Рішення

від 23.07.2019 по справі 1.380.2019.001584

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001584

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.

з участю представника позивача - Шокало В.С.,

представника відповідача - Риб`як В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СММ Груп до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю СММ Груп звернулося в суд з позовом до Львівської митниці ДФС про, з урахуванням збільшених позовних вимог, визнання протиправними та скасування рішень про корегування митної вартості:

від 17.01.2019 року № UA 209000/2019/200016/1;

від 17.01.2019 року № UA 209000/2019/200017/1;

від 17.01.2019 року № UA 209000/2019/200018/1;

від 17.01.2019 року № UA 209000/2019/200019/2;

від 17.01.2019 року № UA 209000/2019/200020/2;

від 17.01.2019 року № UA 209000/2019/200021/2;

від 18.01.2019 року № UA 209000/2019/200022/2;

від 18.01.2019 року № UA 209000/2019/200023/2;

від 19.01.2019 року № UA 209000/2019/200024/2;

від 19.01.2019 року № UA 209000/2019/200025/2;

від 19.01.2019 року № UA 209000/2019/200026/2;

від 19.01.2019 року № UA 209000/2019/200027/2;

від 19.01.2019 року № UA 209000/2019/200028/2;

від 19.01.2019 року № UA 209000/2019/200029/2;

від 22.01.2019 року № UA 209000/2019/200039/2;

від 22.01.2019 року № UA 209000/2019/200040/2;

від 22.01.2019 року № UA 209000/2019/200041/2;

від 22.01.2019 року № UA 209000/2019/200042/2;

від 23.01.2019 року № UA 209000/2019/200053/2;

від 23.01.2019 року № UA 209000/2019/200054/2;

від 23.01.2019 року № UA 209000/2019/200056/2;

від 23.01.2019 року № UA 209000/2019/200062/2;

від 23.01.2019 року № UA 209000/2019/200073/2;

від 24.01.2019 року № UA 209000/2019/200075/2;

від 28.01.2019 року № UA 209000/2019/200088/2;

від 28.01.2019 року № UA 209000/2019/200089/2;

від 28.01.2019 року № UA 209000/2019/200090/2;

від 28.01.2019 року № UA 209000/2019/200092/2;

від 28.01.2019 року № UA 209000/2019/200093/2;

від 29.01.2019 року № UA 209000/2019/200099/2;

від 29.01.2019 року № UA 209000/2019/200101/2;

від 30.01.2019 року № UA 209000/2019/200111/2;

від 31.01.2019 року № UA 209000/2019/200115/2;

від 31.01.2019 року № UA 209000/2019/200119/2;

від 01.02.2019 року № UA 209000/2019/200121/2;

від 01.02.2019 року № UA 209000/2019/200122/2;

від 01.02.2019 року № UA 209000/2019/200123/2;

від 04.02.2019 року № UA 209000/2019/200126/2;

від 04.02.2019 року № UA 209000/2019/200127/2;

від 04.02.2019 року № UA 209000/2019/200134/2;

від 05.02.2019 року № UA 209000/2019/200149/2;

від 06.02.2019 року № UA 209000/2019/200151/2;

від 06.02.2019 року № UA 209000/2019/200152/2;

від 06.02.2019 року № UA 209000/2019/200154/2;

від 07.02.2019 року № UA 209000/2019/200159/2;

від 07.02.2019 року № UA 209000/2019/200161/2;

від 12.02.2019 року № UA 209000/2019/200179/2;

від 12.02.2019 року № UA 209000/2019/200181/2;

від 12.02.2019 року № UA 209000/2019/200184/2;

від 12.02.2019 року № UA 209000/2019/200185/2;

від 13.02.2019 року № UA 209000/2019/200188/2;

від 13.02.2019 року № UA 209000/2019/200189/2;

від 13.02.2019 року № UA 209000/2019/200190/2;

від 15.02.2019 року № UA 209000/2019/200201/2;

від 16.02.2019 року № UA 209000/2019/200205/2;

від 18.02.2019 року № UA 209000/2019/200211/2;

від 18.02.2019 року № UA 209000/2019/200213/2;

від 18.02.2019 року № UA 209000/2019/200214/2;

від 18.02.2019 року № UA 209000/2019/200218/2;

від 19.02.2019 року № UA 209000/2019/200229/2;

від 20.02.2019 року № UA 209000/2019/200240/2;

від 21.02.2019 року № UA 209000/2019/200244/2;

від 21.02.2019 року № UA 209000/2019/200245/2;

від 22.02.2019 року № UA 209000/2019/200256/2;

від 25.02.2019 року № UA 209000/2019/200265/2;

від 25.02.2019 року № UA 209000/2019/200266/2;

від 25.02.2019 року № UA 209000/2019/200267/2;

від 25.02.2019 року № UA 209000/2019/200268/2;

від 25.02.2019 року № UA 209000/2019/200271/2;

від 26.02.2019 року № UA 209000/2019/200281/2;

від 26.02.2019 року № UA 209000/2019/200284/2;

від 27.02.2019 року № UA 209000/2019/200287/2;

від 28.02.2019 року № UA 209000/2019/200293/2;

від 28.02.2019 року № UA 209000/2019/200294/2;

від 01.03.2019 року № UA 209000/2019/200302/2.

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200309/2;

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200310/2;

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200311/2;

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200312/2;

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200313/2;

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200314/2;

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200319/2;

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200321/2;

від 05.03.2019 року № UA 209000/2019/200323/2;

від 12.03.2019 року № UA 209000/2019/200366/2;

від 11.03.2019 року № UA 209000/2019/200349/2;

від 11.03.2019 року № UA 209000/2019/200348/2;

від 12.03.2019 року № UA 209000/2019/200364/2;

від 11.03.2019 року № UA 209000/2019/200350/2;

від 12.03.2019 року № UA 209000/2019/200355/2;

від 11.03.2019 року № UA 209000/2019/200347/2;

від 12.03.2019 року № UA 209000/2019/200365/2;

від 12.03.2019 року № UA 209000/2019/200356/2;

від 12.03.2019 року № UA 209000/2019/200357/2;

від 14.03.2019 року № UA 209000/2019/200378/2;

від 14.03.2019 року № UA 209000/2019/200379/2;

від 18.03.2019 року № UA 209000/2019/200392/2;

від 18.03.2019 року № UA 209000/2019/200389/2;

від 18.03.2019 року № UA 209000/2019/200388/2;

від 19.03.2019 року № UA 209000/2019/200402/2;

від 19.03.2019 року № UA 209000/2019/200404/2;

від 19.03.2019 року № UA 209000/2019/200403/2;

від 02.04.2019 року № UA 209000/2019/200491/2;

від 01.04.2019 року № UA 209000/2019/200468/2;

від 01.04.2019 року № UA 209000/2019/200473/2;

від 01.04.2019 року № UA 209000/2019/200471/2;

від 02.04.2019 року № UA 209000/2019/200487/2;

від 01.04.2019 року № UA 209000/2019/200479/2;

від 01.04.2019 року № UA 209000/2019/200467/2;

від 02.04.2019 року № UA 209000/2019/200488/2;

від 02.04.2019 року № UA 209000/2019/200486/2;

від 05.04.2019 року № UA 209000/2019/200505/2;

від 08.04.2019 року № UA 209000/2019/200509/2;

від 05.04.2019 року № UA 209000/2019/200506/2;

від 08.04.2019 року № UA 209000/2019/200510/2;

від 08.04.2019 року № UA 209000/2019/200514/2;

від 08.04.2019 року № UA 209000/2019/200511/2;

від 09.04.2019 року № UA 209000/2019/200529/2;

від 08.04.2019 року № UA 209000/2019/200515/2;

від 09.04.2019 року № UA 209000/2019/200531/2;

від 09.04.2019 року № UA 209000/2019/200526/2;

від 11.04.2019 року № UA 209000/2019/200537/2;

від 11.04.2019 року № UA 209000/2019/200536/2;

від 16.04.2019 року № UA 209000/2019/200570/2;

від 15.04.2019 року № UA 209000/2019/200561/2;

від 15.04.2019 року № UA 209000/2019/200559/2;

від 15.04.2019 року № UA 209000/2019/200552/2;

від 15.04.2019 року № UA 209000/2019/200562/2;

від 15.04.2019 року № UA 209000/2019/200560/2;

від 15.04.2019 року № UA 209000/2019/200553/2;

від 15.04.2019 року № UA 209000/2019/200563/2;

від 16.04.2019 року № UA 209000/2019/200569/2;

від 18.04.2019 року № UA 209000/2019/200582/2;

від 23.04.2019 року № UA 209000/2019/200610/2;

від 23.04.2019 року № UA 209000/2019/200611/2;

від 22.04.2019 року № UA 209000/2019/200599/2;

від 22.04.2019 року № UA 209000/2019/200596/2;

від 22.04.2019 року № UA 209000/2019/200598/2;

від 22.04.2019 року № UA 209000/2019/200592/2;

від 23.04.2019 року № UA 209000/2019/200612/2;

від 23.04.2019 року № UA 209000/2019/200609/2;

від 26.04.2019 року № UA 209000/2019/200626/2.

