Постанова

від 20.11.2019 по справі 1.380.2019.001584

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/9100/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів - Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Кітраль Х. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року, ухвалене головуючим суддею Мартинюком В. Я. о 10:23 год у м. Львові, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СММ Груп до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю СММ Груп (далі - ТзОВ СММ Груп ) звернулося в суд з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості:

від 17.01.2019 року № UA 209000/2019/200016/1;

від 17.01.2019 року № UA 209000/2019/200017/1;

від 17.01.2019 року № UA 209000/2019/200018/1;

від 17.01.2019 року № UA 209000/2019/200019/2;

від 17.01.2019 року № UA 209000/2019/200020/2;

від 17.01.2019 року № UA 209000/2019/200021/2;

від 18.01.2019 року № UA 209000/2019/200022/2;

від 18.01.2019 року № UA 209000/2019/200023/2;

від 19.01.2019 року № UA 209000/2019/200024/2;

від 19.01.2019 року № UA 209000/2019/200025/2;

від 19.01.2019 року № UA 209000/2019/200026/2;

від 19.01.2019 року № UA 209000/2019/200027/2;

від 19.01.2019 року № UA 209000/2019/200028/2;

від 19.01.2019 року № UA 209000/2019/200029/2;

від 22.01.2019 року № UA 209000/2019/200039/2;

від 22.01.2019 року № UA 209000/2019/200040/2;

від 22.01.2019 року № UA 209000/2019/200041/2;

від 22.01.2019 року № UA 209000/2019/200042/2;

від 23.01.2019 року № UA 209000/2019/200053/2;

від 23.01.2019 року № UA 209000/2019/200054/2;

від 23.01.2019 року № UA 209000/2019/200056/2;

від 23.01.2019 року № UA 209000/2019/200062/2;

від 23.01.2019 року № UA 209000/2019/200073/2;

від 24.01.2019 року № UA 209000/2019/200075/2;

від 28.01.2019 року № UA 209000/2019/200088/2;

від 28.01.2019 року № UA 209000/2019/200089/2;

від 28.01.2019 року № UA 209000/2019/200090/2;

від 28.01.2019 року № UA 209000/2019/200092/2;

від 28.01.2019 року № UA 209000/2019/200093/2;

від 29.01.2019 року № UA 209000/2019/200099/2;

від 29.01.2019 року № UA 209000/2019/200101/2;

від 30.01.2019 року № UA 209000/2019/200111/2;

від 31.01.2019 року № UA 209000/2019/200115/2;

від 31.01.2019 року № UA 209000/2019/200119/2;

від 01.02.2019 року № UA 209000/2019/200121/2;

від 01.02.2019 року № UA 209000/2019/200122/2;

від 01.02.2019 року № UA 209000/2019/200123/2;

від 04.02.2019 року № UA 209000/2019/200126/2;

від 04.02.2019 року № UA 209000/2019/200127/2;

від 04.02.2019 року № UA 209000/2019/200134/2;

від 05.02.2019 року № UA 209000/2019/200149/2;

від 06.02.2019 року № UA 209000/2019/200151/2;

від 06.02.2019 року № UA 209000/2019/200152/2;

від 06.02.2019 року № UA 209000/2019/200154/2;

від 07.02.2019 року № UA 209000/2019/200159/2;

від 07.02.2019 року № UA 209000/2019/200161/2;

від 12.02.2019 року № UA 209000/2019/200179/2;

від 12.02.2019 року № UA 209000/2019/200181/2;

від 12.02.2019 року № UA 209000/2019/200184/2;

від 12.02.2019 року № UA 209000/2019/200185/2;

від 13.02.2019 року № UA 209000/2019/200188/2;

від 13.02.2019 року № UA 209000/2019/200189/2;

від 13.02.2019 року № UA 209000/2019/200190/2;

від 15.02.2019 року № UA 209000/2019/200201/2;

від 16.02.2019 року № UA 209000/2019/200205/2;

від 18.02.2019 року № UA 209000/2019/200211/2;

від 18.02.2019 року № UA 209000/2019/200213/2;

від 18.02.2019 року № UA 209000/2019/200214/2;

від 18.02.2019 року № UA 209000/2019/200218/2;

від 19.02.2019 року № UA 209000/2019/200229/2;

від 20.02.2019 року № UA 209000/2019/200240/2;

від 21.02.2019 року № UA 209000/2019/200244/2;

від 21.02.2019 року № UA 209000/2019/200245/2;

від 22.02.2019 року № UA 209000/2019/200256/2;

від 25.02.2019 року № UA 209000/2019/200265/2;

від 25.02.2019 року № UA 209000/2019/200266/2;

від 25.02.2019 року № UA 209000/2019/200267/2;

від 25.02.2019 року № UA 209000/2019/200268/2;

від 25.02.2019 року № UA 209000/2019/200271/2;

від 26.02.2019 року № UA 209000/2019/200281/2;

від 26.02.2019 року № UA 209000/2019/200284/2;

від 27.02.2019 року № UA 209000/2019/200287/2;

від 28.02.2019 року № UA 209000/2019/200293/2;

від 28.02.2019 року № UA 209000/2019/200294/2;

від 01.03.2019 року № UA 209000/2019/200302/2.

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200309/2;

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200310/2;

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200311/2;

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200312/2;

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200313/2;

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200314/2;

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200319/2;

від 04.03.2019 року № UA 209000/2019/200321/2;

від 05.03.2019 року № UA 209000/2019/200323/2;

від 12.03.2019 року № UA 209000/2019/200366/2;

від 11.03.2019 року № UA 209000/2019/200349/2;

від 11.03.2019 року № UA 209000/2019/200348/2;

від 12.03.2019 року № UA 209000/2019/200364/2;

від 11.03.2019 року № UA 209000/2019/200350/2;

від 12.03.2019 року № UA 209000/2019/200355/2;

від 11.03.2019 року № UA 209000/2019/200347/2;

від 12.03.2019 року № UA 209000/2019/200365/2;

від 12.03.2019 року № UA 209000/2019/200356/2;

від 12.03.2019 року № UA 209000/2019/200357/2;

від 14.03.2019 року № UA 209000/2019/200378/2;

від 14.03.2019 року № UA 209000/2019/200379/2;

від 18.03.2019 року № UA 209000/2019/200392/2;

від 18.03.2019 року № UA 209000/2019/200389/2;

від 18.03.2019 року № UA 209000/2019/200388/2;

від 19.03.2019 року № UA 209000/2019/200402/2;

від 19.03.2019 року № UA 209000/2019/200404/2;

від 19.03.2019 року № UA 209000/2019/200403/2;

від 02.04.2019 року № UA 209000/2019/200491/2;

від 01.04.2019 року № UA 209000/2019/200468/2;

від 01.04.2019 року № UA 209000/2019/200473/2;

від 01.04.2019 року № UA 209000/2019/200471/2;

від 02.04.2019 року № UA 209000/2019/200487/2;

від 01.04.2019 року № UA 209000/2019/200479/2;

від 01.04.2019 року № UA 209000/2019/200467/2;

від 02.04.2019 року № UA 209000/2019/200488/2;

від 02.04.2019 року № UA 209000/2019/200486/2;

від 05.04.2019 року № UA 209000/2019/200505/2;

від 08.04.2019 року № UA 209000/2019/200509/2;

від 05.04.2019 року № UA 209000/2019/200506/2;

від 08.04.2019 року № UA 209000/2019/200510/2;

від 08.04.2019 року № UA 209000/2019/200514/2;

від 08.04.2019 року № UA 209000/2019/200511/2;

від 09.04.2019 року № UA 209000/2019/200529/2;

від 08.04.2019 року № UA 209000/2019/200515/2;

від 09.04.2019 року № UA 209000/2019/200531/2;

від 09.04.2019 року № UA 209000/2019/200526/2;

від 11.04.2019 року № UA 209000/2019/200537/2;

від 11.04.2019 року № UA 209000/2019/200536/2;

від 16.04.2019 року № UA 209000/2019/200570/2;

від 15.04.2019 року № UA 209000/2019/200561/2;

від 15.04.2019 року № UA 209000/2019/200559/2;

від 15.04.2019 року № UA 209000/2019/200552/2;

від 15.04.2019 року № UA 209000/2019/200562/2;

від 15.04.2019 року № UA 209000/2019/200560/2;

від 15.04.2019 року № UA 209000/2019/200553/2;

від 15.04.2019 року № UA 209000/2019/200563/2;

від 16.04.2019 року № UA 209000/2019/200569/2;

від 18.04.2019 року № UA 209000/2019/200582/2;

від 23.04.2019 року № UA 209000/2019/200610/2;

від 23.04.2019 року № UA 209000/2019/200611/2;

від 22.04.2019 року № UA 209000/2019/200599/2;

від 22.04.2019 року № UA 209000/2019/200596/2;

від 22.04.2019 року № UA 209000/2019/200598/2;

від 22.04.2019 року № UA 209000/2019/200592/2;

від 23.04.2019 року № UA 209000/2019/200612/2;

від 23.04.2019 року № UA 209000/2019/200609/2;

від 26.04.2019 року № UA 209000/2019/200626/2.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано, що здійснюючи митне оформлення товарів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 6309000020 та 6309000090, позивачем надано документи для визначення митної вартості товару за резервним методом, які містять неактуальну інформацію, а тому, на думку митного органу, не дозволяють перевірити заявлені числові значення митної вартості. Зазначає, що митним органом підставно не взято до уваги наданий позивачем висновок експертного товарознавчого дослідження, оскільки складений без огляду майна лише відповідно до його опису, що ставить під сумнів достовірність такого висновку щодо майна в частині його ідентифікації. Також звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази оформлення митним органом імпортованих позивачем аналогічних товарів за ціною 1,22 долара США та 1,44 долара США. Вказує, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості містять причини неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів, що передують резервному.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому її заперечує, покликається на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, покликаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти апеляційної скарги, покликаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просила відмовити в її задоволенні.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, покликаючись на викладені в ній доводи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, покликаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07 травня 2018 року між компанією DEVELOPINVEST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA , як продавцем, та ТзОВ СММ Груп , як покупцем, укладено зовнішньоекономічний Контракт № 1, відповідно до якого продавець зобов`язувався передати покупцю товар згідно з фактурою, у якій зазначається його кількість та ціна.

На підставі вказаного контракту позивачем було ввезено на митну територію України товар з описом одяг і додаткові речі до одягу та їх частини, взуття, речі домашнього вжитку, що використовувалися вартістю за один кілограм 1,2 долара США одяг та 1,22 долара США взуття (по курсу долара США до гривні), у зв`язку з чим до митного контролю подано наступні митні декларації: UA209140/2019/102207 від 14.01.2019, UA209140/2019/102100 від 14.01.2019, UA209140/2019/102058 від 14.01.2019, UA209140/2019/102208 від 14.01.2019, UA209140/2019/102590 від 15.01.2019, UA209140/2019/102591 від 15.01.2019, UA209140/2019/103518 від 18.01.2019, UA209140/2019/103456 від 18.01.2019, UA209140/2019/103498 від 18.01.2019, UA209140/2019/103454 від 18.01.2019, UA209140/2019/103466 від 18.01.2019, UA209140/2019/103497 від 18.01.2019, UA209140/2019/103496 від 18.01.2019, UA209140/2019/103455 від 18.01.2019, UA209140/2019/103971 від 21.01.2019, UA209140/2019/103972 від 21.01.2019, UA209140/2019/103931 від 21.01.2019, UA209140/2019/103932 від 21.01.2019, UA209140/2019/104488 від 22.01.2019, UA209140/2019/104454 від 22.01.2019, UA209140/2019/104667 від 22.01.2019, UA209140/2019/104838 від 23.01.2019, UA209140/2019/104884 від 23.01.2019, UA209140/2019/105302 від 24.01.2019, UA209140/2019/106281 від 28.01.2019, UA209140/2019/106395 від 28.01.2019, UA209140/2019/106409 від 28.01.2019, UA209140/2019/106414 від 28.01.2019, UA209140/2019/106572 від 28.01.2019, UA209140/2019/106759 від 29.01.2019, UA209140/2019/106757 від 29.01.2019, UA209140/2019/107212 від 30.01.2019, UA209140/2019/107576 від 31.01.2019, UA209140/2019/107754 від 31.01.2019, UA209140/2019/108064 від 01.02.2019, UA209140/2019/108565 від 04.02.2019, UA209140/2019/108605 від 04.02.2019, UA209140/2019/109119 від 05.02.2019, UA209140/2019/109512 від 06.02.2019, UA209140/2019/109710 від 06.02.2019, UA209140/2019/111274 від 12.02.2019, UA209140/2019/111518 від 12.02.2019, UA209140/2019/111660 від 13.02.2019, UA209140/2019/112789 від 15.02.2019, UA209140/2019/113282 від 18.02.2019, UA209140/2019/113242 від 18.02.2019, UA209140/2019/113755 від 19.02.2019, UA209140/2019/114782 від 21.02.2019, UA209140/2019/115330 від 22.02.2019, UA209140/2019/115910 від 25.02.2019, UA209140/2019/115929 від 25.02.2019, UA209140/2019/116325 від 26.02.2019, UA209140/2019/116693 від 27.02.2019, UA209140/2019/117172 від 28.02.2019, UA209140/2019/118117 від 04.03.2019, UA209140/2019/118153 від 04.03.2019, UA209140/2019/118273 від 04.03.2019, UA209140/2019/118309 від 04.03.2019, UA209140/2019/118637 від 05.03.2019, UA209140/2019/120103 від 11.03.2019, UA209140/2019/120129 від 11.03.2019, UA209140/2019/120479 від 11.03.2019, UA209140/2019/120528 від 12.03.2019, UA209140/2019/120590 від 12.03.2019, UA209140/2019/121669 від 14.03.2019, UA209140/2019/122491 від 18.03.2019, UA209140/2019/122999 від 19.03.2019, UA209140/2019/123001 від 19.03.2019, UA209140/2019/127294 від 01.04.2019, UA209140/2019/127293 від 01.04.2019, UA209140/2019/127811 від 02.04.2019, UA209140/2019/127814 від 02.04.2019, UA209140/2019/128984 від 05.04.2019, UA209140/2019/129580 від 08.04.2019, UA209140/2019/129589 від 08.04.2019, UA209140/2019/129868 від 08.04.2019, UA209140/2019/130157 від 09.04.2019, UA209140/2019/131074 від 11.04.2019, UA209140/2019/132062 від 15.04.2019, UA209140/2019/132064 від 15.04.2019, UA209140/2019/132065 від 15.04.2019, UA209140/2019/132215 від 15.04.2019, UA209140/2019/132610 від 16.04.2019, UA209140/2019/134531 від 22.04.2019, UA209140/2019/134542 від 22.04.2019, UA209140/2019/134908 від 23.04.2019, UA209140/2019/108051 від 01.02.2019, UA209140/2019/108071 від 01.02.2019, UA209140/2019/108600 від 04.02.2019, UA209140/2019/109079 від 05.02.2019, UA209140/2019/109120 від 05.02.2019, UA209140/2019/109845 від 07.02.2019, UA209140/2019/111177 від 11.02.2019, UA209140/2019/111445 від 12.02.2019, UA209140/2019/111674 від 13.02.2019, UA209140/2019/111663 від 13.02.2019, UA209140/2019/113033 від 16.02.2019, UA209140/2019/113239 від 18.02.2019, UA209140/2019/113279 від 18.02.2019, UA209140/2019/114277 від 20.02.2019, UA209140/2019/114781 від 21.02.2019, UA209140/2019/115895 від 25.02.2019, UA209140/2019/115923 від 25.02.2019, UA209140/2019/115899 від 25.02.2019, UA209140/2019/116322 від 26.02.2019, UA209140/2019/117109 від 28.02.2019, UA209140/2019/117745 від 01.03.2019, UA209140/2019/118118 від 04.03.2019, UA 209140/2019/118151 від 04.03.2019, UA209140/2019/118119 від 04.03.2019, UA 209140/2019/118466 від 04.03.2019, UA209140/2019/120094 від 11.03.2019, UA 209140/2019/120139 від 11.03.2019, UA209140/2019/120478 від 11.03.2019, UA 209140/2019/120480 від 11.03.2019, UA209140/2019/120571 від 12.03.2019, UA 209140/2019/121508 від 14.03.2019, UA209140/2019/122492 від 18.03.2019, UA 209140/2019/122620 від 18.03.2019, UA209140/2019/123000 від 19.03.2019, UA209140/2019/127292 від 01.04.2019, UA209140/2019/127295 від 01.04.2019, UA209140/2019/127529 від 01.04.2019, UA209140/2019/127812 від 02.04.2019, UA209140/2019/127813 від 02.04.2019, UA209140/2019/128990 від 05.04.2019, UA209140/2019/129581 від 08.04.2019, UA209140/2019/129820 від 08.04.2019, UA209140/2019/130103 від 09.04.2019, UA209140/2019/130465 від 09.04.2019, UA209140/2019/131079 від 11.04.2019, UA209140/2019/132058 від 15.04.2019, UA209140/2019/132063 від 15.04.2019, UA209140/2019/132066 від 15.04.2019, UA209140/2019/132611 від 16.04.2019, UA209140/2019/133437 від 18.04.2019, UA209140/2019/134537 від 22.04.2019, UA209140/2019/134548 від 22.04.2019, UA209140/2019/134915 від 23.04.2019, UA209140/2019/135065 від 23.04.2019, UA209140/2019/135064 від 23.04.2019, UA209140/2019/136147 від 26.04.2019.

Згідно з вказаними митними деклараціями митну вартість товару позивачем визначено за резервним методом - за інформацією, визначеною МД UA209140/2018/137593 від 11.06.2018.

До митних декларацій додані рахунки-фактури (інвойси), автотранспортні накладні СМR та вказано у графі 44 про наявні у митниці дозвільні висновки та сертифікати, що свідчать про виконання нетарифних заходів реагування зовнішньої торгівлі позивачем.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості заявлених позивачем до декларування товарів за згаданими вище митними деклараціями відповідно до частин третьої-четвертої статті 53 Митного кодексу України Львівська митниця ДФС зобов`язала декларанта надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього; якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписки з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, каталоги, специфікації, прайс-листи. Повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митниці ТзОВ СММ Груп надало зовнішньоекономічний договір (контракт), копії митної декларації країни відправлення (МRN), прейскурант (прайс-лист) виробника товару.

Також на підтвердження ціни товару позивачем було надано лист фірми продавця товару DEVELOPINVEST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA з інформацією про ціну товару.

Окрім того, позивачем, в одних випадках, одночасно з митною декларацію, а в інших - після підготовки, подано висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, а саме, висновок експертного товарознавчого дослідження судового експерта Білобрана С. З. від 23 січня 2019 року №19/1/019.

