Ухвала

від 24.07.2019 по справі 815/1604/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 липня 2019 р. м.ОдесаСправа № 815/1604/18

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі заяву Зудіної Вікторії Володимирівни , представника ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат понесених за результатом розгляду апеляційної скарги Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2018р. ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до ГУ ДФС в Одеській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення за №159275-1311, №159274-1311, №159273-1311 від 18.10.2017р., №190913-1311-1544 від 20.04.2018р.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області за №159275-1311, №159274-1311, №159273-1311 від 18.10.2017р..

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області за №190913-1311-1544 від 20.04.2018р..

Стягнуто з ГУ ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_4 суму сплаченого ним судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2 600,83грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ГУ ДФС в Одеській області подало апеляційну скаргу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019р. апеляційну скаргу ГУ ДФС в Одеській області залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018р. - без змін.

13.06.2019р. Зудова В.В. , представник ОСОБА_4 , звернувся із заявою в апеляційний суд про ухвалення додаткового рішення в порядку п.3 ч.1 ст.252 КАС України, яким просила вирішити питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, заяву про ухвалення додаткового рішення можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для винесення додаткового судового рішення у даній справі, виходячи з наступного.

Приписами п.3 ч.1 ст.252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За правилами ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з положеннями ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями ч.7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається із матеріалів справи, що заява щодо розподілу судових витрат у розмірі 6 900грн. міститься у відзиві на апеляційну скаргу що подано до суду 18.03.2019р. представником позивача ОСОБА_4 - адвокатом Зудовою В.В.

Вказана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_3 та адвокат Зудова В.В. уклали договір про надання правової допомоги за №14 від 10.11.2017р.. Згідно з п.5 якого гонорарні відносини, компенсація витрат, пов`язаних з виконанням цієї угоди та інші умови врегульовані додатковою угодою. Відповідно до п.1 додаткової угоди від 25.02.2019р. до договору про надання правової допомоги №14 від 10.11.2017р. розмір гонорару за цим Договором у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції складає 6 900грн. Гонорар було оплачено 1.03.2019р., що підтверджується випискою з рахунку адвоката за поточний місяць.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до відзиву було надано копію заключної виписки за період з 1.03.2019 по 13.03.2019, згідно якої на картковий рахунок клієнта Приватбаку Зудової В.В. 1.03.2019р. надійшли кошти у розмірі 6 900грн. за призначенням - гонорар по договору номер 14 від 10.11.2017р. (а.с.147).

Відповідно до умов вказаного договору, адвокат Зудова В.В. надає ОСОБА_5 , що діє в інтересах ОСОБА_2 правову допомогу у справі щодо оскаржень повідомлень-рішень (а.с.145).

Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що неможливо достовірно встановити обставини за якими відповідно до Договору №14, за яким було сплачено 6 900грн., надається правова допомога, оскільки умови зазначеного договору не містять не лише дані про справу, за якою надається правова допомога адвоката, а і дані про оскаржувані податкові повідомлення-рішення (їх номер, ким і коли винесені, до якого органу оскаржують ся, тощо).

Також, з наданих документів не зрозуміло яким чином сплачені 6 900грн. за договором №14 від 10.11.2017р. витрати пов`язані з переглядом даної справи у суді апеляційної інстанції.

Одночасно судовою колегією досліджено додаткову угоду від 25.02.2019р. до договору про надання правової допомоги №14 від 10.11.2017р., у відповідності до умов якої адвокат Зудова В.В. та ОСОБА_5 , що діє в інтересах ОСОБА_2 , погодили, що розмір гонорару за цім договором у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції становить 6 900грн.. Оплата здійснюється протягом 10 днів з моменту укладання цієї додаткової угоди або після виставлення рахунку виходячи з розрахунку витрачених годин.

Однак, доказів що ОСОБА_3 сплатив оговорений гонорар на виконання умов додаткову угоду від 25.02.2019р. суду не надано.

Навіть, якщо припустити, що при перерахунку 1.03.2019р. коштів було помилково вказано призначення платежу (договір №14 замість додаткова угода до договору №14), зарахування на картковий рахунок адвоката 6 900грн. не можна вважати належним доказом понесення ОСОБА_7 судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, оскільки в наданій суду копії банківській виписки відсутні дані особи, що сплатила ці кошти.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про понесення ОСОБА_7 витрат, пов`язаних з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, а тому заява про ухвалення додаткового судового рішення є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Згідно з положеннями ч.4 ст.252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 134, 139, 252, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні заяви Зудіної Вікторії Володимирівни , представника ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з дати її постановлення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Ю.М.Градовський

Судді: А.В.Крусян

О.В.Яковлєв