Постанова

від 17.07.2019 по справі 346/2465/14-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/2465/14-ц

Провадження № 22-ц/4808/681/19

Головуючий у 1 інстанції Потятинник Ю. Р.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючої Пнівчук О.В.

суддів : Мелінишин Г.П, Ясеновенко Л.В.

секретарів : Мельник О.В., Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 01 березня 2019 року, в складі судді Потятинника Ю.Р., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного підприємства Космал , ОСОБА_3 , виконавчого комітету Коломийської міської ради, третя особа без самостійних вимог - Коломийська міська рада про визнання недійсним свідоцтва на право власності, визнання права власності на нерухоме майно, усунення перешкод в користуванні майном, визнання незаконним і скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У травні 2014 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом ОСОБА_1 , приватного підприємства Космал , ОСОБА_3 , виконавчого комітету Коломийської міської ради, третя особа без самостійних вимог - Коломийська міська рада, у якому просила визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради від 29.12.2010 року в частині оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , визнати недійсним свідоцтво на право власності, видане виконавчим комітетом Коломийської міської ради на ім`я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, визнати за нею право власності на вказану квартиру, усунути перешкоди в користуванні квартирою шляхом виселення ОСОБА_1 із вказаної квартири.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у кінці грудня 2004 року з метою купівлі квартири нею, в присутності батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з будівельною фірмою Космал , в особі директора фірми ОСОБА_6 , яка була генеральним підрядником будівництва будинку АДРЕСА_1 , укладено договір про дольову участь у будівництві житла, а саме двохкімнатної квартири в„– 47 у вказаному будинку . На виконання вказаного договору вона, в присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у повному обсязі сплатила ОСОБА_6 грошовий внесок на будівництво квартири в сумі 14 тисяч євро, що за курсом НБУ України на той час становило 101 044,52 грн. Даний договір був складений в двох примірниках.

Квартира потребувала проведення ряду будівельних робіт, які вона здійснювала за власний кошт. У 2007 році нею замовлено робочий проект газопостачання квартири в дочірньому підприємстві Газовик 2 м. Коломия. Даний проект був виконаний і 02.12.2007 року ВАТ Івано-Франківськгаз складений акт № 4/г 79439 про встановлення газового лічильника в квартирі. Виготовлення робочого проекту, придбання та встановлення газового лічильника оплачувалися нею за рахунок власних грошових коштів.

Одночасно між нею та Коломийським управлінням газового господарства 02.12.2007 року була укладена угода на газопостачання квартири, а 16.02.2010 року укладений договір про надання послуг з газопостачання.

24 січня 2009 року між нею та підприємцем ОСОБА_7 була укладена угода на виготовлення віконних конструкцій в кількості 4 шт. на суму 8 120 грн. В той же день за товарним чеком вищезазначена сума була нею сплачена, а конструкції вмонтовані в квартирі за її рахунок.

У кінці 2009 року її батько ОСОБА_4 , повернувшись з Ірландії, допомагав їй у приведенні квартири до стану готовності для проживання. На проведення ремонтних робіт нею, через систему WESTERN UNION неодноразово надсилалися грошові кошти, а саме: 29.03.2010 року два перекази на ім`я ОСОБА_4 в сумі 200 євро, на ім`я ОСОБА_3 для передачі ОСОБА_4 200 євро, 09.04.2010 року на ім`я ОСОБА_4 300 євро. Крім того, в лютому 2010 року вона дала батькові 2 000 євро на проведення ремонтних робіт у квартирі.

За рахунок її коштів у спірній квартирі були придбані та встановлені вхідні та міжкімнатні двері, опалювальний котел, батареї опалення, труби опалення, підлога, перетерті стіни та стеля, встановлен сантехніка. Проведення вищезазначених робіт виконував ОСОБА_8 , якому вона особисто по приїзді в Україну заплатила гроші за виконані роботи.

У жовтні 2010 року квартира була повністю готова до проживання, а у січні 2011 року, її батьки завезли в квартиру належні їй техніку, меблі, посуд та інші предмети інтер`єру. Батько спочатку час-від-часу проживав у квартирі з метою збереження майна, а згодом, покинувши сім`ю почав постійно там проживати з її добровільної згоди.

У червні 2012 року зі слів батька ОСОБА_4 їй стало відомо, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яку вона купила та в яку вона вкладала грошові кошти, оформлено на нього, проте він пообіцяв переоформити квартиру на неї.

ІНФОРМАЦІЯ_2 її батько ОСОБА_4 помер, і в день похорон вона дізналася, що незадовго до смерті ОСОБА_4 офіційно уклав шлюб із ОСОБА_1 .

Таким чином, після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина і до складу спадкового майна входить також і спірна квартира, хоча така фактично є її власністю.

У спірній квартирі проживає відповідач по справі - ОСОБА_1 , яка користується її речами, комунальні послуги за квартиру не оплачує, в добровільному порядку звільнити квартиру не бажає.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 01 березня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради від 29.12.2010 року № 383 в частині оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 .

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яке видане виконавчим комітетом Коломийської міської ради на ім`я ОСОБА_4 19.01.2011року.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , приватного підприємства Космал та ОСОБА_3 в рівних частках з кожного в користь ОСОБА_2 26 841 грн 60 коп. витрат на проведення експертизи, 800 грн. витрат на правову допомогу та 450 грн. витрат на публікацію в пресі оголошення про виклик відповідача. Стягнуто з ПП Космал та ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 2257 грн. 45 коп. сплаченого судового збору в рівних частках. Стягнуто з ПП Космал та ОСОБА_3 1637 грн. 95 коп. судового збору в користь держави в рівних частках.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Просила рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_2 відмовити.

Вимоги скарги мотивовано тим, що суд не маючи жодного документального підтвердження набуття позивачкою права власності на спірну квартиру, безпідставно вважав, що квартиру придбала позивачка.

Після здачі будинку в експлуатацію позивач не вчиняла жодних дій, спрямованих на оформлення за нею права власності на спірну квартиру.

Всупереч фактичних обставин справи, суд у рішенні зазначив, що у судовому засіданнні доведено, що спірну квартиру придбано за ініціативи позивача та за її кошти.

Актом приймання-передачі від 30.11.2010 року підтверджується факт передачі спірної квартири ПП Космал не позивачці, а ОСОБА_4 після здачі будинку в експлуатацію. Даний акт містить посилання на договір №14 від 09.11.2005 року, який є дійсним.

Чому примірник даного договору був повторно заповнений та підписаний сторонами встановити неможливо у зв`язку із смертю ОСОБА_4 , однак за його життя спору щодо набуття ним права власності на спірну квартиру не було.

Та обставина, що аналогічний примірник Договору на дольову участь у будівництві житлового будинку та квитанція до прибуткового касового ордеру були заповнені сторонами договору повторно (значно пізніше рішення виконкому та отримання ОСОБА_4 свідоцтва про право власності квартиру) не впливає на правомірність набуття ОСОБА_4 права власності на спірну квартиру.

Доводи позивача про нібито сплату нею вартості спірної квартири є бездоказовими і не підтверджені з боку ПП Космал .

Пояснення представників позивача та свідків про передачу коштів директору ПП Космал ОСОБА_6 не можна брати до уваги, оскільки відсутні документальні підтвердження здійснення такої оплати.

Апелянт вважає, що суд необгрунтовано не застосував позовну давність до позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Коломийської міської ради від 29.12.2010 року в частині оформлення права власності на квартиру, сплив якої є підставою для відмови у позові.

Позивач не довела, що саме вона є власником спірного нерухомого майна, докази її права власності матеріали справи не містять.

Апелянт вказала також, що якщо за життя ОСОБА_4 брав на себе зобов`язання передати квартиру позивачці, то це зобов`язання припинилось з його смертю, а сплив шестимісячного строку, позбавив позивача права вимоги до спадкоємців і припинив зобов`язання спадкоємця, якщо таке існувало.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки адвокат Прозорова О.М. вважає вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 безпідставними, а рішення Коломийського міськрайонного суду від 01.03.2019 року таким, що прийнято із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні апеляційного суду папелянт ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_9 підтримали вимоги апеляційної скарги з мотивів наведених у апеляційній скарзі.

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_10 заперечила доводи апеляційної скарги, посилаючись на обгрнутованість висновків суду першої інстанції.

Предстаник Коломийської міської ради та виконавчого комітету Коломийської місьької ради - Лесюк В.В. підтримала доводи апеляційної скарги.

Представник ПП Космал у судове засідання апелдяційного суду не з`явився, про час тамісце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення вищезазначеним вимогам закону відповідає.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що у судовому засіданні доведено, що за ініціативи позивача та за її грошові кошти придбано спірну квартиру, проводилися будівельно-ремонтні роботи, були завезені побутова техніка, меблі, предмети інтер`єра, а тому оспорюваним рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради та виданим свідоцтвом про право власності на квартиру на ім`я ОСОБА_4 порушено право позивача та наявні підстави визнання за нею права власності на вказану квартиру.

З таким висновком погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради від 29.12.2010 року № 383 за результатами розгляду заяви членів кооперативу про оформлення права власності на квартири в будинку АДРЕСА_1 - оформлено право власності на квартиру в„– 47 за ОСОБА_4 . (а.с. 108 т. 2).

19.01.2011року на підставі зазначеного рішення на ім`я ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 площею 53,7 кв. м, житловою площею 27,4 кв .м, в м . Коломиї та Обласним комунальним підприємством Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації здійснено державну реєстрацію права власності на вказану квартиру, номер запису 47 в книзі 27К, номер витягу 29005450 від 15.02.2011 (а.с.62-63 т. 1).

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встанолено, що із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулись його діти - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та дружина ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_2 посилаючись на те, що квартири АДРЕСА_1 придбана нею за власні кошти, заперечила факт включення даної квартири до спадкової маси після смерті батька ОСОБА_4 , просила скасувати рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради та свіцдоцтво про право влансності на дану квартиру видане на ім`я ОСОБА_4 і визнати за нею право власності на дану квартиру.

Право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання згідно ст. 15 ЦК України має кожна особа. Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ст. 16 ЦК України, зокрема, є визнання права та припинення дії, яка порушує право.

Згідно ст. 21 ч.1 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 331 ч.1 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою, особою.

Даючи оцінку поданим сторонам доказам на підтвердження їх вимог та заперечень суд обгрунтовано зазначив про те, що позивачем представлено суду докази які в їх сукупності дають підстави для висновку про те, що саме за ініціативи позивача та за її грошові кошти придбано спірну квартиру, проводилися будівельно-ремонтні роботи, були завезені побутова техніка, меблі та предмети інтер`єра.

Так, із копії робочого проекту газопостачання двокімнатної квартири АДРЕСА_1 замовником вказана ОСОБА_2 .

Копією акту Української газової корпорації ВАТ Івано-Франківськгаз від 02.12.2007 року який складено в присутності та підписано в якості абонента ОСОБА_2 , підтверджено встановлення газового лічильника в спірній квартирі.

Згідно копії договору про надання населенню послуг газопостачання від 16.02.2010 року даний договір укладено і підписано ОСОБА_2 , як споживачем послуг.

З копії угоди № І-002867 від 24.01.2009 року вбачається, що між ПП ОСОБА_7 . та та ОСОБА_2 укладено угоду про виготовлення віконних (дверних) конструкцій з профілю REH загальною площею 12,17 кв.м в кількості 4 штуки на загальну суму 8120 грн. Копією товарного чеку від 24.01.2009 року, яка надана позивачем, підтверджено оплату вказаного замовлення.

Копіями квитанцій про переказ коштів через систему WESTERN UNION, наданих позивачем, підтверджено перекази коштів з Італії на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по 200 євро 29.03.2010 року, на і`мя ОСОБА_4 300 євро 09.04.2010 року (а.с. 36, 38, 40 т.1).

За клопотанням представника позивача, яка поставила під сумнів дату складення договору № 14 від 09.11.2005 року на дольову участь у будівництві 112-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_4 та ПП Космал та квитанції до прибуткового касового ордера від 27.11.2005 року про оплату коштів у сумі 81664 грн. ухвалою суду від 31 січня 2015 року призначено судову фізико-хімічну експертизу документів.

Згідно висновку судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 25.08.2016 року № 5132-5135/15-34 рукописний текст договору № 14 від 09.11.2005 року на дольову участь у будівництві 112-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ПП Космал , виконаний не у той період часу, яким датований документ. Його виконано ймовірно пізніше листопада 2010 року. Рукописний текст квитанції до прибуткового касового ордера від 27.11.2005 року, виконаний не у той період часу, яким датований документ. Його виконано у період часу ймовірно пізніше березня 2013 року. Визначити більш точний час виконання неможливо. Рукописні тексти цих двох документів виконані в різні періоди часу.

Згідно пояснень свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ОСОБА_19 , ОСОБА_20 допитаних судом першої інстанці підтверджено, що спірна квартира була придбана ОСОБА_2 яка тривалий час працює в Італії за власні кошти. ЇЇ батько ОСОБА_4 допомагав завершити ремонтні роботи в даній квартирі, сам визнавав, що вказана квартира належить його дочці ОСОБА_2 , право власності на квартиру оформив на себе у зв`язку з перебуванням дочки за межами України.

