Рішення

від 05.10.2009 по справі 2-276/09

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-276, 2009 року

                                                                          РІШЕННЯ

                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 жовтня 2009 року                                 Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючої - судді:                                 Скороход Т. Н.,

при секретарі:                                        Курляк Л. І.,

з участю позивачки:                                ОСОБА_1,

її представника:                                       ОСОБА_2,

представника відповідача

ОСОБА_3 райдержадміністрації:  ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 районної державної адміністрації, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" про визнання державного акта недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаною позовною заявою звернулася ОСОБА_1, посилаючись на те, що 7 грудня 1995 року помер її батько ОСОБА_5, спадщину після смерті якого прийняла його дружина ОСОБА_6, яка вступила у володіння спадковим майном. Проте, юридично своїх прав не оформила. 22 лютого 2000 року померла її мати ОСОБА_6 Спадкоємицею за заповітом посвідченим Логвинською сільською радою народних депутатів Володарського району Київської області 21 лютого 2000 року за реєстром №35, яка прийняла спадщину є позивачка, яка отримала 03 жовтня 2000 року в ОСОБА_3 районній державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за  заповітом, реєстр № 3382.

 Згідно вказаного свідоцтва вона успадкувала право на земельну частку (пай) із земель КДСП  імені Шевченка  Василиської сільської ради, яка належала померлій на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія КВ №0112463, виданого на підставі рішення від 21.10.1996 року за № 378 ОСОБА_3 районною державною адміністрацією Київської області.

Спадкоємцями за заповітом посвідченим 12.02.1995 року Василиською сільською радою за реєстром № 17, які прийняли спадщину були позивачка (на ? спадкового майна) та її брат ОСОБА_7 (на ? частину спадкового майна).

26 жовтня 2001 року вони отримали свідоцтво про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай) із земель КДСП імені Шевченка  Василиської сільської ради, розміром 4,5 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що належало на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія РН №382863, виданого на підставі рішення від  27.10.2000 року за № 466 ОСОБА_3 районною державною адміністрацією Київської області ОСОБА_5 та було успадковане їхньою матір’ю. Право на вказані земельні частки (пай) було зареєстроване за нею та братом у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) про що у вказані сертифікати був внесений відповідний запис.

 08 квітня 2003 року ОСОБА_3 районною державною адміністрацією прийняте розпорядження № 166, згідно з яким була затверджена технічна документація та прийнято рішення видати державні акти на право приватної власності на землю взамін сертифікатів на земельну частку (пай) громадянам-власникам земельних часток (паїв), в тому числі померлим на той час її батькам ОСОБА_5 та ОСОБА_6

  21 квітня 2004 року були зареєстровані державні акти на право власності на :

- земельну ділянку кадастровий номер 3224281600:01:001:0002 виданий на бланку серія КВ №009527 на ім’я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 6,160 га, яка розташована на території Василиської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 974;

- земельну ділянку кадастровий номер 3224281600:01:001:0003 виданий на бланку серія КВ №009528 на ім’я ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 6,000 га, яка розташована на території Василиської сільської ради Ставищенського району Київської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 975.

Сільським головою ОСОБА_8 у неї були вилучені сертифікати, які були правовстановлюючими документами при реалізації її права на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”. В 2007 році в Інституті землеустрою нею були отримані вказані державні акти.

03 липня 2009 року Управління земельних ресурсів в ОСОБА_3 районі Київської області роз’яснило, що земельна частка (пай), право на яку посвідчувалося сертифікатами виділена в натурі  і видати Державний акт на право власності на земельну ділянку на її ім’я неможливо без визнання недійсними існуючих правовстановлюючих документів. Вважає, що видача та державна реєстрація Державного акту здійснена з порушеннями ст.ст. 25, 30 ЦК України, ч. 5 ст. 3, ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та вищевказаних нормативних актів,   згідно з якими цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент смерті, підставою для державної реєстрації прав є заява правоволодільця (правонабувача) або уповноваженої ним особи. Існування державних актів на право власності на ім’я померлих створює перешкоди у здійсненні її суб’єктивного права вимоги відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та реалізації повноважень власника щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.

