Рішення

від 15.07.2019 по справі 240/5106/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року м. Житомир справа №240/5106/19

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

представника позивача Степанчука Д.С.,

представника відповідача Бондарчук О.В., Діброви Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №006151414 від 22 березня 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 502 500 грн, з них за основним зобов`язанням - 402 000,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 100 500,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №0006141414 від 22 березня 2019 року, яким встановлено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на додану вартість у розмірі 508 567,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №0006121414 від 22 березня 2019 року, яким за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД нараховано пеню у розмірі 707 528,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" було проведено поточний ремонт прес-гранулятора, який перебував у позивача на праві користування, у зв`язку з чим товариством було правомірно проведено амортизацію вказаного нематеріального активу. Наголошує, що посилання контролюючого органу на положення підпункту 138.3.3 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки вказаний об`єкт виключно орендується позивачем та не перебуває у його власності, а тому ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" правомірно та відповідності до підпункту 138.3.4 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України, самостійно визначило його строки використання та амортизації. Вказує, що контролюючим органом в контексті пункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України невірно інтерпретовано поняття ліквідації основного виробничого/невиробничого засобу та повернення відремонтованого майна, у зв`язку з чим виникло спірне нарахування основного зобов`язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №0006121414 від 22 березня 2019 року зазначає, що ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" свої зобов`язання перед контрагентами за зовнішньоекономічними контрактами виконало у повному обсязі, жодних претензій щодо якості товару від контрагентів також не надходило. Наголошує, що за контрактами відсутня дебіторська заборгованість, граничні строки виручки порушенні не були, а введення в Податковий кодекс України норми щодо можливості нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності не відповідає принципу справедливості, закріпленому у статті 8 Конституції України.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

03 травня на офіційну електронну поштову адресу суду надійшли додаткові пояснення ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" до позовної заяви вих. №68/1 від 26 квітня 2019 року (том І, а.с. 190-191).

У відповідності до частини другої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Так, положеннями частини першої статті 165 КАС України передбачено, що у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.

Суд звертає увагу позивача, що подання позивачем додаткових письмових пояснень не відповідає положенням статей 159, 165 КАС України, оскільки правом на подання вказаної заяви по суті справи наділені треті особи. При цьому, позивач не звертався до суду із клопотанням щодо подання додаткових письмових пояснень, а судом в порядку частини п`ятої статті 159 КАС України дозволу на подання додаткових пояснень щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, позивачу також не надавалося.

06 травня 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 КАС України, надійшов відзив на позовну заяву вих. №149 від 26 квітня 2019 року, відповідно до змісту якого Головне управління ДФС у Житомирській області позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Вказує, що сума нарахованої амортизації на об`єкт основних засобів - ремонт прес-гранулятора, з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 138.3 статті 138 Податкового кодексу України, повинна складати 573 418,00 грн, а балансова вартість станом на 30 листопада 2016 року склала 2 073 125,00 грн. Враховуючи вищевикладене, зазначає, що контролюючий орган вірно встановив порушення позивачем пункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України в частині заниження податкових зобов`язань. Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №0006121414 від 22 березня 2019 року зазначає, що за результатами находження повідомлень ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про порушення позивачем строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, перевіркою встановлено порушення надходження виручки по митним деклараціям, у зв`язку із чим контролюючим органом правомірно нараховано пеню у розмірі 707 528,85 грн. (том І а.с. 192-195).

Підготовче засідання, призначене на 06 травня 2019 року о 10:00 було відкладено на 24 травня 2019 року об 11:00 у зв`язку із неявкою представника позивача.

Підготовче засідання, призначене на 24 травня 2019 року об 11:00 о 10:00 було відкладено на 04 червня 2019 року о 10:30 у зв`язку із перебуванням головуючого судді у щорічній оплачуваній відпустці.

27 травня 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 163 КАС України надійшла відповідь на відзив вих. №70 від 20 травня 2019 року, відповідно до змісту якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине" заперечує щодо доводів Головного управління ДФС у Житомирській області, викладених у відзиві на позовну заяву (том І а.с. 218-221).

03 червня 2019 року на офіційну електронну поштову адресу суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине" про розгляд судового засідання без участі представника позивача (том І а.с. 230).

04 червня 2019 року представником Головного управління ДФС у Житомирській області до відділу документального забезпечення суду подано клопотання про закриття підготовчого провадження (том І а.с. 231).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 червня 2019 року о 14:00.

В судовому засіданні, призначеному на 18 червня 2019 року о 14:00, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 02 липня 2019 року на 14:00 з метою виклику свідка, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 18 червня 2019 року.

В судовому засіданні, призначеному на 02 липня 2019 року на 14:00, судом допитано в якості свідка головного бухгалтера ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" ОСОБА_2 . Судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 15 липня 2019 року на 14:00 з метою надання відповідачу дозволу на подання додаткових письмових пояснень, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 02 липня 2019 року.

11 липня 2019 року до відділу документального забезпечення суду в порядку статті 159 КАС України надійшли додаткові письмові пояснення Головного управління ДФС у Житомирській області вих. №226/06-30-10-02 від 09 липня 2019 року (том ІІ а.с. 11-13).

В судове засідання, призначене на 15 липня 2019 року на 14:00 прибули представник позивача та представники відповідача.

Представник позивача в судовому позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представники відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та у додаткових письмових поясненнях в порядку статті 159 КАС України. Головне управління ДФС у Житомирській області правом на подання заперечень на відповідь на відзив у строк та в порядку, визначеному статтею 164 КАС України, не скористалося.

У відповідності до положень частини третьої статті 243 КАС України та зважаючи на складність справи, складення рішення у повному обсязі може бути відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине", код ЄДРПОУ 36575504, як юридична особа зареєстроване 20 січня 2010 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 1 286 102 0000 000428. Види діяльності: код КВЕД 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння (основний); код КВЕД 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 52.10 Складське господарство.

На підставі направлень від 31 січня 20109 року №206, №207, №208, №209, виданих Головним управлінням ДФС у Житомирській області та наказу Головного управління ДФС у Житомирській області від 16 січня 2019 року №80, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пунктів 77.1, 77.2, 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України та плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платника податків на 2019 рік, посадовими особами контролюючого органу було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року та з питань дотримання законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2018 року, за результатами якої складено акт перевірки №137/06-30-14-14/36575504 від 01 березня 2019 року (том І а.с. 11-91).

У відповідності до розділу IV акту перевірки №137/06-30-14-14/36575504 від 01 березня 2019 року, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине":

- пункту 5 та пункту 21 П(С)БО 15 "Дохід", пункту 6 та пункту 9 П(С)БО 16 "Витрати", пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток на загальну суму 1 344 298,0 грн, в тому числі: за 2015 рік - на 353 430,0 грн, за 2016 рік - на 316 748,0 грн, за 2017 рік - на 324 468,0 грн. та за три квартали 2018 року - на 349 652,0 грн;

- пункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України в частині завищення від`ємного значення по податку на додану вартість на загальну суму 508 567,0 грн, в тому числі: за листопад 2016 року - на 230 292,0 грн., за грудень 2016 року - на 186 688,0 грн, за січень 2017 року - на 73 921,0 грн., за липень 2017 року - на 12 625,0 грн. та за вересень 2018 року - на 17666,0 грн, а також заниження податку на додану вартість на загальну суму 402 000,0 грн, в тому числі: за листопад 2016 року - на 184 333,0 грн, за грудень 2016 року - на 43 604,0 грн, за січень 2017 року - на 112 767,0 грн, за липень 2017 року - на 61 296,0 грн;

- пункту 46.1 статті 46, пункту 51.1 статті 51, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та вимог "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31 січня 2015 року №4 - у звітах форми 1-ДФ за І, II, III квартал 2015, III квартал 2016, І-ІV квартали 2017 року та І квартал 2018 року;

