Рішення

від 23.07.2019 по справі 400/618/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2019 р. № 400/618/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., з розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Ліквідаційної комісії Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, 12 лінія 6 станції Люстдорфскої дороги, 22, м. Одеса, 65114 Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, пр. Шевченка, 12, м. Одеса, Одеська область, 65044 Державної екологічної інспекції України, пров. Новопечерський, буд.3, копус 2, м. Київ 42, 01042

про:зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку, моральної шкоди в сумі 50000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - відповідач) звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (далі - відповідач 1), Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (далі - відповідач 2), Державної екологічної інспекції України (далі - співвідповідач) з вимогами (з урахуванням уточненої позовної заяви від 15.07.2019р.) :

- зобов`язати ліквідаційну комісію Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря скасувати наказ від 16.01.2019 N 11-о про звільнення ОСОБА_1 та визнати його протиправним;

- зобов 'язати Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу прийняти ОСОБА_1 на роботу на рівнозначну посаду головного спеціаліста державного інспектора з урахуванням оновленого штатного розпису на 2019 рік;

- стягнути з ліквідаційної комісії Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.01.2019 до дня поновлення ОСОБА_1 на роботі.

- стягнути на користь ОСОБА_1 з ліквідаційної комісії Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря заподіяну моральну шкоду в розмірі 50000 грн.;

- стягнути з ліквідаційної комісії Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу позовної заяви.

Ухвалою суду від 28.03.2019р. провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.05.2019р. до справи залучено в якості співвідповідача Державну екологічну інспекцію України.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що не погоджується з наказом Державної екологічної інспекції Північно - Західного регіону Чорного моря від 16.01.2019р. про звільнення позивача з посади в зв`язку з ліквідацією Державної екологічної інспекції Північно - Західного регіону Чорного моря відповідно до Постанови КМУ від 21.02.2018р. № 102 Питання реалізації концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища . Верховним судом України висловлена правова позиція щодо застосування законодавства під час звільнення осіб з публічної служби у зв`язку з ліквідацією в постанові від 04.03.2014р. у справі № 21-8а14, відповідно до якої ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. Звільнення на підставі пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України Про державну службу допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення. З урахуванням наведеного, рішення Кабінету Міністрів України про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції України не дають підстав для звільнення працівників. Крім того, незаконне звільнення з роботи викликало у позивача, як він зазначає в позові, сильне нервове потрясіння, моральні страждання. Відповідач в свою чергу чинить позивачу перешкоди в отриманні необхідних для вирішення даного спору документів. Спричинену мені моральну шкоду ОСОБА_1 оцінюю в 50000 грн. та просить суд стягнути їх на користь позивача.

Державна екологічна інспекція Північно - Західного регіону Чорного моря заперечує проти позову та вказує у відзиві (а.с. 112-117), що з 02.11.2018 року Державна екологічна інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря знаходиться у стані припинення. Жодним нормативно - правовим документом не визначено правонаступника Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону. Лише Наказом Державної екологічної інспекції України від 06.12.2018 року № 287 визначено, що Державна екологічна інспекція України здійснює свої повноваження на території Кримсько-Чорноморського округу через утворений у відповідному порядку міжрегіональний територіальний орган, а саме: Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.07.2018 року здійснена державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи - Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу. Відповідач зазначає, що позивач хибно та безпідставно, всупереч нормам законодавства України вважає, що Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу є правонаступником Державної екологічної інспекції кримського - Чорноморського округу. Твердження позивача про його незаконне та безпідставне звільнення з посади Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря вважає безпідставним та таким, що не відповідає дійсності. Зокрема відповідач є новоствореною юридичною особою публічного права. Наказом Державної екологічної інспекції України від 06.12.2018 року № 287 визначено, що Державна екологічна інспекція України здійснює свої повноваження на території Кримсько-Чорноморського округу через утворений у відповідному порядку міжрегіональний територіальний орган, а саме: Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу.

