Ухвала

від 30.07.2019 по справі 815/1604/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 липня 2019 року

м.Київ

справа №815/1604/18

адміністративне провадження №К/9901/17665/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі №815/1604/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху. Виявлені недоліки запропоновано усунути протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали шляхом надання суду документа про сплату судового збору.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, скаржником зазначена ухвала була отримана 08 липня 2019 року.

У межах строку, встановленого судом, скаржник судовий збір не сплатив, проте надіслав клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовує тим, що на даний час відсутні кошти, які виділялись для сплати судового збору у зв`язку з наявністю значної заборгованості по відшкодуванню судового збору, що підтверджується листами ГУ ДКСУ в Одеській області про безспірне списання коштів. У своєму клопотанні відповідач також звертає увагу на те, що майнове становище не повинне бути перешкодою у доступі до правосуддя.

Стосовно поданого клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За правилами статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити, розстрочити не певний строк, зменшити або звільнити від сплати судового збору, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні.

Стосовно доводів скаржника, про те, що сплата судових витрат є перешкодою в доступі до правосуддя, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, станом на момент постановлення цієї ухвали заявник не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху.

Частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Виходячи з положень зазначеної вище норми та пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає касаційну скаргу заявникові, якщо він не усунув недоліки скарги, яка залишена без руху.

Відповідно до частини 7 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 132, 133, 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби в Одеській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі №815/1604/18 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Л. Желтобрюх