Рішення

від 24.07.2019 по справі 910/824/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.07.2019Справа № 910/824/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Блажівської О.Є, при секретарі судового засідання Кукота О.Ю., розглянувши у загальному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТІС ТАРДА" (49089, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Автотранспортна, 12 А, код ЄДРПОУ 13453815)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО-СПРАУТ" (04071, м.Київ, вул. Ярославська, 4Б, офіс 17, код ЄДРПОУ 40545842)

Товариства з обмеженою відповідальністю "САМ ТЕХНО" (04071, м.Київ, вул. Костянтинівська, 2А, код ЄДРПОУ 39948659)

про визнання недійсним договору, -

представники учасників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Хмарська Я.В., адвокат.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТІС ТАРДА" 24 січня 2019 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО-СПРАУТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "САМ ТЕХНО" про визнання недійсним договору.

24.01.2019 разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТІС ТАРДА" подано заяву про забезпечення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі №910/824/19 заяву про забезпечення доказів та позовну заяву і додані до неї документи повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Отіс Тарда" з тих підстав, що подані заяви підписані особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Отіс Тарда" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі №910/824/19 задоволено, Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі №910/824/19 скасовано, передано справу №910/824/19 на розгляд Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 заяву про забезпечення доказів Товариству з обмеженою відповідальністю "Отіс Тарда" повернуто.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/824/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 15.05.19.

10.05.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТІС ТАРДА" надійшло клопотання про витребування доказів.

14.05.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "САМ ТЕХНО" надійшов відзив на позовну заяву.

У підготовче засідання 15.05.2019 з`явилися представники позивача та відповідача-2.

Представник відповідача-1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2019 відкладено підготовче засідання до 05.06.2019.

04.06.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "САМ ТЕХНО" надійшли заперечення.

У підготовче засідання з`явилися представники позивача та відповідача-2. Представник відповідача-1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.81 учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні має бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою,яка подає клопотання.

Проаналізувавши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТІС ТАРДА", викладені у позовній заяві та у клопотання про витребування доказів, суд дійшов висновку про те, що суд, керуючись своїм процесуальним правом, наданим чинним законодавством України, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи, вважає необхідним задовольнити клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 10.07.2019, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТІС ТАРДА" про витребування доказів задоволено, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "САМ ТЕХНО" оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії (для долучення до матеріалів справи) наступні документи: договір (договори) укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО-СПРАУТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "САМ ТЕХНО", відповідно до якого ТОВ "ХІМАГРО-СПРАУТ" в червні 2018 року було продано ТОВ "САМ ТЕХНО" товару на загальну суму 1 302 007,58 грн, з яких: 192007,58 грн згідно податкової накладної від 22.06.2018 року №2, 840000,00 грн згідно податкової накладної від 27.06.2018 року за №4, згідно до податкової накладної від 29.06.2018 року за №10 (в т.ч. копії всіх первинних документів, пов`язаних із цим договором/договорами, податкові та видаткові накладні, додаткових угод та/чи угод щодо внесення змін до договору/договорів, документи щодо розрахунків з боку ТОВ "САМ ТЕХНО" або третіх осіб за товар придбаний за цим договором/договорами).

25.06.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "САМ ТЕХНО" надійшла заява про відмову в задоволені позову.

09.07.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТІС ТАРДА" надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд визнати недійсним договір поставки товару № 18/06/18-КП від 18.06.2018 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО-СПРАУТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "САМ ТЕХНО".

У підготовче засідання 10.07.2019 з`явилися представники позивача та відповідача-2.

Представник позивача підтримав заяву про уточнення позовних вимог.

Розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог суд зазначає наступне.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об`єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову (п.3.11. Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18).

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Як вбачається із заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТІС ТАРДА" про уточнення позовних вимог, останній фактично змінює предмет позову та просить суд визнати недійсним договір поставки товару від 18.06.2018 №18/06/18-КП укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО-СПРАУТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "САМ ТЕХНО".

Відповідно до ч.3 ст.46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. (п.3.12. Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18).

Таким чином, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТІС ТАРДА" про уточнення позовних вимог, суд розцінює як заяву про зміну предмету позову, яку подано в межах підготовчого провадження, а отже до початку розгляду справи по суті, а відтак суд приймає зазначену заяву та подальший розгляд справи буде здійснюватися з урахуванням зміни предмету позову.

