Постанова

від 23.07.2019 по справі 364/1391/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 364/1391/16-ц Головуючий у І інстанції Моргун Г.Л.

провадження №22-ц/824/7812/19 Доповідач у ІІ інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 рокуКиївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Журби С.О., Олійника В.І.,

за участі секретаря Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Стригуна Максима Андрійовича на ухвалу Володарського районного суду Київської області від 04 грудня 2018 року за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Стригуна Максима Андрійовича про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Володарського районного суду Київської області від 21 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області та визнання недійсними договорів оренди землі, -

УСТАНОВИВ:

рішенням Володарського районного суду Київської області задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , визнано недійсними та скасовано накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області: №10-9864/36-15-сг від 16.12.2015 року Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки ; №10-8287/36-15-сг від 02.12.2015 року Про передачу в оренду земельної ділянки ; №10-8288/36-15-сг від 02.12.2015 року Про передачу в оренду земельної ділянки . Визнано недійсними договори оренди землі: № б/н від 04.12.2015 року на земельну ділянку площею 158,4833 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 та скасовано його державну реєстрацію, запис номер 12480724, запис номер 12480625 (спеціальний розділ) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; № б/н від 04.12.2015 року на земельну ділянку площею 81,1333 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 та скасовано його державну реєстрацію запис номер 12480237 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; № б/н від 22.12.2015 року на земельну ділянку площею 25,3404 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію, запис номер 12881060 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірні накази ГУ Держгеокадастру у Київській області видані з порушенням статті 19 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, без врахування обставин, які мали значення для прийняття таких наказів, а тому вони є недійсними з моменту їх прийняття (стаття 152 ЗК України). Відповідно є недійсними і спірні договори оренди землі (статті 203, 215 ЦК України).

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 03.07.2017 року рішення Володарського районного суду Київської області скасовано і ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

В подальшому, постановою Верховного Суду від 20.06.2018 року рішення Апеляційного суду Київської області від 03 липня 2017 року скасовано, а рішення Володарського районного суду Київської області від 21 квітня 2017 року залишено в силі.

У листопаді 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 05.11.2018 року звернувся до Володарського районного суду Київської області із заявою про перегляд рішення суду від 21.04.2017 року у зв`язку із нововиявленими обставинами.

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що судом під час розгляду справи не було досліджено правомірність наказів головного управління Держземагентства у Київській області за № 10-2307/15-14-сг від 26 червня 2014 року Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , № 10-2533/15-14-сг від 02 липня 2014 року Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , № 10-4234/15-14-сг від 11 серпня 2014 року Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки та № 10-4232/15-14-сг від 11 серпня 2014 року Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки .

Зокрема вважає, що суд не врахував, що наказом головного управління Держземагентства у Київській області КИ/3221683600:07:003/00008419 від 05 листопада 2013 року Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , відповідно до вимог ст.ст. 15-1,122,123 ЗК України надано дозвіл громадянину ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Лобачівської сільської ради Володарського району Київської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 158,4833 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

На підставі вказаного наказу, наказом Головного управління Держземагентства у Київській області № КИ/3221683600:07:003/00011675 від 27 грудня 2013 року Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки , відповідно до ст.ст. 15-1,123,124, п.2 ст.134 ЗК України, ЗУ Про оренду землі затверджено проект землеустрою, щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства громадянину ОСОБА_6 на території Лобачівської сільської ради Володарського району Київської області. Надано в оренду громадянину ОСОБА_6 земельну ділянку, загальна площею 158,4833 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ) для ведення фермерського господарства строком на 27 років, розташовану на території Лобачівської сільської ради Володарського району Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15 січня 2015 року № 911/4733/14 накази головного управління Держземагентства у Київській області № КИ/3221683600:07:006/00008422 від 05 листопада 2013 року та № КИ/3221683600:07:003/00011675 від 27 грудня 2013 року визнано недійсними та скасовано.

Окрім того, наказом головного управління Держземагентства у Київській області КИ/3221683600:07:003/00008419 від 05 листопада 2013 року Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , відповідно до вимог ст.ст. 15-1,122,123 ЗК України надано дозвіл громадянину ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Лобачівської сільської ради Володарського району Київської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 81,1333 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

На підставі вказаного наказу, наказом Головного управління Держземагентства у Київській області № КИ/3221683600:07:006/00011672 від 27 грудня 2013 року Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки , відповідно до ст.ст. 15-1,123,124, п.2 ст.134 ЗК України, ЗУ Про оренду землі затверджено проект землеустрою, щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства громадянину ОСОБА_6 на території Лобачівської сільської ради Володарського району Київської області. Надано в оренду громадянину ОСОБА_6 земельну ділянку, загальна площею 81,1333 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ) для ведення фермерського господарства строком на 27 років, розташовану на території Лобачівської сільської ради Володарського району Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15 січня 2015 року № 911/4928/14 накази головного управління Держземагентства у Київській області № КИ/3221683600:07:006/00008422 від 05 листопада 2013 року та № КИ/3221683600:07:006/00011672 від 27 грудня 2013 року визнано недійсними та скасовано.