Позивачка просить суд скасувати в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі запис № 974 вчинений 21 квітня 2004 року про державну реєстрацію державного акта на право на земельну ділянку кадастровий номер 3224281600:01:001:0002 площею 6,160 га, яка розташована на території Василиської сільської ради Ставищенського району Київської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який був виданий на бланку серія КВ № 009527 на підставі розпорядження № 166 від 08 квітня 2003 року ОСОБА_3 РДА на ім'я ОСОБА_5 та визнати його недійсним; скасувати в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі запис № 975 вчинений 21 квітня 2004 року про державну реєстрацію державного акта на право на земельну ділянку кадастровий номер 3224281600:01:001:0003 площею 6,000 га, яка розташована на території Василиської сільської ради Ставищенського району Київської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який був виданий на бланку серія КВ № 009528 на підставі розпорядження № 166 від 08 квітня 2003 року ОСОБА_3 РДА на ім'я ОСОБА_6 та визнати його недійсним.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, підтвердили обставини, на які посилається в позовній заяві позивачка.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 райдержадміністрації позовні вимоги визнала, зробивши про це усну заяву.

Представник відповідача Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в судове засідання не з'явився.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, її представника, усну заяву про визнання позову представника відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації ОСОБА_4, яка діє відповідно до довіреності і має повноваження на вчинення такої дії та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 7 грудня 1995 року помер батько позивачки ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-БК № 358644, виданого 9 грудня 1995 року (а.с. 6). Спадщину після смерті останнього прийняла його дружина ОСОБА_6, яка вступила у володіння спадковим майном проте юридично своїх прав не оформила. 22 лютого 2000 року померла мати позивачки ОСОБА_6 Спадкоємицею за заповітом посвідченим Логвинською сільською радою народних депутатів Володарського району Київської області 21 лютого 2000 року за реєстром № 35, яка прийняла спадщину є позивачка, яка отримала 03 жовтня 2000 року в ОСОБА_3 районній державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за  заповітом, реєстр № 3382, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-БК № 237344, виданого 23 лютого 2000 року (а.с. 7) та копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії АВН № 846578 від 03.10.2000 року (а.с. 8). Згідно вказаного свідоцтва позивачка успадкувала право на земельну частку (пай) із земель КДСП  імені Шевченка  Василиської сільської ради, яка належала померлій на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія КВ №0112463, виданого на підставі рішення від 21.10.1996 року за № 378 ОСОБА_3 райдержадміністрацією Київської області.

Спадкоємцями за заповітом посвідченим 12.02.1995 року Василиською сільською радою за реєстром № 17, які прийняли спадщину були позивачка (на ? спадкового майна) та її брат ОСОБА_7 (на ? частину спадкового майна), які отримали 26 жовтня 2001 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай) із земель КДСП імені Шевченка  Василиської сільської ради, розміром 4,5 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що належало на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія РН №382863, виданого на підставі рішення від  27.10.2000 року за № 466 ОСОБА_3 районною державною адміністрацією Київської області ОСОБА_5 та було успадковане їхньою матір’ю, що підтверджується  копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії АЕЕ № 359870 від 26.10.2001 року (а.с. 9).

Право на вказані земельні частки (пай) було зареєстроване за позивачкою та ОСОБА_7 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) про що у вказані сертифікати був внесений відповідний запис. 08 квітня 2003 року ОСОБА_3 районною державною адміністрацією прийняте розпорядження № 166, згідно з яким була затверджена технічна документація та прийнято рішення видати державні акти на право приватної власності на землю взамін сертифікатів на земельну частку (пай) громадянам-власникам земельних часток (паїв), в тому числі померлим на той час батькам позивачки ОСОБА_5 та ОСОБА_6

  21 квітня 2004 року були зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3224281600:01:001:0002 виданий на бланку серія КВ №009527 на ім’я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 6,160 га, яка розташована на території Василиської сільської ради Ставищенського району Київської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 974 (а.с. 10) та на земельну ділянку кадастровий номер 3224281600:01:001:0003 виданий на бланку серія КВ № 009528 на ім’я ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 6,000 га, яка розташована на території Василиської сільської ради Ставищенського району Київської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 975 (а.с. 11).

Сільським головою ОСОБА_8 у позивачки бути вилучені сертифікати, які були правовстановлюючими документами при реалізації її права на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”. В 2007 році в Інституті землеустрою позивачкою були отримані вказані державні акти.

Судом встановлено, що на звернення позивачки 03 липня 2009 року Управління земельних ресурсів в ОСОБА_3 районі Київської області роз’яснило, що земельна частка (пай), право на яку посвідчувалося сертифікатами виділена в натурі  і видати Державний акт на право власності на земельну ділянку на її ім’я неможливо без визнання недійсними існуючих правовстановлювальних документів, що підтверджується листом  Управління земельних ресурсів в ОСОБА_3 районі Київської області від 03.07.2009 року № 1282 (а.с. 12).

Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У відповідності до ст. 182 ЦК України  право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній адміністрації.

Згідно зі статтею 25 Цивільного Кодексу України (16.01.2003 року) здатність мати цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи   виникає у момент її народження і припиняється у момент смерті. Цивільною дієздатністю фізичної особи є зокрема і її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати. Однією із підстав припинення права власності відповідно до статті 346 ЦК України є смерть власника.

Як видно із статті 125 Земельного Кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

У відповідності за статтею 18   Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” підставою для державної реєстрації прав є заява правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.

Звернення із заявою про державну реєстрацію особи, яка відповідно до вказаного Закону не може бути суб’єктом права власності на даний об’єкт нерухомого майна або представником такого суб’єкта є згідно статті 24 цього Закону підставою для відмови у державній реєстрації прав.

Згідно статті 27 цього Закону державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

Як вбачається із статей 3, 5 Закону України “Про порядок виділення в натурі ( на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їх земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) за межами населених пунктів приймають районні державні адміністрації.

 Згідно статті 2 вказаного закону документом, який посвідчує право на земельну частку (пай)  також є свідоцтво про право на спадщину.

Судом встановлено, що існування державних актів на право власності на ім’я померлих створює перешкоди позивачці у здійсненні її суб’єктивного права вимоги відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та реалізації повноважень власника щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.

Відповідно до статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Збитки, завдані власникам земельних ділянок внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.

Частиною другою статті 158 Земельного кодексу України встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки видача та державна реєстрація Державних актів здійснена з порушеннями ст.ст. 25, 30 ЦК України, ч. 5 ст. 3, ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та вищевказаних нормативних актів,   то дані державні акти слід визнати недійсними і скасувати запис про їх державну реєстрацію.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 118, 125, 152, 155, 158 Земельного кодексу України, ст. ст. 182, 331, 346 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 213-215, ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

       Скасувати в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі запис № 974 вчинений 21 квітня 2004 року про державну реєстрацію державного акта на право на земельну ділянку кадастровий номер 3224281600:01:001:0002 площею 6,160 га, яка розташована на території Василиської сільської ради Ставищенського району Київської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який був виданий на бланку серія КВ № 009527 на підставі розпорядження № 166 від 08 квітня 2003 року ОСОБА_3 РДА на ім"я ОСОБА_5 та визнати його недійсним.

Скасувати в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі запис № 975 вчинений 21 квітня 2004 року про державну реєстрацію державного акта на право на земельну ділянку кадастровий номер 3224281600:01:001:0003 площею 6,000 га, яка розташована на території Василиської сільської ради Ставищенського району Київської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який був виданий на бланку серія КВ № 009528 на підставі розпорядження № 166 від 08 квітня 2003 року ОСОБА_3 РДА на ім"я ОСОБА_6 та визнати його недійсним.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі  в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя