Постанова

від 28.11.2019 по справі 440/141/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 р.Справа № 440/141/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівсько-Роменський цегельний завод" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, м. Полтава, повний текст складено 27.08.19 року по справі № 440/141/19

за позовом Державної служби геології та надр України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівсько-Роменський цегельний завод"

про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,

ВСТАНОВИВ

10.01.2019 Державна служба геології та надр України (далі по тексту - Держгеонадра, позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівсько-Роменський цегельний завод" (далі по тексту - ТОВ "Петрівсько-Роменський цегельний завод", відповідач), в якій просить суд припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5921 від 27.02.2014, наданого ТОВ "Петрівсько-Роменський цегельний завод".

В обґрунтування позовних вимог Державна служба геології та надр України зазначає, що в порушення пп.5.3 п.5 Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 27.02.2014, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу № 5921, ст.11 Закону України Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та п.5 ч.2 ст.24 Кодексу України про надра ТОВ "Петрівсько-Роменський цегельний завод" не допустив посадових осіб департаменту державного геологічного контролю до проведення планової перевірки та в подальшому не виконав умови припису № 14/5921 від 25.04.2018. Також в розпорядження позивача надійшла інформація від Державного науково-виробничого підприємства Державний інформаційний геологічний фонд України , згідно з якою відповідач не веде видобування корисних копалин, що свідчить про недотримання мети спеціального дозволу - видобування корисних копалин протягом 2-х років. Враховуючи, що станом на 03.05.2018 відповідач так і не надав документи та матеріали, які підтверджують дотримання вимог законодавства у сфері надрокористуванння, Північний міжрегіональний відділ Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра вніс подання на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5921, про що було повідомлено ТОВ "Петрівсько-Роменський цегельний завод", як надрокористувача 13.07.2018. На лист Держгеонадр від 14.09.2018 на пропозицію надрокористувачу у 15 денний строк надати власну позицію (згоду/незгоду) щодо припинення права користування надрами, який останнім отримано 26.09.2018, відповіді отримано не було. Враховуючи, що на момент подання позовної заяви до суду, відповідач порушень у сфері надрокористування не усунув та не виконав інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України, наявні підстави для анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 27.02.2014 № 5921 у відповідності до положень ст.26 Кодексу України про надра - у судовому порядку.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 по справі № 440/141/19 позов Державної служби геології та надр України (вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37536031) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівсько-Роменський цегельний завод" (вул. Качанівська, 1, с. Петрівка-Роменська, Гадяцький район, Полтавська область, 37333, код ЄДРПОУ 34401344) про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, задоволено повністю.

Припинено право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 27.02.2014 № 5921, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Петрівсько-Роменський цегельний завод" (код ЄДРПОУ 34401344).

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на ненадання судом першої інстанції належної оцінки письмовим доказам по справі та, як наслідок, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована посиланнями на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині незадоволення клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення по суті позову по справі № 440/1185/19, цитуванням положень Кодексу України про надра, Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 № 1294 та твердженнями про відсутність в матеріалах доказів на підтвердження того, що відповідачу направлялось повідомлення про висловлення незгоди надрокористувача щодо анулювання спеціального дозволу на користування надрами, а її відсутність не може бути підставою для звернення до суду з цим позовом.

Від Держгеонадра надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вказується на законність рішення суду першої інстанції та необґрунтованість вимог апеляційної скарги.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.02.2014 ТОВ "Петрівсько-Роменський цегельний завод" надано спеціальний дозвіл на користування надрами реєстраційний номер 5921, з метою видобування суглинків, придатних для виробництва цегли, строком на 20 років.

На підставі затвердженого наказом від 28.11.2017 №523 Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2018 рік, наказом від 12.03.2018 №89 Департаменту державного геологічного контролю було доручено провести планові перевірки надрокористувачів у квітні 2018 року, зокрема, ТОВ "Петрівсько-Роменський цегельний завод" на предмет дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин.

