Рішення

від 10.07.2019 по справі 626/2593/18

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/2593/18

Провадження № 2/626/83/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10.07.2019 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області

в складі: головуючої - судді Рибальченко І.Г.

за участі секретаря Кузнєцової О.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії- Харківське обласне управління АТ Ощадбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє мати- ОСОБА_3 , третя особа- Служба у справах дітей Красноградської РДА, про звернення стягнення на майно,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії- Харківське обласне управління АТ Ощадбанк звернулося до Красноградського районного суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє мати- ОСОБА_3 , з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. А саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 35,5 м.кв. в рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит №538 від 26.02.2008 р.

В обґрунтування позову зазначає, що 26 лютого 2008 року між ПАТ Державний ощадний банк України та ОСОБА_4 було укладено договір про іпотечний кредит №538 від 26.02.2008 р. відповідно до умов договору боржнику було надано кредит у розмірі 90 000 грн. зі сплатою 14,5 процентів річних. В якості забезпечення виконання зобов`язань по згаданому кредиту, згідно Іпотечного договору №538 , посвідченого 26.02.2008 року державним нотаріусом Красноградської державної нотаріальної контори Харківської області Момот С.В. за реєстровим № 1-1361, ОСОБА_4 в іпотеку банку передана придбана за рахунок кредитних коштів 1-но кімнатна квартира загальною площею 35,5 кв.м. АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Красноградською державною нотаріальною конторою 21.11.2017 року отримано і зареєстровано претензію Банку, як кредитора до спадкоємців ОСОБА_4 , на підставі вказаної претензії була заведена спадкова справа № 7/2018.

20.09.2018 року Красноградською державною нотаріальною конторою за реєстровими №№3-87 та 3-93 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом після сметрі ОСОБА_4 - матері- ОСОБА_1 та малолітній доньці ОСОБА_2 .

До складу спадкового майна входили: квартира АДРЕСА_1 ; земельна ділянка , площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Соснівської сільської ради Красноградського району Харківської області, кадастровий номер НОМЕР_1 ; Ѕ частка земельної ділянки, площею 5,1399 га, для ведення товарного сільськогосподарського призначення, розташована на території Соснівської сільської ради Красноградського району Харківської області, кадастровий номер НОМЕР_2 .

Спадкоємці, на підставі Розпорядження Красноградської РДА від 22.06.2018 року № 185 Про надання дозволу на укладення договору про поділ спадкового майна , уклали договір про поділ спадкового майна, посвідчений 20.09.2018 р. Красноградською державною нотаріальною конторою Харківської області , зареєстрований в реєстрі за №3-86. Відповідно до вказано договору до ОСОБА_1 перейшло: Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , земельна ділянка , площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Соснівської сільської ради Красноградського району Харківської області, кадастровий номер НОМЕР_1 . У спадщину до спадкоємця ОСОБА_2 переходить: Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 та Ѕ частка земельної ділянки, площею 5,1399 га, для ведення товарного сільськогосподарського призначення, розташована на території Соснівської сільської ради Красноградського району Харківської області, кадастровий номер НОМЕР_2 .

Свідоцтво про право на спадщину за законом на вищезазначене майно були видані 20 вересня 2018 року, з урахування договору про поділ спадщини.

Спадкоємцям було повідомлено про наявність в матеріалах спадкової справи № 7/2018 претензії банку як кредитора, про що свідчить інформація в листі Красноградської державної нотаріальної контори від 20.09.2018 року №220/02-14. На момент смерті ОСОБА_4 , 14.08.2017 року заборгованість за договором про іпотечний кредит становила 49662,58 грн., яка залишилась не задоволеною спадкоємцями.

Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, у зв`язку з чим суб`єктом оціночної діяльності ФО-П ОСОБА_6 проведено оцінку вартості предмета іпотеки, яка входить до складу спадкового майна. Згідно Звіту про оцінки майна від 26.11.2018 року, ринкова вартість 1-но кімнатної квартири АДРЕСА_2 , складає 273 100 грн.

Враховуючи, що заборгованість за кредитним договором не погашена, з урахуванням вищевикладеного позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості.

В судове засідання представник позивача не з`явився, відповідно до поданої заяви просили розглядати справу без їх участі, позов підтримують в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідачі в судове засідання не прибули, повідомлені про розгляд справи своєчасно та належним чином.

Так як відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені у встановленому порядку, від них до суду не надходило заяви про розгляд справи за їх відсутності, не подавали відзив, згідно ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, так як позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Служба у справах дітей Красноградської РДА направила до суду письмові пояснення, в яких наголосила, що вимога про звернення стягнення на предмет іпотки є передчасною, оскільки відповідачам не пропонувалося сплатити борг спадкодавця, як того вимагає чинне законодавсто. Крім того 1/2 частини квартири, на яку позивач просить звернути стягнення, належить на праві власності малолітній дитині ОСОБА_2 , це її єдине житло, яке належит їй на праві власності. На підставі вказаного заперечують проти задоволення позову, слухання справи просять проводити за відсутності повноважного представника з урахуванням поданих пояснень.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії- Харківське обласне управління АТ Ощадбанк з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.02.2008 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено Договір про іпотечний кредит № 538, за яким ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 90 00 грн. зі сплатою 14,5 процентів річних.

У забезпечення виконання зобов`язань за вищезгаданим кредиту, згідно Іпотечного договору №538, посвідченого 26.02.2008 року державним нотаріусом Красноградської державної нотаріальної контори Харківської області Момот С.В. за реєстровим № 1-1361, ОСОБА_4 в іпотеку банку передана придбана за рахунок кредитних коштів 1-но кімнатна квартира загальною площею 35,5 кв.м. АДРЕСА_1 . Зазначене підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 26.02.2008 року, наявним у матеріалах справи.

Також судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 , виданого Красноградським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Харківській області 15 серпня 2017 року та зроблено актовий запис за № 204.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на: квартиру АДРЕСА_1 , земельну ділянка , площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Соснівської сільської ради Красноградського району Харківської області, кадастровий номер НОМЕР_1 ; Ѕ частку земельної ділянки, площею 5,1399 га, для ведення товарного сільськогосподарського призначення, розташована на території Соснівської сільської ради Красноградського району Харківської області, кадастровий номер НОМЕР_2 .

20.09.2018 року Красноградською державною нотаріальною конторою були видані свідоцтва про право на спадщину матері померлого ОСОБА_1 та доньці- ОСОБА_2 з урахуванням Договору про поділ спадщини, що був посвідчений 20.09.2018 року Красноградською державною нотаріальною конторою.

Відповідно до вказаного договору до ОСОБА_1 перейшло: Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , земельна ділянка, площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Соснівської сільської ради Красноградського району Харківської області, кадастровий номер НОМЕР_1 .

У спадщину до спадкоємця ОСОБА_2 перейшло: Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 та Ѕ частка земельної ділянки, площею 5,1399 га, для ведення товарного сільськогосподарського призначення, розташована на території Соснівської сільської ради Красноградського району Харківської області, кадастровий номер НОМЕР_2

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст.1048 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання, ст.610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Частиною 2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Отже, згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст.572 ЦК Українив силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава як правовий інститут цивільного законодавства виконує забезпечувальну функцію, тобто спрямована на те, щоб гарантувати кредитору-заставодержателю задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна, незалежно від майнового стану боржника, і наявності у нього заборгованості перед іншими кредиторами, отже, застава встановлюється для гарантування майнових інтересів кредитора-заставодержателя.

Згідно до ст. 590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

З ч.1 Закону України Про іпотеку вбачається, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Порядок передачі майна у заставу та звернення стягнення на це майно визначений ст.ст.572 - 597 ЦК України, Законом України Про іпотеку , Законом України Про заставу , Законом України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень .

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Тому іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права та обов`язки) виникає між іпотекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням).

Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

У відповідності до ст. 5 Закону України Про іпотеку , предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов:

- нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

- нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

- нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.

Згідно зі ст. 33 Закону України Про іпотеку , у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частинами першою, другою статті 23 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Відповідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На підставі ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008р. №7 Про судову практику у справах про спадкування , отримання спадкоємцем, який прияв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця. Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконання обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 цього Кодексу.

Згідно п. 32 Постанови Пленуму ВССУ №5 від 30 березня 2012р. Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин з урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

З урахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку, що приписи статей 1281 і 1282 ЦК України та статті 23 Закону України Про іпотеку регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, зокрема і в зобов`язаннях, забезпечених іпотекою. За змістом цих приписів: 1) у разі переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування право іпотеки є чинним для спадкоємця; 2) спадкоємець, до якого перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця; 3) спадкоємець (фізична особа) не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником такий спадкоємець відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки; 4) спадкоємець зобов`язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про борги останнього; 5) кредитор має пред`явити свою вимогу до спадкоємців протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги; 6) наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги.

Оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою.

Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємців.

Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Згідно з листом в.о. державного нотаріуса Красноградської державної нотаріальної контори від 20.09.2018 позивач знав про набуття спадкоємцями ОСОБА_4 предмета іпотеки. Проте, позивач вимогу про погашення боргу за договором про іпотечний кредит № 538 від 26 лютого 2008 року в сумі 49662,58 грн. спадкоємцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , після отримання ними 20 вересня 2018 року свідоцтв про право на спадщину не направляв, зокрема у строки, визначені статтею 1281 ЦК України.

Таким чином, позивач ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії- Харківське обласне управління АТ Ощадбанк не довів факт пред`явлення вимоги кредитодавцем до спадкоємців у межах строків, визначених статтею 1281 ЦК України. Будь-яка інформація про пред`явлення позивачем вимоги до спадкоємців у матеріалах справи відсутня.

Відомостей про те, що відповідачі, які є спадкоємцями, не виконали свій обов`язок по задоволенню вимог кредитора, в межах вартості майна, одержаного у спадщину особисто, у розмірі, який відповідає частці у спадщині, що передбачено ч.1 ст.1282 ЦК України, не надано.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань, внаслідок чого в задоволенні позовних вимог ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії- Харківське обласне управління АТ Ощадбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 1218-1219, 1282 ЦК України, ст.ст. 4-5, 12, 76-83,141, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії- Харківське обласне управління АТ Ощадбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє мати- ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно- відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Красноградським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд Харківської області шляхом подачі в 30 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя