П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
23 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1540/3641/18
Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Турецька І.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Інкор Девелоп до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року позов задоволено.
Суд скасував постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 41/1015-05/1-3975 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.05.2018 року про притягнення товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Інкор Девелоп до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 52860,00 грн.
На зазначене рішення суду 11 липня 2019 року Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області подав апеляційну скаргу, що підтверджується поштовим конвертом (а.с.125) та відстеженням на офіційному сайті Укрпошта за поштовим ідентифікатором 6501227105993.
Перевіривши строки подання апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи апелянт отримав оскаржуване рішення суду першої інстанції 10 червня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.112) та відстеженням на офіційному сайті Укрпошта за поштовим ідентифікатором 6530005593108.
Тобто, останнім днем подання апеляційної скарги було 10 липня 2019 року.
Проте, дана апеляційна скарга подана 11 липня 2019 року, що є порушенням ст.295 КАС України.
Посилання апелянта на те, що рішення суду першої інстанції отримано ним 12 червня 2019 року не підтверджується доказами. Докази, які містяться в матеріалах справи свідчать про те, що апелянт отримав рішення суду саме 10 червня 2019 року.
За правилами ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що апелянт при подачі апеляційної скарги пропустив строк передбачений на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не вказав причини пропуску строку, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без руху та надає строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій необхідно вказати причини пропуску строку, якщо такі є.
За правилами п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Поряд з цим, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з відсутністю коштів, призначених на такі витрати.
Розглянувши вказане клопотання, суддя-доповідач вважає необхідним відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного.
До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору (п.1 ч.5 ст.296 КАС України).
Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон №3674), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону №3674).
Вказана норма Закону №3674 кореспондується зі ст.133 КАС України, зокрема, ч.1 даної статті передбачає, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки статтею 8 Закону №3674 передбачено можливість такого відстрочення виключно для фізичних осіб.
Аналогічний висновок міститься і в ухвалі Верховного Суду від 26 січня 2018 року (справа №826/11019/15).
Вирішуючи питання щодо розміру сплати судового збору, суддя виходить з наступного.
Згідно з п.3 ч.2 ст.4 Закону №3674 ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
- за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Враховуючи, що позов було подано у лютому 2017 року, необхідно виходити з положень Закону №3674, в редакції на момент подання позову, п.3 ч.2 ст.4 якого передбачав, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
- за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року складав 1600,00 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що адміністративний позов майнового характеру ціна якого становить 52860 грн., апелянт при подачі апеляційної скарги не сплатив судовий збір, який складає 2400 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму - 1600 грн. х 150 % = 2400 грн.).
Таким чином, у разі поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2400 грн., на зазначений рахунок :
Отримувач коштівУК у м. Одесі / Приморський р-н./ 22030101/ Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача 34315206081007 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу *; 101;
За правилами ч.2 ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).
Відповідно до положень ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 299 КАС України, суддя, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року - залишити без руху.
Надати Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - 10 днів з дня вручення цієї ухвали, для подачі до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року та надання оригіналу квитанції про сплату судового збору.
Роз`яснити, що у разі неподання заяви, відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження, а у разі несплати судового збору, відповідно до ст.169 КАС України, апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Турецька
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2019 |
Оприлюднено | 24.07.2019 |
Номер документу | 83196008 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Турецька І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні