Рішення

від 23.07.2019 по справі 478/2375/16-ц

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/2375/16-ц Провадження № 2/478/70/2019

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2019 року смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області в складі,

головуючого судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Григоренко Н.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Чепули І.В.,

розглянувши в приміщенні Казанківського районного суду Миколаївської області, в залі судових засідань № 4, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Відродження про розірвання договору оренди землі,

В с т а н о в и в:

16 листопада 2016 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до СТОВ Відродження про розірвання договору оренди землі, укладеного 01 грудня 2008 року між ОСОБА_3 та СТОВ Відродження строком на 49 років щодо користування земельною ділянкою площею 6,63 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої на території Казанківського району Миколаївської області, зареєстрований у Казанківському секторі реєстрації Миколаївської філії центру ДЗК 16 лютого 2009 року за № 040901600154.

Позовні вимоги обґрунтовуються тими обставинами, що після смерті своєї бабусі - ОСОБА_3 , позивач успадкував земельну ділянку площею 6,63 га, яку вирішив самостійно обробляти.

Будучи обізнаним про наявність договору оренди вказаної земельної ділянки, строком на п`ять років, укладеного між його бабусею - ОСОБА_3 та СТОВ Відродження , позивач вважаючи припиненими орендні відносини, звернувся до товариства з попередженням про наміри самостійно обробляти успадковану земельну ділянку, та дізнався про існування договору оренди даної земельної ділянки строком на 49 років.

Посилаючись на те, що договором оренди землі передбачено його розірвання у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи та посилаючись на систематичне невиконання відповідачем своїх обов`язків за договором оренди щодо сплати орендної плати з 2012 року, з урахуванням наданих уточнень до позовної заяви, остаточно просив суд розірвати договір оренди землі укладений 01.12.2008 року між ОСОБА_3 та СТОВ Відродження строком на 49 років та стягнути судові витрати.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 03.05.2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 19.06.2017 року, в задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 31.10.2018 року, касаційну скаргу позивача було задоволено, рішення судів попередніх інстанцій у даній справі скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 04.02.2019 року справу прийнято до провадження, постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче судове засідання. Запропоновано сторонам надати суду: видатковий касовий ордер, виписаний орендарем та підписаний орендодавцем; видаткову накладну підписану сторонами; довідку ДФС про наявність сплати коштів із земельного податку та оренди землі.

04 березня 2019 року на адресу суду надійшли уточнення позовної заяви, де посилаючись на висновки Верховного Суду у даній справі, викладені в постанові від 31.10.2018 року, представник позивача зазначив про відсутність належних доказів щодо сплати орендної плати відповідачем за користування земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 04 березня 2019 року було витребувано з Баштанського управління ГУ ДФС у Миколаївській області інформацію про наявність сплати коштів із земельного податку та орендної плати.

В наданому суду відзиві проти позовних вимог, представник відповідача заперечуючи проти задоволення позовних вимог посилається на розписку ОСОБА_3 про отримання нею грошових коштів в розмірі орендної плати відповідно до спірного договору та видатковий касовий ордер.

В наданій відповіді на відзив, позивач просить задовольнити позовні вимоги з огляду на систематичну несплату відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою.

В ході підготовчого провадження та судового розгляду, позивачем надавались додаткові пояснення, де не змінюючи підстави та предмету позову, просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 15.04.2019 року, підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити. Свої позиції аргументували тими обставинами, що розписка та видатковий касовий ордер надані відповідачем не є належним доказом сплати орендної плати саме за договором оренди землі укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ Відродження від 01.12.2008 року, про що зазначив в своїй постанові Верховний суд у даній справі. Крім того, ОСОБА_3 була власницею трьох земельних ділянок, всі вони перебували в оренді у СТОВ Відродження , а тому проведені розрахунки відповідачем у 2008 році за оренду земель, є виконанням свого обов`язку щодо орендної плати по іншим двом земельним ділянкам, а не за договором від 01.12.2008 року. Також в судовому засіданні представник позивача посилався на удаваність укладеного між ОСОБА_3 та відповідачем договору оренди землі від 01.12.2008 року, який мав на меті купівлю - продаж такої земельної ділянки, про що свідчить складений ОСОБА_3 заповіт на ім`я ОСОБА_4 .

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на ту обставину, що розрахунок за оренду земельної ділянки по договору від 01.12.2008 року здійснювався, суду надав розрахунок виплат за вказаним договором за період з 2009 по 2012 рік.