Позивач був ознайомлений з Попередженням про майбутнє його звільнення особисто під підпис 01.11.2018р., а 16.01.2019р. наказом № 11-О ОСОБА_1 був звільнений з посади з 18.01.2019р. у зв`язку з ліквідацією державного органу. Крім того, щодо твердження позивача про його звільнення без згоди профспілкової організації є порушенням ст..43 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпПУ), є хибним, адже норма статті 43 КЗпПУ вказує, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім певних випадків, визначених цією статтею.

Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу (далі - співвідповідач) заперечує проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 133-135). Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря входить до переліку територіальних органів Держекоінспекції, що ліквідуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 102. Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу не є правонаступником Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, а є новоствореною юридичною особою публічного права. Також враховуючи вищевикладені обставини справи, співвідповідач звертає увагу на те, що позивач не звертався до співвідповідача з заявою про проходження конкурсу на зайняття посади державної служби та подальшого працевлаштування. Отже, позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що твердження відповідачі про те, що ОСОБА_1 повинен був приймати участь у конкурсі на заміщення вакантних посад державних службовців, суперечить вимогам ст. 41 Закону України Про державну службу , в якій визначено, що державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості - за рішенням керівника державної служби; або на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець. В даному випадку, відповідачам за наявності вакантних посад ніяких законодавчих перешкод у пропонуванні ОСОБА_1 переведення до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу на рівнозначну посаду не було.

До матеріалів справи представником Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря надано додаткові пояснення до справи (а.с.191-192, том 1), відповідно до яких 02.11.2018р. позивачу повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України на підставі кримінального провадження № 42018230270000082 від 13.08.2018р. Відповідно до Ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 06.11.2018р. по справі № 766/21675/18 позивача відсторонено від займаної ним посади до 28.12.2018р. 26.12.2018 року Херсонським міським судом позивачу продовжено строк відсторонення від посади до 31.01.2019р.

Наказом № 11-0 від 16.01.2019р. позивача звільнено з посади з 18.01.2019р. в зв`язку з ліквідацією Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку про наступне.

З 06.03.2007 ОСОБА_1 працював на різних посадах у Державній екологічній інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, а з 07.07.2017 на посаді головного спеціаліста - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Північно-Західного регіону Чорного моря. Посади позивача відноситься до категорії державних службовців про що свідчить, прийняти ним 06.03.2007 Присяга державного службовця (а.с.23, том 1).

Про звільнення ОСОБА_1 дізнався 29.01.2019р., про що свідчить відмітка про ознайомлення на наказі від 16.01.2019 № 11-о та Акт щодо передачі справ і довіреного, у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, майна від 29.01.2019 (а.с.21-22, том 1).

Звільнення вважаю незаконним та проведеним з порушенням порядку вивільнення та вимог чинного законодавства про працю, а також пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України Про державну службу .

Судом встановлено, що відповідач у наказі про звільнення від 16.01.2019 № 11-о посилається на ліквідацію державного органу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 102.

Разом з тим, в Законі України Про центральні органи виконавчої влади від 09.04.2011 (далі - Закон про ЦОВВ) урегульовано питання утворення та припинення міністерств та інших ЦОВВ. У розвиток положень зазначеного закону постановою Кабінету Міністрів України від 20.10. 2011 № 1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 6 Порядку, у випадку реорганізації органу державної виконавчої влади відбувається перехід прав і обов`язків новоутвореного органу, а у випадку ліквідації органу державної влади, функції цього передаються іншому органу державної виконавчої влади, визначеному законодавством.

Згідно з пунктом 8 Порядку, внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.

Оскільки, головною метою утворення та призначенням центральних органів виконавчої влади є здійснення державних функцій та реалізація владних повноважень, то визначальним у правовій регламентації процесів утворення та припинення центральних органів виконавчої влади є розподіл та встановлення функцій та повноважень таких органів.

Проте у пункті 1 постанови Кабінет Міністрів України № 102, прийнято рішення про утворення як юридичних осіб публічного права міжрегіональних територіальних органів Державної екологічної інспекції України згідно з додатком №1, в числі інших територіальних органів утворена Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу.

Пунктом 2 зазначеної постанови Кабінет Міністрів України прийняв рішення про ліквідацію як юридичних осіб публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції за переліком, в числі інших Державна екологічна інспекція Північно - Західного регіону Чорного моря.

В той же час, наказом від 13.12.2018 № 296 Державної екологічної інспекції України Про реалізацію заходів державного нагляду (контролю) Держекоінспекції на 2019 рік проведені зміни у річному плані роботи Держекоінспекції шляхом заміни назви Державна екологічна інспекція Північно - Західного регіону Чорного моря на Державна екологічна інспекція Кримсько- Чорноморського округу.

Встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов`язання роботодавця (держави) щодо працевлаштування працівників ліквідованої установи (Постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2015 року, що ухвалена у справі за № 21-237а11). Невиконання цього зобов`язання порушує трудові гарантії працівника.

Норми Цивільного Кодексу України щодо перевірки наявності чи відсутності факту ліквідації юридичної особи публічного права не застосовуються у зв`язку з тим, що відповідно до частини 3 статті 81 цього кодексу ним встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом (постанова від 17 жовтня 2011 року, справа № 21-237а 11).

Аналогічно у постанові Верховного Суду України від 28.10. 2014 у справі №21-484а 14 висловлена позиція, що ліквідація державної установи з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження ліквідованої установи, має наслідком зобов`язання держави з працевлаштування працівників ліквідованої установи у новоствореній.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначеною вище постановою Кабінету Міністрів України № 102 від 21.02.2018 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 року № 85 Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів , зокрема за рахунок зменшення на 22 одиниці у територіальних органах збільшена чисельність на 22 одиниці апарату Державної екологічної інспекції України.

Відповідач у наказі про звільнення № 11-о від 16.01.2019 не визначає підставою для звільнення скорочення штатних одиниць. Відповідно до позиція Верховного Суду України по справі № 752/15056/15-ц від 15.11.2017, зміни в організації виробництва і праці, повинні бути дійсними (реальними) підтвердженими змінами.

Відповідно до штатного розпису Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, затвердженого 29.01.2018, штатна чисельність складає 112 одиниць, у тому числі до структури входить відділ екологічного та радіологічного контролю на митній території Північно-Західного регіону Чорного моря загальною чисельністю 47 одиниць, з них головних спеціалістів - державних інспекторів з охорони навколишнього середовища - 20.

Відповідно до штатного розпису Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, затвердженого 13.08.2018, штатна чисельність складає 112 одиниць, в тому числі до структури входить відділ екологічного та радіологічного контролю на митній території Кримсько- Чорноморського округу з чисельністю головних спеціалістів - державних інспекторів з охорони навколишнього середовища - 20 одиниць.

Суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, регулюються Законом України Про державну службу № 889-УІІІ (далі -Закон №889).

Цей Закон визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апаратах.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону №889 посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Отже, важливою складовою для визначення посади державного службовця є повноваження, якими ця посада наділена.

Посади головних спеціалістів - державних інспекторів з охорони навколишнього середовища у кількості 20 одиниць з колом службових обов`язків, передбачених річним планом Держекоінспекції на 2019 рік, існували у Державної екологічної інспекції Північно - Західного регіону Чорного моря та залишились в утвореній Державній екологічній інспекції Кримсько- Чорноморського округу.

Верховний Суд України виклав правову позицію, що стосується дотримання законодавства під час вжиття заходів щодо звільнення осіб із посад публічної служби у зв`язку з ліквідацією.

Зокрема, у постанові Верховного Суду України Про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсаційних виплат від 04.03.2014 у справі № 21- 8а14 Судова палата в адміністративних справах зазначає, що ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою.

У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади.

Якщо обгрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім.

У зв`язку з цим, при вирішенні спорів щодо поновлення на роботі працівників юридичної особи публічного права, про ліквідацію яких було прийнято рішення, судам належить, крім перевірки дотримання трудового законодавства щодо таких працівників, з`ясовувати фактичність такої ліквідації (чи мала місце у цьому випадку реорганізація). При вирішенні зазначеної категорії спорів підлягає оцінці і правовий акт, що став підставою ліквідації, зокрема припинення виконання функцій ліквідованого органу чи покладення виконання цих функцій на інший орган.

Відповідно до частини 3 статті 87 Закону України Про державну службу процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини 1 цієї статті визначається законодавством про працю.

Звільнення на підставі пункту 1 частини 1 цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

Під час попередження про наступне вивільнення до дати звільнення позивача не повідомлено про наявність пропозиції відповідної посади в утвореній Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу.

З урахуванням наведеного, рішення Кабінету Міністрів України про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції України не дають підстав для звільнення працівників.

Відповідно до статті 36 Кодексу законів про працю України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України).

Частиною 2 статті 40 Кодексу законів про працю України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Частиною 3 статті 49-2 Кодексу законів про працю України на відповідача покладено обов`язок запропонувати одночасно з попередженням іншу роботу.

Власник є таким, що належно виконав вимоги частини 2 статті 40, частини 3 статті 49-2 Кодексу законів про працю України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 1 квітня 2015 року (справа № 6-40цс15), від 18 жовтня 2017 року справа № 6-1723цс17); постанові ВС ЦКС від 10.05.2018.

За період попередження про наступне звільнення з 01.11.2018 по 18.01.2019 позивачу не було запропоновано жодної вакансії та не було повідомлено про їх відсутність.

Крім того, позивач є головою профспілкової організації працівників Державної екологічної інспекції Північно - Західного регіону Чорного моря, яка створена 05.07.2017 та легалізована в установленому законом порядку (ідентифікаційний код юридичної особи 41436732).

Про утворення профспілкової організації роботодавцю була направлена інформація листом від 10.07.2017 за № 1.

Проте в порушення статті 43 Кодексу законів про працю України звільнення проведено без згоди профспілкового органу.

Згідно з частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Звільнення працівника з порушенням установленого законом порядку свідчить про протиправність такого звільнення і тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Як визначено п. 1 пп. "з" Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (далі - Порядок № 100), Порядок № 100 застосовується у випадку обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Згідно п. 2 абз. 3 Порядку № 100, середній заробіток, який підлягає виплаті за час вимушеного прогулу обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

За правилами п. 8 Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки №315/01 від 07.05.2019р. (т.1 а.с.169), наданої Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря до матеріалів справи, середній заробіток ОСОБА_1 за один місяць складає 11746,68грн., а за два (жовтень, листопад 2018р.) відповіднот 23493,36грн. У жовтні позивач працював 22 робочих днів, та в березні - 22 робочих дні, всього відпрацьованих 44 дні (22+22=44).

Середньоденна заробітна плата позивача складає 533,94 грн. (23493,36/44=533,94). Час вимушеного прогулу з 18 січня 2019 р. до 22 липня 2019 р. складає 126 робочих днів (січень 2019 р. - 10 днів, лютий 2019р. - 20 дні, березень 2019 р. - 20 дні, квітень 2019 р. - 20 днів, травень 2019 р. 21 день, червень 2019 р. - 18 днів, липень 2019 р. - 17 днів). Таким чином, середній заробіток за весь час вимушеного прогулу складає 67276,44 грн. (533,94*126=67276,44грн.).

Відповідно до ст. 371 ч. 1 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Середня заробітна плата позивача за один місяць згідно довідки від 07.05.2019р. складає 11746,68 грн. (533,94*22=11746,68) і в цій частині рішення суду підлягає негайному виконанню.

