Постанова

від 22.07.2019 по справі 911/2635/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/2635/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Случа О. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 (судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.) про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний квартал"

до Броварської міської ради Київської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Київської обласної спілки споживчих товариств

про визнання незаконним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1 . У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонячний квартал" (далі - ТОВ "Сонячний квартал") звернулося з позовом до Броварської міської ради Київської області про визнання незаконним та скасування підпункту 16.5 пункту 16 та пункту 17 рішення відповідача від 15.08.2017 № 644-31-07 "Про припинення права користування земельними ділянками, надання земельних ділянок у користування, затвердження документації із землеустрою, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, надання згоди на передачу земельної ділянки в суборенду, відмову у надані земельної ділянки у користування, внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, внесення змін до рішення Броварської міської ради, припинення дії договорів оренди земельних ділянок" стосовно припинення дії укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки та здійснення її поділу; зобов`язання відповідача внести зміни до вказаного рішення шляхом виключення з нього підпункту 16.5 пункту 16 та пункту 17.

1.2. Позов мотивований тим, що спірним рішенням з порушенням вимог чинного законодавства примусово припинено набуте позивачем у встановленому порядку - шляхом укладення за волевиявленням власника (відповідача) відповідного договору оренди від 26.02.2014 - право користування земельною ділянкою під належними позивачу об`єктами нерухомості площею 3, 8605 га у АДРЕСА_1 .

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 08.11.2017 позов задоволено частково, визнано незаконним та скасовано підпункт 16.5 пункту 16 та пункт 17 рішення відповідача від 15.08.2017 №644-31-07 "Про припинення права користування земельними ділянками, надання земельних ділянок у користування, затвердження документації із землеустрою, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, надання згоди на передачу земельної ділянки в суборенду, відмову у надані земельної ділянки у користування, внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, внесення змін до рішення Броварської міської ради, припинення дії договорів оренди земельних ділянок", прийнятого на 31 черговій сесії міської ради; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

2.2 . Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірним рішенням відповідача безпідставно, з порушенням вимог статей 31, 120 Земельного кодексу України, в односторонньому порядку достроково припинено право користування позивача земельною ділянкою, на якій розташована належна йому нерухомість. При цьому посилання відповідача на набуття Київською обласною спілкою споживчих товариств права власності на нерухомість на вказаній земельній ділянці є безпідставним, оскільки останньою набуто право власності лише на частину об`єктів, а решта об`єктів нерухомості продовжують перебувати у власності позивача.

2.3. Броварська міська рада Київської області, Київська обласна сілка споживчих товариств, а також ОСОБА_1 подали апеляційні скарги на рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2017, у яких просили його скасувати в частині задоволення позову. При цьому ОСОБА_1 також просив залучити його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору як особу, яка не брала участі у справі, проте суд першої інстанції прийняв рішення про його права та інтереси, як власника розташованих на спірній земельній ділянці частини об`єктів нерухомості.

2.4. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача з посиланням на те, що, з урахуванням предмету спору та встановлених у справі обставин, рішення суду у даній справі жодним чином не може вплинути на права, обов`язки та інтереси ОСОБА_1

2.5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 апеляційні скарги Броварської міської ради Київської області, Київської обласної спілки споживчих товариств та фізичної особи ОСОБА_1 залишені без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2017 залишено без змін.

2.6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про незаконність спірного рішення відповідача та безпідставність припинення орендних правовідносин між позивачем та відповідачем. При цьому судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не досліджувався правовий статус заявника апеляційної скарги ОСОБА_1 та не встановлювались обставини прийняття судом першої інстанції рішення про права, інтереси, обов`язки останнього.

2.7. У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2017 в частині задоволення позову і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

2.8. Постановою Верховного Суду від 11.07.2018 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 911/2635/17 в частині розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 скасовано, справу № 911/2635/17 у частині розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

2.9. Верховний Суд у постанові від 11.07.2018 констатував недотримання апеляційним господарським судом норм процесуального права, оскільки суд, дійшовши висновку про те, що рішення суду не приймалось про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 , у той же час здійснив апеляційний перегляд справи за апеляційною скаргою такої особи.

2.10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2017 у справі закрито.

2.11. Суд апеляційної інстанції вказав, що в рішенні суду першої інстанції не надавалась правова оцінка правам та обов`язкам ОСОБА_1 , а також його правовідносинам зі сторонами у справі, а була надана лише оцінка доказам у справі, що стосуються позивача та відповідача, тому оскаржуване рішення за позовом ТОВ "Сонячний квартал" до Броварської міської ради Київської області про визнання незаконними та скасування підпункту 16.5 пункту 16 та пункту 17 рішення Броварської міської ради Київської області від 15.08.2017 № 644-31-07 не впливає на права та обов`язки ОСОБА_1 .

Посилаючись на положення пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки встановив, що оскаржуваним рішенням питання про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалося і скаржник не є учасником справи № 911/2635/17.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернувся ОСОБА_1 з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 у справі № 911/2635/17, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

3.2. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального і процесуального права. Скаржник наголошує, що він є учасником правовідносин, які розглядаються у справі № 911/2635/17, оскільки на земельній ділянці на АДРЕСА_1 розташоване нерухоме майно, що належить йому на праві власності, а також ним вчиняються дії щодо отримання частини зазначеної земельної ділянки в оренду для обслуговування цього майна. Тому, на думку скаржника, судом апеляційної інстанції помилково зазначено, що оспорюваним судовим рішенням не вирішувалось питання про його права і обов`язки.

Крім того, заявник касаційної скарги вказує, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги положення статті 328 Цивільного кодексу України та позицію Вищого господарського суду України, яка викладена у постанові від 24.10.2017 у справі № 916/2876/16 про те, що відсутність реєстрації правовстановлюючого документа в органах державної реєстрації не впливає на правовий режим майна, не позбавляє власника права власності на майно, а тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що скаржником не подано жодного доказу для підтвердження права власності на нерухоме майно на земельній ділянці, що є предметом договору оренди земельної ділянки, укладеної між позивачем та відповідачем, оскільки є докази скасування державної реєстрації права власності цього майна, є безпідставним.

Скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України щодо необхідності надання оцінки зібраним у справі доказам, наведення мотивів відхилення або врахування кожного доказу судом.

3.3. ТОВ "Сонячний квартал" подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якій просить залишити ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 р. у справі № 911/2635/17 без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, оскільки, на думку позивача, вимоги щодо будь-якого нерухомого майна не є предметом позову і спору у справі.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини

4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2019 (колегія суддів: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Зуєв В. А.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 у справі № 911/2635/17.

Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 16.07.2019 № 29.3-02/1355 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 911/2635/17 у зв`язку із відпусткою судді Дроботової Т.Б.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 16.07.2019 для розгляду справи № 911/2635/17 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Багай Н. О., судді: Зуєв В. А., Случ О. В.

4.2. Переглянувши оскаржувану у справі ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

4.3. Предметом позову у цій справі є правомірність прийняття Броварською міською радою Київської області рішення про припинення укладеного з ТОВ "Сонячний квартал" договору оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1.

4.4. Судами встановлено, що 26.02.2014 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з пунктом 1.1. якого орендодавець відповідно до рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 26.12.2013 № 1133-41-06 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 3, 8605 га, з них 0, 1124 га - землі обмеженого використання - інженерний коридор мережі газу середнього тиску, для обслуговування нежитлових будівель - землі житлової та громадської забудови, за адресою: АДРЕСА_1 .

У подальшому 02.04.2014 між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 3, 8605 га, з них 0, 1124 га - землі обмеженого використання - інженерний коридор мережі газу середнього тиску, для обслуговування нежитлових будівель - землі житлової та громадської забудови, за адресою: АДРЕСА_1 .

27.03.2014 реєстраційна служба Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області на підставі договору оренди земельної ділянки від 26.02.2014 за ТОВ "Сонячний квартал" зареєструвала право оренди на зазначену земельну ділянку (витяг №19916056 від 02.04.2014 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень).

4.5. Рішенням № 644-31-07 від 15.08.2017 "Про припинення права користування земельними ділянками, надання земельних ділянок у користування, затвердження документації із землеустрою, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, надання згоди на передачу земельної ділянки в суборенду, відмову у наданні земельної ділянки у користування, внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, внесення змін до рішення Броварської міської ради, припинення дії договорів оренди земельних ділянок " (підпункт 16.5. пункту 16 та пункт 17) Броварської міської ради Київської області передбачено:

16. Припинити дію договорів оренди земельних ділянок: 16.5 укладеного між Броварською міською радою та ТОВ "Сонячний квартал", зареєстрованого у реєстраційній службі Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.04.2014, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 329394932106, на земельну ділянку площею 3, 8605 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 ), розташовану по АДРЕСА_2 , на підставі п. 11.5 договору оренди земельної ділянки, відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017, справа №911/3871/16.

17. Здійснити поділ земельної ділянки комунальної власності площею 3,8605 га для обслуговування нежитлових будівель по АДРЕСА_2 .

4.6. Судами також встановлено, що скаржник - ОСОБА_1 не був учасником під час розгляду цієї справи судом першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Київської області 08.11.2017 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його клопотання про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвала Господарського суду Київської області 08.11.2017 аргументована тим, що предметом позову і спору у цій справі є вимоги позивача до відповідача про визнання незаконними та скасування підпункту 16.5. пункту 16 та пункту 17 рішення Броварської міської ради Київської області від 15.08.2017 № 644-31-07 "Про припинення права користування земельними ділянками, надання земельних ділянок у користування, затвердження документації із землеустрою, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, надання згоди на передачу земельної ділянки в суборенду, відмову у надані земельної ділянки у користування, внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, внесення змін до рішення Броварської міської ради, припинення дії договорів оренди земельних ділянок" та зобов`язання Броварської міської ради Київської області внести зміни до цього рішення від 15.08.2017 № 644-31-07, а саме виключити підпункт 16.5 пункту 16 та пункт 17.

Судом першої інстанції наголошено, що не є предметом позову і спору у цій справі будь-які вимоги щодо нерухомого майна. Враховуючи, що фізичною особою ОСОБА_1 не було надано суду належних та допустимих доказів, які би підтверджували наявність безпосереднього матеріально-правового зв`язку із предметом позову і спору у цій справі, а саме оспорюваним рішенням Броварської міської ради Київської області, тому рішення з даного спору жодним чином не може вплинути на права, обов`язки та інтереси ОСОБА_1 . З огляду на це суд першої інстанції дійшов висновку про залишення без задоволення заяви фізичної особи ОСОБА_1 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

4.7. ОСОБА_1 у порядку, передбаченому статтею 254 Господарського процесуального кодексу України, звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 08.11.2017.

Постановляючи оскаржувану у справі ухвалу за апеляційною скаргою особи, не залученої до участі у справі, суд апеляційної інстанції надав оцінку викладеним в апеляційній скарзі доводам скаржника і встановив, що судовим рішенням від 08.11.2017 питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалися.

4.8. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло також клопотання від ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, яке не підлягає задоволенню з огляду на частину 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. За змістом частин 1, 2 статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункт 3 пункту 3.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

5.2 . Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.

5.3. Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 254 цього Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Таким чином, наведеною нормою передбачено право осіб, які не брали участі у справі, подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, але при дотриманні певних умов.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.07.2018 у цій справі, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому статтею 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17).

У разі встановлення господарським судом відповідних обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України), та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження.

Так, пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

5.4. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 зазначив, що він є власником, розташованих на спірній земельній ділянці частини об`єктів нерухомості, у зв`язку з чим вважав, що оскарженим судовим рішенням вирішене питання про його права і обов`язки.

5.5. Проте, правовідносини у даній справі стосувалися права оренди землі ТОВ "Сонячний квартал", яке виникло на підставі договору оренди, укладеного між Броварською міською радою Київської області та ТОВ "Сонячний квартал". Оскільки ОСОБА_1 не був стороною договору оренди, суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , дійшов обґрунтованого висновку, що при вирішенні спору у цій справі по суті, з огляду на предмет і підстави заявленого позову, питання про майнові права та інші законні інтереси скаржника не вирішувалося; у мотивувальній та резолютивній частині судового рішення не наведено будь-яких висновків щодо прав та обов`язків скаржника стосовно сторін у справі; скаржник не є стороною у спірних правовідносинах, ця особа не довела, яким саме чином оскаржуване рішення впливає на її права та обов`язки.

Апеляційний господарський суд також урахував, що ОСОБА_1 не надав суду доказів, які би підтверджували існування взаємовідносини з позивачем чи відповідачем щодо договору оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1, чи підтверджували, що після прийняття рішення у цій справі ОСОБА_1 буде наділено новими правами чи покладено на нього нові обов`язки, або змінено наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому стосовно предмету спору.

5.6. Відносно договорів купівлі-продажу, які надав суду ОСОБА_1 в якості доказів наявності у нього нерухомого майна на АДРЕСА_1, то суд апеляційної інстанції вказав, що скаржник не позбавлений права у разі наявності у нього майна чи прав на нього, дотримуючись встановленого законом порядку, отримати у користування чи у власність земельні ділянки, які необхідні для обслуговування нерухомого майна. Однак, наразі предмет спору ніяким чином не впливає на права ОСОБА_1

5.7. Доводи скаржника щодо неврахування судом апеляційної інстанції статті 328 Цивільного кодексу України не можуть бути взяті до уваги, оскільки зазначена правова норма регулює відносини щодо набуття права власності, які не були предметом спору у справі № 911/2635/17.

5.8. При аналізі доводів скаржника щодо змісту рішення суду апеляційної інстанції Верховний Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів, має бути належним чином зазначено підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною 3 статті 304 зазначеного Кодексу касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (стаття 308 Господарського процесуального кодексу України).

6.2. Таким чином, установивши, що у рішенні Господарського суду Київської області від 08.11.2017 не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

6.3. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що правових підстав для задоволення касаційної скарги немає.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 у справі № 911/2635/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає .

Головуючий Н. О. Багай

Судді В. А. Зуєв

О. В. Случ