- підпунктів 168.1.2 та 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового Кодексу України - несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору, утриманого із доходів найманих працівників на загальну суму 1 539,22 грн за листопад 2015 року;

- статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР - при виконанні контрактів з "Heat-Trade Ltd." (Кіпр) №20/РЕ-1, НТ-2 від 19 квітня 2010 року та з "LF COMMODITIES L.P." №20-ПЕ-26 від 09 жовтня 2015 року було перевищено встановлений законодавством строк - 90 календарних днів (постанови Правління Національного банку України від 20 серпня 2014 року №515, від 20 листопада 2014 року №734, від 01 грудня 2014 року №758, від 03 березня 2015 року №160 та від 03 червня 2015 року №354) та 120 календарних (постанови Правління Національного банку України від 07 червня 2016 року №342 (з 30 квітня 2016 року), від 14 вересня 2016 року №386, від 13 грудня 2016 року №410 та від 04 квітня 2017 року № 30) за експортними операціями;

- статті 9 Декрету Кабінет Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19 лютого 1993 року №15-93 та статті 1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами" від 18 січня 1994 року №319/94-ВР в частині неподання Декларації про валютні цінності та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01 квітня 2016 року та 01 липня 2016 року (том І, а.с. 90).

Позивачем до Головного управління ДФС у Житомирській області направлено заперечення вих. №49 від 12 березня 2019 року на акт перевірки №137/06-30-14-14/36575504 від 01 березня 2019 року (том І а.с. 121-125). Результати розгляду заперечень викладені у листі Головного управління ДФС у Житомирській області вих. №3373/6/06-30-14-01 від 21 березня 2019 року (том І а.с. 126-131).

Податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Житомирській області від 22 березня 2019 року №0006151414, на підставі акту перевірки №137/06-30-14-14/36575504 від 01 березня 2019 року та відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 та пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України, ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" у загальному розмірі 502 500 грн: за податковими зобов`язаннями - 402 000 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими в порядку абзацу 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України - 100 500 грн (том І а.с. 132).

Розмір штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за вказаним податковим повідомленням-рішенням, узгоджується із розрахунком податкового зобов`язання та фінансових санкцій по ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" (том І а.с. 133).

Податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Житомирській області від 22 березня 2019 року №0006141414, на підставі акту перевірки №137/06-30-14-14/36575504 від 01 березня 2019 року та відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пунктів 77.1, 77.2, 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, за порушення пункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України, до ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" встановлено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на додану вартість у розмірі 508 567,00 грн (том І а.с. 132).

Розмір суми завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на додану вартість за вказаним податковим повідомленням-рішенням, узгоджується із розрахунком податкового зобов`язання та фінансових санкцій по ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" (том І а.с. 135).

Податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Житомирській області від 22 березня 2019 року №0006121414, на підставі акту перевірки №137/06-30-14-14/36575504 від 01 березня 2019 року та відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", за порушення статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД нараховано пеню у розмірі 707 528,85 грн (том І а.с. 136).

Не погоджуючись із спірними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами з питань митної справи.

Положеннями пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; 2) дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 3)згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 22.03.2019р. № 0006151414 та №0006141414, суд зазначає наступне.