Позовні вимоги аргументовані тим, що приписи ст.ст.53, 54 МК України зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника. Аналіз наведених статей свідчить, що митниця у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначення декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою. При цьому у розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, на думку позивача, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. При цьому вичерпний перелік таких підстав визначений Митним кодексом України. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими, чому з поданих документів не можливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Зазначених вимог чинного законодавства України відповідачем не дотримано. Окрім того, продовжує позивач, митниця не дотримала встановленого порядку визначення митної вартості товару, передбаченого статтею 57 Митним кодексом України. Згідно з положеннями даної статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Застосування другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 Митного кодексу України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 Митного кодексу України. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Разом з тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості. Надані позивачем до митниці документи на підтвердження вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу. Більш того, в жодному з випадків прийняття оскаржуваних рішень про корегування митної вартості не проводились консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості, адже в ході цих консультацій брокером були б надані представнику митниці документи, щодо ідентичних товарів, які оформлені у митному відношенні по ціні 1,2 дол. США (одяг), 1,22 дол. США (взуття), і відповідач, якщо і вважав, що потрібно корегувати заявлену вартість, то за другим чи третім методом визначення митної вартості повинен був встановити ціну товару саме 1,2 - 1,22 дол. США.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить його задовольнити повністю.

Відповідач у відзиві на позов зазначає про те, що за результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: за всіма деклараціями митна вартість була визначена декларантом за резервним методом, про що свідчать як відомості, внесені до декларацій митної вартості, так і до граф 43 (ліва частина) митних декларацій; митна вартість визначена за резервним методом складала: для товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД 6309000020 та 6309000090 - 1,20 дол. США за кг, за кодом 6309000010 - 1,22 дол. США за кг; джерелом інформації у графі 8 усіх ДМВ визначена одна декларація - МД ЮА209140/2018/137593 від 11.06.2018. Цілком очевидним є факт, що митне оформлення піврічної давності містить неактуальну інформацію та не відповідає вимогам ст. 64 МКУ щодо визначення митної вартості за резервним методом; інших документів, що підтверджували б числове значення заявленої митної вартості, разом з МД декларант не подавав; СМК, що подавалися до митного оформлення не відповідали вимогам Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою та Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність . Таким чином, Львівською митницею ДФС у всіх досліджуваних випадках були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належного обґрунтування заявленого числового значення митної вартості, визначеної за резервним методом. При цьому, серед додаткових поданих документів для вказаних декларацій відсутні такі, які підтверджували б заявлені числові значення митної вартості, визначені за резервним методом (1,20 дол. США за кг та 1,22 дол. США за кг). Джерело інформації, на яке посилається декларант при визначенні митної вартості, не відповідає вимогам ст.64 МКУ та ст.7 Угоди про застосування статті VII ГАТТ. Тому Львівською митницею ДФС було відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України. Відповідний запис вчинений у графі 33 рішення: "Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за резервним методом, оскільки не відповідає умовам ст.64 МК України та Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року". Окрім того, відповідач вважає, що поданий Висновок експертного товарознавчого дослідження від 23.01.2019 року за №19/1/019 містить суттєві недоліки та посилання на джерела інформації, які неможливо перевірити (що є порушенням вимог п.1 ч.5 ст.54 МК України), а тому не може слугувати належним джерелом інформації для підтвердження заявленого рівня митної вартості.

Представник цього відповідача вважає, що останній діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалою суду від 26.04.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву на позов та заперечення на відзив.

Ухвалою суду, занесеною у протокол судового засідання від 18.06.2019 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Заслухавши присутніх представників, розглянувши подані документи і матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив таке.

07.05.2018 року між компанією DEVELOPINVEST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (продавець) та ТзОВ СММ Груп (покупець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №1 відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати покупцю (товар) згідно з фактурою, у якій зазначається кількість та ціна товару.

На підставі наведеного контракту товариством було ввезено товар з описом одяг і додаткові речі до одягу та їх частини, взуття, речі домашнього вжитку, що використовувалися , у всіх митних деклараціях вартість товару за один кілограм позивач задекларував в розмірі 1,2 долара США одяг та 1,22 долара США взуття (по курсу долара США до гривні).

Так, позивачем на ввезені транспортним засобом чергову партію ідентичного товару та до митного контролю подано відповідні декларації по Контракту №1:

UA209140/2019/102207 від 14.01.2019,

UA209140/2019/102100 від 14.01.2019,

UA209140/2019/102058 від 14.01.2019,

UA209140/2019/102208 від 14.01.2019,

UA209140/2019/102590 від 15.01.2019,

UA209140/2019/102591 від 15.01.2019,

UA209140/2019/103518 від 18.01.2019,

UA209140/2019/103456 від 18.01.2019,

UA209140/2019/103498 від 18.01.2019,

UA209140/2019/103454 від 18.01.2019,

UA209140/2019/103466 від 18.01.2019,

UA209140/2019/103497 від 18.01.2019,

UA209140/2019/103496 від 18.01.2019,

UA209140/2019/103455 від 18.01.2019,

UA209140/2019/103971 від 21.01.2019,

UA209140/2019/103972 від 21.01.2019,

UA209140/2019/103931 від 21.01.2019,

UA209140/2019/103932 від 21.01.2019,

UA209140/2019/104488 від 22.01.2019,

UA209140/2019/104454 від 22.01.2019,

UA209140/2019/104667 від 22.01.2019,

UA209140/2019/104838 від 23.01.2019,

UA209140/2019/104884 від 23.01.2019,

UA209140/2019/105302 від 24.01.2019,

UA209140/2019/106281 від 28.01.2019,

UA209140/2019/106395 від 28.01.2019,

UA209140/2019/106409 від 28.01.2019,

UA209140/2019/106414 від 28.01.2019,

UA209140/2019/106572 від 28.01.2019,

UA209140/2019/106759 від 29.01.2019,

UA209140/2019/106757 від 29.01.2019,

UA209140/2019/107212 від 30.01.2019,

UA209140/2019/107576 від 31.01.2019,

UA209140/2019/107754 від 31.01.2019,

UA209140/2019/108064 від 01.02.2019,

UA209140/2019/108565 від 04.02.2019,

UA209140/2019/108605 від 04.02.2019,

UA209140/2019/109119 від 05.02.2019,

UA209140/2019/109512 від 06.02.2019,

UA209140/2019/109710 від 06.02.2019,

UA209140/2019/111274 від 12.02.2019,

UA209140/2019/111518 від 12.02.2019,

UA209140/2019/111660 від 13.02.2019,

UA209140/2019/112789 від 15.02.2019,

UA209140/2019/113282 від 18.02.2019,

UA209140/2019/113242 від 18.02.2019,

UA209140/2019/113755 від 19.02.2019,

UA209140/2019/114782 від 21.02.2019,

UA209140/2019/115330 від 22.02.2019,

UA209140/2019/115910 від 25.02.2019,

UA209140/2019/115929 від 25.02.2019,

UA209140/2019/116325 від 26.02.2019,

UA209140/2019/116693 від 27.02.2019,

UA209140/2019/117172 від 28.02.2019,

UA209140/2019/118117 від 04.03.2019,

UA209140/2019/118153 від 04.03.2019,

UA209140/2019/118273 від 04.03.2019,

UA209140/2019/118309 від 04.03.2019,

UA209140/2019/118637 від 05.03.2019,

UA209140/2019/120103 від 11.03.2019,

UA209140/2019/120129 від 11.03.2019,

UA209140/2019/120479 від 11.03.2019,

UA209140/2019/120528 від 12.03.2019,

UA209140/2019/120590 від 12.03.2019,

UA209140/2019/121669 від 14.03.2019,

UA209140/2019/122491 від 18.03.2019,

UA209140/2019/122999 від 19.03.2019,

UA209140/2019/123001 від 19.03.2019,

UA209140/2019/127294 від 01.04.2019,

UA209140/2019/127293 від 01.04.2019,

UA209140/2019/127811 від 02.04.2019,

UA209140/2019/127814 від 02.04.2019,

UA209140/2019/128984 від 05.04.2019,

UA209140/2019/129580 від 08.04.2019,

UA209140/2019/129589 від 08.04.2019,

UA209140/2019/129868 від 08.04.2019,

UA209140/2019/130157 від 09.04.2019,

UA209140/2019/131074 від 11.04.2019,

UA209140/2019/132062 від 15.04.2019,

UA209140/2019/132064 від 15.04.2019,

UA209140/2019/132065 від 15.04.2019,

UA209140/2019/132215 від 15.04.2019,

UA209140/2019/132610 від 16.04.2019,

UA209140/2019/134531 від 22.04.2019,

UA209140/2019/134542 від 22.04.2019,

UA209140/2019/134908 від 23.04.2019,

UA209140/2019/108051 від 01.02.2019,

UA209140/2019/108071 від 01.02.2019,

UA209140/2019/108600 від 04.02.2019,

UA209140/2019/109079 від 05.02.2019,

UA209140/2019/109120 від 05.02.2019,

UA209140/2019/109845 від 07.02.2019,

UA209140/2019/111177 від 11.02.2019,

UA209140/2019/111445 від 12.02.2019,

UA209140/2019/111674 від 13.02.2019,

UA209140/2019/111663 від 13.02.2019,

UA209140/2019/113033 від 16.02.2019,

UA209140/2019/113239 від 18.02.2019,

UA209140/2019/113279 від 18.02.2019,

UA209140/2019/114277 від 20.02.2019,

UA209140/2019/114781 від 21.02.2019,

UA209140/2019/115895 від 25.02.2019,

UA209140/2019/115923 від 25.02.2019,

UA209140/2019/115899 від 25.02.2019,

UA209140/2019/116322 від 26.02.2019,

UA209140/2019/117109 від 28.02.2019,

UA209140/2019/117745 від 01.03.2019,

UA209140/2019/118118 від 04.03.2019,

UA 209140/2019/118151 від 04.03.2019,

UA209140/2019/118119 від 04.03.2019,

UA 209140/2019/118466 від 04.03.2019,

UA209140/2019/120094 від 11.03.2019,

UA 209140/2019/120139 від 11.03.2019,

UA209140/2019/120478 від 11.03.2019,

UA 209140/2019/120480 від 11.03.2019,

UA209140/2019/120571 від 12.03.2019,

