість товару було визначено за ціною угоди в сумі 7400 євро (а.с.20).
24.04.2019 р. Сумською митницею ДФС було прийняте Рішення про коригування митної вартості товару № UA805180/2019/000100/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2019/00234, згідно з якими митну вартість автомобіля, визначену декларантом, було відхилено та визначено митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) у розмірі 16350 євро (а.с.21,22).
Суд вважає, що рішення митного органу про коригування митної вартості товару суперечить вимогам митного законодавства та підлягає скасуванню з огляду на таке.
Загальні положення щодо митної вартості та методів її визначення викладені в розділі III Митного кодексу України.
Статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 ст. 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
У даному випадку подані до митного оформлення документи не містили жодних розбіжностей, не мали ознак підробки, водночас містили всі складові митної вартості та підтверджували ціну товару.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З матеріалів справи вбачається, що при ввезенні на митну території України автомобіля марки OPEL VIVARO-B, 2016 року випуску, його ціна, що підлягала сплаті, в усіх поданих для митного оформлення документах містила єдине числове значення - 7400,00 євро (а.с.11-12,14,18,19).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
З системного аналізу вказаних норм вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У судовому засіданні представники відповідача не надали доказів існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у Сумської митниці ДФС щодо вартості імпортованого товару. Суд визнає, що одночасно з поданням митної декларації митному органу було подано всі необхідні документи, які підтверджують ціну товару, зазначену у декларації. Однак, митний орган не належним чином перевірив числове значення заявленої митної вартості, що підтверджується доказами.
Так, із рахунку-фактури серії ATA4334P від 04.04.2019 р., договору купівлі-продажу (контракту) № 05/03-1 від 05.03.2019 р., митної декларації країни відправлення та платіжного доручення від 08.04.2019 р. (а.с.11-12,14,18,19) вбачається, що вартість придбаного товару становить 7400,00 євро.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що митний орган, маючи в наявності всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, який імпортується, за ціною договору, неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, не дотримався вимог Митного кодексу України, дане рішення не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товару є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Кравченком П.А. 26 квітня 2019 року укладено угоду про надання правової допомоги (а.с.31). Відповідно до умов угоди вартість комплексних юридичних та консультаційних послуг правничого характеру адвоката, які стосуються оскарження в судовому порядку рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA805180/2019/000100/2, що включає в себе надання консультаційних послуг щодо формування правової позиції по справі, підготовка (складання) процесуальних документів (позовної заяви, пояснень, клопотань, заяв тощо), подання їх до суду та ведення справи в суді першої інстанції, становить 5000 грн.
На підтвердження оплати послуг адвоката у розмірі 5000 грн надано платіжне доручення № 436 від 11.05.2019 р. (а.с.25).
Опис виконаних адвокатом робіт та фактично витрачений час викладено в Детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (а.с.51-52).
При цьому суд не має права змінювати розмір гонорару і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, з аналізу статті 134 КАС України випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині 5 цієї статті. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Суд бере до уваги, що адвокатом дійсно складений та поданий адміністративний позов, він брав участь у трьох судових засіданнях, тобто вчиняв процесуальні дії, безпосередньо пов`язані з розглядом даної справи. При цьому розмір витраченого часу та вартість погоджена сторонами у договорі та не спростована відповідачем.
Позивач документально підтвердив, що він сплатив кошти на виконання договору про надання правової допомоги. Тобто цей гонорар був фактичним. У свою чергу, відповідач всупереч ч. 7 ст. 134 КАС України не довів неспівмірність витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи викладене, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС 6921,00 грн в рахунок відшкодування судових витрат (а.с.3,25,31,51-52), у т.ч.: 1921,00 грн в рахунок відшкодування судового збору та 5000 грн - витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕАТРАНС" (код ЄДРПОУ 37655098, вул. Д.Коротченка, 41/94, м. Суми, 40034) до Сумської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39420037, вул. Ю.Вєтрова, 24, м. Суми, 40020) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 24 квітня 2019 року № UA805180/2019/000100/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕАТРАНС" 6921 (шість тисяч дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах
Повне рішення складене 22 липня 2019 року.
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2019 |
Оприлюднено | 23.07.2019 |
Номер документу | 83171453 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сумський окружний адміністративний суд
Л.М. Опімах
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні