Постанова

від 23.07.2019 по справі 912/3001/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2019 року м.Дніпро Справа № 912/3001/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Чус О.В.

судді : Білецька Л.М., Чередко А.Є.

секретар судового засідання Кисельов Є.О.

Представники сторін:

від позивача: Худякова Н.О. - адвокат, довіреність №39 від 03.12.2018 р.;

представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮР-ГАЗ" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2019 (повний текст оформлений 28.02.2019, суддя Макаренко Т.В.) у справі №912/3001/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-95", м. Харків

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮР-ГАЗ", м.Кропивницький

про стягнення 2 729 219,94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-95" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮР-ГАЗ" про стягнення 2 535 499,00 грн основного боргу, 178 819,33 грн пені, 14 901,61 грн - 3% річних, судовий збір в сумі 40 938, 30грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору №74 купівлі-продажу природного газу від 25.09.2018 в частині оплати поставленого газу.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2019 у справі позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮР-ГАЗ" (25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, буд. 2, код ЄДР: 41488665) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-95" (61057, м. Харків, пров.Театральний, 4; код ЄДР: 24186185) 2 535 499,00 грн основного боргу, 178 819,33 грн пені, 14 901,61 грн - 3% річних, а також судовий збір в сумі 40 938, 30грн.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.03.19 виправлено описку, допущену у рішенні у справі №912/3001/18 від 25.02.2019.

Вважати правильною наступну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮР-ГАЗ": 25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, буд. 4.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Скаржник вважає, що зазначене рішення незаконне, необґрунтоване і підлягає скасуванню, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Як зауважено скаржником судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не взято до уваги, що 30.11.2018 між ТОВ "ЮР-ГАЗ" і ТОВ " ЕНЕРГІЯ-95" було укладено Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог. Вказане також призвело до неправильного розрахунку суми неустойки по справі.

Також скаржником зазначено, що судом стягнуто на користь ТОВ ЕНЕРГІЯ-95 2 535 499,00 грн. основного боргу, 178 819,33 грн. пені, 14 901,61 грн - 3% річних, а також судовий збір в сумі 40 938, 30 грн. за період з 11.10.2018 року по 02.01.2019 рік. Однак, судом не вірно обраховано три відсотки річних.

На думку скаржника, судом не враховано, що згідно з умовами укладеного договору купівлі-продажу останнім днем сплатити позивачу грошових коштів за природний газ було: 10.10.2018 року - 30 % від загальної вартості планового обсягу природного газу; 19.10.2018 - 40 % від загальної вартості планового обсягу природного газу; 29.10.2018 - 30 % від загальної вартості планового обсягу природного газу.

Оскільки в ці дні відповідач не сплатив вказані кошти, тому, на думку скаржника, початком строку для нарахування пені, а також трьох процентів річних від простроченої суми є саме 10.10.2018 рік, 19.10.2018 рік, 29.10.2018 рік. Однак, судом не враховано, що в матеріалах справи відсутні твердження позивача, на те, що згідно з умовами п. 5.1 укладеного Договору остаточний розрахунок за фактично отриманий газ відповідач повинен був здійснити до 05-го листопада 2018 р.

Таким чином, скаржник вважає, що початком перебігу строку для нарахування пені, а також трьох процентів річних від простроченої суми за умовами ст.ст. 251-253 ЦК України та п. 5.1 укладеного Договору є 06.11.2018 року, а не 11.10.2018 рік, 19.10.2018 рік, 29.10.2018 рік.

Отже зроблений судом розрахунок сплати пені, а також трьох процентів річних від простроченої суми є необґрунтованими та безпідставними.

За твердженням скаржника, при розгляді даної справи судом не враховано, що матеріали даної справи не містять жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували:

- належність позивачу на праві власності та/або іншому праві поставленого природнього газу;

- звернення останнього до відповідача з питання сплати ним коштів за укладеним договором та отримання даного звернення відповідачем;

- наявності заборгованості по даному договору та несплати відповідачем коштів саме по ньому, з урахуванням того, що між сторонами є в наявності і інші договори купівлі-продажу природнього газу.

Відповідно п. 2.4. Договору, обсяг природного газу за цим договором у жовтні 2018 року становить 300,000 тис.м.куб. Однак, судом не взято до уваги, що немає жодного підтвердження, що саме така кількість газу було поставлено.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін. ТОВ "ЕНЕРГІЯ-95" вважає, що Рішення Господарського суду прийняте в межах наданих суду повноважень у відповідності до норм процесуального та матеріального права з урахуванням та повним з`ясуванням фактичних обставин, що мають значення для справи. У свою чергу, твердження Апелянта щодо порушення та неправильного застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, а посилання щодо неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи - спростовуються доказами, що містяться у матеріалах справи.