UA 209140/2019/121508 від 14.03.2019,

UA209140/2019/122492 від 18.03.2019,

UA 209140/2019/122620 від 18.03.2019,

UA209140/2019/123000 від 19.03.2019,

UA209140/2019/127292 від 01.04.2019,

UA209140/2019/127295 від 01.04.2019,

UA209140/2019/127529 від 01.04.2019,

UA209140/2019/127812 від 02.04.2019,

UA209140/2019/127813 від 02.04.2019,

UA209140/2019/128990 від 05.04.2019,

UA209140/2019/129581 від 08.04.2019,

UA209140/2019/129820 від 08.04.2019,

UA209140/2019/130103 від 09.04.2019,

UA209140/2019/130465 від 09.04.2019,

UA209140/2019/131079 від 11.04.2019,

UA209140/2019/132058 від 15.04.2019,

UA209140/2019/132063 від 15.04.2019,

UA209140/2019/132066 від 15.04.2019,

UA209140/2019/132611 від 16.04.2019,

UA209140/2019/133437 від 18.04.2019,

UA209140/2019/134537 від 22.04.2019,

UA209140/2019/134548 від 22.04.2019,

UA209140/2019/134915 від 23.04.2019,

UA209140/2019/135065 від 23.04.2019,

UA209140/2019/135064 від 23.04.2019,

UA 209140/2019/136147 від 26.04.2019.

Разом з митними деклараціями відповідачу було подано товарно-супровідні документи: рахунки-фактури (інвойси) (код 0380 у графі 44 митної декларації), автотранспортні накладні СМR (код 0730 у графі 44 митної декларації), та вказано у графі 44 про наявні у митниці дозвільні висновки та сертифікати, що свідчать про виконання нетарифних заходів реагування зовнішньої торгівлі позивачем.

По даних деклараціях відповідач надіслав повідомлення декларанту наступного змісту: Відповідно до ч.3 - 4 ст. 53 МК України прошу надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: - зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього; - якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписки з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, каталоги, специфікації, прайс-листи. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару .

На вимогу митниці ТОВ СММ Груп подало витребувані та інші додаткові документи, а саме: 1) зовнішньоекономічний договір (контракт); 2) копію митної декларації країни відправлення (МRN); 3) прейскурант (прайс-лист) виробника товару.

Також на підтвердження ціни товару позивачем було надано лист фірми продавця товару DEVELOPINVEST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA з інформацією про ціну товару.

Окрім того, позивачем в одних випадках подано одночасно з митною декларацію, а в інших - після підготовки, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а саме Висновок експертного товарознавчого дослідження судового експерта Білобрана С.З. від 23.01.2019 року за №19/1/019.

У свою чергу, митним органом були прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості, якими визначено вартість імпортованого товару в розмірі 1,4401 долара США за один кілограм за 6 (резервним) методом митної вартості.

У графі 33 спірних рішень про корегування митної вартості, що містить назву Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості відповідач зазначив - митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за резервним методом, оскільки не відповідає умовам ст.64 МК України та Угоді про застосування статті 7 Генеральної угоди тарифів та торгівлі 1994 року. У ДМВ вказано джерело інформації, що використовувалося для визначення митної вартості, котре є неактуальне за часовими параметрами. Відповідно до ст.54 МК України здійснено контроль наявності у підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Відповідно до статті 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана та перелічено зміст вимоги. Далі зазначено перелік поданих декларантом документів. Проведено консультації з декларантом згідно ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (стаття 60 МКУ) з причин відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (стаття 63 МКУ) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Вказано дві декларації, що на думку відповідача слугували джерелом інформації для коригування митної вартості.

Позивач, не погодившись із наведеними рішеннями відповідача про коригування митної вартості відповідача, оскаржив його до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Щодо наявності обґрунтованого сумніву та підставності вимог про витребування у позивача додаткових документів.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 Кодексу.

У ст.53 МК України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 Кодексу).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).