Щодо наданих письмових пояснень відповідача стосовно підозри позивача у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України на підставі кримінального провадження № 42018230270000082 від 13.08.2018р., відповідно до Ухвали Херсонського міського суду Херсонької області від 06.11.2018р. по справі № 766/21675/18, якою позивача відсторонено від займаної ним посади, суд зазначає, що не приймає такі пояснення до уваги, виходчи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України Про державну службу , на державну службу не може вступити особа, яка:

1) досягла шістдесятип`ятирічного віку;

2) в установленому законом порядку визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

3) має судимість за вчинений умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;

4) відповідно до рішення суду позбавлена права займатися діяльністю, пов`язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади;

5) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення - протягом трьох років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;

6) має громадянство іншої держави;

7) не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоду на її проведення;

8) підпадає під заборону, встановлену Законом України "Про очищення влади".

Під жодний критерій ОСОБА_1 не підпадає. Крім того, вироку по кримінальному провадженню № 42018230270000082 на час розгляду адміністративної справи № 400/618/19 не має. Таким чином, суд при винесенні рішенні по даній справі, не приймає до уваги наявність кримінального провадження № 42018230270000082 відносно позивача.

Крім цього, позивач в позовній заяві ставить вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 50000,00грн., яка спричинна йому з вини відповідача.

Позивач обгрунтовую таку вимогу тим, що незаконне звільнення з роботи викликало у ОСОБА_1 сильне нервове потрясіння, моральні страждання. З дня звільнення позивач знаходився у подавленому душевному стані, що відображається на його відносинах з друзями, близькими, не дозволяє позивачу спілкуватися та вирішувати певні питання, знижує його життєву активність, що призводить до застосування додаткових зусилляхь для організації свого життя, для підтримки свого здоров`я. Відповідач чинить мені перешкоди в отриманні необхідних для вирішення даного спору документів. Спричинену мені моральну шкоду позивач оцінює в 50000 грн.

Суд, розглянувши вимогу позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 50000,00грн., приходить до наступного висновку.

Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В основу обґрунтування своєї вимоги позивач покладає відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади не посилаючись при цьому ані на норми законодавства, якими передбачено відшкодування такої шкоди, ні іншими доказами не підтверджує отриману шкоду, а також жодним чином не обґрунтовує її розмір.

Позивач не зазначив, з чого він виходив при визначенні розміру моральної шкоди у сумі 50000,00 гривень.

Отже, суд вважає, що розмір моральної шкоди є необґрунтованим, та визначений позивачем без урахування засад розумності та не відповідає характеру немайнових втрат та обсягу моральних страждань.

Виходячи із вищевикладеного, підстави для відшкодування моральної шкоди, визначеної позивачем, у суду цілком відсутні.

Судовий збір в сумі 1921,00грн. сплачений позивачем за вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 50000,00грн., поверненню не підлягає, оскільки в цій частині позовних вимог позивачу відмовлено.

Таким чином, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Ліквідаційної комісії Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (12 лінія 6 станції Люстдорфскої дороги, 22, м. Одеса, 65114 код ЄДРПОУ 38016986) , Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу (пр. Шевченка, 12, м. Одеса, Одеська область, 65044, код ЄДРПОУ 42335172) , Державної екологічної інспекції України (пров. Новопечерський, буд.3, копус 2, м. Київ 42, 01042, код ЄДРПОУ 37508533) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ від 16.01.2019р. № 11-о про звільнення ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

3. Зобов`язати Ліквідаційну комісію Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (код ЄДРПОУ 38016986) скасувати наказ від 16.01.2019р. № 11-о про звільнення ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

4. Зобов 'язати Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу (код ЄДРПОУ 42335172) прийняти ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на роботу на рівнозначну посаду головного спеціаліста державного інспектора з урахуванням оновленого штатного розпису на 2019 рік.

5. Стягнути з Ліквідаційної комісії Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (код ЄДРПОУ 38016986) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.01.2019р. в межах суми стягнення за одни місяць в розмірі 11746,68грн. (одинадцять тисяч сімсот сорок шість гривень 68 коп.).

В цій частині рішення підлягає негайному виконанню.

6. Стягнути з Ліквідаційної комісії Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (код ЄДРПОУ 38016986) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.01.2019р. в розмірі 67276,44 грн. (шістдесят сім тисяч двісті сімдесят шість гривень 44 коп.).

7. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов