Рішення

від 19.07.2019 по справі 911/1096/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2019 р. м. Київ

Справа № 911/1096/18

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.

за участі секретаря судового засідання Калиновського Ю.С., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Баришівська друкарня до Баришівської селищної ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Баришівської районної ради, Комунального підприємства «Баришівське бюро технічної інвентаризації» , про визнання недійсним рішення від 14.06.2007 №82, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.06.2007 серії НОМЕР_1 , за участі представників від:

позивача - ОСОБА_1 С.Б. (директор);

відповідача - не з`явились;

третьої особи 1 - Бабюк С.М. (ордер серії КС №194689, довіреність від 06.06.2019 №06-01/131);

третьої особи 2 - не з`явились

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Баришівська друкарня» (далі - ТОВ «Баришівська друкарня» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Баришівської селищної ради про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Баришівської селищної ради від 14.06.2007 №82 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.06.2007 серії НОМЕР_1 , видане Баришівською селищною радою.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що прийняттям відповідачем рішення від 14.06.2007 №82 та видачею громаді району свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.06.2007 серії НОМЕР_1 порушено його право власності. Так, позивач стверджує про належність йому права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.4-13).

Також, позивачем подано заяву про визнання поважними причин пропущення строку позовної давності. У поданій заяві позивач зазначає, що дізнався про порушення свого права у серпні 2011 року, у зв`язку з чим звернувся до Баришівського районного суду з відповідним позовом, який задоволено, однак, у подальшому судове рішення у відповідній справі скасовано 20.03.2018, а провадження у справі закрито з посиланням на те, що відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства, що спричинило звернення з даним позовом (т.1 а.с.65-69).

Ухвалою від 08.06.2018 судом: відкрито провадження у справі за поданим позовом: вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Баришівську районну раду та Комунальне підприємство «Баришівське бюро технічної інвентаризації» (далі - Баришівське БТІ); призначено проведення підготовчого засідання на 06.07.2018; встановлено строки для подання заяв по суті (т.1 а.с.1-3).

Копія відповідної ухвали отримана учасниками 14.06.2018, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень: ТОВ Баришівська друкарня - № НОМЕР_2 ; Баришевською селищною радою - №0103263953545; Баришевською районною радою - №0103263953561; КП Баришівське БТІ №0103263953553 (т.1 а.с.86-89).

Відповідач у справі - Баришівська селищна рада у відзиві на позов, який подано з дотриманням встановленого строку, просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Так, відповідач вказує, що спірне рішення, на підставі якого видано спірне свідоцтво, прийнято уповноваженим органом та в межах повноважень, наданих законом. Крім того, відповідач вказує на пропущення позивачем строку позовної давності, яку просить застосувати (т.1 а.с.122-125).

Третя особа - Баришівська районна рада у строк, встановлений судом, подала пояснення щодо позову, у якому просить відмовити у задоволені заявлених вимог. Так, третя особа посилається на те, що спірне рішення прийнято уповноваженим органом та в межах повноважень, наданих законом. При цьому, третя особа вказує, що нежитлова будівля належить на праві власності громаді Баришівського району з дня побудови будівлі у 1935 році та прибудов, ганку та гаражу у 1977 році і є комунальним майном, яке відповідно до рішення Баришівської районної ради Київської області від 27.10.2011 №257-11-06 внесено до переліку об`єктів та підприємств спільної власності територіальної громади сіл та селища Баришівського району. На думку третьої особи, договір, який є підставою для набуття права власності на відповідне майно позивачем, не відповідає встановленим вимогам - нотаріально не посвідчений та не зареєстрований, а приватизація відповідного спірного майна здійснена з порушенням встановлених вимог. Окрім того, третя особа просила застосувати позовну давність до заявлених вимог та відмовити у задоволенні поданого позову (т.1 а.с.90-94).

06.07.2018 ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання, оголошена перерва у підготовчому засіданні до 27.07.2018; встановлено строки учасникам для подання заяв по суті (а.с.155-157).

У відповіді на відзив позивач вказує, що на момент прийняття оспорюваного рішення третя особа не була власником майна щодо якого прийнято рішення та видано свідоцтво, а також не мала повноважень щодо управління нерухомим майном на яке видано свідоцтво на право власності. Щодо пропущення строку позовної давності позивач зазначив, що такий строк пропущено з поважних причин, оскільки позивач раніше звертався з позовом до адміністративного суду і такий позов розглянутий по суті, між тим, у подальшому прийняте судове рішення скасовано, а провадження у справі закрито з посиланням на те, що відповідний спір не є публічно-правовим і помилково розглянутий адміністративним судом (т.1 а.с.161-167).

У поясненні щодо відзиву Баришівська районна рада погоджується з доводами відзиву та вказує на той факт, що ТОВ «Баришівська друкарня» визнала, що частина приміщення в адміністративній будівлі та гаражу належала редакції газети, що знаходиться у комунальній власності, про що зазначала у позові, поданому до Баришівського районного суду Київської області (т.1 а.с.187-193).

У відповіді на пояснення третьої особи ТОВ «Баришівська друкарня» , у доповнення доводів, які нею викладені також у позові, відповіді на відзив, вказує, що спірне рішення видано за відсутності будь-яких документів, що підтверджують право власності на спірне майно. Окрім того, позивач зазначає, що рішення щодо спірного майна мало прийматись на пленарному засіданні ради, як передбачено п.30 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» (т.1 а.с.205-214).

Ухвалою від 27.07.2019, яка занесена до протоколу засідання, судом продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 29.08.2018 (т.1 а.с.223-225).

Ухвалою від 29.08.2018 судом зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку судових актів у справі №911/3594/17 (т.1 а.с.266-268).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17 касаційну скаргу задоволено частково, скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2018, а рішення Господарського суду Київської області від 21.03.2018 змінено.

Ухвалою від 30.05.2019 судом поновлено провадження у справі; призначено проведення підготовчого засідання на 07.06.2019 (т.2 а.с.6-7).

Ухвалою від 07.06.2019, яка занесена до протоколу, судом відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи, яке ним оголошено усно. При цьому, суд виходив з того, що строк підготовчого провадження у даній справі вичерпано.

07.06.2019 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.07.2019 (т.2 а.с.20-22).

В судове засідання 07.06.2019 представники відповідача та третьої особи - КП Баришівське БТІ не з`явилися; про день, час і місце судового засідання відповідач та третя особа обізнані, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень №№0103269091685, 0103269091677 (т.2 а.с.30-31), у яких таким особам направлено копію ухвали про повідомлення від 07.06.2019 (т.2 а.с.24); про причини неявки представників відповідач та третя особа не повідомили.

Ухвалою від 03.07.2019, що занесена до протоколу судового засідання, судом відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №911/80/18 (т.2 а.с.32-36,66-73).

Відмовляючи у задоволенні поданого клопотання суд виходив з того, що зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті можливо тільки з підстав, встановлених пп.1-3 ч.1 ст.227 та п.1 ч.1 ст.228 ГПК України, що визначено ч.3 ст.195 ГПК України, між тим, подане клопотання заявлено на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК України. При цьому, розгляд справи по суті, в силу ч.3 ст.201 ГПК України, розпочинається з оголошення головуючим судового засідання відкритим.

В судовому засіданні 03.07.2019 оголошено перерву до 19.07.2019, про що прийнято ухвалу, занесену до протоколу.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, представник третьої особи підтримав надані пояснення та просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

14.06.2007 Баришевською районною радою подане клопотання Барищівській селищій раді №02-118/125 щодо надання дозволу на оформлення свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення редакції та гараж) (т.1 а.с.18).

14.06.2007 рішенням №82 Про дозвіл на видачу свідоцтва про право власності на будівлю редакції з підсобними будівлями і спорудами Виконавчим комітетом Баришевської селищної ради доручено сформувати тест свідоцтва про право власності на будівлю редакції з підсобними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 на громаду району та дозволено зареєструвати свідоцтво про право власності Баришівському БТІ (т.1 а.с.19).

На виконання відповідного рішення видано свідоцтво № НОМЕР_1 про право власності на нежитлову будівлю (редакція з підсобними будівлями і спорудами), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до опису до об`єкта, на якій видано свідоцтво, входять: адміністративна будівля літера 1А, площею 376,8м 2 ; гараж літера Б, площею 181,6м 2 , ворота з каліткою, 1; асфальтне покриття, 2; власником майна зазначена громада району (т.1 а.с.20).

Дійсність відповідно рішення та свідоцтва є предметом спору у даній справі.

Оспорюючи законність спірних рішень та свідоцтва, позивач посилається на те, що є власником відповідного майна, яке набув у процесі приватизації.

Досліджуючи питання наявності у відповідача суб`єктивного матеріального права, на захист якого поданий позов, судом встановлено наступне.

30.08.95 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області наказом №4/48-МП Про проведення інвентаризації та здійснення оцінки вартості майна МПП Реал створено комісію з інвентаризації та оцінки вартості майна та визначено її склад (т.1 а.с.42).

Відповідно до інвентаризаційного опису №1 основних засобів на балансовому рахунку №01 перебували у т.ч. будівля типографії 1975року вартістю 414601 тис.крб та будівля складу 1975 року вартістю 320400тис.крб; всього на відповідному балансовому рахунку знаходилось майно загальною вартістю 1538347тис.крб (т.1 а.с.43-44).

Як вбачається з акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Малого поліграфічного підприємства Реал , що затверджений начальником Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області 25.10.1995, балансова вартість основних засобів на 01.09.1995 становила 1538347тис крб, а залишкова - 745097тис.крб. При цьому вартість цілісного майнового комплексу, до якого включені також по залишковій проіндексованій вартості основні засоби, становить 802171тис.крб, а вартість майна, яке підлягало приватизації, оцінено у розмірі 1 450345тис.крб (т.1 а.с.45).

31.10.1995 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі - продавець) та Товариством покупців членів трудового колективу малого поліграфічного підприємства Реал (далі-покупець) укладено договір №56-МП-КВ купівлі-продажу державного майна Малого приватного підприємства Реал (т.1 а.с.46-48).

За умовами вказаного договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця державне майно цілісного майнового комплексу малого поліграфічного підприємства Реал , який розташований на земельній ділянці 0,1га за адресою: Київська область, см. Баришівка, вул. Леніна, 20. Покупець за таким договором зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені договором.

Пунктом 1.1 вищевказаного договору визначено, що майно підприємства включає в себе всі його активи й пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з актом інвентаризації.

Відповідно до п.1.2 договору визначено, що право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання акта прийому-передачі, а в силу п.1.3 договору, вартість відчужуваного цілісного майнового комплексу становить 1450345000крб.

Як визначено п.3.2 такого договору, передача об`єкта приватизації покупцем засвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

Зазначений договір посвідчено нотаріально 31.10.1995, про що свідчить напис на звороті відповідного договору (т.1 а.с.48), що спростовує посилання третьої особи на те, що відповідний договір не посвідчений нотаріально.

За прибутковим позабалансовим ордером №9993к та реєстром іменних приватизаційних майнових сертифікатів №1 від 14.11.1995 в оплату передані приватизаційні папери номіналом 1100000000крб (т.1 а.с.49-50).

Приватизаційним платіжним дорученням №50 від 12.12.95 Мале поліграфічне підприємство Реал переказало Регіональному відділенню Фонду державного майна по Київській області 350345000крб в оплату за відповідним договором (т.1 а.с.51).

Відповідно до акту прийому-передачі майно, яке є об`єктом купівлі-продажу за такими договором, на загальну суму 1450345000кр передано Товариству покупців членів трудового колективу малого поліграфічного підприємства Реал (т.1 а.с.52).

21.12.1995 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області видано свідоцтво (реєстраційний №20-МП-КВ) про власність на майно цілісного майнового комплексу малого поліграфічного підприємства Реал (т.1 а.с.53).

Розпорядженням Баришівської районної державної адміністрації від 29.12.1995 №123 Про реєстрації договору №56-МП-КВ купівлі-продажу державного майна малого приватного підприємства Реал , прийнято рішення про реєстрацію такого договору (т.1 а.с.54).

В силу ч.4 Закону України Про приватизацію майна державних підприємств (в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу), договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню, а також реєстрації виконкомами Рад народних депутатів протягом одного місяця з дня його укладення; порядок переходу права власності на приватизовані об`єкти визначається відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.24 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (в редакції Закону, який був чинний на момент укладення договору купівлі-продажу), норми якого підлягають застосуванню при визначенні моменту набуття права власності на майно, передане за вказаним договором, враховуючи, що об`єкт продажу відносився до підприємств, визначених ст.2 такого Закону, до покупця, який придбав на аукціоні, конкурсі об`єкт приватизації, переходить право володіння, користування і розпорядження цим об`єктом з моменту удару молотка ліцітатора або підписання протоколу засідання конкурсної комісії про визначення остаточного переможця, при викупі підприємства - з дати прийняття органом приватизації рішення про викуп.

Отже, на майно, яке є об`єктом купівлі-продажу за таким договором, Товариство покупців членів трудового колективу малого поліграфічного підприємства Реал набуло право власності у грудні 1995 року.

При цьому, враховуючи зібрані у справі докази, до такого майна як частина цілісного майнового комплексу, увійшли вартість приміщень друкарні та складу, що підтвердило листом від 06.09.2017 №14-07-4343 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (т.1 а.с.55).

ТОВ Баришівська друкарня , як вбачається із статуту такого товариства, є правонаступником МПП Реал (т.1 а.с.33-37).

На даний час дійсність відповідного договору та свідоцтва про право власності (реєстраційний №20-МП-ЕВ від 21.12.95), враховуючи зміну предмета позову, є предметом розгляду у справі №911/80/18 Господарського суду Київської області, яка відкрита за позовом Баришівської районної ради, що є третьою особою у даній справі (т.2 а.с.37-54).

Поряд з цим, на момент подання позову і на час прийняття рішення, право власності на відповідне майно, у т.ч. друкарню та склад, зареєстровано за позивачем, як свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.09.2017 (т.1 а.с.58) та Інформаційна довідка №174391191 від 19.07.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.78-83).

Відповідні дії реєстратора та його рішення про реєстрацію також оспорюються у справі №911/80/18 Господарського суду Київської області (т.2 а.с.37-54).

В силу ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Як визначено ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційним визнанням і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Аналізуючи відповідні норми, Велика палата Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №911/3594/17 дійшла висновку про те, що сукупний правовий аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація права власності є лише офіційним визнанням права власності з боку держави; сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює оспорювану презумпцію права власності такої особи. Отже, за наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена лише за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили щодо права власності на відповідне майно.

Як визначено ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, на даний час не можна вважати порушеним суб`єктивне матеріальне право позивача, на захист якого ним подано позов, оскільки він є особою, за якою зареєстровано відповідне право власності на майно. Відсутність факту порушення права, на захист якого подано позов, є підставою для відмови у його задоволенні.

Тимчасова заборона доступу реєстратору, який здійснив реєстрацію права власності

до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що застосована після такої реєстрації, на що посилається третя особа, ніяким чином не впливає на висновок про те, що на даний час особою, за якою державною офіційно визнано право власності є саме позивач.

При цьому, оспорюване рішення від 14.06.2017 №82 вичерпало свою дію видачею спірного свідоцтва, тому не може порушувати право позивача. Спірне свідоцтво, за наявності реєстрації права власності за позивачем, само по собі не порушує право позивача, оскільки право власності, за наявності зареєстрованого права позивача, може бути зареєстровано за іншою особою за його згодою або за судовим рішенням щодо права власності на відповідне майно.

Окрім того, слід зазначити, що власником за відповідним свідоцтвом виступає громада району, яку представляє Баришівська районна рада, що у даній справі є третьою особою. Відповідне свідчить про фактичну наявність приватно-правового спору щодо права власності на спірне майно між позивачем та третьою особою у справі, поряд з цим особою, до якої заявлені у даній справі вимоги позивачем визначено Баришівську селищну раду. Між тим, у підготовчому засіданні позивач зазначив, що вважає саме відповідача особою, яка має відповідати за заявленим позовом.

При цьому, за змістом чч.1,2 ст.48 ГПК України, залучення до участі у справі співвідповідача або заміна неналежного відповідача судом здійснюється виключно за клопотанням позивача, тобто за наявності його волевиявлення.

Враховуючи зазначене, суд відмовляє у задоволенні заявлених вимог у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю Баришівська друкарня (ідентифікаційний код 02466984; 07500, Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 20) до Баришівської селищної ради (ідентифікаційний код 04360623; 07500, Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Центральна, 27), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Баришівської районної ради (ідентифікаційний код 05408852; 07500, Київська область, Баришівський район, пл. Миру, 1), Комунального підприємства «Баришівське бюро технічної інвентаризації» (ідентифікаційний код 24883582; 07500, Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Центральна, 29), про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Баришівської селищної ради від 14.06.2007 №82, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.06.2007 серії НОМЕР_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.07.2019.

Суддя А.Р. Ейвазова