Як передбачено ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу наведеної норми вбачається, що законодавством визначений чіткий перелік підстав за наявності яких митний орган вправі витребовувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Під час судового розгляду суду не вдалось встановити, а відповідачу вказати, які з перелічених обставин слугували підставою для витребування від позивача додаткових документів, оскільки ним було надано документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України та щодо оформлення яких у митного органу не було жодних претензій.

Дані обставини свідчать про те, що витребовуючи від позивача додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів відповідач діяв поза розумним сумнівом та не міг належним чином обґрунтувати свою вимогу.

В той же час, суд звертає увагу на те, що як встановлено під час судового розгляду позивачем у період з 31.05.2018 року по 14.01.2019 року включно ввозився аналогічний товар з описом одяг і додаткові речі до одягу та їх частини, взуття, речі домашнього вжитку, що використовувалися , який розмитнювався по ціні за кілограм 1,2 долара США одяг та 1,22 долара США взуття. Однак, того самого дня 14.01.2019 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості, яким визначено вартість імпортованого товару в розмірі 1,4401 долара США за один кілограм.

Що стосується посилань відповідача на те, що поданий позивачем Висновок експертного товарознавчого дослідження від 23.01.2019 року за №19/1/019 містить суттєві недоліки та посилання на джерела інформації, які неможливо перевірити, то такі самі по собі не можуть свідчити про правомірність прийняття оскаржуваних рішень, оскільки вказаний висновок являється одним із документів, поданих декларантом на підтвердження митної вартості товару, а тому повинен оцінюватись митним органом в сукупності з іншими поданими документами. При цьому, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості відповідачем жодним чином не зазначено про будь-які недоліки згаданого висновку експертного товарознавчого дослідження.

З огляду на викладене, суд вважає, що витребування від позивача додаткових документів на підтвердження митної вартості товару є необґрунтованим та неправомірним.

Щодо правомірності визначення митної вартості товару відповідачем за шостим (резервним) методом.

Як передбачено ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом, у відповідності до ч.2 цієї статті, є визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно з вимог ч.3 даної статті, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 цієї ж статті, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Як передбачено ч.6 наведеної статті, при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з вимог ч.8 даної статті, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З аналізу наведеної норми убачається, що законодавцем встановлений чіткий алгоритм яким повинен керуватись митний орган при виборі методу визначення митної вартості товару, зокрема кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини того, що відповідач застосовував чи принаймі намагався застосувати інші методи визначення митної вартості товару, які передують резервному. Також, відповідачем не надано обґрунтувань неможливості застосування таких методів.

Згідно з вимог ч.2 ст.64 МК України, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до вимог п.2 ч.3 даної статті, митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей.

Як убачається із змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, джерелом інформації для коригування митної вартості слугували митні декларації №UA209150/2019/575 від 15.01.2019 року та №UA209180/2019/2263 від 16.01.2019 року.

В той же час, в матеріалах справи наявна митна декларація №UA209140/2019/101874 від 14.01.2019 року відповідно до якої позивач розмитнював аналогічний товар по ціні за кілограм 1,2 долара США одяг та 1,22 долара США взуття.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку відповідачем застосовано систему, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей (1,4401 долара США за один кілограм), оскільки період часу з дати останнього розмитнення за старою нижчою вартістю (1,2 долара США одяг та 1,22 долара США взуття) та датою розмитнення за вищою вартістю є занадто коротким щоб суттєво вплинути на ринкову ціну товару.

За таких обставин, відповідачем було застосовано шостий (резервний) метод визначення митної вартості всупереч вимогам п.2 ч.3 ст.64 МК України, чим порушено необхідний баланс між приватним інтересом особи з одного боку та інтересом держави з іншого.

Окрім цього, відповідачем не надано жодних доказів у підтвердження проведення реальних консультацій з декларантом на підставі ч.4 ст.57 МК України.

Дані обставини, на думку суду свідчать про те, що відповідач не дотримався порядку визначення митної вартості товару, передбаченого ст.57 МК України, як наслідок ним було порушено принцип належного урядування відповідно до якого у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення ЄСПЛ у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) від 20.10.2011 року).

Щодо обґрунтованості оскаржуваних рішень про коригування митної вартості.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з вимог ч.2 ст.55 МК України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Як убачається із змісту оскаржуваних рішень про корегування митної вартості, причиною їх прийняття та застосування шостого (резервного) методу стала неможливість застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (стаття 60 МКУ) з причин відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (стаття 63 МКУ) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів.

При цьому, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості відповідачем не зазначено, які саме документи, передбачені ст.53 МК України, не подані декларантом; які відомості відсутні у поданих документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також не обґрунтовано причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі додатково поданих декларантом документів.

Дані обставини свідчать про те, що така процедура прийняття рішень відповідача перешкоджала декларанту своєчасно та в повній мірі виконати свої обов`язки та скористатись своїми правами, передбаченими чинним податковим законодавством, яким врегульовано порядок визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, а спірні рішення як наслідок не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень.

