Ухвала

від 22.07.2019 по справі 440/141/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 липня 2019 року

Київ

справа №440/141/19

адміністративне провадження №К/9901/19649/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівсько-Роменський цегельний завод" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2019 у справі №440/141/19 за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівсько-Роменський цегельний завод" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,

УСТАНОВИВ:

У січні 2019 року Державна служба геології та надр України (далі - позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівсько-Роменський цегельний завод" (далі - Товариство, відповідач), в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 27.02.2014 №5921.

У судовому засіданні 02.04.2019 представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/1185/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівсько-Роменський цегельний завод" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 наведене клопотання відповідача задоволено і зупинено провадження у справі.

Вказане судове рішення позивач оскаржив у апеляційному порядку.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2019 рішення суду першої інстанції скасовано й відмовлено у задоволенні клопотання Товариства про зупинення провадження у даній справі.

Не погодившись із вказаною постановою апеляційного суду, відповідач подав касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

В той же час, статтею 129 Конституції України до однієї з основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним приписам Основного Закону України кореспондують пункт сьомий частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Механізм же реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

В свою чергу, відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, статтею 328 КАС України унормовані питанні стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частин першої, другої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Отже, за змістом наведених законодавчих приписів, право на касаційне оскарження судового рішення, в тому числі й ухвали суду першої інстанції, переглянутої в апеляційному порядку, надано учасникам справи, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, однак, лише у визначених законом випадках згідно вказаного у статті 328 КАС України переліку судових рішень, який є вичерпним і остаточним, розширеному тлумаченню не підлягає.

Такий підхід правового регулювання, передбачений вказаними вище приписами національного законодавства, повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23.10.1996 та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19.12.1997, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У даному ж випадку, Товариство порушує питання про касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2019, прийнятої за наслідками апеляційного перегляду ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2019, якою зупинено провадження у справі, й можливість касаційного оскарження такого судового рішення процесуальним законом не передбачена.

За приписами пункту першого частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 328, 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівсько-Роменський цегельний завод" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2019 у справі №440/141/19 за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівсько-Роменський цегельний завод" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С. Г. Стеценко

Судді: Т. Г. Стрелець

Л. В. Тацій