У відповідності до розділу IV акту перевірки №137/06-30-14-14/36575504 від 01 березня 2019 року, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" пункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України в частині завищення від`ємного значення по податку на додану вартість на загальну суму 508 567,0 грн, в тому числі: за листопад 2016 року - на 230 292,0 грн., за грудень 2016 року - на 186 688,0 грн, за січень 2017 року - на 73 921,0 грн., за липень 2017 року - на 12 625,0 грн. та за вересень 2018 року - на 17666,0 грн, а також заниження податку на додану вартість на загальну суму 402 000,0 грн, в тому числі: за листопад 2016 року - на 184 333,0 грн, за грудень 2016 року - на 43 604,0 грн, за січень 2017 року - на 112 767,0 грн, за липень 2017 року - на 61 296,0 грн.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об`єкта оподаткування визначено пунктом 138.3 статті 138 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктами 138.3.1, 138.3.2, 138.3.3, 138.3.4 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу. Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел: вартість гудвілу; витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів; витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів. Терміни "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи" означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Мінімально допустимі строки корисного використання основних засобів групи 4 "Машини та обладнання" складають 5 років. У разі, коли строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів у бухгалтерському обліку менше, ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені пунктом 138.3 статті 138 Податкового кодексу України.

При, цьому, строки нарахування амортизації нематеріальних активів для групи 2 "права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо" - відповідно до правовстановлюючого документа. Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років.

Пунктом 189.9 статті 189 Податкового кодексу України закріплено, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Встановлено, що між ТОВ "Пеллет-Інвест" (Орендодавець) та ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" (Орендар) договір оренди № 60/ПИ-36;60/ПЕ-27/1 від 31 грудня 2013 року, відповідно до умов пункту 1.1 розділу 1 якого Орендодавець - ТОВ "Пеллет-Інвест" передає, а Орендар - ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" приймає у строкове платне користування комплектний об`єкт - Технологічну грануляційну лінію для виробництва пеллет GP600 U. Складові частини та інші відомості щодо орендованого майна містяться у додатках №1, №2 до цього Договору. Орендоване майно розташоване за адресою: 11201, Житомирська область, Ємільчинський район, смт. Ємільчине, вул. Леніна , 2. Балансова вартість орендованого майна складає 26 633 332,35 грн. Мета оренди: здійснення Орендарем господарської операції. Сторони домовились, що амортизаційні відрахування на орендоване майно, нараховуються Орендодавцем і використовуються на відновлення основних фондів Орендодавця. Строк договору оренди два роки 11 місяців.

Згідно з пунктом 4.1 розділу 4 договору, Орендар зобов`язується проводити за власний рахунок поточний ремонт та технічне обслуговування, а також здійснювати капітальний ремонт та модернізацію орендованого майна за власний рахунок. (том І а.с. 140-146).

Контролюючим органом було виявлено списання матеріалів та запчастин на ремонт преса-гранулятора, який є однією з дільниць технологічної грануляційної лінії для виробництва пеллет.

Так, відповідно до пункту 21 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року №561, затрати орендаря на поліпшення об`єкта операційної оренди, що визнаються ним капітальними інвестиціями, відображаються орендарем за дебетом рахунку капітальних інвестицій. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об`єкта основних засобів.

На підставі акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів №3 від 31 жовтня 2015 року, позивачем введено в експлуатацію об`єкт основних засобів - ремонт преса-гранулятора вартістю 2 646 543,21 грн та присвоєно інвентарний номер 00239. Облік об`єкта здійснюється позивачем на рахунку 117 "Інші необоротні матеріальні активи" (том ІІ а.с. 20-21).

Наказом "Про нарахування амортизації на ремонт орендованого об`єкта" №34/3 від 31 жовтня 2015 року прийнято рішення про проведення амортизації зазначеного об`єкта до закінчення договору оренди №60/ПИ-36; 60/ПЕ-27/1 від 31 грудня 2013 року, а саме до 30 листопада 2016 року. ТОВ "Пеллет - Енерго Ємільчине" самостійно визначено строк корисного використання об`єкта оренди в бухгалтерському обліку - 13 місяців (том І а.с. 183).

Відповідно до акту приймання-передачі від 30 листопада 2016 року позивачем було передано, а ТОВ "Пеллет-Інвест" прийнято комплектний об`єкт - технологічну грануляційну лінію для виробництва пеллет, в тому числі і прес-гранулятор (том І а.с. 150-153).

При цьому, суд звертає увагу, що балансова вартість основних засобів - сума залишкової вартості таких засобів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації.