Як передбачено ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вищенаведені обставини свідчать про невідповідність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів критеріям обґрунтованості та пропорційності актів індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, передбачених п.3 і п.8 ч.2 ст.2 КАС України.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів є підставними та обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити повністю.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати, прийняті Львівською митницею ДФС, рішення про коригування митної вартості товарів:

від 17.01.2019 року № UA 209000/2019/200016/1;

від 17.01.2019 року № UA 209000/2019/200017/1;

від 17.01.2019 року № UA 209000/2019/200018/1;

від 17.01.2019 року № UA 209000/2019/200019/2;

від 17.01.2019 року № UA 209000/2019/200020/2;

від 17.01.2019 року № UA 209000/2019/200021/2;

від 18.01.2019 року № UA 209000/2019/200022/2;

від 18.01.2019 року № UA 209000/2019/200023/2;

від 19.01.2019 року № UA 209000/2019/200024/2;

від 19.01.2019 року № UA 209000/2019/200025/2;

від 19.01.2019 року № UA 209000/2019/200026/2;

від 19.01.2019 року № UA 209000/2019/200027/2;

від 19.01.2019 року № UA 209000/2019/200028/2;

від 19.01.2019 року № UA 209000/2019/200029/2;

від 22.01.2019 року № UA 209000/2019/200039/2;

від 22.01.2019 року № UA 209000/2019/200040/2;

від 22.01.2019 року № UA 209000/2019/200041/2;

від 22.01.2019 року № UA 209000/2019/200042/2;

від 23.01.2019 року № UA 209000/2019/200053/2;

від 23.01.2019 року № UA 209000/2019/200054/2;

від 23.01.2019 року № UA 209000/2019/200056/2;

від 23.01.2019 року № UA 209000/2019/200062/2;

від 23.01.2019 року № UA 209000/2019/200073/2;

від 24.01.2019 року № UA 209000/2019/200075/2;

від 28.01.2019 року № UA 209000/2019/200088/2;

від 28.01.2019 року № UA 209000/2019/200089/2;

від 28.01.2019 року № UA 209000/2019/200090/2;

від 28.01.2019 року № UA 209000/2019/200092/2;

від 28.01.2019 року № UA 209000/2019/200093/2;

від 29.01.2019 року № UA 209000/2019/200099/2;

від 29.01.2019 року № UA 209000/2019/200101/2;

від 30.01.2019 року № UA 209000/2019/200111/2;

від 31.01.2019 року № UA 209000/2019/200115/2;

від 31.01.2019 року № UA 209000/2019/200119/2;

від 01.02.2019 року № UA 209000/2019/200121/2;

від 01.02.2019 року № UA 209000/2019/200122/2;

від 01.02.2019 року № UA 209000/2019/200123/2;

від 04.02.2019 року № UA 209000/2019/200126/2;

від 04.02.2019 року № UA 209000/2019/200127/2;

від 04.02.2019 року № UA 209000/2019/200134/2;

від 05.02.2019 року № UA 209000/2019/200149/2;

від 06.02.2019 року № UA 209000/2019/200151/2;

від 06.02.2019 року № UA 209000/2019/200152/2;

від 06.02.2019 року № UA 209000/2019/200154/2;

від 07.02.2019 року № UA 209000/2019/200159/2;

від 07.02.2019 року № UA 209000/2019/200161/2;

від 12.02.2019 року № UA 209000/2019/200179/2;

від 12.02.2019 року № UA 209000/2019/200181/2;

від 12.02.2019 року № UA 209000/2019/200184/2;

від 12.02.2019 року № UA 209000/2019/200185/2;

від 13.02.2019 року № UA 209000/2019/200188/2;

від 13.02.2019 року № UA 209000/2019/200189/2;

від 13.02.2019 року № UA 209000/2019/200190/2;

від 15.02.2019 року № UA 209000/2019/200201/2;

від 16.02.2019 року № UA 209000/2019/200205/2;

від 18.02.2019 року № UA 209000/2019/200211/2;

від 18.02.2019 року № UA 209000/2019/200213/2;

від 18.02.2019 року № UA 209000/2019/200214/2;

від 18.02.2019 року № UA 209000/2019/200218/2;

від 19.02.2019 року № UA 209000/2019/200229/2;

від 20.02.2019 року № UA 209000/2019/200240/2;

від 21.02.2019 року № UA 209000/2019/200244/2;

від 21.02.2019 року № UA 209000/2019/200245/2;

від 22.02.2019 року № UA 209000/2019/200256/2;

від 25.02.2019 року № UA 209000/2019/200265/2;

від 25.02.2019 року № UA 209000/2019/200266/2;

від 25.02.2019 року № UA 209000/2019/200267/2;

від 25.02.2019 року № UA 209000/2019/200268/2;

від 25.02.2019 року № UA 209000/2019/200271/2;

від 26.02.2019 року № UA 209000/2019/200281/2;

від 26.02.2019 року № UA 209000/2019/200284/2;

від 27.02.2019 року № UA 209000/2019/200287/2;

від 28.02.2019 року № UA 209000/2019/200293/2;

від 28.02.2019 року № UA 209000/2019/200294/2;

від 01.03.2019 року № UA 209000/2019/200302/2.

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200309/2;

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200310/2;

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200311/2;

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200312/2;

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200313/2;

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200314/2;

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200319/2;

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200321/2;

від 05.03.2019 року № UA 209000/2019/200323/2;

від 12.03.2019 року № UA 209000/2019/200366/2;

від 11.03.2019 року № UA 209000/2019/200349/2;

від 11.03.2019 року № UA 209000/2019/200348/2;

від 12.03.2019 року № UA 209000/2019/200364/2;

від 11.03.2019 року № UA 209000/2019/200350/2;

від 12.03.2019 року № UA 209000/2019/200355/2;

від 11.03.2019 року № UA 209000/2019/200347/2;

від 12.03.2019 року № UA 209000/2019/200365/2;

від 12.03.2019 року № UA 209000/2019/200357/2;

від 14.03.2019 року № UA 209000/2019/200378/2;

від 14.03.2019 року № UA 209000/2019/200379/2;

від 18.03.2019 року № UA 209000/2019/200392/2;

від 18.03.2019 року № UA 209000/2019/200389/2;

від 18.03.2019 року № UA 209000/2019/200388/2;

від 19.03.2019 року № UA 209000/2019/200402/2;

від 19.03.2019 року № UA 209000/2019/200404/2;

від 19.03.2019 року № UA 209000/2019/200403/2;

від 02.04.2019 року № UA 209000/2019/200491/2;

від 01.04.2019 року № UA 209000/2019/200468/2;

від 01.04.2019 року № UA 209000/2019/200473/2;

від 01.04.2019 року № UA 209000/2019/200471/2;

від 02.04.2019 року № UA 209000/2019/200487/2;

від 01.04.2019 року № UA 209000/2019/200479/2;

від 01.04.2019 року № UA 209000/2019/200467/2;

від 02.04.2019 року № UA 209000/2019/200488/2;

від 02.04.2019 року № UA 209000/2019/200486/2;

від 05.04.2019 року № UA 209000/2019/200505/2;

від 08.04.2019 року № UA 209000/2019/200509/2;

від 05.04.2019 року № UA 209000/2019/200506/2;

від 08.04.2019 року № UA 209000/2019/200510/2;

від 08.04.2019 року № UA 209000/2019/200514/2;

від 08.04.2019 року № UA 209000/2019/200511/2;

від 09.04.2019 року № UA 209000/2019/200529/2;

від 08.04.2019 року № UA 209000/2019/200515/2;

від 09.04.2019 року № UA 209000/2019/200531/2;

від 09.04.2019 року № UA 209000/2019/200526/2;

від 11.04.2019 року № UA 209000/2019/200537/2;

від 11.04.2019 року № UA 209000/2019/200536/2;

від 16.04.2019 року № UA 209000/2019/200570/2;

від 15.04.2019 року № UA 209000/2019/200561/2;

від 15.04.2019 року № UA 209000/2019/200559/2;

від 15.04.2019 року № UA 209000/2019/200552/2;

від 15.04.2019 року № UA 209000/2019/200562/2;

від 15.04.2019 року № UA 209000/2019/200560/2;

від 15.04.2019 року № UA 209000/2019/200553/2;

від 15.04.2019 року № UA 209000/2019/200563/2;

від 16.04.2019 року № UA 209000/2019/200569/2;

від 18.04.2019 року № UA 209000/2019/200582/2;

від 23.04.2019 року № UA 209000/2019/200610/2;

від 23.04.2019 року № UA 209000/2019/200611/2;

від 22.04.2019 року № UA 209000/2019/200599/2;

від 22.04.2019 року № UA 209000/2019/200596/2;

від 22.04.2019 року № UA 209000/2019/200598/2;

від 22.04.2019 року № UA 209000/2019/200592/2;

від 23.04.2019 року № UA 209000/2019/200612/2;

від 23.04.2019 року № UA 209000/2019/200609/2;

від 26.04.2019 року № UA 209000/2019/200626/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС (адреса: м.Львів, вул.Костюшка,1, код ЄДРПОУ 39420875) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю СММ Груп (адреса: м.Львів, вул.Залізнична, 24, код ЄДРПОУ 40746310) 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлено та підписано 24 липня 2019 року.

Суддя В.Я.Мартинюк