Ухвала

від 22.07.2019 по справі 804/6692/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 липня 2019 року

Київ

справа №804/6692/17

адміністративне провадження №К/9901/19655/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2017 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі №804/6692/17 за позовом Українсько-Латвійського товариства з обмеженою відповідальністю і іноземними інвестиціями "БАДМ ЛТД" до Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України, до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011№3674-VI (надалі - Закон №3674-VI), ставки судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

У свою чергу, частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору встановлюється у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 №1801-VIII встановлено, що в 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць складає з 1 січня 2017 року - 1600 гривень на одну особу.

Предметом оскарження в межах даної справи є дії відповідача щодо відмови позивачу здійснити перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 1,7362 га в АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , земельної ділянки площею 0,6669 га в АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_2 , земельної ділянки площею 1,0496 га в АДРЕСА_3 , кадастровий номер НОМЕР_3 , земельної ділянки площею 0,1992 га в АДРЕСА_4 , кадастровий номер НОМЕР_4 та надання витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку даних земельних ділянок.

Отже, за подання до суду касаційної скарги скаржникам належало сплатити судовий збір у розмірі 16000,00 грн. (з розрахунку: 1600,00 грн./міс. * 5 позовних вимог немайнового характеру * 200%).

Проте, скаржником до касаційної скарги не було додано документу про сплату судового збору у визначеному законодавством розмірі.

У касаційній скарзі скаржник просить відстрочити йому сплату судового збору до надходження коштів на рахунок Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, що обґрунтовує відсутністю у кошторисі управління на 2019 рік видатків на сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тому, наведені скаржником причини неможливості сплати судового збору не можуть слугувати умовою для відстрочення його сплати. Крім того, скаржником до касаційної скарги не надано жодних доказів на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу для відстрочення сплати судового збору, зокрема, щодо його майнового стану.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частинами 1-2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Тому, касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Скаржнику слід усунути її недоліки шляхом подання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 16000,00 грн. (за реквізитами: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача 31219207026007, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)").

Для усунення недоліків скаржнику встановлюється строк - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 330 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2017 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі №804/6692/17 залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги - десять днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

В.М. Шарапа,

Суддя Верховного Суду