Рішення

від 28.05.2019 по справі 911/439/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2019 р. Справа № 911/439/19

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Гопанок І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Смарт Іншуранс»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Локомотив-комплектснаб»

про стягнення 112 803,70 гривень

за участю представника позивача Компанець Н.М. (довіреність б/н від 17.04.2019)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.02.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Центр забезпечення виробництва АТ Українська залізниця (далі - позивач) до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Смарт Іншуранс (далі - ТДВ Смарт Іншуранс /відповідач) про стягнення 112 803,70 гривень, з яких: 111 642,62 грн забезпечення тендерної пропозиції та 1 161,08 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Локомотив-комплектснаб зобов`язань за договором поставки №ЦЗВ-03-12717-01 від 29.12.2017, що забезпечене укладеним між позивачем та відповідачем договором страхування страховою гарантією №90/FR-2170 від 19.12.2017.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2019 у справі №911/439/19 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати означену справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю Локомотив-комплектснаб , встановлено строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також запропоновано учасникам справи надати суду додаткові докази, заперечення, письмові пояснення, за їх наявності та встановлено строки для подання таких доказів, заперечень, письмових пояснень - до 20.03.2019.

Ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі судом надіслано на юридичну адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, згідно наявних в ЄДР відомостей: 90300, Закарпатська обл., Виноградівський район, м. Виноградів, вул. Пушкіна, 4, тоді як конверт з відповідно надісланою ухвалою повернуто органом зв`язку до суду із зазначенням причини такого повернення - інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

До того ж, ухвала про відкриття провадження у даній справі офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі, тоді як за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Однак, у встановлений судом строк третя особа, яка не заявляє самостійних вимог не скористалася правом, наданим ст. 168 Господарського процесуального кодексу України, та пояснення не надала, як і не надала жодних доказів у справі.

18.03.2019, у встановлений судом строк, через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а також клопотав про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21.03.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просив поновити строк для подання відповіді на відзив, у зв`язку з тим, що відзив був отриманий юридичним відділом Управління з правових питань позивача 20.03.2019. Крім того позивач не погодився із доводами відповідача та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

З огляду на приписи ст. 119 Господарського процесуального кодексу та обґрунтування позивача поважності причин пропуску встановленого судом строку для подання відповіді на відзив, суд дійшов висновку про поновлення позивачу строку для подання відповіді на відзив та, відповідно, прийняття вказаної відповіді на відзив під час розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2019 призначено розгляд справи №911/439/19 в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 07.05.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.05.2019 відкладено розгляд справи №911/439/19 на 21.05.2019.

20.05.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.05.2019 відкладено розгляд справи №911/439/19 на 28.05.2019.

У судовому засіданні 28.05.2019 після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

06.11.2017 Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі філії Центр забезпечення виробництва ) (далі - філія ЦЗВ /позивач/замовник) було оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-11-06-000567-b, назва предмету закупівлі за класифікатором ДК 021:2015 34630000-2 - частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів), та відповідну тендерну документацію (далі - ТД).

За результатами аукціону, який відбувся 23.11.2017, найбільш економічно вигідну пропозицію запропоновано Товариством з обмеженою відповідальністю Локомотив-Комплектснаб , про що зазначено у протоколі від 14.12.2017 №1309/746/-17-Т розгляду тендерних пропозицій та у повідомленні від 14.12.2017 №1309/588-17Т про намір укласти договір. Копії вищезазначених протоколу та повідомлення наявні у матеріалах справи.

Копії вищезазначених тендерної пропозиції, протоколу та повідомлення наявні у матеріалах справи.

Відповідно до п. 7.5 розділу 7 тендерної документації замовник вимагає від учасника-переможця процедури закупівлі надання ним не пізніше дня укладання договору про закупівлю забезпечення виконання договору (договірне забезпечення) у розмірі 5% від вартості договору про закупівлю.

Забезпечення виконання договору надається учасниками торгів у вигляді оригіналу гарантії: зокрема страхова гарантія у вигляді оригіналу договору страхування фінансового ризику невиконання або неналежного виконання учасником договірних зобов`язань, страховиком за яким виступає страхова компанія (гарант), яка має ліцензію на здійснення такого виду страхування (копія ліцензії надається учасником разом із договором) та квитанції (або іншого підтверджуючого документу) про оплату послуг із страхування.

