Постанова

від 23.07.2019 по справі 524/8300/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/8300/18 Номер провадження 22-ц/814/1379/19Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Прядкіної О.В., Хіль Л.М., при секретарі судового засідання: Філоненко О.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою громадської організації Футбольний клуб Гірник-спорт на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 березня 2019 року (ухвалене суддею Предоляк О.С., відомості щодо дати виготовлення повного тексту судового рішення відсутні ) у справі за позовом ОСОБА_1 до громадської організації Футбольний клуб Гірник-спорт , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору президент Громадської організації Футбольний клуб Гірник-спорт ОСОБА_2 про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення недоотриманої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до громадської організації Футбольний клуб Гірник-Спорт , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору президент громадської організації Футбольний клуб Гірник-Спорт ОСОБА_2 про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення недоотриманої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01.03.2018 року між ним та громадською організацією Футбольний клуб Гірник-Спорт підписаний контракт за яким він прийнятий на посаду футболіста-професілнала клубу, термін дії контракту до 15.06.2019 року.

30.06.2018 року в контрольній зустрічі-грі між футбольними клубами Гірник-Спорт та Інгулець , ним отримано ігрову травму. У цей же день, спортивним лікарем клубу проведено огляд та за вказівкою лікаря його переведено на індивідуальне тренування. Приблизно через тиждень його перевели до загальної групи, де під час тренування у нього відбувся рецидив травми, який повторився 18.07.2018 року. 08.08.2018 року на території спорткомплексу Юність президент клубу ОСОБА_2 зобов`язав його приходити в розташування футбольного клубу кожного дня о 10 годині, про що робити запис в журналі, який буде заведений та знаходитиметься в приміщенні чергових спорткомплексу та вимірювати тиск у лікаря. Даний графік встановлено до прийняття рішенням комісії з приводу можливості подальшої участі у змаганнях.

09.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою до лікаря травматолога КНМП Лікарня інтенсивного лікування Кременчуцька , де перебував на лікуванні по 17.08.2018 року. Виконуючи усне розпорядження президента клубу ОСОБА_2 . 18 та 19 серпня 2018 року ОСОБА_1 з`являвся до спорткомплексу Юність , де в приміщенні для чергових по стадіону проставляв свій підпис в журналі, після чого на стадіоні проводив індивідуальне тренування. Медичний огляд він не проходив, оскільки спортивного лікаря в кабінеті не було. 20.08.2018 року президент футбольного клубу ОСОБА_2 повідомив про необхідність надання пояснювальної записки щодо не проходження вимірювання тиску у спортивного лікаря. 21.08.2018 року засобами поштового зв`язку він направив пояснювальну записку на ім`я президента клубу.

22.08.2018 року, під час індивідуального тренування на спорткомплексі Юність у нього виник рецидив травми. 23.08.2018 року він повторно звернувся до лікаря травматолога КНМП Лікарня інтенсивного лікування Кременчуцька , де перебував на лікуванні по 07.09.2018 року.

10.09.2018 року о 10 годині ОСОБА_1 прибув до адміністративної будівлі спорткомплексу юність, де йому повідомили, що він звільнений та ознайомили з наказом про звільнення та розрахунком по заробітній платі. Однак, позивач вважає, що він звільнений незаконно, оскільки прогулів не допускав.

Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ №27-к від 21.08.2018 року; поновити його на посаді футболіста професіонала; стягнути з громадської організації Футбольний клуб Гірник-Спорт на його користь недоотриманий розмір заробітної плати внаслідок порушення п. 4.2 Контракту в сумі 17550 грн.; стягнути з громадської організації Футбольний клуб Гірник-Спорт на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу на дату винесення рішення; стягнути з громадської організації Футбольний клуб Гірник-Спорт на його користь моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 березня 2019 року позов ОСОБА_1 до громадської організації Футбольний клуб Гірник-спорт , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору президент громадської організації Футбольний клуб Гірник-спорт ОСОБА_2 про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення недоотриманої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ №27-к від 21.08.2018 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади спортсмена-професіонала з футболу.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

