Ухвала

від 25.07.2019 по справі 520/8767/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 липня 2019 року

Київ

справа №520/8767/18

адміністративне провадження №К/9901/16699/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., Головного управління Державної фіскальної служби (ГУ ДФС) у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліма Плюс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Харківської митниці Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

ГУ ДФС у Харківській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2019.

Верховний Суд ухвалою від 12.06.2019 касаційну скаргу залишив без руху як таку, що не відповідає вимогам частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

У межах процесуального строку, наданого для виправлення недоліку касаційної скарги, скаржник звернувся з клопотанням про продовження цього строку не менше, ніж 30 днів.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у встановлений судом строк.

Обґрунтовуючи клопотання про продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги, скаржник посилається на відсутність фінансування витрат на сплату судового збору. При цьому відповідач не вказує на обставини, які б давали підстави для впевненості, що продовження строку на усунення недоліку касаційної скарги буде мати результат, а саме, що судовий збір буде сплачений в установлений судом строк.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі фінансовим, та встановленню строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі", "Мушта проти України", "МПП "Голуб" проти України", "Мельник проти України").

Обмеження строку на оскарження судового рішення в адміністративній справі обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Якихось виключень з цього для державного органу як учасника у справі не встановлено. Більш того, з огляду на принцип "належного урядування" державний орган не може отримувати режим "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи, що не має статусу суб`єкта владних повноважень.

До того ж, згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху і цей строк був вже наданий скаржнику.

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтею 248, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про продовження процесуального строку для усунення недоліку касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

Є.А. Усенко,

Суддя Верховного Суду