Встановлено, що загальна сума нарахованої амортизації по об`єкту - ремонт преса-гранулятора за період експлуатації згідно картки по рахунку 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів" за 2015-2016 роки за прямолінійним методом склала 2 646 543,21 грн. Враховуючи положення підпункту 138.3.3 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України, сума нарахованої амортизації на об`єкт основних засобів "ремонт преса-гранулятора" повинна складати 573 418,00 грн (2 646 543,21 /5 /12 * 11), а тому балансова вартість станом на 30 листопада 2016 року склала 2 073 125,00 грн (2 646 543,21 - 573 418,00).

Здійснивши системний аналіз наявних у матеріалах справи доказів, суд погоджується із висновками контролюючого органу про наявність порушення пункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України в частині заниження податкових зобов`язань на загальну суму 414 625,00 грн., в тому числі за листопад 2016 року на 414 625,00 грн.

Суд також критично ставиться до доводів позивача в частині посилань на положення підпункту 138.3.4 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України та зазначає, що у відповідності до змісту позовної заяви, витрати по ремонту об`єкта оренди накопичувались на Дт субрахунку 153 "Придбання, виготовлення інших необоротних матеріальних активів" та після завершення відповідних ремонтних робіт, списані на рахунок 117 "Інші необоротні матеріальні активи", тобто витрати по ремонту не збільшували балансову вартість основного засобу, відбувся виключно поточний ремонт прес-гранулятора, а не поліпшення. При цьому, витрати на ремонт списано не відразу, а амортизовувались до закінчення строку договору. Водночас, позивач також наголошує, що в результаті проведеного ремонту в обліку виник окремий об`єкт, який потрібно амортизувати впродовж строку його використання.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із доводами відповідача та зазначає, що в даному випадку, повернення орендодавцю технологічної грануляційної лінії для виробництва пеллет, в тому числі і прес-гранулятора є ліквідацією новоствореного об`єкта - "ремонт прес-гранулятора", оскільки "новостворений" об`єкт не може існувати самостійно без об`єкта основного засобу до якого він був створений: товариство в подальшому не зможе використовувати "новостворений" об`єкт, так як фактично це лише витрати на поліпшення орендованого основного засобу.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що оскільки ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" допущено порушення пункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України в частині завищення від`ємного значення по податку на додану вартість на загальну суму 508 567,0 грн, а також заниження податку на додану вартість на загальну суму 402 000,0 грн, контролюючим органом правомірно винесено податкові повідомлення рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 22 березня 2019 року №0006151414, №0006141414.

Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 22 березня 2019 року №0006121414, суд зазначає наступне.

Згідно із розділом IV акту перевірки №137/06-30-14-14/36575504 від 01 березня 2019 року, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР - при виконанні контрактів з "Heat-Trade Ltd." (Кіпр) №20/РЕ-1, НТ-2 від 19 квітня 2010 року та з "LF COMMODITIES L.P." №20-ПЕ-26 від 09 жовтня 2015 року було перевищено встановлений законодавством строк - 90 календарних днів (постанови Правління Національного банку України від 20 серпня 2014 року №515, від 20 листопада 2014 року №734, від 01 грудня 2014 року №758, від 03 березня 2015 року №160 та від 03 червня 2015 року №354) та 120 календарних (постанови Правління Національного банку України від 07 червня 2016 року №342 (з 30 квітня 2016 року), від 14 вересня 2016 року №386, від 13 грудня 2016 року №410 та від 04 квітня 2017 року № 30) за експортними операціями.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №185/94-ВР) встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 Закону №185/94-ВР Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно з статтею 3 Закону №185/94-ВР Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов`язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.

Положеннями статті 4 Закону №185/94-ВР закріплено, що порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Судом встановлено, що ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", у відповідності до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, надіслав на адресу Новоград-Волинська ДПІ Новоград-Волинського управління ГУ ДФС у Житомирській області повідомлення про вже виявлені факти порушень законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними угодами за відповідні періоди.

Зокрема, контролюючим органом було отримано наступні повідомлення про факт порушення товариством чинного валютного законодавства при виконанні контракту №20-ПЕ-26 від 09 жовтня 2015 року:

- ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (м. Київ) від 06 травня 2016 року №153-02/1277 про порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №20-ПЕ-26 від 09 жовтня 2015 року, дата оформлення МД за експортною операцією: 29.01.2016;

- ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (м. Київ) від 09 червня 2016 року №153- 02/1630 про порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №20-ПЕ-26 від 09 жовтня 2015 року, дата оформлення МД за експортною операцією: 01.02.2016.

Крім того, контролюючим органом було отримано такі повідомлення про факт порушення товариством чинного валютного законодавства при виконанні контракту №20/РЕ-1;НТ-2 від 19 квітня 2010 року:

- ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (м. Київ) від 06 січня 2016 року №153-02/10 про порушення ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №20/РЕ-1;НТ-2 від 19 квітня 2010 року, дата оформлення МД за експортними операціями: 02.09.2015, 05.09.2015, 09.09.2015, 11.09.2015, 14.09.2015, 15.09.2015, 16.09.2015, 17.09.2015, 18.09.2015, 19.09.2015, 21.09.2015, 22.09.2015, 23.09.2015, 24.09.2015, 25.09.2015 та 28.09.2015;

- ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (м. Київ) від 09 лютого 2016 року №153-02/288 про порушення ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №20/РЕ-1;НТ-2 від 19 квітня 2010 року, дата оформлення МД за експортними операціями: 02.10.2015, 05.10.2015, 07.10.2015, 08.10.2015, 09.10.2015, 12.10.2015, 16.10.2015, 19.10.2015, 21.10.2015, 23.10.2015, 26.10.2015 та 29.10.2015;

- ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (м. Київ) від 10 березня 2016 року №153-02/558 про порушення ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №20/РЕ-1;НТ-2 від 19 квітня 2010 року, дата оформлення МД за експортними операціями: 05.11.2015, 09.11.2015, 11.11.2015, 13.11.2015, 17.11.2015, 18.11.2015, 19.11.2015, 20.11.2015, 24.11.2015, 25.11.2015, 27.11.2015 та 30.11.15;

- ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (м. Київ) від 08 квітня 2016 року №153-02/938 про порушення ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №20/РЕ-1;НТ-2 від 19 квітня 2010 року, дата оформлення МД за експортними операціями: 01.12.2015, 10.12.2015, 16.12.2015, 18.12.2015, 21.12.2015, 23.12.2015, 28.12.2015, 29.12.2015 та 30.12.2015;

- ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (м. Київ) від 06 травня 2016 року №153-02/1277 про порушення ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №20/РЕ-1;НТ-2 від 19 квітня 2010 року, дата оформлення МД за експортними операціями: 13.01.2016, 14.01.2016, 15.01.2016, 16.01.2016, 20.01.2016, 21.01.2016, 22.01.2016, 25.01.2016, 26.01.2016. та 28.01.2016;

- ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (м. Київ) від 09 червня 2016 року №153-02/1630 про порушення ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №20/РЕ-1;НТ-2 від 19 квітня 2010 року, дата оформлення МД за експортними операціями: 01.02.2016, 02.02.2016 та 03.02.2016.

Детальний хід виконання вищезазначених контрактів із зазначенням ВМД, дати оформлення ВМД, граничного терміну погашення ВМД (із врахуванням постанов НБУ) та дати погашення наведено в додатку №16 до акту перевірки (том І, а.с. 113-120).

Суд відхиляє посилання позивача на положення статті 1 Закону №185/94-ВР в частини визначення строку здійснення розрахунків в іноземній валюті до 180 календарних днів з дати митного оформлення та зазначає, що у відповідності до Закону №185/94-ВР Національний банк України самостійно визначив порядок здійснення розрахунків:

- постановою Правління Національного банку України №515 від 20 серпня 2014 року встановлено строк 90 календарних днів;

- постановою Правління Національного банку України №734 від 20 листопада 2014 року встановлено строк 90 календарних днів;

- постановою Правління Національного банку України №758 від 01 грудня 2014 року встановлено строк 90 календарних днів;

- постановою Правління Національного банку України №160 від 03 березня 2015 року встановлено строк 90 календарних днів;

- постановою Правління Національного банку України №354 від 03 червня 2015 року встановлено строк 90 календарних днів.

Строк 120 календарних днів встановлено постановами Правління Національного банку України від 07 червня 2016 року №342 (з 30 квітня 2016 року), від 14 вересня 2016 року №386, від 13 грудня 2016 року №410 та від 04 квітня 2017 року №30.

Враховуючи вищевикладене, контролюючий орган правомірно встановив порушення ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" статті 1 Закону №185/94-ВР при виконанні контрактів з "Heat-Trade Ltd." (Кіпр) №20/РЕ-1, НТ-2 від 19 квітня 2010 року та з "LF COMMODITIES L.P." №20-ПЕ-26 від 09 жовтня 2015 року в частині перевищення встановленого законодавством строку - 90 календарних днів (постанови Правління Національного банку України від 20 серпня 2014 року №515, від 20 листопада 2014 року №734, від 01 грудня 2014 року №758, від 03 березня 2015 року №160 та від 03 червня 2015 року №354) та 120 календарних (постанови Правління Національного банку України від 07 червня 2016 року №342 (з 30 квітня 2016 року), від 14 вересня 2016 року №386, від 13 грудня 2016 року №410 та від 04 квітня 2017 року № 30) за експортними операціями.

Щодо посилань позивача на положення частини першої статті 250 Господарського кодексу України, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З набранням 01 січня 2011 року чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України" зі сфери дії статті 250 Господарського кодексу України виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Так, з 01 січня 2011 року порядок застосування фінансової відповідальності за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, врегульовано Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність), зокрема, платників податків, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 109.2 статті 109 Податкового кодексу України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 111.1.1 пункту 111.1 статті 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність.

Пунктом 111.2 статті 111 цього Кодексу фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

У статті 4 Закону №185/94-ВР фінансова відповідальність за порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону визначена у виді пені.

Суд звертає увагу, що розрахунки в іноземній валюті не є порушенням господарської діяльності, внаслідок чого пеня застосована податковим органом спірним податковим повідомленням-рішенням не є адміністративно-господарською санкцією в розумінні статті 238 Господарського кодексу України, і як наслідок цього, до спірних правовідносин не можуть застосовуватись строки застосування цих санкцій, встановлені статтею 250 цього Кодексу.

Позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 січня 2019 року по справі №806/1301/16 (адміністративне провадження №К/9901/37897/18) та постанові від 09 квітня 2019 року по справі №806/2450/16 (№К/9901/41455/18), які, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII правові висновки Верховного Суду є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що оскільки ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" допущено порушення статті 1 Закону №185/94-ВР при виконанні контрактів з "Heat-Trade Ltd." (Кіпр) №20/РЕ-1, НТ-2 від 19 квітня 2010 року та з "LF COMMODITIES L.P." №20-ПЕ-26 від 09 жовтня 2015 року в частині перевищення встановленого законодавством строку за експортними операціями, контролюючим органом правомірно винесено податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 22 березня 2019 року №0006121414.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем на виконання частини другої статті 77 КАС України та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано доведено, а позивачем не спростовано правомірність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Житомирській області від 22 березня 2019 року №0006121414, №0006151414, №0006121414, а тому позовні вимоги ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине" (вул. Соборна, 2, смт. Ємільчине, Ємільчинський район, Житомирська область, 11201. РНОКПП/ЄДРПОУ: 36575504) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39459195) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 26 липня 2019 року.

Головуючий суддя О.Г. Попова