Також позивачем зазначено, що твердження відповідача, щодо того, що 30.11.2018 сторони шляхом взаємозаліку зменшили зобов`язання ТОВ ЮР-ГАЗ за договором № 74-г від 25.09.2018, не відповідають дійсності. Угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.11.2018, на яку посилається відповідач, як на доказ зменшення суми основного боргу, стосується заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 8 808 000,04 грн., що виникла за зовсім іншим Договором №80-г від 02.10.2018 купівлі-продажу природного газу.

Позивачем зазначено, що початком перебігу строку для нарахування пені, а також трьох процентів річних від простроченої суми є 11.10.2018, про що вірно зазначено у наданому позивачем Розрахунку. Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення ТОВ ЮР-ГАЗ взятих на себе грошових зобов`язань за Договором №74-г від 25.09.2018, то позивачем правомірно здійснено нарахування 3% річних та пені за загальний період з 11.10.2018 по 02.01.2019.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2019 апеляційну скаргу залишено без руху, Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮР-ГАЗ" наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги та подання до апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у розмірі 59 486,45 грн. протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

22.04.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮР-ГАЗ" надійшла (направлена поштою 17.04.2019) заява про усунення недоліків та докази сплати судового збору у сумі 59 486,45 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2019 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Пархоменко Н.В. (доповідач), суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.) відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду. Розгляд скарги призначено в судове засідання на 18.06.2019 о 10:00 год.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №538/19 від 22.05.2019р., яке обґрунтоване перебуванням у відпустці судді-доповідача Пархоменко Н.В. (для вирішення питання щодо розгляду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду клопотання було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Верхогляд Т.А., судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2019.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2019р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-95" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - задоволено. Судове засідання у справі №912/3001/18 призначено провести в режимі відеоконференції 18.06.2019р. о 10:00 год., зал засідань № 415а.

18.06.19 від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 18.06.2019, у зв`язку з відрядженням директора товариства з 11.06.19 по 22.06.19.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду №679/19 від 18.06.2019р., яке обґрунтоване тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача Пархоменко Н.В., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чус О.В., судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2019.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.06.19 прийнято до свого провадження справу №912/3001/18, прийнято апеляційну скаргу до розгляду. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.07.2019 року на 10:00 год.

23.07.2019 у судовому засіданні, яке відбулося в режимі відеоконференції, оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2018 між ТОВ "ЕНЕРГІЯ-95" (Продавець) та ТОВ "ЮР-ГАЗ" (Покупець) укладено договір № 74-г купівлі-продажу природного газу (далі - Договір) (а.с. 14-15, т.1), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов`язується передати Покупцю для подальшої реалізації природний газ (далі - Газ) в обсягах і по ціні, що передбачені п. 2.4 та 4.1 цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Газ на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 2.4 Договору, обсяг природного газу за цим договором у жовтні 2018 року становить 300,000 тис. м. куб.

Приймання-передача Газу Продавцем Покупцю оформляється актами приймання-передачі, які є підставою для розрахунків (п. 3.1 Договору).

Пунктом 3.3. Договору встановлений обов`язок Покупця прийняти об`єми Газу від Продавця відповідно до умов цього Договору та оплатити Продавцю вартість прийнятого природного газу в порядку, передбаченому умовами цього Договору.

Згідно з п. 4.1 Договору ціна за 1000,00 м. куб природного газу, що поставляється за даним Договором, без витрат на транспортування, на час укладення цього Договору 10 833,33 грн, крім того ПДВ - 20% - 2 166,67 грн. Всього 13 000,00 грн.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що загальна вартість газу складає 3 249 999,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 649 999,80 грн.

Сума договору складає 3 899 998,80 грн (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору, Оплата за Газ здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця в такому порядку:

- 30% від загальної вартості планового обсягу природного газу до 10.10.2018;

- 40% від загальної вартості планового обсягу природного газу до 19.10.2018;

- 30% від загальної вартості планового обсягу природного газу до 29.10.2018;

- остаточний розрахунок за фактично отриманий газ повинен бути здійснений до 05 листопада 2018.

Даний Договір набирає чинності з 25.09.2018 і діє в частині поставки Газу до 31.10.2018, а в частині проведення розрахунків за газ, до їх повного здійснення (п. 10.1 Договору).

Відповідно до акту передачі-прийому обсягів природного газу (факт) від 31.10.2018 позивачем у жовтні 2018 передано, а відповідачем прийнято природний газ в обсязі 300,000 тис. м. куб. на загальну суму 3 899 998,80 грн. Вказаний акт підписано повноважними представниками сторін (а.с. 16, т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ЮР-ГАЗ" за поставлений газ розрахувався частково на суму 1 364 499,80 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 244 від 10.10.18 на суму 469 000,00 грн., № 247 від 11.10.18 на суму 700 999,80 грн. та № 278 від 31.10.18 на суму 194 500,00 грн. (а.с. 17-19).

У зв`язку з несплатою відповідачем у повному обсязі за поставлений газ, позивач звертався до відповідача з питання сплати ним коштів за укладеним договором (лист № 3/155 від 05.11.2018), на який відповідачем надана відповідь про гарантування оплати заборгованості (лист № 1/272ЮР від 05.11.2018 та № 1/274ЮР від 12.11.18) (а.с.74-76, т.1).

Порушення відповідачем зобов`язань щодо оплати за поставлений природний газ у строки, передбачені Договором №74-г від 25.09.2018 стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Факт отримання відповідачем у жовтні 2018 природного газу підтверджується матеріалами справи, а саме актом передачі-прийому обсягів природного газу (факт) від 31.10.2018, підписаним сторонами без зауважень, Актом звірки розрахунків за Договором №80-г від 02.10.2018, листом відповідача № 1/272ЮР від 05.11.2018 та № 1/274ЮР від 12.11.18 про гарантування оплати заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково розрахувався за поставлений газ на суму 1 364 499,80 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 244 від 10.10.18 на суму 469 000,00 грн., № 247 від 11.10.18 на суму 700 999,80 грн. та № 278 від 31.10.18 на суму 194 500,00 грн.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача з оплати вартості поставленого газу за Договором № 74-г від 25.09.2018 становить 2 535 499,00 грн.

Доказів оплати поставленого товару у повному обсязі відповідач до суду не надав, доводи, наведені в обґрунтування позову не спростовував.

Таким чином, колегія суддів поділяє висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 2 535 499,00 грн поставленого газу за Договором №74-г від 25.09.2018.

Заперечення відповідача, щодо того, що 30.11.2018 сторони шляхом взаємозаліку зменшили на 144 594,45 грн зобов`язання відповідача за договором № 74-г від 25.09.2018 спростовуються тим, що Угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.11.2018, на яку посилається відповідач, як на доказ зменшення суми основного боргу (а.с. 60-61, т.1), як вірно зазначено місцевим судом, стосується заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 8 808 000,04 грн, що виникла за зовсім іншим Договором №80-г від 02.10.2018 купівлі-продажу природного газу. Заборгованість за договором №80-г від 02.10.2018 є предметом спору у іншій справі №912/3168/18, яка розглядається Господарським судом Кіровоградської області.

Відхиляються також доводи Відповідача стосовно того, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували: належність позивачу на праві власності або іншому праві поставленого природного газу; звернення позивача до відповідача з питання сплати ним коштів за укладеним договором та отримання даного звернення відповідачем; наявності заборгованості по даному договору та несплати відповідачем коштів саме по ньому, з урахуванням того, що між сторонами є в наявності і інші договори купівлі-продажу природного газу.

Так, позивачем надано до місцевого суду документи, які підтверджують належність позивачу на праві власності природного газу проданого відповідачу за спірним договором, зокрема, звіт про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу газовидобувного підприємства ТОВ "ЕНЕРГІЯ-95", комерційний звіт газовидобувного підприємства тощо (а.с. 146-152, т.1).

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 14 901,61 грн та пеню у сумі 178 819,33 грн., нарахованих за загальний період з 11.10.2018 по 02.01.2019.

Частиною першою статті 598 цього Кодексу передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як встановлено ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.2 ст.217 ГК України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Відповідно до п.2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань від 17 грудня 2013 року №14, пеня за порушення грошового зобов`язання обчислюється лише у відсотках до суми простроченого платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, строк поставки товару настав, доказів виконання грошового зобов`язання - оплати у повному обсязі за поставку природного газу в строк, передбачений договором, відповідачем не надано, тому вірним є висновок місцевого суду щодо наявності підстав для застосування до відповідача заходів відповідальності за порушення умов договору, передбачені чинним законодавством України та даним договором.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розрахунок розміру пені та відсотків річних здійснено позивачем за вказаний вище період, не порушує норми законодавства, виконано вірно та підлягає задоволенню судом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 14 901,61 грн та пені у сумі 178 819,33 грн., нарахованих за загальний період з 11.10.2018 по 02.01.2019 є обґрунтованими та доведеними.

Згідно зі ч.3 ст.13, ст.77 Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2017р.), кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮР-ГАЗ" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2019 у справі №912/3001/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 25.07.2019р.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя Л.М. Білецька

Суддя А.Є. Чередко