19.12.2017 на виконання п. 7.5 розділу 7 тендерної документації переможцем закупівлі - ТОВ Локомотив-Комплектснаб було надано позивачу, як замовнику, забезпечення виконання договору шляхом укладення між ТДВ Смарт Іншуранс , як страховиком, та ТОВ Локомотив-Комплектснаб , як страхувальником, договору страхування фінансового ризику невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань №90/FR-2170 (далі - договір страхування), а також надано страхову гарантію від 19.12.2017 №90/FR-2170 (далі - страхова гарантія) на суму 111 642,62 гривень. Копії вказаних договору страхування та страхової гарантії наявні в матеріалах справи.

Відповідно до пп. 1.1., 2.1., 6.1. та 11.1. договору страхування страховик (гарант) зобов`язується у разі настання страхового випадку виплатити вигодо набувачеві (замовнику торгів/бенефіціару) страхування в межах передбаченого п. 5.1. цього договору розмір страхової суми на умовах і в обсязі, визначених цим договором, Правил добровільного страхування фінансових ризиків, а страхувальник (принципал/учасник) зобов`язується вчасно і в повному обсязі сплатити страховий платіж і виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника (принципала/учасника) або вигодо набувача (замовника торгів/бенефіціара), що не суперечить закону, пов`язані з невиконанням страхувальником взятих на себе зобов`язань за договором закупівлі.

Цей договір набуває чинності з 20.02.2017 і закінчує дію 31.12.2018 згідно умов договору поставки (забезпечення діє до повного виконання договору в частині поставки продукції на умовах, викладених в договорі поставки).

Страховик зобов`язується в разі настання страхового випадку виплатити вигодонабувачу за вимогою страхове відшкодування в розмірі страхового відшкодування, але не більше страхової суми, передбаченої п. 5.1. цього договору.

До того ж, згідно страхової гарантії відповідач був повідомлений про зобов`язання третьої особи перед позивачем, виконання яких, в свою чергу, відповідач гарантував.

29.12.2017 між філією Центр забезпечення виробництва ПАТ Українська залізниця , як замовником, та ТОВ Локомотив-Комплектснаб , як постачальником, укладеного договір поставки №ЦЗВ-03-12717-01 (далі - договір поставки). Копія вищезазначеного договору наявна в матеріалах справи.

Відповідно до пп. 1.1., 2.1 договору поставки постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти і оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору, на умовах, що викладені в цьому договорі.

Якість продукції, яка поставляється постачальником, повинна відповідати вимогам державних стандартів, що діють в Україні, нормативно-технічній та конструкторській документації, зазначеній в Специфікації №1 до даного договору

Як зауважив позивач, на виконання умов договору поставки ТОВ Локомотив-Комплектснаб поставлено філії ЦЗВ комплекти деталей АКПМ №2 (візок КВЗ-ЦНИИ-І), що складаються з 18-ти комплектуючих у кількості 27 комплектів на суму 2 232 852,48 грн з урахуванням ПДВ, та, надалі, зазначену продукції у кількості 2 комплектів замовником направлено на адресу кінцевих вантажоодержувачів - структурні підрозділи регіональної філії Південно-західна залізниця ПАТ Укрзалізниця , які здійснивши вхідний контроль отриманої продукції, виявили її недоліки та невідповідність умовам договору.

25.06.2018 на адресу ТОВ Локомотив-Комплектснаб було направлено претензію №ЦЗВ-20/2370 з вимогою здійснити заміну комплектів деталей АКПМ №2 (візок КВЗ-ЦНИИ-І) у кількості 2 штук, що складаються з 18-ти комплектуючих на аналогічну продукцію, у відповідності до умов договору. Проте, як зауважив позивач, зазначена претензія була залишена без відповіді. Копія вказаної претензії наявна в матеріалах справи.

З огляду на порушення третьою особою зобов`язання по заміні неякісної продукції філія ЦЗВ ПАТ Укрзалізниця звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ Локомотив-Комплектснаб про заміну продукції, що не відповідає умовам договору поставки №ЦЗВ-03-12717-01 від 29.12.2017.

За результатами розгляду вказаного вище позову рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у справі №910/9664/18 позов задоволено повністю, зобов`язано постачальника продукції - ТОВ Локомотив-Комплектснаб здійснити заміну комплектів деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ-ЦНИИ-І) у кількості 2 комплектів, які не відповідають умовам договору. Копія вказаного рішення наявна в матеріалах справи.

