Рішення

від 17.07.2019 по справі 902/726/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" липня 2019 р. Cправа № 902/726/18

Господарський суд Вінницької області у складі судової колегії: Головуючого судді Колбасова Ф.Ф., суддів Міліціанова Р.В. та Нешик О.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи

за позовом Виконувача обов`язків керівника Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області (21300, м. Жмеринка, вул. Національна, 6а) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, проспект Перемоги, будинок № 14)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАНТАЖ БІ.ЕМ.ДЖІ." (23100, м.Жмеринка Вінницької області, вул. Соборна (Леніна), буд. № 1, приміщення 3)

про стягнення 26811,80 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, -

За участю секретаря судового засідання Вознюк К.В.

Представники сторін:

прокурор: Самборська Я.А.;

позивача: Соколовський О.Д. - керівник;

відповідача: Бардіна О.О. - діє згідно договору про надання правової допомоги від 08.11.2016 р. та ордеру серії КВ № 356877 від 08.11.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

09.11.2018 р. виконувач обов`язків керівника Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області звернувся до Господарського суду Вінницької області із позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАНТАЖ БІ.ЕМ.ДЖІ." про стягнення 26811,80 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом. В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначив, що 29.03.2018 р. інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області виявлено факт перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень установлених Правилами дорожнього руху України без дозволу Державної автомобільної інспекції, без документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. Вказане стало підставою для нарахування відповідачу плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 819 євро, що еквівалентно 26 811,80 грн.

Однак, як вказує прокурор, відповідачем вказаної суми плати за проїзд в добровільному порядку не сплачено та позивачем не вжито заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до Державного бюджету України.

З огляду на вказане, прокурор звернувся в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті з позовом до відповідача про стягнення зазначеної суми плати за проїзд в судовому порядку.

Ухвалою від 13.11.2018 р. відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10.12.2018 р.

03.12.2018 р. від відповідача до суду надійшов відзив від 28.11.2018 р. на позовну заяву, в якому останній просить суд повністю відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 10.12.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 05.02.2019 р.

17.12.2018 р. від Жмеринської місцевої прокуратури із листом № 85-6807 вих-18 від 13.12.2018 р. надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

05.02.2019 р. від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення, в яких останній просить повністю відмовити в задоволенні позову.

05.02.2019 р. від представника відповідача до суду надійшли заперечення від 18.01.2019 р., в яких вважає, що позивачем не спростовано доводи, аргументи та докази, надані відповідачем у відзиві по справі № 902/726/18.

05.02.2019 р. від представника відповідача до суду надійшла заява від 01.02.2019 р. про витребування у позивача інформації про перелік ваг автомобільних, які перебувають на балансі Укртрансбезпеки: найменування вагів; заводський номер; технічні характеристики вагів; дата попередньої та наступної повірки; дата постановки вагів на облік; управління (підрозділ) Укртрансбезпеки за яким обліковуються ваги.

05.02.2019 р. судом винесено ухвалу про створення колегії у складі трьох суддів для подальшого розгляду справи № 902/726/18. Справу передано для здійснення автоматизованого розподілу та визначення колегіального складу суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів, для розгляду справи № 902/726/18 сформовано судову колегію у складі: головуючого судді Колбасова Ф.Ф., суддів Маслія І.В. та Матвійчука В.В.

Ухвалою від 06.02.2019 р. справу № 902/726/18 було прийнято до провадження судовою колегією у складі: головуючого судді Колбасова Ф.Ф., суддів Маслія І.В. та Матвійчука В.В. Вказаною ухвалою підготовче засідання у справі було призначено на 05 березня 2019 р.

Ухвалою від 05.03.2019 р. відкладено підготовче засідання на 28.03.2019 р.

Враховуючи, що станом на 28.03.2019 р. член колегії - суддя Матвійчук В.В. перебував у відпустці, і розглянути справу в даному складі колегії було неможливим, 27.03.2019 р. головуючий суддя Колбасов Ф.Ф. подав службову записку про заміну відсутнього члена колегії судді Матвійчука В.В.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 27.03.2019 р., визначено колегію для розгляду справи № 902/726/18 в наступному складі: головуючий суддя Колбасов Ф.Ф., судді Маслій І.В. та Нешик О.С.

Ухвалою від 28.03.2019 р. було прийнято справу № 902/726/18 до провадження колегії суддів у складі: головуючого судді Колбасова Ф.Ф., суддів Маслія І.В. та Нешик О.С.

Ухвалою від 28.03.2019 р. підготовче засідання відкладено на 21.05.2019 р.

Ухвалою від 21.05.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 902/726/18 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 13.06.2019 р.

Враховуючи, що 13 червня 2019 р. член колегії - суддя Нешик О.С. перебувала у м. Київ для участі у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, 12.06.2019 р. головуючим суддею Колбасовим Ф.Ф. подано службову записку про заміну відсутнього члена колегії судді Нешик О.С.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 12.06.2019 р., визначено колегію для розгляду справи № 902/726/18 в наступному складі: головуючий суддя Колбасов Ф.Ф., судді Маслій І.В. та Тварковський А.А.

Колегія суддів Господарського суду Вінницької області у складі: головуючого судді Колбасова Ф.Ф., суддів Маслія І.В. та Тварковського А.А., ухвалою від 13.06.2019 р. прийняла справу № 902/726/18 до свого провадження.

13.06.2019 р. від представника відповідача до суду надійшли пояснення від 12.06.2019 р., в яких останній просив суд відмовити в позові.

13.06.2019 р. від представника відповідача до суду надійшло клопотання від 12.06.2019 р. про залишення позову без розгляду. Вказане клопотання не було задоволено судом.

13.06.2019 р. суд ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу № 902/726/18 для судового розгляду по суті на 11 липня 2019 р.

Враховуючи, що члени колегії судді Маслій І.В. та Тварковський А.А. станом на 11.07.2019 р. перебували у відпустці, 10.07.2019 р. головуючий суддя Колбасов Ф.Ф. подав службову записку про заміну відсутніх членів колегії.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2019 р., визначено колегію для розгляду справи №902/726/18 в наступному складі: головуючий суддя Колбасов Ф.Ф., судді Міліціанов Р.В. та Нешик О.С.

Колегія суддів Господарського суду Вінницької області у складі: головуючого судді Колбасова Ф.Ф., суддів Міліціанова Р.В. та Нешик О.С. ухвалою від 10.06.2019 р. прийняла справу № 902/726/18 до свого провадження.

11.07.2019 р. від представника відповідача до суду надійшло клопотання: 1) про поновлення строку на звернення з клопотанням про зупинення провадження у справі; 2) про зупинення провадження у справі. Мотивоване відкриттям 19.06.2019 р. Окружним адміністративним судом провадження у справі № 640/10810/19 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та нечинними окремих положень постанови КМУ від 27.06.2007 р. №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування".

Суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, яке подано до суду 11.07.2019 р. При цьому, суд зазначає, що відповідач не позбавлений можливості, у разі наявності підстав, звернутися до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Судом також було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі від 28.11.2018 р., до вирішення справ № 826/3889/18, №826/5803/17, № 826/5176/17, № 640/8841/19, оскільки розгляд вказаних відповідачем адміністративних справ не є перешкодою для перевірки суттєвих обставин, які можуть бути встановлені судом у даній справі, а конкретні обставини даної справи надають можливість розглянути даний спір без очікування рішення по справах № 826/3889/18, № 826/5803/17, № 826/5176/17, № 640/8841/19.

В судовому засіданні 11.07.2019 р. оголошено перерву до 17.07.2019 р.

17.07.2019 р. від представника відповідача до суду надійшла заява від 15.07.2019 р. про узагальнені основні доводи та аргументи відповідача проти позовних вимог, яка долучена до матеріалів справи.

На визначену судом дату - 17.07.2019 р. в судове засідання з`явилися представники позивача, відповідача, прокурор.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

В судовому засіданні представник відповідача заперечила проти позовних вимог та просила суд у позові відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 22.03.2018 № 288 затверджено графік проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті у період з 26.03.2018 р. по 01.04.2018 р. ( т.1, а.с.43-44).

Відповідно до графіку проведення рейдових перевірок та графіку роботи пункту габаритно-вагового контролю у Херсонській області на березень 2018 р. (графіку спільних рейдових перевірок з ДП "Херсонський облавтодор"), Чорноморським міжрегіональним управлінням у період 26.03.2018 р. - 01.04.2018 р. здійснено перевірку в Херсонській області: 203 км + 500м. а/д М-14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ (ГВК), що підтверджується направленням на перевірку №006681 від 23.03.2018р. ( т.1, а.с.33).

Як вбачається з матеріалів справи, зважування транспортного засобу відповідача проводилося стаціонарними автомобільними вагами повісного зважування САВПВ-20 зав. № 0001, які не перебувають на балансі Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, а використовуються управлінням на підставах відповідно до п.4 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2007 р. № 879, та відповідно до підп. 5 п. 4, п.6 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого спільним наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 р. № 1007/1207 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.02.2014 р. за № 215/24992.

В листі Державної служби України з безпеки на транспорті Черноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки зазначено, що стаціонарні автомобільні ваги повісного зважування САВПВ-20 Зав.№ 0001 перебувають на балансі в ДП "Херсонський облавтодор", відповідальний від ОАД - ОСОБА_2 , головний інженер ДП "Херсонський облавтодор", відповідальний від Укртрансбезпеки: ОСОБА_3 . ОСОБА_4 ., головний спеціаліст (про що зазначено в графіку роботи пункту габаритно-вагового контролю у Херсонській області на березень 2018 р.) (т.2, а.с.122-123).

Під час проведення документального габаритно-вагового контролю встановлено факт перевезення автомобілем (тягачем) марки SCANIA, модель R420LA4X2MLA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки KOGEL, модель SF 27, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вантажу із перевищенням вагових обмежень, визначених Правилами дорожнього руху України, без дозволу, виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, а саме: перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень за маршрутом - Харківська область, с. Палатки - Одеська область, пройдена відстань 650 км, навантаження на строєну (одиничну) вісь становило 13,4 т, при нормативно допустимих 11 т.

По результатам проведення 29.03.2018р. габаритно-вагового контролю автомобіля (тягач) марки SCANIA, модель R420LA4X2MLA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки KOGEL, модель SF 27, реєстраційний номер НОМЕР_2 , було встановлено, навантаження на 1 вісь 7,6т, на 2 вісь 13,4т, на 3 вісь 7,45т, на 4 вісь 7,25т, на 5 вісь 7,1т, на що видано квитанцію №68448 ( т.1, а.с.34).

За даним фактом посадовими особами Укртансбезпеки складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.03.2018 р. № 0019222, акт № 0000865 від 29.03.2018 р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та акт від 29.03.2018 р. про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (т.1 а.с. 35-37), постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 032889 від 08.05.2018 р. (т.1 а.с. 57).

В акті (т.1 а.с. 36) та в довідці (т.1 а.с. 37) вказано, що осьові навантаження становлять 7,6 т; 13,4 т; 21,8 т. при нормативно допустимому 11,0т; 11,0т, 24,0т.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 043464 від 28.03.2019 р. транспортні послуги надавалися автомобільним перевізником ТОВ "Вантаж БІ.ЕМ.ДЖІ", автомобіль марки SCANIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом реєстраційний номер якого НОМЕР_2 (т.1 а.с. 40).

Згідно із свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу власником транспортного засобу тягача марки SCANIA, модель R420LA4X2MLA, реєстраційний номер НОМЕР_1 є ТОВ "ВАНТАЖ БІ.ЕМ.ДЖІ", власником причепа марки KOGEL, модель SF 27, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_5 .

Також матеріали справи містять копію посвідчення серії НОМЕР_3 від 05.04.2011 р. водія транспортного засобу (марки SCANIA, модель R420LA4X2MLA, реєстраційний номер НОМЕР_1 ) ОСОБА_6 .

Прокурором також надано до справи копію протоколу від 18.12.2015 р. перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу марки SCANIA, модель R420LA4X2MLA, реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.1 а.с.52).

На підставі складених у ході здійснення габаритно-вагового контролю матеріалів, посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено розрахунок № 177/18 від 29.03.2018 р. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 29.03.2018 р. № 0000865 у розмірі 819,00 євро, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 29.03.2018 р. дорівнює 26811,80 грн. (т.1 а.с. 38).

У вказаному розрахунку зазначено наступні дані: платник: ТОВ "ВАНТАЖ БІ.ЕМ.ДЖІ", маршрут: Харківська область, с. Палатки - Одеська область, пройдена відстань: 650 км, склад автопоїзду: 5.12, ПІБ водія: ОСОБА_6 , область, в якій проводиться контроль: Херсонська.

Відповідно до п. 2.1.1. розрахунку № 177/18 від 29.03.2018 р., фактичні вагові та (або) габаритні параметри ТЗ - 13,400 т., параметри, на які нараховується плата за проїзд - 2,40 т., плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів - 0,42 євро/км, разом за 1 км проїзду - 0,42 євро/км, перевищення параметрів від нормативу склала 21,82 %.

Крім цього, у розрахунку попереджено, що перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки (постанова КМУ від 27.06.2007 №879 п.31).

На підтвердження позовних вимог, прокурором подано графік роботи пункту габаритно-вагового контролю у Херсонській області на березень 2018 р. (який був діючий на час проведення 29.03.2018 р. зважування транспортного засобу належного ТОВ "ВАНТАЖ БІ.ЕМ.ДЖІ."); свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки; лист ДП "Херсонстандартметрологія" щодо метрологічної атестації даного типу вагів; паспорт на стаціонарні автомобільні ваги повісного зважування САВПВ - 20; копію схеми організації дорожнього руху біля пункту габаритно-вагового контролю та стаціонарного поста ДПС ДАІ МВС на а/д М-14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ (на Таганрог) км 203+500; лист від ( т.1, а.с.43-45, 150-172).

03.04.2018 р. Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки на адресу ТОВ "ВАНТАЖ БІ.ЕМ.ДЖІ" направлено лист № 1704 від 02.04.2019 р. про необхідність сплатити грошові кошти в розмірі 819 євро протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати у національній валюті за курсом, визначеним НБУ на день здійснення розрахунку, відповідно до Постанови КМУ від 27.06.2007 р. № 879. В додаток до листа надано розрахунок № 177/18 від 29.03.2018 р., акт № 0000865 від 29.03.2018 р., які згідно поштового повідомлення вручено адресату 10.04.2018 р. Проте, вказаний лист залишився відповідачем без задоволення.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Вантаж БІ.ЕМ.ДЖі" надіслано повідомлення № 19/1158-18 від 16.04.2018 р. про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт 29.03.2018 р. (автомобіль SCANIA, АВ 1663 НОМЕР_4 ).

У зв`язку з несплатою відповідачем коштів у визначений розрахунком № 177/18 термін, 08.05.2018 р. Управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" винесено постанову №032889 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн. (т.1 а.с. 57).

У вищевказаній постанові зазначено дату набрання законної (юридичної) сили - 08.05.2018 р., строк пред`явлення до виконання - до 08.08.2018 р.

10.05.2018 р. позивач із листом № 19/1429-18 від 10.05.2018 р. надіслав ТОВ "Вантаж Бі.Ем.ДЖі" постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 032889 від 08.05.2018 р. У вказаному листі позивач зазначив про необхідність перерахування відповідачем коштів на рахунок вказаний в постанові не пізніше, ніж протягом п"ятнадцяти днів після отримання копії постанови.

Позивач звернувся до Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області із заявою № 19/2675-18 від 31.07.2018 р. про примусове виконання постанови № 032889 від 08.05.2018 р.

Як вбачається із листа № 3783/2 від 26.06.2018 р. Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки звернулося в прокуратуру Вінницької області із проханням про представництво інтересів держави в особі Укртрансбезпеки в суді з приводу стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування, зокрема, ТОВ "ВАНТАЖ БІ.ЕМ.ДЖІ" у сумі 819 євро.

На лист прокуратури № 85-3857 вих-18 від 11.07.2018 р. Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки в листі № 4933 від 08.08.2018 р. повідомило, що станом на 07.08.2018 р. перевізником (відповідачем) не сплачено в добровільному порядку кошти за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговими та/або великогабаритними транспортними засобами по акту № 0000865 у розмірі 819, 00 євро. Заходи, щодо стягнення вищевказаної плати в судовому порядку не вживалися. Фактів оскарження дій працівників Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки не було.

Державною службою України з безпеки на транспорті, за наявності підстав, не вжито заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до Державного бюджету України, що підтверджується листом Укртрансбезпеки № 4933 від 08.08.2018 р.

З урахуванням вищевикладеного, підставою для представництва Жмеринською місцевою прокуратурою інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті став факт несплати відповідачем до Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 819 євро, що еквівалентно 26811, 80 грн. та нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави з метою надходження коштів до бюджету.

При вирішенні спору по суті судом враховано наступне.

За змістом частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Так, відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Так, відповідно до ч.1, абз.1 ч.3 та абз.1 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження , а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, в даній справі, прокурором обґрунтовуючи порушення інтересів держави, що зумовило звернення з даним позовом до суду зазначено, що несплата відповідачем коштів за проїзд автомобільним дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, призводить до ненадходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та відповідно, до зменшення коштів на фінансування розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, що суттєво порушує економічні інтереси держави, виникає необхідність захисту інтересів держави.

Аналіз положень частин 3-5 статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1)якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Так, в даній справі прокурор обґрунтовуючи підстави звернення за даним позовом до суду в інтересах позивача зазначає, що Державною службою України з безпеки на транспорті за наявності підстав, жодних заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до Державного бюджету України не вжито, що підтверджується листом Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 08.08.2018 р. № 4933.

Судом досліджено зміст вказаного листа № 3783/2 від 26.06.2018 р. Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому останнє звернулося в прокуратуру Вінницької області із проханням розглянути можливість щодо представництва інтересів держави в особі Укртрансбезпеки в суді з питання стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування, зокрема, ТОВ "ВАНТАЖ БІ.ЕМ.ДЖІ" в сумі 819 євро. Обґрунтовуючи вказане звернення, останній зазначав про відсутність у нього адміністративної процесуальної дієздатності для подання даного позову, про що зазначено в відповідних ухвалах адміністративних судів про повернення позовної заяви без розгляду.

Водночас, судом встановлено, що до моменту звернення прокурора з даним позовом до Господарського суду Вінницької області, а також після подання прокурором позову, Державна служба України з безпеки на транспорті, не зверталася до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь держави плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні периметри, яких перевищують нормативні. Окрім того, останнім не вживалися заходи, направлені на врегулювання, будь-яким іншим чином, питання щодо стимулювання відповідача до виплати нарахованої плати.

Таким чином, дії позивача свідчать саме про пасивність поведінки останнього, який, розуміючи порушення інтересів Держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, за відповідним захистом не звертався.

Додатково суд враховує, що в матеріалах справи містяться докази дотримання прокурором частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення відповідного органу державної влади про звернення з даним позовом до суду. Зокрема прокурор повідомив про це позивача листом від 02.11.2018 року № 85-5852 вих-18 (а. с. 73).

З огляду на все вищевказане, суд приходить до висновку, що прокурор довів належними та допустимими доказами неможливість реалізації захисту інтересів держави самим позивачем, яке зумовлене об`єктивною причиною, а саме не здійснення захисту інтересів держави уповноваженим органом.

Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» ).

Відповідно до п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 р. (далі - Порядок № 1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пп. 1 п. 4 Положення, основними завданнями Укртрансбезпеки є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення).

З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) під час здійснення своїх повноважень є органом, наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Вказані вище норми Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті в частині надання позивачу прав на стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю свідчать про те, що на час звернення до суду прокурором вірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 р. у справі №826/5176/17 також надано оцінку обставині щодо наявності у Державної служби України з безпеки на транспорті повноважень на здійснення габаритно-вагового контролю.

Судом встановлено, що позивач не вчиняв дій, спрямованих на стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу з напівпричепом, вагові параметри яких перевищували нормативні.

За таких обставин, суд визнає обґрунтованими доводи прокурора про наявність у нього підстав для звернення із позовом у справі до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної служби України з безпеки на транспорті.

За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Такий висновок щодо застосування норм права викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17, провадження № 11-49/апп 18.

Відповідно до частини 1 статті 224 Господарського кодексу України (далі ГК України), учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад правопорушення, елементами якого є шкода, вина та протиправна поведінка заподіювана шкоди, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" зазначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Частинами 14 - 17 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" вказано, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.

Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Частини 1, 2 та 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

У статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частина 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» встановлює, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, з наступними змінами), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до абзацу 4 п. 1 Порядку № 1567 зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів (далі транспортний засіб), під час проведення рейдових перевірок здійснюється посадовою особою Укртрансбезпеки або її територіального органу (далі посадова особа) у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла).

Пунктами 3, 6 вказаного Порядку передбачено, що зупинення транспортного засобу здійснюється для проведення рейдової перевірки посадовою особою в будь-який час на маршруті руху, а у разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 і 3 до цього Порядку.

Відповідачем порушено вимоги вказаних вище нормативних актів, що встановлено складеними Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.03.2018 р., актом № 0000865 від 29.03.2018 р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідкою №0019222 від 29.03.2018 р. про результати здійснення габаритно - вагового контролю, квитанцією про зважування № 68448 від 29.03.2018.

Відповідач не подав суду доказів отримання у встановленому порядку дозволу на участь у дорожньому русі належного йому транспортного засобу, навантаження на вісь якого перевищувало нормативні параметри.

За таких обставин, відповідачем вчинено правопорушення, яке має своїм наслідком спричинення державі збитків у вигляді некомпенсованого руйнування автомобільних доріг.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879.

Зазначений нормативно-правовий акт встановлює порядок обчислення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, яка за своїм правовим змістом є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Згідно з ч. 3 п. 2 Порядку № 879, великовагові та великогабаритні транспортні засоби транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно з п. 30 Порядку № 879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг)хВ, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно п. 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Аналіз наведених норм говорить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568), перевізником є фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Як було встановлено судом, перевезення вантажу здійснювалось транспортним засобом (тягачем) марки SCANIA, модель R420LA4X2MLA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки KOGEL, модель SF 27, реєстраційний номер НОМЕР_2 . У товарно-транспортній накладній № 043464 від 28.03.2018 р. перевізником зазначено ТОВ "ВАНТАЖ БІ.ЕМ.ДЖІ".

У матеріалах справи наявні усі передбачені Порядком № 879 документи, зокрема довідка № 0019222 від 29.03.2019 р. про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт № 0000865 від 29.03.2018 р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунок № 177/18 від 29.03.2019 р. плати за проїзд, які були складені працівниками Укртрансбезпеки, у зв`язку з виявленням під час габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам і правилам перевезення вантажу відповідачем.

Розмір плати за проїзд визначено у відповідності до вимог зазначених вище норм Порядку № 879 та відповідно до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879).

Крім того п. 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Оскільки відповідачем не здійснено оплату нарахованої суми відшкодування (819 євро), позивачем здійснено її розрахунок в гривнях, за офіційним курсом гривні до євро станом на момент вчинення правопорушення (станом на 29.03.2018 р.), що складає 26811,80 грн.

Слід зазначити, що в судовому засіданні представник відповідача зазначила, що в судовому порядку дії Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки щодо зважування, яке є предметом розгляду в даній справі не оскаржувалися.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 ГПК України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України.)

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відзиві на позовну заяву, в заявах відповідач заперечує проти задоволення позову посилаючись на наступне:

- нормативно передбачена неможливість отримання дозволу на проїзд зі збільшеним навантаженням на вісь;

- безпідставність вимог про стягнення плати за проїзд;

- неналежні докази позивача;

- невідповідність свідоцтва про повірку;

- відсутність свідоцтва про атестацію вагів;

- протиправність зважування автомобіля;

- безпідставність та необґрунтованість розрахунку плати за проїзд;

- недостовірність інформації позивача про засіб зважування;

- відсутність доказів відповідності майданчика, де проводилося зважування. нормативним вимогам;

- нормативні заборони проведення вантажних робіт водіям вантажних автомобілів;

- неможливість встановлення факту перевантаження на вісі під час документального габаритно-вагового контролю;

- унеможливлення позивачем реагування відповідача на акти та довідки;

- оскарження відповідачем постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу;

- відсутність вини відповідача у зміні навантаження на вісі автомобіля;

- прострочення покладення на відповідача відповідальності;

- протиправність звернення прокурора з позовом.

Доводи відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують факту виявленого порушення. Зазначені заперечення відповідача суд визнав необгрунтованими, останні спростовуються вище викладеними обставинами та поданими в справу доказами.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, суд дійшов висновку, що при проведенні габаритно-вагового контролю, складання відповідної довідки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд, посадові особи управління Укртрансбезпеки діяли на підставі та у спосіб, встановлений чинним законодавством, а також з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги Жмеринської місцевої прокуратури про стягнення з відповідача 819 євро (еквівалент 26811,80 грн.) за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1 921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Сягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАНТАЖ БІ.ЕМ.ДЖІ." (23100, м. Жмеринка Вінницької області, вул. Соборна (Леніна), буд. № 1, приміщення 3) в дохід Державного бюджету України (отримувач: Управління казначейства у м.Херсоні/Херсон/22160100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959779, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку: 31211216021002, код класифікації доходів: 22160100) плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 26811, 80 грн., що еквівалентно 819 євро.

3. Сягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАНТАЖ БІ.ЕМ.ДЖІ." (23100, м. Жмеринка Вінницької області, вул. Соборна (Леніна), буд. № 1, приміщення 3) на користь Прокуратури Вінницької області (21000, вул. Монастирська, 33, м. Вінниця) 1762 грн. - витрат зі сплати судового збору (реквізити для перерахунку: р/р 35213099003988, ЄДРПОУ 02909909, ДКСУ, МФО 820172, Держказначейська служба України, отримувач: Прокуратура Вінницької області).

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник ухвали надіслати учасникам судового процесу рекомендованим литом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 25 липня 2019 р.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

Судді Міліціанов Р.В.

Нешик О.С.

віддрук. 5 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - Державній службі України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, проспект Перемоги, будинок № 14)

3- Виконувачу обов`язків керівника Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області (21300, м. Жмеринка, Вінницька область, вул. Національна, 6а);

4 - Прокуратурі Вінницької області (м. Вінниця, вул. Монастирська, 33)

5 - відповідачу - (23100, м. Жмеринка, Вінницька обл., вул. Соборна (Леніна), буд. № 1, приміщення 3)