З даним рішенням суду не погодилася громадська організація Футбольний клуб Гірник-спорт та подала на нього апеляційну скаргу, в якій прохає рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 березня 2019 року в частині задоволених позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу №27-к від 21.08.2018 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи з 18 серпня 2018 року за прогул скасувати, а справу закрити у зв`язку з непідсудністю спору загальної юрисдикції, або винести нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є незаконним, необгрунтованим, а також таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що судом в цій частині неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема вказує, що п. 5.8 Контракту сторони зобов`язуються утримуватися від вирішення спорів між собою в судах загальної юрисдикції. Для вказаних цілей зобов`язуються використовувати відповідні органи - Палата з вирішення спорів ФФУ та Спортивний арбітражний суд м. Лозанна Швейцарію. В свою чергу позивач не надав доказів вирішення спору у передбаченому Контрактом порядку у відповідності до п.п.4.7, 5.6, 5.7, 5.8, а тому суд мав відмовити у прийняття позовної заяви та закрити провадження у справі. Крім того, вказує, що рішення суду в оскаржуваній частині є незаконним по суті, оскільки ОСОБА_1 01.03.3018 року уклав з громадською організацією Футбольний клуб Гірник спорт Контракт, згідно з яким він наймайся на роботу в якості футболіста-професіонала на строк до 15 червня 2019 року. В свою чергу наказом №27-к від 21 серпня 2018 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи з 18 серпня 2018 року за прогули, які мали місце 18 та 19 серпня 2018 року. В той же час висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а тому рішення суду підлягає скасуванню.

Від позивача по справі - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній підтримуючи рішення суду першої інстанції, прохав апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 березня 2019 року залишити без змін.

Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено , що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що громадська організація Футбольний клуб Гірник-спорт оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині визнання незаконним оспорюваного наказу, та беручи до уваги те, що сторони погодилися з рішенням місцевого суду в інших частинах прийнятих за наслідками розгляду пред`явленого позову, а тому рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 березня 2019 року перевіряється лише в межах доводів апеляційної скарги відповідача,у відповідності до ч.1 ст.367 ЦПК України та роз`яснень які містяться у п.п.14-15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку .

Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,що 01 березня 2018 року між громадською організацією Футбольний клуб Гірник-Спорт та позивачем ОСОБА_1 укладений контракт, який є строковим трудовим договором, згідно якого ОСОБА_1 прийнятий на роботу футболістом-професіоналом футбольної команди клубу на термін дії цього контракту, тобто до 15 червня 2019 року.

Пунктом 5.1 контркту передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків передбачених даним контрактом , згідно діючого законодавства.

Відповідно п.п. 5.6, 5.7 контракту передбачено, що всі спори та розбіжності, що можуть виникнути у процесі виконання зобов`язань за даним контрактом, сторони зобов`язуються узгоджувати шляхом переговорів і домовленостей, в разі потреби звертаючись до відповідних органів, які захищають права та інтереси футболістів, у тому числі профспілки чи/або обєднання футболістів, як є членом ФІФПро. У випадку недосягнення згоди між футболістом-професіоналом і клубом спір розглядається Палатою з вирішення спорів ФФУ та/або САS (Спортивним арбітражним судом м. Лозанна, Швейцарія).

Пунктом 5.8 контракту передбачено, що сторони зобов`язані утримуватися від вирішення спорів між собою в судах загальної юрисдикції. Для вказаних цілей зобов`язуються використовувати відповідні органи - Палату з вирішення спорів ФФУ та САS (Спортивним арбітражним судом м. Лозанна, Швейцарія).

Пунктом 6.4 контракту передбачено, що контракт може бути достроково розірваний, зокрема, згідно вимог законодавства України.

Відповідно до актів від 18.08., 19.08. та 20.08.2018 року складених уповноваженими особами відповідача останніми був зафіксований факт відсутності позивача без поважних причин на робочому місці у вказані дні.

Згідно до регламенту Весукраїнських змагань з футболу серед команд клубів Професіональної футбольної ліги сезону 2017/18 18.08.2018 року запланована гра між командами Гірник-Спорт та Балкани .

Як передбачено графіком тренувань на серпень 2018 року, 18.08.2018 року передбачено виконання футболістами таких завдань: 16-00 медогляд, розминка; 18-00 - календарна гра, 19.08.2018 року: 13-00 - обід; 15-00 - медогляд, пробіжка, тренажерний зал, сауна; 18-30 - вечеря, 20.08.2018 року: 16-00 - медогляд; 17-00 -тренування на футбольному полі; 19-00 - вечеря.

Так, наказом президента громадської організації Футбольний клуб Гірник-Спорт від 21.08.2018 року за №27-к звільнено ОСОБА_1 з посади спортсмена-професіонала з футболу з 18.08.2018 року за прогули без поважних причин за п.4 ст.40 КЗпП України.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , в частині визнання незаконним та скасування наказу №27-к від 21.08.2018 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи з 18 серпня 2018 року за прогул, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Контракт між громадською організацією Футбольний клуб Гірник-Спорт та футболістом професіоналом ОСОБА_1 не було розірвано, а тому оскаржуваний наказ є незаконним та підлягає скасуванню.