Отже позивач вказує, що Господарським судом міста Києва встановлено факт постачання ТОВ Локомотив-Комплектснаб неякісної продукції, який з підстав ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребує доказування

Крім того, позивач зазначив, що ним на адресу ТОВ Локомотив-Комплектснаб було направлено претензію №ЦЗВ-20/5119 від 22.12.2018 про стягнення штрафних санкцій у сумі 33 143,04 грн, яка також залишилась без відповіді, у результаті чого філія ЦЗВ звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ТОВ Локомотив-Комплектснаб про стягнення штрафних санкцій у розмірі 33 143,04 грн, за яким ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.01.2018 порушено провадження у справі №907/13/19.

25.10.2018 філія ЦЗВ звернулась до ТДВ СК Смарт Іншуранс з вимогою №ЦЗВ-20/3880 про сплату повної суми забезпечення виконання договору у розмірі 111 642,62 грн, встановленої договором страхування. Разом з надісланою вимогою позивачем додано до вимоги всі необхідні копії документів, які підтверджують настання страхового випадку.

Копія вказаної вимоги з доказами її надіслання наявна в матеріалах справи. Відповідач не заперечив обставин отримання вказаної вимоги.

Втім, за доводами позивача, отримана відповідачем 30.10.2018 вимога ним виконана не була, 111 642,62 грн забезпечення тендерної пропозиції позивачу відповідач не сплатив.

У зв`язку з неналежним виконанням ТОВ Локомотив-Комплектснаб взятих на себе зобов`язань за договором поставки, забезпечених гарантією відповідача, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 111 642,62 грн суми забезпечення тендерної пропозиції.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач посилається на те, що продукція за договором поставки була прийнята позивачем 29.12.2017 без зауважень до якості та кількості, товар було поставлено у строк та у місце, яке було визначене позивачем, а тому строк дії договору страхування закінчився з дати поставки продукції. В підтвердження вказаних обставин відповідач надав копію видаткової накладної РН-0000006 від 29.12.2017.

Також, відповідач вважає недоведеними обставини поставки неякісної продукції з огляду на те, що позивачем була виписана рознарядка не на комплект продукції, закупленої за договором №ЦЗВ-03-12917-01 від 29.12.2017, а на продукцію у кількості 187 комплектних одиниць, тобто на більшу кількість одиниць, аніж передбачено договором. Копія вказаної рознарядки наявна в матеріалах справи.

До того ж відповідач посилається на ряд недоліків та зауважень стосовно порядку прийняття товару по кількості та якості, якого, за доводами відповідача, позивач не дотримався, а саме: від позивача на адресу постачальника жодного листа-виклику не надходило; огляд товару було проведено з порушенням строку; місце проведення огляду продукції не відповідає місцю поставки товару; актом було проведено огляд 35 комплектів деталей, що не відповідає кількості деталей, поставленого за договором поставки, а тому неможливо ідентифікувати ті деталі, які було поставлено за договором поставки; гарантійний термін зберігання продукції не закінчився.

Також, відповідач вказує про те, що акти №26/01/21 від 26.01.2018 та №06/02/22 від 06.02.2018 не є неналежними доказами поставки неякісної продукції, адже позивачем порушено порядок та строки повідомлення постачальника про прийняття товару по кількості та якості.

З огляду наведених обставин, відповідач вважає, що договір поставки третьої особою був виконаний належним чином, а тому відсутній факт настання страхового випадку, який до того ж, за доводами відповідача з посиланням на Правила добровільного страхування фінансових ризиків, затверджених загальними зборами учасників ТДВ СК Іншуранс від 02.02.2015, має бути підтверджений понесенням фінансових збитків.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив дійшов таких висновків.

Відповідно до приписів ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ст. 560 Цивільного кодексу України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондує із статтею 979 Цивільного кодексу України.

Згідно статей 8, 9 Закону України "Про страхування" страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статей 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пп. 4.1., 5.1., 10.1. та 10.2. договору страхування страховими ризиками, випадками є: невиконання або неналежне виконання страхувальником (принципалом/учасником) взятих на себе зобов`язань за договором закупівлі. Страхова сума складає 111 642,62 грн.

Під розміром страхового відшкодування за цим договором розуміється нарахування штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання страхувальником взятих на себе зобов`язань за договором закупівлі.

Розмір страхового відшкодування не може бути більшим страхової суми, передбаченої п.5.1. цього договору.

