Ухвала

від 25.07.2019 по справі 758/16546/18

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/16546/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2019 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , про роз`яснення рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , звернулася до суду з заявою про роз`яснення ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 28.03.19.

Зазначала, що відповідно до зазначеної ухвали задоволено клопотання старшого слідчої групи заступника начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 про визначення порядку зберігання речових доказів. Визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.13 шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у порядку та на умовах, визначених ст. ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» нерухоме майно, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.13, на яке накладено арешт на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09.10.18 й ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24.10.18 та право власності на яке зареєстровано за фізичними та юридичними особами.

Обґрунтовуючи заяву зазначала, що 07.06.19 на сайті «Радіо Свобода» з`явилася стаття під назвою «Татьков повернув собі статус судді та недоторканність, з частини елітних квартир зняли арешт» та відео сюжет програми «Схеми. Корупція в деталях» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому, надаючи свої коментарі, начальник управління АРМА ОСОБА_7 зазначив, що можливо в деяких випадках відразу потрібно приймати рішення про реалізацію активів.

Посилаючись на неоднозначне трактування (розуміння) резолютивної частини ухвали від 28.03.19, просила роз`яснити зазначене рішення, зазначивши чи має право Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів або управителі здійснювати реалізацію нерухомого майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні № 1203110060002990 від 02.04.13 на яке накладено арешт на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09.10.18 й ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24.10.18.

Відповідно до ч. 2 ст. 380 КПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасників судового провадження.

У судове засідання з`явилися адвокат ОСОБА_3 , прокурор ОСОБА_4 , інші учасники у судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, причини неявки не повідомили.

В силу норм ч. 2 ст. 380 КПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

У судовому засіданні заявник підтримала заяву з викладених у ній підстав та просила заяву задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив, просив у задоволенні заяви відмовити, вказавши на те, що ухвала є зрозумілою.

Вислухавши пояснення учасників розгляду, вивчивши заяву та додані до неї документи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Таким чином, суд роз`яснює рішення лише у випадку, коли його зміст є незрозумілим.

Абзацом 7 ч. 6 ст. 100 КПК України передбачено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Порядок управління активами визначений розділом ІІІ Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі Закон).

Так, порядок та умови прийняття в управління та здійснення управління нерухомим майном, передбачені ст. ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Відповідно до ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 28.03.19 задоволено клопотання старшого слідчої групи заступника начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 про визначення порядку зберігання речових доказів. Визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.13 шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у порядку та на умовах, визначених ст. ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» нерухоме майно, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.13, на яке накладено арешт на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09.10.18 й ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24.10.18 та право власності на яке зареєстровано за фізичними та юридичними особами: ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_29 ; ОСОБА_30 ; ОСОБА_31 ; ОСОБА_32 ; ОСОБА_33 ; ТОВ «Лідер Групп»; ТОВ «Ріалдон».

Заявник просить роз`яснити ухвалу, зазначивши чи має право Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів або управителі здійснювати реалізацію нерухомого майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні № 1203110060002990 від 02.04.13 на яке накладено арешт на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09.10.18 й ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24.10.18.

Отже, зі змісту заяви вбачається те, що заявник фактично порушує питання про внесення до ухвали нових даних.

В силу норм ст. 380 КПК України суд, роз`яснюючи рішення, може більш повно і зрозуміло викласти ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Відповідно до ухвали визначено порядок зберігання речових доказів шляхом передачі в управління Національному агентству у порядку та на умовах, визначених ст. ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» нерухоме майно, яке є речовим доказом і на яке накладено арешт.

Таким чином, зміст ухвали є зрозумілим, а тому правових підстав для задоволення заяви не має.

Керуючись ст. ст. 100, 309, 380 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах в інтересах ОСОБА_5 , про роз`яснення рішення відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

СуддяОСОБА_1