Також в судове засідання за заявою відповідача викликались свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які тричі не з`являлись в судове засідання, у зв`язку з чим представник відповідача не наполягав на їх обов`язковому допиті та просив розглянути справу по суті без їх допиту. На думку представника позивача, проведення судового розгляду без допиту вказаних свідків є можливим, але з обов`язковим відтворенням аудіо-запису їх свідчень наданих в попередніх судових засіданнях даної справи, що підтвердить удаваність укладеного договору.

Враховуючи наведені позиції сторін, судом було визнано недоцільним проведення допиту наведених вище свідків та включено до порядку дослідження доказів, відтворення аудіо-запису свідчень наданих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в попередніх судових засіданнях даної справи, а саме: 20.03.2017 року та 11.04.2017 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, допитавши свідків, заслухавши аудіо-запис судових засідань від 20.03.2017 року та 11.04.2017 року, судом встановлено наступне.

01 грудня 2008 року між СТОВ Відродження , в особі директора ОСОБА_5 та громадянкою ОСОБА_3 , яка є власником земельної ділянки, площею 6,63 га, розташованої на території Казанківської селищної ради Миколаївської області, було укладено договір оренди землі строком на 49 років, який зареєстровано 16 лютого 2009 року у Казанківському секторі реєстрації Миколаївської філії центру ДЗК за №040901600154.

Відповідно до пунктів 9, 11 та 13 вказаного договору сторони домовились, що відповідач СТОВ Відродження зобов`язаний сплачувати орендодавцю ОСОБА_3 орендну плату двома платежами, які за один рік складають 2000,00 грн. в строк до 30.07. і 30.11. кожного року. Розмір орендної плати переглядається один раз на рік.

Відповідно до умов пунктів 38, 39 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу одної із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Умовою розірвання договору в односторонньому порядку є систематична несплата орендної плати.

На підставі акту прийому - передачі об`єкта оренди від 01.12.2008 року, орендодавець - ОСОБА_3 здала, а орендар СТОВ Відродження прийняло в оренду земельну ділянку загальною площею 6,63 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Казанківської селищної ради.

В судовому засіданні не встановлено зміни розміру орендної плати та сторонами наведене не заперечувалось.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 40953805 від 21.07.2015 року, та на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.07.2015 року №23020256, вбачається, що позивач набув права власності на земельну ділянку, площею 6,63 га за кадастровим номером НОМЕР_1 .

Після набуття права власності на вказану земельну ділянку, позивач звернувся на адресу відповідача з повідомленнями від 18.07.2015 року, 10.09.2015 року, від 10.05.2016 року та повторним повідомленням від 05.08.2016 року про наміри самостійно обробляти успадковану земельну ділянку у зв`язку із закінченням строку договору оренди землі, вимагаючи повернути земельну ділянку та про односторонню відмову від договору через відсутність сплати оренди з 2013 року.

На вказані повідомлення, позивач відповіді не отримував.

З матеріалів справи вбачається, що за видатковим касовим ордером від 21.03.2008 року № 68 СТОВ Відродження було видано ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн. з підстави: орендна плата за 49 років ОСОБА_3 .

Згідно розписки від 14.03.2008 року, ОСОБА_3 отримала 20 000,00 грн. від ОСОБА_4 .

Постановою Верховного суду від 31.10.2018 року, наведені вище розписка та видатковий касовий ордер були визнані такими доказами у справі, які не вказують на проведення розрахунків з орендної плати, оскільки не визначають на виконання умов якого договору ОСОБА_3 було отримано кошти.

Таким чином, суд не враховує наведені докази в підтвердження виконання відповідачем договірних зобов`язань.

Крім того, судом на підставці акту б/н та б/д встановлено, що СТОВ Відродження , 02.02.2017 року було проведено знищення документації, зокрема: видаткових касових ордерів та розрахункових відомостей за період з 2009 по 2014 роки через закінчення строку їх зберігання.

Натомість, з метою встановлення всіх обставин даної справи, судом вживалися заходи щодо забезпечення сторонам можливості на принципах змагальності доводити свої вимоги та заперечення у справі належними та допустимими засобами доказування та вживались заходи щодо витребування додаткових доказів, за результатами чого суд враховує наступні докази у справі.