Повідомлення про проведення планової перевірки направлено на адресу відповідача та отримано уповноваженою особою ТОВ "Петрівсько-Роменський цегельний завод" 20.03.2018, про що свідчить відповідний підпис на корінці зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач не допустив посадових осіб департаменту державного геологічного контролю до проведення планової перевірки, чим, за твердженням позивача, порушив вимоги підпункту 5.3. пункту 5 Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 27.02.2014, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу № 5921, статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пункту 5 частини другої статті 24 Кодексу України про надра, у зв`язку з чим посадовими особами позивача 24.04.2018 складено Акт №14/5921 про недопущення до перевірки.

25.04.2018 позивачем складено припис №14/5921, яким відповідача зобов`язано у строк до 30.04.2018 усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування шляхом надання Держгеонадра документів та матеріалів, що підтверджують дотримання надрокористувачем вимог законодавства про надрокористування, який 25.04.2018 направлено на адресу ТОВ "Петрівсько-Роменський цегельний завод".

Станом на 03.05.2018 відповідач не надав документи та матеріали, що підтверджують дотримання надрокористувачем вимог законодавства про надрокористування, у зв`язку з чим Північний міжрегіональний відділ Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра вніс подання на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5921.

Крім того, 15.05.2018 на запит Департаменту державного геологічного контролю від Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» надійшла інформація (лист від 14.05.2018 №03/303-1593) про суб`єктів господарювання-власників спеціальних дозволів на користування надрами, які протягом 2016-2017 років подавали щорічну статистичну звітність за формою 5-гр, 6-гр, 7-гр з нульовими показниками видобутку корисних копалин.

Відповідно до додатку до листа від 14.05.2018 №03/303-1593 - Переліку суб`єктів господарювання, які звітували до ДНВП «Геоінформ України» (форма 5-гр, видобуток відсутній протягом 2 років) за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 ТОВ "Петрівсько-Роменський цегельний завод" не веде видобування корисних копалин (пункт 13 Переліку).

Таким чином, позивачем встановлено, що надрокористувач не дотримується мети спеціального дозволу - видобування корисних копалин та порушив умови угоди 5921 в частині непроведення та нефінансування роботи у терміни та у межах, зазначених у Програмі робіт.

У свою чергу, відповідач надіслав лист на адресу Північного міжрегіонального відділу Департаменту Державного геологічного контролю Держгеонадра від 14.05.2018 №13 із проханням надати додатковий строк для виконання припису від 25.04.2018 №14/5921 з посиланням на знаходження генерального директора ТОВ "Петрівсько-Роменський цегельний завод" у щорічній відпустці на час надходження акту перевірки та припису, та як наслідок, отримання їх лише 02.05.2018.

Наказом позивача від 27.06.2018 №216 у зв`язку з порушенням надрокористувачем умов, встановлених дозволом, угодою та діючим законодавством, та ненаданням документів, підтверджуючих відсутність порушень, дію спеціального дозволу на користування надрами №5921 було зупинено з наданням відповідачу часу для вжиття заходів, для усунення причин зупинення дії дозволу.

Наказ від 27.06.2018 №216 отримано відповідачем 13.07.2018, що підтверджується підписом уповноваженої особи ТОВ "Петрівсько-Роменський цегельний завод" на корінці зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того, наказом від 02.08.2018 №268 у зв`язку із надходженням листа ДНВП «Геоінформ України» від 14.05.2018 №03/303-1593 з інформацією щодо надрокористувачів, які подали звітність щодо руху запасів корисних копалин за формою 5-гр та 7-гр з нульовими показниками видобутку корисних копалин за 2016-2017 роки, зобов`язано надрокористувачів протягом 10 календарних днів надати інформацію стосовно припинення робіт з видобування корисних копалин більш ніж на 2 роки, зокрема, відповідача.

Наказ від 02.08.2018 №268 отримано відповідачем 21.08.2018, що підтверджується підписом уповноваженої особи ТОВ "Петрівсько-Роменський цегельний завод" на корінці зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, ТОВ "Петрівсько-Роменський цегельний завод" не надав пояснень щодо припинення робіт, передбачених спеціальним дозволом.

У зв`язку з невиконанням ТОВ "Петрівсько-Роменський цегельний завод" умов припису та ненаданням документів та матеріалів, які б підтверджували дотримання ТОВ "Петрівсько-Роменський цегельний завод" вимог законодавства у сфері надрокористування, Північним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра внесено подання від 10.08.2018 №15 на анулювання дії спеціального дозволу №5921.

Внаслідок неусунення відповідачем причин зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, наданого ТОВ "Петрівсько-Роменський цегельний завод", Державна служба геології та надр України надіслала позивачу лист від 14.09.2018 №18366/03/14-18, яким повідомила відповідача про розгляд питання щодо подальшої дії зазначеного спеціального дозволу та просила надати до Державної служби геології та надр України у 15 денний строк власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, згідно з спеціальним дозволом на користування надрами від 27.02.2014 №5921.

Зазначений лист отримано відповідачем 26.09.2018, що підтверджується підписом уповноваженої особи ТОВ "Петрівсько-Роменський цегельний завод" на корінці зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки у встановлений строк відповідь (згода/незгода) ТОВ "Петрівсько-Роменський цегельний завод" до Державної служби геології та надр України не надійшла, позивач вважає, що він позбавлений можливості самостійно анулювати спеціальний дозвіл, а тому він звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності та, відповідно, з бездіяльності відповідача та неусунення ним виявлених порушень діючого законодавства, які стали підставою для зупинення дозволу на спеціальне користування надрами, а в подальшому для його анулювання в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам у справі та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засаді верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтерес юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 по справі № 440/141/19 відповідає, а вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Держгеонадра України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Кодексом України про надра, Законом України про дозвільну систему у сфері господарювання № 2806 від 06.09.2005, Положенням про Державну службу геології та надр України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174 (далі по тексту - Положення № 1174), Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, який регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 (далі по тексту - Порядок № 615). Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Нормами статті 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша статті 19 Кодексу України про надра).

Виключно з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами у користувача надр виникають права та обов`язки, передбачені Кодексом України про надра та Порядком № 615.

Зі змісту частини другої статті 24 Кодексу України про надра слідує, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами (частина 3 статті 24 Кодексу України про надра).

Статтею 60 Кодексу України про надра встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Згідно з положеннями частини першою статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення №1174.

Відповідно до підпунктів 9, 10 пункту 4 Положення №1174 Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

Крім того, згідно з підпунктом 12 пункту 4 Положення №1174 Держгеонадра України відповідно до покладених завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.

Відповідно до підпункту 14 пункту 4 Положення №1174 Держгеонадра України вказаний контроль здійснює шляхом проведення планових та позапланових перевірок надрокористувачів, за результатами яких (у разі виявлення порушень вимог законодавства) складає акти, видає обов`язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення виявлених недоліків і порушень вимог законодавства.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що Держгеонадра уповноважена здійснювати геологічний контроль суб`єктів господарювання у формі планових та позапланових перевірок, які проводяться з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Згідно з підпунктом 1 пункту 22 Порядку №615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.

У пункті 23 Порядку № 615 визначено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" .

Так, за змістом статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

В частині сьомій статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарювання" передбачено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру, зокрема, в разі здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Статтею 56 Кодексу України про надра передбачено, що основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов`язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей; запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 57 Кодексу України про надра у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що однією з підстав зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр є порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами, невиконання обов`язків, визначених статтею 24 Кодексу України про надра, а також невиконання у встановлений строк приписів контролюючого органу щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування. При цьому право тимчасово зупиняти дію спеціального дозволу надано органу, який видав спеціальний дозвіл.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 615 невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов`язаної з використанням ділянки надр.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у зв`язку з невиконанням особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, а саме: що відповідач припинив без поважних причин передбачені спеціальним дозволом роботи протягом періоду більш як 2 роки, не усунув порушень та не виконав вимоги припису про усунення виявлених порушень, Державна служба геології та надр України правомірно зупинила дію спеціального дозволу на користування надрами, виданого відповідачу 27.02.2014 №5921, звернувшись в подальшому до надрокористувача про висловлення позиції (згоди/незгоди) щодо припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціальних дозволів. Припис та наказ про зупинення дії дозволу відповідачем на час звернення позивача з даним позовом (10.01.2019) оскаржено не було.

Верховним Судом України у постановах від 25 червня 2011 року у справі № 21-36а11, від 19 вересня 2011 року у справі № 21-164а11 та від 10 грудня 2013 року у справі № 21-450а13 та Верховним Судом у постановах від 10 травня 2018 року у справі №802/4846/13-а, від 26 червня 2018 року у справі №802/923/14-а, від 06 листопада 2018 року у справі №805/4098/17-а було зроблено правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. При цьому, законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача, що і було забезпечено позивачем у цій справі шляхом звернення до суду.

Отже, орган, який надав надра у користування, повноважний припинити право користування надрами у випадку, передбаченому пунктом 5 частини першої статті 26 Кодексу України "Про надра", лише за наявності згоди на це користувача надрами.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, Державна служба геології та надр України направила ТОВ "Петрівсько-Роменський цегельний завод" лист від 14.09.2018 №18366/03/14-18 з проханням надати у 15-денний строк, з моменту отримання листа, власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, який відповідачем отримано 26.09.2018, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 35 зв.б.).

З наданого відповідачем до матеріалів справи відзиву на позовну заяву (а.с.151-153), колегією суддів встановлено, що ТОВ "Петрівсько-Роменський цегельний завод" підтверджує отримання всіх вищеперерахованих листів позивача та зазначає, що не направляло позивачу повідомлення про висловлення своєї позиції щодо надання згоди/незгоди на припинення права користування спеціальним дозволом на користування надрами від 27.02.2014 № 5921.

Разом з цим, відповідач фактично в апеляційній скарзі підтверджує, що заперечує проти анулювання спеціального дозволу, а тому відповідно є підстави для вирішення даного питання у судовому порядку.

Ненадходження до Держгеонадра від ТОВ Петрівсько-Роменський цегельний завод заперечень щодо припиненням права користування надрами не є доказом відсутності таких заперечень та, відповідно, спору з цього питання.

Верховним Судом у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 812/1074/17, у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі № 812/1735/17 та від 22 січня 2019 року у справі № 810/3865/17 вже висловлювалась правова позиція з приводу застосування положень частини першої статті 26 Кодексу України про надра. Зокрема, згідно з цією позицією ненадходження будь-якої інформації від надрокористувача з приводу питання про анулювання спеціального дозволу не може розцінюватися, як відсутність заперечень.

Враховуючи, що однією з підстав для припинення права користування надрами відповідно до вимог підпункту 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра - є використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр, а відповідач, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, допустив в своїй діяльності вказані порушення, що було зафіксовано належним чином, не усунув в подальшому виявлені порушення у строк, встановлений позивачем, наявні підстави для анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Доводи позивача не спростовані відповідачем жодними доказами.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Вищенаведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладену у постанові від 10.07.2018 по справі № 815/3305/17.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині незадоволення клопотання про зупинення провадження по даній справі не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Так, зі змісту клопотання про зупинення провадження у справі (а.с.136) вбачається, що з позовом про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Державної служби геології та надр України № 216 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів для усунення порушень та внесення змін до наказів» від 27.06.2018 в частині зупинення дії Спеціального дозволу на користування надрами № 5921 від 27.02.2014, наданого ТОВ «Петрівсько-Роменський цегельний завод» , відповідач звернувся лише 01.04.2019. При цьому, ані на дату винесення рішення судом першої інстанції по даній справі, ані на дату розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції не надано доказів відкриття провадження за вказаним позовом.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в рішенні суду повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303- A, пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що апеляційний суд залишає без змін рішення суду першої інстанції, то в силу частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівсько-Роменський цегельний завод" залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року по справі № 440/141/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді (підпис) (підпис) В.Б. Русанова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 03.12.2019 року