Проте, з таким висновком суду колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 з 23.08. по 07.09.2018 року знаходився на лікуванні, копію наказу про звільнення отримав 10.09.2018 року, до суду звернувся 09.10.2018 року, а тому колегія суддів вважає, що останнім строки звернення до суду пропущено з поважних причин, а доводи відповідача в цій частині є необгрунтованими.

Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Відповідно до ч.2 ст. 49 Статуту Всеукраїнської спортивної громадської організації Федерація футболу України органи здійснення футбольного правосуддя вирішують усі внутрішні спори між ФФУ, її колективними членами та іншими особами, які задіяні або працюють у футболі.

Крім того, згідно контракту трудові відносини і взаємні зобов`язання сторін регулюються між іншим чинним законодавством України, в тому числі КЗпП України (п. 1.2, п. 2.1).

Пунктом 5.1 контркту передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків передбачених даним контрактом , згідно діючого законодавства.

З урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян.

Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

За таких обставин, доводи апелянта про те, що позивач порушив порядок оскарження свого звільнення, передбаченого Контрактом, а тому справу слід закрити у зв`язку з непідсудністю спору загальної юрисдикції є необгрунтованим, та таким що порушує норми ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статей 8, 55, 124 Конституції України, чим фактично позбавляє позивача його конституційного права на судовий захист. Це при тому, що положення контракту укладеного між сторонами не містить відмови позивача від права на звернення до суду, а передбачені ним домовленості є одним із способів реалізації права на захист своїх прав. Висновки суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованими.

Відповідно до частини 3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до п. 4 ст. 36 КЗпП України однією з підстав для припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41).

Згідно ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Статтею 140 КЗпП України передбачено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Відповідно до ст. ст. 147, 148-149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Беручи до уваги норми закону та забрані матеріали справи, колегія суддів, вважає, що звільнення позивача проведено з підстав передбачених законодавством, уповноваженою на те особою з дотримання вимог КЗпП України, виходячи з наступного.

Висновки суду першої інстанції, згідно яких зважаючи на форму трудового договору між сторонами (контракт), винесенню наказу про звільнення повинно було передувати розірвання контракту є необгрунтованими та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного трудового законодавства. Колегія суддів не бере їх до уваги, та вважає інші мотиви місцевого суду в частині оцінки наявних по справі доказів, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно п. 4.7 контракту передбачено, що футболісту-професіоналу встановлюється ненормований робочий день. Час початку і закінчення робочого дня, тренувань, зборів, також вихідні дні встановлюється і надаються за розпорядженням головного тренера клубу.

Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Відповідно до п. 22 цієї постанови у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 1471, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Судом встановлено, що наказом президента громадської організації Футбольний клуб Гірник-Спорт від 21.08.2018 року за №27-к звільнено ОСОБА_1 з посади спортсмена-професіонала з футболу з 18.08.2018 року за прогули без поважних причин за п.4 ст.40 КЗпП України. Зі змісту наказу вбачається, що останній містить вказівку на вид порушення допущене позивачем та посиланням на норму права, яка стала підставою для розірвання трудового договору. Матеріали перевірки проведеної відповідачем, які стали підставою для звільнення позивача містять достатні та належні докази допущення останнім порушень трудової дисципліни та не спростовані позивачем.

Колегія суддів, не погоджується з доводами суду першої інстанції в цій частині, на вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи позивача про наявність індивідуального графіку тренувань та не можливість за станом здоровя виконувати загальний графік, затверджений головним тренером клубу, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Надані останнім докази є неналежними та не достатніми, а тому не можуть братися до уваги.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Виходячи з викладеного вище, висновки суду та доводи позивача, проте, що відповідачем порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення, а саме не відібрано від останнього пояснень, є не обґрунтованими та не тягнуть скасування дисциплінарного стягнення, оскільки факт порушення трудової дисципліни позивачем підтверджений представленими суду іншими доказами.

Беручи до уваги вище викладені висновки суду апеляційної інстанції, позовні вимоги позивача про незаконні його звільнення та наявність підстав для поновлення його на роботі є необгрунтованими та не підлягають до задоволення. Інші вимоги позивача, які є похідними від них також не підлягають до задоволення, зважаючи на відсутність порушення трудових прав позивача.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 березня 2019 року з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу громадської організації Футбольний клуб Гірник-спорт - задовольнити частково .

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 березня 2019 року - скасувати.

Постановити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 до громадської організації Футбольний клуб Гірник-спорт про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення недоотриманої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови виготовлено 23 липня 2019 року.

Головуючий суддя :

---

Г.Л. Карпушин

Судді:

---

О. В. Прядкіна

---

Л.М. Хіль