Постанова

від 20.05.2020 по справі 520/8767/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2020 року

Київ

справа №520/8767/18

адміністративне провадження №К/9901/24683/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М, Усенко Є. А., здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Харківської митниці ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2019 року (суддя - Кухар М.Д.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року (судді - Калиновський В.А., Мельнікова Л.В., Кононенко З.О.) у справі № 520/8767/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Кліма Плюс до Головного управління ДФС у Харківській області та Харківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛА:

9 жовтня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліма Плюс" (далі - Товариство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ДФС), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 червня 2018 року № 000581415 про визначення суми грошового зобов`язання за платежем мито та № 000591415 про визначення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було неправильно застосовано Основні правила інтерпретації Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), встановлені Законом України Про Митний тариф України , в результаті чого ним було безпідставно віднесено імпортований позивачем товар до товарних підкатегорій 8415 20 00 90 та 8418 99 10 00, що потягло збільшення ставки ввізного мита та прийняття протиправних податкових повідомлень-рішень. Крім цього, позивач зазначив про безпідставне посилання відповідача в обґрунтування своєї позиції в акті перевірки на рішення Харківської митниці ДФС (далі - Митниця) про визначення коду товару від 11 травня 2018 року № КТ-UA807000-0214-2018 з огляду на те, що воно прийнято щодо товарів, імпортованих на митну територію України на підставі митної декларації, що не була предметом документальної невиїзної перевірки, в результаті якої було винесено спірні податкові повідомлення-рішення. Вказане, на думку позивача, свідчило про неможливість використання вказаного рішення Митниці як доказ під час розгляду даної справи.

21 листопада 2018 року позивачем до Харківського окружного адміністративного суду було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просив окрім заявлених позовних вимог визнати протиправним та скасувати зазначене рішення Митниці від 11 травня 2018 року про визначення коду товару № КТ-UA807000-0214-2018. Вказану заяву мотивовано тим, що однією з підстав для винесення спірних податкових повідомлень-рішень стало зазначене вище рішення Митниці, яким було змінено код товару, імпортованого позивачем на підставі митної декларації від 10 травня 2018 року № 807170/2018/021610, з підкатегорії 8415 90 00 00 на підкатегорії 8415 20 00 90 та 8418 99 10 00.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року заяву про збільшення позовних вимог залишено без руху та надано строк для подання заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із вказаною позовною вимогою.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року вказаний строк було поновлено та залучено Митницю до участі у справі в якості співвідповідача. При цьому, суд послався на пов`язаність між собою заявлених позовних вимог та необхідність уникнення правової невизначеності у подальших правовідносинах між позивачем та відповідачами у разі скасування судом спірних податкових повідомлень-рішень, які базувалися, зокрема, на вказаному рішенні Митниці.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року, адміністративний позов Товариства задоволено у повному обсязі, визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення та рішення Митниці про визначення коду товару. Стягнуто з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у пропорційних заявленим позовним вимогам розмірах.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що товарна підкатегорія 8415 90 0000 Установки для кондицiонування повiтря, до складу яких входять вентилятори з двигуном та прилади для змінювання температури i вологостi повiтря, включаючи кондицiонери, в яких вологiсть не регулюється окремо діє з 2011 року відповідно до УКТ ЗЕД 2011 року та не змінювалася згідно з УКТ ЗЕД 2014 року по теперішній час. Відповідно до пункту 3 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 428, УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу. Так, рішенням Комітету визначення митних кодів Європейського Союзу, оформленим протоколом від 18-20 грудня 2017 року № 184, було прийнято рішення щодо правомірності до 1 липня 2018 року визначення товарів (частини автомобільних кондиціонерів), аналогічних тим, які, зокрема, було імпортовано позивачем та код яких було змінено відповідачем, під товарною підкатегорією - 8415 90 00 00.

Суди попередніх інстанцій звернули увагу на те, що в матеріалах справи є класифікаційні рішення, які приймалися митницями ДФС щодо вказаної товарної підкатегорії, з яких вбачається, що до травня 2018 року частини автомобільних кондиціонерів: конденсори та випарники, класифікувались митницями ДФС за товарною підкатегорією 8415 90 00 00; водночас, будь-які докази, які підтверджували б підстави для зміни кодування вказаних товарів з травня 2018 року, в матеріалах справи відсутні.

Крім цього, правильність визначення позивачем коду товарів, на думку судів попередніх інстанцій, підтверджено висновком експертного товарознавчого дослідження від 8 червня 2018 року № 12702, складеного на замовлення позивача Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, яким було досліджено товари, імпортовані позивачем на підставі вантажно-митних декларацій від 24 січня 2018 року № UA807170/2018/002691, від 11 травня 2018 року № UA807170/2018/022158, від 10 травня 2018 року № 975 аналогічні товарам (з тим самим артикулом), які поставлялися позивачу за іншими митними деклараціями та за якими відповідачем було змінено код товару.

Частково не погодившись із ухваленими судовими рішеннями, Митниця звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувані рішення в частині скасування рішення Митниці про визначення коду товару від 11 травня 2018 року № КТ-UA807000-0214-2018 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у цій частині.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції було необґрунтовано поновлено пропущений позивачем шестимісячний строк на судове оскарження рішення Митниці про визначення коду товару від 11 травня 2018 року № КТ-UA807000-0214-2018, прийнятого на підставі кваліфікаційних рішень спеціалізованого підрозділу митного оформлення під час здійснення митного контролю товарів, імпортованих позивачем на підставі митної декларації від 10 травня 2018 року № UA807170/2018/021610, яким було змінено код та опис двох із задекларованих товарів. Враховуючи, що позивачем спірне рішення було отримано в день його прийняття; акт перевірки, на підставі якого ДФС було винесено спірні податкові повідомлення-рішення, частково обґрунтовано існуванням вказаного рішення Митниці, яке не було оскаржено позивачем, відповідно, на думку відповідача, у позивача, який звернувся до суду із первісним позовом про скасування виключно податкових повідомлень-рішень, відсутні поважні причини для поновлення зазначеного процесуального строку. Крім цього, Митниця вказала на неправильне тлумачення судами попередніх інстанцій норм митного права щодо класифікації товарів, які переміщувалися через митний кордон позивачем.

Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження.

Касаційна скарга розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року.

Позивачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому він посилаючись на доводи, аналогічні висновкам судів попередніх інстанцій, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглянувши оскаржувані рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають повною мірою.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що:

між позивачем та фірмою ОллПрода корпарейшн Лімітед (Кітай) було укладено контракт на поставку конденсорів, яку було оформлено митною декларацією від 29 січня 2018 року № UA807170/2018/3460. Відповідно до пункту 33 декларації конденсор позивачем було класифіковано за кодом 8415 90 00 00;

між позивачем та фірмою Дометік ВАЕГО Інтернешнл ГМБХ (Німеччина) було укладено контракт на поставку повітряних кондиціонерів, запасних частин до них, обладнання для наповнення повітряних кондиціонерів та технічних керівництв. На виконання цього контракту, позивачу поставлено кондиціонер для автомобіля з елементами приводу та кріплення та основними компонентами: випарювач, компресор та конденсор, що було оформлено митною декларацією від 8 листопада 2017 року № UA100280/2017/49173. Відповідно до пункту 33 декларації, частину автомобільного кондиціонеру - конденсор, позивачем було класифіковано за кодом 8415 90 00 00;

між позивачем та компанією Омега Енвіропмент Технолоджіз (США) було укладено контракт на поставку повітряних кондиціонерів, запасних частин до них, обладнання для наповнення повітряних кондиціонерів та технічних керівництв, рекламних матеріалів, яку було оформлено митними деклараціями від 15 липня 2015 року № 807170001/2015/2145, від 15 квітня 2016 року № 807100000/2016/13321, від 28 лютого 2017 року № 807100000/2017/7472. Відповідно до пункту 33 декларацій, частину автомобільного кондиціонеру - конденсор, позивачем було класифіковано за кодом 8415 90 00 00;

між позивачем та фірмою Хіт & Кул Мастер Ко Лтд (Китай) було укладено контракт на поставку товарів. На виконання цього контракту, позивачу поставлено частини автомобільного кондиціонера, а саме випарювачі та конденсори, що було оформлено митними деклараціями від 23 червня 2015 року № 807170001/2015/1891, від 1 лютого 2016 року № 807170000/2016/326, від 24 березня 2016 року № 807100000/2016/10341, від 28 квітня 2016 року № 807100000/2016/15163, від 1 червня 2016 року № 807100000/2016/20068, від 18 липня 2016 року № 807100000/2016/26872, від 31 серпня 2016 року № 807100000/2016/33590, від 5 жовтня 2016 року № 807100000/2016/38874, від 16 січня 2017 року № 807100000/2017/947, від 29 березня 2017 року № UA807070/2017/300749, від 15 травня 2017 року № UA807070/2017/301738, від 26 липня 2017 року № UA807070/2017/302387, від 9 серпня 2017 року № UA807070/2017/303449, від 27 грудня 2017 року № UA807070/2017/307218, від 30 жовтня 2017 року № UA807170/2017/339093, від 16 березня 2018 року № UA807170/2018/11992. Відповідно до пункту 33 декларацій, частини автомобільних кондиціонерів - випарювач та конденсор, позивачем було класифіковано за кодом 8415 90 00 00;

між позивачем та компанією Сакссес Інтернешнл ЛТД (Сінгапур) було укладено контракт на поставку повітряних кондиціонерів, запасних частин до них, обладнання для наповнення повітряних кондиціонерів та технічних керівництв, рекламних матеріалів, яку було оформлено митними деклараціями від 22 червня 2015 року № 807170001/2015/1871, від 11 серпня 2015 року № 807170000/2015/7319, від 23 серпня 2015 року № 807170000/2015/8014, від 11 листопада 2015 року № 807170000/2015/8810, від 27 січня 2016 року № 807170000/2016/270, від 10 лютого 2016 року № 807100000/2016/4067, від 12 травня 2016 року № 807100000/2016/16932, від 12 серпня 2016 року № 807100000/2016/31093, від 28 лютого 2017 року № 807100000/2017/7468, від 23 березня 2017 року № UA807070/2017/300623, від 4 квітня 2017 року № UA807070/2017/305774, від 17 травня 2017 року № UA807170/2017/312160, від 6 червня 2017 року № UA807170/2017/315280, від 8 серпня 2017 року № UA807170/2017/325722, від 24 січня 2018 року № UA807170/2018/2691, від 10 травня 2018 року № UA807170/2018/021610. Відповідно до пункту 33 декларацій, частини автомобільних кондиціонерів - випарювачі та конденсори, позивачем було класифіковано за кодом 8415 90 00 00.

Рішенням Митниці про визначення коду товару від 11 травня 2018 року № КТ-UA807000-0214-2018 поставлені за вказаним контрактом та оформлені митною декларацією від 10 травня 2018 року № UA807170/2018/021610 товари, а саме, частини автомобільного кондиціонера, що видають мінімальну температуру +5 градусів: випарювачі та конденсори, було змінено з підкатегорії товару 8415 90 00 00 на товарні підкатегорії 8415 20 00 90 та 8418 99 10 00.

В період з 14 по 18 травня 2018 року ДФС було проведено документальну невиїзну перевірку позивача дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи при правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів з комерційною назвою Частини автомобільних кондиціонерів: конденсатори, випарники … , імпортовані позивачем на підставі зазначених вище митних декларацій за 2015-2018 роки, окрім, митної декларації від 10 травня 2018 року № UA807170/2018/021610, код товару за якою було змінено спірним рішенням Митниці.

За результатами проведення перевірки було складено акт від 4 червня 2018 року № 2238/20-40-14-15-07/38879883, в якому зазначено про помилкове визначення Товариством кодів імпортованих товарів згідно з УКТ ЗЕД, а саме: при митному оформленні товарів декларування здійснено у товарній підкатегорії 8415 90 00 90 (пільгова ставка ввізного мита 0,0%), замість товарної підкатегорії 8415 20 00 90 (пільгова ставка ввізного мита 5,0%) та 8418 99 10 00 (пільгова ставка ввізного мита 6,0%). В акті перевірки податковий орган на підтвердження своєї позиції послався на зазначене рішення Митниці від 11 травня 2018 року № КТ-UA807000-0214-2018, яке на дату складення акта перевірки позивачем оскаржено не було.

На підставі зазначеного акта перевірки ДФС прийнято податкові повідомлення-рішення від 18 червня 2018 року № 000581415 про визначення суми грошового зобов`язання за платежем мито та № 000591415 про визначення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, які позивачем було оскаржено в адміністративному порядку, проте рішенням ДФС про результати розгляду скарги від 21 серпня 2018 року № 27050/6/99-99-11-03-03-25 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу Товариства - без задоволення.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, Товариство звернулось до суду з даним позовом.

Пізніше позовні вимоги було збільшено та оскаржено також рішення Митниці від 11 травня 2018 року про визначення коду товару № КТ-UA807000-0214-2018.

Вирішуючи питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Колегія суддів) виходить з такого.

Статтями 121,123 КАС України встановлено дискреційні повноваження суду першої інстанції щодо вирішення питання поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, який постановляє про це відповідну ухвалу.

Питання поновлення строку звернення Товариства до суду із заявою про збільшення позовних вимог та залучення Митниці до участі у справі в якості співвідповідача було вирішено ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року.

Враховуючи приписи частини другої статті 328 КАС України, вказана ухвала не підлягає касаційному оскарженню, відповідно, висновки суду першої інстанції щодо поважності причин для поновлення строку на судове оскарження рішення Митниці про визначення коду товару від 11 травня 2018 року № КТ-UA807000-0214-2018 не можуть перевірятися Верховним Судом.

Крім цього, Колегія суддів доходить висновку, що судами попередніх інстанцій було надано повну та об`єктивну оцінку обставинам справи, а в скарзі відповідач фактично наполягає на переоцінці наявних у справі доказів.

Так, відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, додатку до Митного тарифу України, класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється, виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного (правило 2 (a)).

У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис (правило 3 (а)). Товар, який не може бути класифіковано згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Згідно із Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженими Наказом Державної фіскальної служби України від 9 червня 2015 року № 401 (далі - Пояснення), товарна позиція 8415900000, за якою товар було класифіковано позивачем, включає Установки для кондицiонування повiтря вентилятори з двигуном та прилади для змінювання температури i вологостi повiтря, включаючи кондицiонери, в яких вологiсть не регулюється окремо - частини ; товарна позиція 8418991000, за якою товар було класифіковано Митницею, включає Холодильники, морозильники та iнше холодильне або морозильне обладнання, електричне або iнших типiв; тепловi насоси, крiм установок для кондицiонування повiтря товарної позицiї 8415 - частини - інше - випаровувачі та конденсатори, крім тих, що використовуються у побутових холодильниках .

За змістом Пояснень до товарної позиції 8418, холодильники та холодильні установки цієї товарної позиції є переважно машинами або складаннями агрегатів, здатними в режимі безперервної роботи підтримувати низьку температуру (біля 0 °C і нижче). За умови додержання загальних положень щодо класифікації частин, частини товарів цієї товарної позиції (побутових чи промислових) також включаються до цієї товарної позиції, наприклад, конденсатори, абсорбери, випарники, генератори, шафи, прилавки та інше обладнання, які безумовно призначені для встановлення такого обладнання. До цієї товарної позиції не включаються, зокрема, установки для кондиціювання повітря, які включають агрегат охолодження або охолоджувальний випарник (товарна позиція 8415).

Відповідно до характеристик товарів, які імпортувалися позивачем за митною декларацією від 10 травня 2018 року № UA807170/2018/021610, а саме: частини автомобільного кондиціонера (випарювачі та конденсори), вони видають мінімальну температуру +5 градусів.

Згідно з висновком експертного товарознавчого дослідження від 8 червня 2018 року № 12702, складеного на замовлення позивача Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, вказані товари не можуть бути використані в рефрижераторних системах, оскільки при мінусових температурах роботи вони будуть обмерзати та перестануть працювати (т. 2 а. с. 207).

Виходячи з аналізу Пояснень, основною класифікуючою ознакою частин обладнання є їх придатність для використання з обладнанням, частинами яких вони є. Отже, для віднесення товарів до однієї з товарних позицій, слід, зокрема, встановити конкретне призначення товару та принцип його роботи.

Водночас, висновок Митниці щодо помилковості віднесення позивачем спірних товарів до товарної позиції 8415 90 00 00 базувався лише на оцінці їх будови.

Стосовно класифікації Митницею частини автомобільного кондиціонера - випарювача, за товарною підкатегорією 8415 20 00 90, Колегія суддів також погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, підтвердженим висновком експертного товарознавчого дослідження, що вказана товарна підкатегорія визначена для окремого обладнання для кондиціювання повітря, а не для їх частин, тоді як випарювачі та конденсори не можуть виконувати функцію обладнання (установки) для кондиціювання повітря.

Доводи скаржника щодо безпідставності посилання судів попередніх інстанцій на висновок експертного товарознавчого дослідження від 8 червня 2018 року № 12702 є необґрунтованими, враховуючи, що вказаний висновок не суперечить іншим наявним у справі доказам, зокрема, в частині опису товарних характеристик та категорії товару, а не визначення коду згідно з УКТ ЗЕД.

З огляду на викладене Колегія суддів доходить висновку, що судами попередніх інстанцій було надано належну оцінку спірному рішенню Митниці про визначення коду товару від 11 травня 2018 року № КТ-UA807000-0214-2018.

Таким чином, за встановлених обставин у справі на підставі оцінених доказів суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та дійшли правильного висновку, що митним органом не було надано належних доказів та обґрунтувань щодо неправильного визначення позивачем коду товару.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді М. М. Гімон

Є. А. Усенко