Ухвала

від 22.07.2019 по справі 401/2590/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 липня 2019 року

м. Київ

справа № 401/2590/18

провадження № 61-12630 ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Кривцової Г. В. розглянув касаційну скаргу відокремленого підрозділу Кременчуцький судноплавний шлюз Державного підприємства водних шляхів Укрводшлях на постанову Кропивницького апеляційного суду від 28 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відокремленого підрозділу Кременчуцький судноплавний шлюз Державного підприємства водних шляхів Укрводшлях про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відокремленого підрозділу Кременчуцький судноплавний шлюз Державного підприємства водних шляхів Укрводшлях (далі - ВП Кременчуцький судноплавний шлюз ДПВШ Укрводшлях ) про визнання незаконним його звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2018 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ ВП Кременчуцький судноплавний шлюз ДПВШ Укрводшлях № 64-к від 10 серпня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади охоронника. Поновлено ОСОБА_1 на посаді охоронника 2-го класу ВП Кременчуцький судноплавний шлюз ДПВШ Укрводшлях з 13 серпня 2018 року. Стягнуто з ВП Кременчуцький судноплавний шлюз ДПВШ Укрводшлях на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 13 серпня 2018 року по 04 грудня 2018 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 28 травня 2019 року рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2018 року в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ВП Кременчуцький судноплавний шлюз ДПВШ Укрводшлях в частині відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ВП Кременчуцький судноплавний шлюз ДПВШ Укрводшлях на користь ОСОБА_1 15 000, 00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ВП Кременчуцький судноплавний шлюз ДПВШ Укрводшлях ,в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, враховуючи наступне.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921,00 грн.

Предметом спору у цій справі є стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 13 серпня 2018 року по 04 грудня 2018 року та відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн, що станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн*100=192 100 грн).

Судами попередніх інстанцій вказану справу не визнано малозначною, однак малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Суд касаційної інстанції вважає, що ця справа за позовом про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди є справою незначної складності і не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України та частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ВП Кременчуцький судноплавний шлюз ДПВШ Укрводшлях подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відокремленого підрозділу Кременчуцький судноплавний шлюз Державного підприємства водних шляхів Укрводшлях на постанову Кропивницького апеляційного суду від 28 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відокремленого підрозділу Кременчуцький судноплавний шлюз Державного підприємства водних шляхів Укрводшлях про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Кривцова