Як вбачається з листа Баштанського управління ГУ ДФС у Миколаївській області від 15.03.2019 року № 495/9/14-29-51-08-07, у зв`язку із смертю ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5), що сталося 17 жовтня 2013 року, то відомості щодо сум нарахованих та/або отриманих доходів в Державному реєстрі фізичних осіб - платників ДФС України було закрито. Проте, згідно податкової звітності поданої СТОВ Відродження , а саме: податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, ОСОБА_3 за період з 2008 року по 2013 рік, товариством було нараховано та сплачено доходи на користь ОСОБА_3 від надання майна в оренду в наступному розмірі: у ІІІ кварталі 2008 року - 5900,00 грн., з яких сплачено 5015,00 грн.; в IV кварталі 2009 року - 6147,00 грн., з яких сплачено 5224,95 грн.; в ІІІ та IV кварталі 2010 року 5152,00 грн. та 3790,00 грн., з яких сплачено відповідно 4379,20 грн. та 3221,50 грн.; в IV кварталі 2011 року - 10590,00 грн., з яких сплачено 9001,50 грн.; в IV кварталі 2012 року - 11764,88 грн., з яких сплачено 10000,15 грн.; в IV кварталі 2013 року 10593,00 грн., з яких сплачено 9004,05 грн.

Отже, за період з 2008 по 2013 роки, СТОВ Відродження нараховувались на користь ОСОБА_3 доходи від надання майна в оренду в загальному розмірі 53936,88 грн. та за вирахуванням податку виплачувались останній доходи в розмірі 45846,20 грн.

Відповідно до досліджених в судовому засіданні податкових розрахунків СТОВ Відродження та розрахунку орендної плати по договору оренди землі від 01.12.2008 року за період з 2009 по 2012 роки ОСОБА_3 було нараховано та виплачено суми орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації, зокрема: в 2009 році нараховано 6147,00 грн. доходу, виплачено 5224,95 грн. доходу; в 2010 році нараховано 8942,00 грн. доходу, виплачено 7600,00 грн. доходу; в 2011 році нараховано 10590,00 грн. доходу, виплачено 9001,50 грн. доходу; в 2012 році нараховано 11764,88 грн. доходу, виплачено 10000,15 грн. доходу. Також з розрахунку вбачається, що за період з 2013 по 2018 роки, орендна плата не нараховувалась, а зобов`язання по її сплаті погашались шляхом врахування існуючої переплати, яка утворилась за рахунок попередніх років.

Аналогічна інформація міститься в наданій суду інформації Баштанського управління ГУ ДФС у Миколаївській області листом від 15.03.2019 року № 495/9/14-29-51-08-07 щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь ОСОБА_3 за період з 2008 року по 2013 роки.

За таких обставин, судом встановлено факт отримання ОСОБА_3 грошових сум від СТОВ Відродження за оренду землі.

Вирішуючи питання щодо того, за яким саме договором оренди землі були проведені встановлені виплати, суд враховує інформацію Відділу у Казанківському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, наданої листом від 11.07.2019 року за № 87/143-19 та додані до нього копії витягів з Книг записів про державну реєстрацію договорів оренди землі.

Так, як вбачається із інформації відділу Держгеокадастру, 21.01.2003 року ОСОБА_3 укладала договір оренди з СТОВ Відродження , площею 6,65 га строком на п`ять років. Також, ОСОБА_3 укладала договір оренди землі з товариством, площею 6,63 га, що відбулось 16.02.2009 року (дата реєстрації договору), строк дії договору - 5 років.

Будь-яких інших договорів оренди між ОСОБА_3 та СТОВ Відродження земельним відділом не реєструвались.

Натомість, 21.01.2003 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 також укладали договори оренди землі площею 6,65 га з СТОВ Відродження , строком на п`ять років.

Саме ці земельні ділянки в подальшому було отримано у власність (успадковано) ОСОБА_3 про що свідчать відповідні записи в наданих суду Сертифікатах про право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 .

Проте, як свідчить дана інформація відділу Держгеокадастру, укладені договори строком на п`ять років діяли до 2008 року включно та строк їх дії не продовжувався.

Наведені обставини підтверджують посилання представника позивача про перебування в оренді у СТОВ Відродження трьох земельних ділянок, які належали ОСОБА_3 , в той же час, станом на 2009 рік, по двом договорам оренди земель закінчився строк дії.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що до 2008 року, зобов`язання по сплаті орендної плати у відповідача існували за всіма існуючими договорами оренди земельних ділянок, а після 2008 року - за існуючим договором оренди землі від 01.12.2008 року, оскільки будь-яких інших обставин, що свідчать про наявність інших договорів оренди після цієї дати судом не встановлено та іншого з інформації відділу Держгеокадастру не вбачається.

Таким чином, суд приходить до висновку, що виплата на користь ОСОБА_3 доходу за оренду майна, яку відображено в інформації податкового органу, а також наданих відповідачем копій податкових розрахунків та розрахунків орендної плати за період з 2009 по 2012 роки, є орендною платою по зобов`язанням договору від 01.12.2008 року.

У зв`язку з встановленими обставинами, суд відхиляє доводи представника позивача щодо відсутності доказів розрахунків по оренді землі між СТОВ Відродження та ОСОБА_3 .

Так само, суд вважає безпідставними доводи представника позивача щодо того, що укладений договір від 01.12.2008 року між ОСОБА_3 та СТОВ Відродження приховує фактичну купівлю - продаж земельної ділянки, тобто є удаваним, що підтверджується відтвореним в судовому засіданні аудіо-записом. Наведені обставини в контексті розглядуваної цивільної справи та предмету спору не є підставою розірвання спірного договору, позаяк удаваність правочину є підставою для його недійсності.

Допитані в судовому засіданні свідки, а саме: заступник головного бухгалтера СТОВ Відродження - ОСОБА_8 та економіст СТОВ Відродження - ОСОБА_9 , суду пояснили, що договір оренди землі строком на 49 років було укладено за ініціативою ОСОБА_3 , яка потребувала грошових коштів та самостійно звернулася на адресу директора СТОВ Відродження з проханням укласти договір оренди землі зі строком на 49 років. При цьому, на момент її звернення, між товариством та ОСОБА_3 існували договірні відносини щодо оренди землі строком на 5 років, у зв`язку з чим дію останнього було припинено шляхом укладання нового довгострокового договору на 49 років. Участі в проведенні розрахунків між директором СТОВ Відродження та ОСОБА_3 вказані свідки не приймали, а організовували видачу грошових коштів для сплати оренди, а також складання та реєстрацію відповідного договору.

Вказані свідки також підтвердили перебування в оренді товариства трьох земельних ділянок належних ОСОБА_3 , проте період припинення їх перебування в оренди не пригадали.

Враховуючи встановлені обставини у справі, суд керується наступним.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями ст. 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, враховуючи системний аналіз зазначених положень законодавства та врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої п. д ст. 141 ЗК України, підлягають застосуванню також положення ч.2 ст.651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Відповідно до положень ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Судом встановлено, що умовами спірного договору не визначено прямої заборони орендаря проводити розрахунки з орендодавцем достроково. В той же час, п. 30 спірного договору гарантує права орендаря встановлені законом.

Таким чином, враховуючи відсутність прямої заборони в договорі оренди на дострокове виконання зобов`язань орендарем, а також наявності в ЦК України права щодо дострокового виконання зобов`язань за договором, суд приходить до висновку щодо наявності права у відповідача на оплату наперед ОСОБА_3 за оренду земельної ділянки. Реалізуючи надане право, відповідач протягом 2009 - 2012 років здійснив переплату узгодженої суми оренди, у зв`язку з чим з 2013 року виконував договірні обов`язки в частині орендної плати за рахунок зарахування переплачених сум.

Враховуючи встановлені обставини даної справи, суд не вбачає істотних порушень з боку відповідача щодо орендної плати, а тому й підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року, в ході судового розгляду справи судом було надано можливість сторонам надати суду належні та допустимі докази в підтвердження їх вимог та заперечень, у зв`язку з чим відповідач належними та допустимими доказами довів суду проведені розрахунки по орендній платі.

Натомість, інших належних та допустимих доказів, в тому числі, які б підтверджували позовні вимоги або спростовували доводи відповідача, позивачем суду надано не було.

За таких обставин, суд приходить до остаточного висновку щодо того, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Вирішуючи питання щодо стягнення понесених судових витрат, суд враховує ст. 141 ЦПК України та покладає понесені витрати позивача на його рахунок.

Керуючись ст.ст.2-13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У х в а л и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Відродження (Миколаївська область, Казанківський район, смт. Казанка, вул. Леніна, 22, ЄДРПОУ 03764755) про розірвання договору оренди землі - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено та підписано суддею: 23.07.2019 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О.Томашевський