Заявник вказує, що названі накази Держземагенства діяли в різний проміжок часу та не були скасовані в той час, коли Держземагенство у Київській області видало накази про надання земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 , загальною площею 158,4833 га та НОМЕР_2 , загальною площею 81,1333 га - ОСОБА_2 за наказами Головного управління Держземагенства у Київській області № №10-2307/15-14-сг від 26.06.2014; 10-4234/15-14-сг від 11.08.2014 року; 10-2533/15-14-сг від 02.07.2014 року; 10-4232/15-14-сг від 11.08.2014 року. Представник ОСОБА_1 зазначає, що ці накази видані з порушенням вимог ст. 19 Конституції України та ст.ст. 116, 123 Земельного Кодексу України, оскільки діяли накази про передачу названих земельних ділянок ОСОБА_6 .

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 вказує, що про зазначені обставини їм стало відомо після отримання листів від Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 29-10-0.6215311/2-18 від 08.10.2018 року та № 29-10-00.62-15799/2-18 від 17.10.2018 року та зазначає, що строк на подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у них визначено до 06.11.2018 року.

У своїх доповненнях до заяви представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 вказує, що у ОСОБА_2 були відсутні правомірні очікування у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, щодо отримання у користування земельних ділянок НОМЕР_1 , загальною площею 158,4833 га та НОМЕР_2 , загальною площею 81,1333 га, що наведені обставини мають істотне значення для справи, так як вказують на відсутність підстав для повного задоволення позову. На підтвердження своєї позиції надав суду науково-правовий експертний висновок щодо наявності у особи правомірних очікувань в контексті положень статті першої Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 07.11.2018 року ( а.с.192-204).

Ухвалою Володарського району Київської області від 04 грудня 2018 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Стригун Максим Андрійович звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення по справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами, скасувати рішення у справі №364/1391/16-ц від 28 квітня 2017 року та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-9864/36-15-сг від 16 грудня 2015 року Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки , визнати недійсним договір б/н оренди землі від 22 грудня 2015 року на земельну ділянку площею 25,3404 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_3 та скасувати його державну реєстрацію запис №12881060 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позивач ОСОБА_2 , в порядку ст. 360 ЦПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому звертає увагу суду апеляційної інстанції на необґрунтованість доводів заявника щодо неможливості бути ознайомленим з обставинами, на які він посилається, як на нововиявлені, до 08 жовтня 2018 року. Зазначає, що про наявність наказів Держземагентства, виданих на ім`я ОСОБА_7 заявник мав об`єктивну можливість дізнатись, ознайомившись із текстом судових рішень Господарського суду Київської області від 15 січня 2015 року №911/4733/14, №911/4928/14, доступ до яких є відкритим та безоплатним на офіційному веб-порталі судової влади України. Крім того, в письмових поясненнях ОСОБА_2 від 21.04.2016 року (наявні в матеріалах справи №364/1391/16-ц), містяться посилання на рішення по справі №911/641/15 господарського суду Київської області, предметом розгляду якої були також і накази Держземагентства, видані на ім`я ОСОБА_6 . Таким чином, обставини, на які посилається заявник, як на ново виявлені могли бути і були відомі як сторонам по даній справі, так і суду. Вважає, що заявником по справі не доведено ні у суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі, наявності нововиявлених обставин, які могли би вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом в судовому рішенні від 21 квітня 2017 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача ОСОБА_1 та позивача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Володарського районного суду Київської області від 21 квітня 2017 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 Визнано недійсними та скасовано накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області:

№10-9864/36-15-сг від 16 грудня 2015 року Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки ,

№10-8287/36-15-сг від 02 грудня 2015 року Про передачу в оренду земельної ділянки ,

№10-8288/36-15-сг від 02 грудня 2015 року Про передачу в оренду земельної ділянки .

Визнано недійсними договори оренди землі:

№ б/н від 04 грудня 2015 року на земельну ділянку площею 158,4833 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області і ОСОБА_1 , та скасовано його державну реєстрацію, запис номер 12480724, запис номер 12480625 (спеціальний розділ) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

№ б/н від 04 грудня 2015 року на земельну ділянку площею 81,1333 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області і ОСОБА_1 , та скасовано його державну реєстрацію, запис номер 12480237 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

№ б/н від 22 грудня 2015 року на земельну ділянку площею 25,3404 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області і ОСОБА_3 , та скасовано його державну реєстрацію, запис номер 12881060 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення і дії ГУ Держгеокадастру у Київській області порушують права та інтереси позивача, оспорювані накази та договори оренди перешкоджають ОСОБА_2 реалізувати свої правомірні очікування на здійснення права користування земельними ділянками, щодо надання в оренду яких відповідачем були прийняті відповідні рішення, які є чинними, а обраний позивачем спосіб судового захисту порушеного права відповідає способам, визначеним законодавством, і є ефективним, тобто таким, що спрямований на відновлення порушеного права.

Особа, якій відповідним рішенням компетентного органу надано право користування земельною ділянкою, набуває правомірних очікувань щодо належного подальшого оформлення права на майно (право оренди), укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення.

Отже, отримавши відповідне рішення уповноваженого органу державної влади, позивач мав всі підстави розраховувати на законний перебіг подій, що є правомірним очікуванням.

Відмовляючи у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Стригуна Максима Андрійовича про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції у складі судді Моргун Г.Л. встановив, що заявником фактично ставляться під сумнів висновки суду, викладені у рішенні Володарського районного суду Київської області від 21.04.2017 року, яке набрало законної сили відповідно до постанови Верховного суду від 20.06.2018 року, а відтак вони не можуть вважатися нововиявленими обставинами та не дають підстав для перегляду рішення. Крім того, районний суд визнав неприйнятними твердження заявника про те, що його довірителю - ОСОБА_1 не було та не могло бути відомо про наявність наказів головного управління Держземагентства у Київській області № КИ/3221683600:07:006/00008422 від 05 листопада 2013 року, № КИ/3221683600:07:006/00011672 від 27 грудня 2013 року, зазначивши, що сама наявність названих вище наказів жодним чином не пов`язана з вимогами у справі № 364/1391/16-ц, оскільки на час розгляду справи по суті вони були скасовані рішенням Господарського суду Київської області від 15 січня 2015 року № 911/4928/14.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками в цілому погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Так, відповідно до частини 1 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 частини 2 статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду рішення, постанови або ухвали суду за нововиявленими або виключними обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пункту 1 частини 2 статті 423 ЦПКУкраїни, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами" (далі - Постанова пленуму) нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК України 2004 року, чинної на момент подання заяви про перегляд ухвали у зв`язку з нововиявленими обставинами).

Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апелянта про те, що його довірителю стало відомо про існування наказів Головного управління Держземагентства про передачу земельних ділянок в оренду ОСОБА_6 з листів Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 17 жовтня 2018 року, з огляду на те, що матеріалами справи такі доводи не спростовуються.

В той же час, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що сам факт прийняття Головним управлінням Держземагентства наказів щодо передачі землі в оренду ОСОБА_6 не може вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні від 28 квітня 2017 року , оскільки в подальшому зазначені накази в судовому порядку були визнані недійсними та скасовані, а отже не створили ніяких юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю.

Колегія суддів апеляційного суду оцінює також як необґрунтовані посилання апелянта на те, що чинність цих наказів в період з грудня 2013 року по січень 2015 року (до моменту скасування) свідчить про відсутність у ОСОБА_2 правомірних очікувань щодо отримання в користування спірних земельних ділянок, оскільки у вказаний період таке право належало громадянинові ОСОБА_6 .

Так, правомірність очікувань щодо належного подальшого оформлення права на майно (право оренди) та укладення відповідного договору оренди пов`язується із ухваленням компетентним органом відповідного рішення про надання права користування земельною ділянкою. Законність наказів ГУ Держземагентства у Київській області про передачу ОСОБА_2 в оренду спірних земельних ділянок була предметом дослідження у даній судовій справі із наданням відповідної правової оцінки у судовому рішенні, про перегляд якого просить заявник. Переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновку суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів викладених заявником в заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

З огляду на зазначене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_5 , поданої в інтересах відповідача ОСОБА_1 .

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384, 429 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Стригуна Максима Андрійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Володарського районного суду Київської області від 04 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 24 липня 2019 року.

Суддя-доповідач Д.О. Таргоній

Судді: С.О. Журба

В.І. Олійник