Митним органом були прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості, якими визначено вартість імпортованого товару в розмірі 1,4401 долара США за один кілограм за 6 (резервним) методом митної вартості, які обґрунтовані тим, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за резервним методом, оскільки не відповідає умовам статті 64 Митного кодексу України та Угоді про застосування статті 7 Генеральної угоди тарифів та торгівлі 1994 року; у ДМВ вказано джерело інформації, що використовувалося для визначення митної вартості, яке є неактуальне за часовими параметрами. Зазначено про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 Митного кодексу України) та методу 2б (стаття 60 Митного кодексу України) з причин відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 Митного кодексу України) та методу 2г (стаття 63 Митного кодексу України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Вказано дві декларації (UA209150/2019/575 від 15.01.2019 та UA209180/2019/2263 від 16.01.2019), що, на думку відповідача, слугували джерелом інформації для коригування митної вартості.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем під час митного оформлення товару надано всі документи, які відповідали вимогам частини другої статті 53 Митного кодексу України та чітко ідентифікували оцінюваний товар, не містили жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару, натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об`єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товару, та не доведено неможливості застосування ТзОВ СММ Груп митної вартості, яка ґрунтувалася на раніше визнаній органом доходів і зборів митній вартості.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 Митного кодексу України).

Частинами другою-шостою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частинами шостою та сьомою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

За приписами частини восьмої статті 57 Митного кодексу України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 64 Митного кодексу України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей.

Таким чином, обов`язок доведення митної ціни товару покладено на позивача, при цьому, застосовуючи резервний метод, митна вартість повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях та не може визначатись за вищою з двох альтернативних вартостей. Крім цього, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують митну вартість товарів може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у правильності визначення декларантом митної вартості.

Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження митної вартості товарів з описом одяг і додаткові речі до одягу та їх частини, взуття, речі домашнього вжитку, що використовувалися ТзОВ СММ Груп подано митному органу документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, зауважень щодо оформлення яких у митного органу не було.

Натомість, відповідач за відсутності належного обґрунтування та підстав витребував у позивача додаткові документи, що свідчить про невідповідність такий дій вимогам статті 54 Митного кодексу України, що судом першої інстанції було правильно встановлено.

Слід зазначити, що при здійсненні митного оформлення згаданого вище товару позивачем зазначено митну вартість за один кілограм такого 1,2 долара США одяг та 1,22 долара США взуття (по курсу долара США до гривні), яка визначена за резервним методом - за інформацією, визначеною МД UA209140/2018/137593 від 11.06.2018.

При цьому, за такою ж митною вартістю позивачем ввозився аналогічний товар з 31.05.2018 по 14.01.2019 включно та за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнавав заявлену декларантом вартість.

Таким чином, апеляційний суд вважає безпідставними доводи митного органу про використання ТзОВ СММ Груп при визначенні митної вартості товарів джерело інформації, яке є неактуальне за часовими параметрами.

Крім цього, на підтвердження митної вартості товару позивачем при митному оформленні був поданий висновок експертного товарознавчого дослідження судового експерта Білобрана С. З. від 23 січня 2019 року №19/1/019, який, як правильно зазначив суд першої інстанції, митним органом безпідставно не враховано, оскільки вказаний висновок повинен оцінюватись митним органом в сукупності з іншими поданими документами, відтак, окремі його недоліки не можуть свідчити про правомірність прийняття оскаржуваних рішень.

Більше того, застосування митним органом при прийнятті оскаржуваних рішень про коригування митної вартості інформації щодо митної вартості товарів аналогічних тим, що ввезені позивачем, за митними деклараціями № UA209150/2019/575 від 15.01.2019 та №UA209180/2019/2263 від 16.01.2019 (1,4401 долара США за один кілограм), що свідчить про протиправність визначення відповідачем митної вартості імпортованих товарів на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей, оскільки період часу з дати останнього розмитнення за нижчою вартістю (1,2 долара США одяг та 1,22 долара США взуття) та датою розмитнення за вищою вартістю (1,4401 долара США за один кілограм) є занадто коротким, щоб суттєво вплинути на ринкову ціну товару.

Апеляційний суд також враховує позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 05 лютого 2019 року у справі № 816/1199/15, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

З огляду на викладене, слід погодитися із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено наявності у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару, а саме, заявлення позивачем неповних та/або недостовірних відомостей про його митну вартість та відсутність у документах, поданих до митного оформлення, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Також апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказав, чому митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат судом не змінюється.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у справі № 1.380.2019.001584 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 21 листопада 2019 року.