Судом також встановлено, що підставою для видачі свідоцтва про право приватної власності на спірну квартиру на ім`я ОСОБА_4 були подана ним заява, сертифікат відповідності та довідка, видана ЖБК Будівельник про те, що останній повністю сплатив пайові внески, проте як ОСОБА_4 так і ОСОБА_2 не були членами ЖБК Будівельник , що підтверджується списками які є додатками № 1,2 до рішення виконкому Коломийської міської ради № 60 від 18.03.1997 року Про створення ЖБК Будівельник при ВАТ Коломийський ДОЗ . Суд правильно зазначив, що вказана обставина Коломийською міською радою не перевірена, а тому відповідно право власності за ОСОБА_4 не могло реєструватися на підставі довідки виданої даним кооперативом.

Із копії закордонного папорта ОСОБА_2 вбачається, що станом на час оформлення права власності на спірну квартиру ОСОБА_4 вона перебувала за межами України, натомість згідно копії закордонного паспорта, долученого за клопотанням предстаника позивача у засіданні апеляційного суду вбачається що станом на час укладення договору № 14 від 09.11.2005 року на дольову участь у будівництві 112-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_4 та ПП Космал , та станом на час внесення коштів у сумі 81664 грн згідно квитанції до прибуткового касового ордера від 27.11.2005 року - ОСОБА_4 перебував за межами України.

Вкзані обставини відповідачем не спротовано.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами ст. 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду про те, що позивачем наведно достатньо доказів для встановлення обставин щодо визнання за нею права власності на квартиру яка придбана нею за власні кошти.

Посилання апелянта на те, що суд не маючи жодного документального підтвердження набуття позивачкою права власності на спірну квартиру, безпідставно вважав, що квартиру придбала позивачка не заслуговують на увагу, оскільки позивачем представлено докази укладення договорів на виготовлення віконних (дверних) конструкцій в квартиру, а також нею, як споживачем, підписано договір про надання населенню послуг з газопостачання, який свідчить про те, що такий не міг бути укладений з особою, яка не є стороною договору про дольову участь, оскільки будинок станом на час його укладення не був зданий в експлуатацію та відповідно не оформлено право власності на неї.

Відсутні також підстави вважати, що позивач працюючи за межами України та перебуваючи у нетривалих відпустках укладала такі договори в інтересах батька ОСОБА_4 .

Відповідач ОСОБА_1 посилаючись на те, що з січня 2010 року стала проживати разом з ОСОБА_4 та заперечуючи проведення ремонту в спірній квартирі за рахунок коштів ОСОБА_2 не змогла пояснити з якою метою позивач у березні-квітні 2010 року пересилала батьку кошти та яким чином вони були останнім використані.

Доводи апеляційної скарги про те, що аналогічний примірник Договору на дольову участь у будівництві житлового будинку та квитанція до прибуткового касового ордеру були заповнені сторонами договору повторно (значно пізніше рішення виконкому та отримання ОСОБА_4 свідоцтва про право власності квартиру) не впливає на правомірність набуття ОСОБА_4 право власності на спірну квартиру є необгрунтованми, оскільки саме вкзані обставини дають підстави для сумніву укладення сторонами договору у час зазначений в договорі та внесення коштів згідно квитанції до прибуткового касового ордера.

У разі необхідності отримання ОСОБА_4 договору про дольову участь у будівництві житлового будинку та квитанції до прибуткового касового ордеру такі могли бути ним отримані в ПП Космал як копії таких документів, а не оформлені в якості їх оригіналів.

Посилання апелянта на те, що суд необгрунтовано не застосував позовну давність до позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Коломийської міської ради від 29.12.2010 року в частині оформлення права власності на квартиру не заслуговують на увагу, оскільки суд належним чином обгрунтував свій висновок про поважність причин пропуску позовної давності позивачем з тих підстав що позивачу не було відомо на підставі яких документів виконком Коломийської міської ради прийняв оскаржуване рішення. Про вкзане рішення позивач дізналася із витребуваних судом матеріалів із Коломийської міської ради у ході розгляду вкзаної справи.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на засадах верховенства права, принципах справедливості, добросовісності та розумності, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Коломийського міськрайонного суду від 01 березня 2019 року - без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 липня 2019 року.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: Г.П. Мелінишин

Л.В. Ясеновенко