Ухвала

від 25.09.2019 по справі 758/16546/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

25 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 758/16546/18

провадження № 51-620 км 19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі -Суд) у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

адвоката ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року у справі № 758/16546/18 та касаційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року у справі № 11-сс/796/2500/2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 28 березня 2019 року задоволено клопотання старшого слідчої групи заступника начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 12013110060002990 шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у порядку та на умовах, визначених ст. ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі-Закон), нерухоме майно, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12013110060002990 і на яке накладено арешт на підставі ухвал слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2018 року та від 24 жовтня 2018 року, та право власності на яке зареєстровано за відповідними фізичними та юридичними особами.

Не погодившись з ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 28 березня 2019 року, захисником ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подано апеляційну скаргу.

Крім того, на зазначену ухвалу суду від 28 березня 2019 року подано апеляційну скаргу адвокатом ОСОБА_7 в інтересах третіх осіб, на майно яких накладено арешт.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 28 березня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого групи заступника начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_12 , погоджене із прокурором відділу Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_13 , і визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 12013110060002990, відомості про яке внесені до ЄРДР 02 квітня 2013 року, шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у порядку та на умовах, визначених ст. ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», нерухоме майно, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12013110060002990, відомості про яке внесені до ЄРДР 02 квітня 2013 року, на яке накладено арешт на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2018 року і ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року та право власності на яке за відповідними фізичними та юридичними особами.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 28 березня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчої групи заступника начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_12 про визначення порядку зберігання речових доказів та визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №12013110060002990 шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у порядку та на умовах, визначених ст. ст. 19, 21 Закону нерухоме майно, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні №12013110060002990, на яке накладено арешт на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 порушує питання про скасування ухвали Київського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року та призначення нового судового розгляду у суді апеляційної інстанції. При цьому стверджує, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті провадження за його апеляційною скаргою, оскільки передача майна в управління є складовою частиною арешту майна у кримінальному провадженні або, принаймні похідною від арешту майна, а тому можливість апеляційного оскарження ухвали про визначення порядку зберігання речових доказів також підлягає апеляційному оскарженню відповідно до п.9 ч.1 ст. 309Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК ). Крім того, захисник вказує на порушення забезпечення права скаржника на апеляційний перегляд справи у всіх випадках без будь-яких обмежень.

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвали Київського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року та призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що Київський апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження за його апеляційною скаргою порушив вимоги ст. ст. 24, 309 КПК , та дійшов необґрунтованого висновку про відсутність прав у третіх осіб власників нерухомого майна, права на апеляційне оскарження, що в свою чергу порушує гарантоване Конвенцією та Конституцією України право власників нерухомого майна на вільне володіння, користування та розпорядження ним.

Мотиви суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, адвоката, доводи прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передати матеріали провадження на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 1402-VIII) Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи у такій спосіб судову практику на однакове застосування норм права.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Частиною 2 ст. 434-1 КПК передбачено, що суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об`єднаної палати.

Відповідно до матеріалів касаційного провадження на підставі ст. ст. 309, 392 КПК ухвалами Київського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року та 11 квітня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 28 березня 2019 року, якою визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №12013110060002990 шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у порядку та на умовах, визначених ст. ст. 19, 21 Закону нерухомого майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні №12013110060002990, та на яке накладено арешт на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що за приписами ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом. У ст. 309 КПК наведено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, та визначено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. До таких інших ухвал слідчого судді відноситься і ухвала про визначення порядку зберігання речових доказів.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді, якою задоволено клопотання старшого слідчої групи заступника начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_12 про визначення порядку зберігання речових доказів, не підлягає апеляційному оскарженню.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком.

Так, відповідно до абзацу 7 ч.6 ст.100 КПК речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом. При цьому частиною сьомою статті 100 КПК у випадках, передбачених абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно ізстаттями 171-173цього Кодексу.

Тобто, вказане клопотання підлягає розгляду в порядку , передбаченому для вирішення клопотань про арешт майна , при цьому будь-яких застережень щодо незастосування положень норм ст.171-173 КПК, в тому числі щодо неможливості оскарження прийнятих за результатами розгляду такого клопотання , не міститься. Частиною ж сьомою статті 173 КПК прямо передбачено право підозрюваного, обвинуваченого, третіх осіб на оскарження судового рішення щодо арешту майна.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді, постановлена відповідно до ч.7 ст.100 КПК щодо передачі речових доказів вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, підлягає апеляційному оскарженню відповідно до положень ч.7 ст.173 КПК.

Проте існують інші правові позиції стосовно застосування норм кримінального процесуального закону при перегляді в касаційному порядку ухвал суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження за апеляційними скаргами на ухвали слідчих суддів за подібних обставин.

Зокрема, відповідно до ухвали від 22 жовтня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 760/15798/18 провадження № 51-9372ск19 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката в інтересах особи на ухвалу судді Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17 червня 2018 року про передачу в управління майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні, та передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління для реалізації або передачі в управління за договором на підставах, у порядку та на умовах, визначених статями 19, 21 Закону, майно підозрюваного. Підставою для прийняття такого рішення Верховним Судом зазначено те, що згадана ухвала слідчого судді до переліку ст.309 КПК, яка містить вичерпний перелік ухвал слідчого судді , які можуть бути оскарженні в апеляційному порядку , не входить.

З аналогічних підстав 17 грудня 2018 року колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 755/16396/16-к провадження №51-10208 ск18 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника в інтересах ТОВ «ФК «Артфін» на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 29 травня 2018 року, якою задоволено клопотання директора ДП «Фінансування інфраструктурних проектів» та змінено порядок зберігання речового доказу у кримінальному провадженні шляхом передачі для організації охорони, відповідального зберігання, проведення поточних ремонтів, обслуговування, підтримання їх у належному стані та оперативного управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів.

Таким чином, сформовано правовий висновок , відповідно до якого ухвала слідчого судді про передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів, в управління майна, на яке накладено арешт, враховуючи вимоги ст.309 КПК, апеляційному оскарженню не підлягає.

Беручи до уваги подібність фактичних обставин кримінального провадження № 51-620ск19, яке розглядається на даний момент Судом, до обставин проваджень № 51-9372ск19, №51-10208ск18, переглянутих Верховним Судом, враховуючи, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права, передбачених у подібних рішеннях, провадження підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду для забезпечення єдиної правозастосовчої практики та формування висновку щодо застосування норм кримінального процесуального закону при перегляді в касаційному порядку ухвал суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження за апеляційними скаргами на ухвали слідчих суддів про передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів в управління майна, на яке накладено арешт.

Керуючись статтями 434-1, 434-2 КПК, Суд

постановив:

Передати матеріали провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року у справі № 758/16546/18 та касаційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року у справі № 11-сс/796/2500/2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3