З огляду наведеного, підписання відповідачем договору страхування та страхової гарантії без будь-яких зауважень чи заперечень щодо умов вказаних правочинів свідчить про погодження відповідача із ними та законодавчими вимогами стосовно викладених у таких правочинах положень, що, у разі настання страхової події - невиконання/неналежне виконання третьою особою (страхувальником) зобов`язання за договором закупівлі (поставки), породжує для ТДВ СК Іншуранс обов`язок по сплаті позивачу страхового відшкодування у передбаченому договором розмірі - розмірі штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання третьої особою (страхувальником) взятих на себе зобов`язань за договором закупівлі, що не може бути більшим передбаченої договором страхування страхової суми.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 у справі №910/9664/18, що набрало законної сили, позов ПАТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» задоволено повністю, зобов`язано постачальника продукції - ТОВ Локомотив-Комплектснаб здійснити заміну комплектів деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ-ЦНИИ-І) у кількості 2 комплектів, які не відповідають умовам договору.

Так, під час розгляду вказаної справи судом встановлено, зокрема, що:

- на виконання умов договору, ТОВ Локомотив-Комплектснаб поставив філії ЦЗ ПАТ Укрзалізниця АКПМ № 2 (Візок КВЗ-ЦНИИ-І), що складаються з 18-ти комплектуючих у кількості 27 комплектів на суму 2 232 852,48 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000006 від 29.1.2017. В подальшому комплекти деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ-ЦНИИ-І) у кількості 2 комплектів позивачем перенаправлено на адресу кінцевого вантажоодержувача - структурні підрозділи регіональної філії Південно-західна залізниця ПАТ Укрзалізниця ;

- на виконання вимог Інструкції від 15.06.1965 №П-6 О порядке приёмки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления но количеству та Інструкції від 25.04.1966 №П-7 О порядке приёмки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству , 26.01.2018 кінцевим вантажоодержувачем продукції - структурним підрозділом регіональної філії Південно-західна залізниця ПАТ Укрзалізниця проведено вхідний контроль комплектів деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ-ЦНИИ-І) у кількості 2 комплектів, під час якого було встановлено недоліки продукції, про що складено акт про виявлені при вхідному контролі недоліки продукції від 26.01.2018 № 26/01/21;

- кінцевим вантажоодержувачем продукції за участю представника громадськості було проведено повторний вхідний контроль продукції, що не відповідає умовам договору, за результатами якого було складено акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції від 06.02.2018 №06/02/22, у якому зазначено, що комісія дійшла висновку щодо необхідності заміни комплектів деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ- ЦНИИ-І), що складаються з 18-ти комплектуючих у кількості 2 комплектів.

Відповідно до змісту мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 у справі №910/9664/18, судом встановлено обставини істотного порушення вимог щодо якості товару, оскільки виявлені недоліки неможливо усунути, як наслідок невиконання ТОВ Локомотив-Комплектснаб своїх зобов`язань за договором №ЦЗВ-03-12717-01 від 29.12.2017 щодо поставки товару належної якості та комплектності.

З огляду вказаного вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність обставин виникнення передбаченого договором страхування страхового випадку - неналежне виконання третьою особою (страхувальником) взятих на себе зобов`язань за договором закупівлі (поставки) №ЦЗВ-03-12717-01 від 29.12.2017.

Заперечення ж відповідача стосовно кількості та якості прийнятої позивачем продукції, як наслідок ряду недоліків та зауважень стосовно порядку прийняття товару по кількості та якості та недотримання його позивачем, у тому числі і стосовно неповідомлення постачальника про приймання продукції, спростовуються встановленими судом у господарській справі №910/9664/18 обставинами отримання такої продукції та виявлення її недоліків на підставі відповідних доказів, що в межах даної справи не підлягають переоцінці.

Посилання ж відповідача на виписану позивачем рознарядку та невідповідність вказаній у ній кількості товару кількості поставленого позивачу товару оцінюються судом критично та не спростовують обставин порушення третьою особою зобов`язань за договором №ЦЗВ-03-12717-01 від 29.12.2017, оскільки зі змісту такої рознарядки слідує, що позивач готовий прийняти продукцію у кількості 187 одиниць загалом за п`ятьма договорами, у тому числі і договором №ЦЗВ-03-12717-01 від 29.12.2017.

Крім того, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 01.03.2019 у справі №907/13/19, що не оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили, стягнуто з ТОВ Локомотив-Комплектснаб на користь АТ Українська залізниця в особі філії Центр забезпечення виробництва штрафні санкції у сумі 33 143,04 грн за поставку неякісної продукції за договором поставки від 29.12.2017 №ЦЗВ-03-12717-01.

Під час розгляду вказаної справи судом, з посиланням на ч. 4 ст. 75 ГПК України та рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у справі №910/9664/18, встановлено, що комплекти деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ-ЦНИИ-І) у кількості 2 шт. постачальником не замінені, а тому заявлені позивачем до стягнення з ТОВ Локомотив-Комплектснаб у відповідності до умов договору (п.7.3 та п.10.4 договору) 33 143,04 грн штрафних санкцій нараховані у відповідності до вимог ст. 232 ГК та умов договору.

З огляду вищевказаного, враховуючи встановлені рішеннями судів обставини неналежного виконання третьою особою (страхувальником) зобов`язання за договором поставки та наявність підстав для стягнення з третьої особи штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язань за договором, з огляду на положення п. 5.1. договору страхування, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, як забезпечення тендерної пропозиції, є обґрунтованою та доведеною частково у розмірі 33 143,04 грн, оскільки відповідно до умов договору страхування розмір страхового відшкодування визначається у розмірі штрафних санкцій за неналежне виконання третьої особою (страхувальником) взятих на себе зобов`язань за договором.

Посилання відповідача на те, що строк дії договору страхування закінчився з дати поставки продукції оцінюються судом критично з огляду на те, що відповідно до умов договору страхування останній діє до повного виконання договору в частині поставки продукції на умовах, викладених в договорі, тоді як встановленими обставинами у даній справі підтверджується протилежне - виконання третьою особою обов`язку щодо поставки продукції на викладених в договорі умовах.

Доводи ж відповідача про відсутність обставин настання страхового випадку з огляду на Правила добровільного страхування фінансових ризиків, затверджені загальними зборами учасників ТДВ СК Іншуранс від 02.02.2015, та відсутність підтвердження понесених позивачем фінансових збитків, визнаються судом неспроможними з огляду на погоджені сторонами умови договору страхування, якими обов`язок відповідача по сплаті страхового відшкодування не ставиться в залежність від доведення позивачем будь-яких інших обставин, окрім настання страхового випадку - зокрема неналежне виконання страхувальником взятих на себе зобов`язань за договором закупівлі, що відповідно і було доведено позивачем належними та допустимими доказами у даній справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач свої грошові зобов`язання належним чином не виконав, враховуючи визначену судом арифметично правильну суму страхового відшкодування, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми забезпечення тендерної пропозиції підлягає частковому задоволенню у розмірі 33 143,04 грн, як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Крім того, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором страхування, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 161,08 грн пені, нарахованої з 31.10.2018 по 11.02.2019 на 111 642,62 грн.

Початок нарахування пені з 31.10.2018 позивачем обґрунтовується тим, що відповідно до інформації, що міститься на офіційному сайті ПАТ Укрпошта за посиланням - https:/a.ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku_UA.html?barcode=0304907302570, вимога про сплату страхового відшкодування отримана відповідачем 31.10.2018.

Приписами статей 611, 549 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктами 8.4.5. та 11.3. договору страхування передбачено, що за несвоєчасну виплату страхового відшкодування страховик сплачує пеню в розмірі 0,01% простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше ніж подвійна облікова ставка Національного банку, яка діяла в період, за який нарахована пеня.

Виплата страхового відшкодування здійснюється, зокрема, повністю, якщо страхувальник сплатив страховий платіж у повному обсязі, протягом п`яти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги.

Статтями 612, 530 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, за приписами вищенаведених норм закону для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені необхідним є встановлення моменту, з якого боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання.

Однак належних та допустимих доказів на підтвердження отримання відповідачем вимоги саме 31.10.2018, у тому числі і роздруківки з сайту ПАТ Укрпошта за посиланням - https:/a.ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku_UA.html?barcode=0304907302600, суду не надано, тоді як з доданих до позову фіскального чека, накладної та опису вкладення не можливо встановити відповідну дату отримання вимоги, а за вказаним позивачем посиланням на сайті ПАТ Укрпошта відомості про поштове відправлення не відображаються.

Отже вищенаведені обставини унеможливлюють встановлення судом моменту (дати, місяця, року) виникнення у відповідача обов`язку по сплаті страхового відшкодування, а тому і моменту, з якого останній вважається таким, що прострочив у розумінні ст. 612 ЦК України.

З огляду вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 161,08 грн пені є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Смарт Іншуранс» (07807, Київська обл., Бородянський р-н, с. Дружня, вул. Привокзальна, буд. 13, оф. 7, ідентифікаційний код 39461548) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11/15, ідентифікаційний код 40081347) 33 143 (тридцять три тисячі сто сорок три) грн 04 коп. забезпечення тендерної документації та 564 (п`ятсот шістдесят чотири) грн 41 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.07.2019.

Суддя В.А. Ярема