В підготовчому судовому засіданні 10.07.2019 присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

За наслідками судового засідання 10.07.2019 судом була постановлена ухвала, якою була прийнята заява про уточнення позовних вимог, закрите підготовче засідання та призначена справа до розгляду по суті в судовому засіданні 24.07.2019.

23.07.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТІС ТАРДА" надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача, відповідно до якої останній позовні вимоги (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) підтримує повністю та просить суд задовольнити їх.

У судове засідання 24.07.2019 представник позивача та відповідача-1 не з`явилися, про час та місце проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

У судове засідання 24.07.2019 з`явився представник відповідача-2 надав пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні.

Відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України судом під час розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОТІС ТАРДА (далі - позивач) зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 у справі №910/6623/18 було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМАГРО-СПРАУТ (далі - відповідач-1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОТІС ТАРДА в цій справі основний борг у розмірі 120 400,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 30 423,32 грн, три проценти річних у розмірі 5 878,16 грн, пеню у розмірі 16 964,01 грн. та судовий збір у розмірі 2605,08 грн.

На виконання вказаного рішення судом був виданий наказ, який станом на день звернення із даним позовом до суду перебуває на виконанні у приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Д`яченка Є. С.

Товариство з обмеженою відповідальністю ОТІС ТАРДА зазначає, що станом на теперішній час рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 у справі №910/6623/18 не виконано, оскільки, як стверджує позивач, основні засоби виробництва та значну частину продукції ТОВ ХІМАГРО-СПРАУТ було відчужено, зокрема, і Товариству з обмеженою відповідальністю "САМ ТЕХНО" (далі - відповідач-2).

Листом б/н від 21.12.2018 приватний виконавець Д`яченко Є.С. повідомив ТОВ ОТІС ТАРДА , що у боржника відсутня нерухомість та грошові кошти на рахунках, транспортні засоби за ТОВ ХІМАГРО-СПРАУТ не зареєстровано.

22.01.2019 листом №67 приватний виконавець також повідомив позивача, що згідно даних, отриманих від ГУ ДФС у місті Києві в межах виконавчого провадження №57321516 вбачається, між ТОВ ХІМАГРО-СПРАУТ (продавець, постачальник) та ТОВ САМ ТЕХНО (покупець) був укладений договір (договори) згідно яких ТОВ ХІМАГРО-СПРАУТ в червні 2018 року було продано ТОВ САМ ТЕХНО товару, а саме:

- Електрокара чорна код УКТЗЕД 8427

- Накопичувальна ємкість код УКТЗЕД 3925100000

- Насос код УКТЗЕД 8413702100

- Электро двигун імп.Р=15к\У, п=3000об/хв код УКТЗЕД 8501

- Насос код УКТЗЕД 8413702100

- Насос код УКТЗЕД 8413702100

- Мотопомпа для брудної води FPTW30, пр-ть 78 м 3 /год, макс висота підйома 26 м, діам. 80 мм вага 39 кг код УКТЗЕД 8413708100

- Мотопомпа для брудної води FPTW30, пр-ть 78 м 3 /год, макс висота підйома 26 м, діам. 80 мм вага 39 кг код УКТЗЕД 8413708100

- Мийка високого тиску К5 Саг, потужність 2100Вт, макс.тиск 145 бар, 500л/год, продуктив.40кв.м/год, код УКТЗЕД 8424300890

- Мотопомпа для брудної води FPTW30, пр-ть 78 м 3 /год, макс висота підйома 26 м, діам. 80 мм вага 39 кг код УКТЗЕД 8413708100

- Мотопомпа FP20C, пр-ть 36м 3 /ч, макс висота підйому 7 м 8413708100

- Вогнегасник ВП-5 (з) код УКТЗЕД 8424

- Обігрівач електричний-пушка Термія АО ЭВО 18,0/1,1 ТП(3*380В) Р, 380 В, 18 кВт код УКТЗЕД 8516299100

- Насос фекальний WERK WQCD12 пот 2600Вт код УКТЗЕД 8413702100

- Насос занурювальний для брудної води WERK SPD-8H, пот 550Вт, макс підйом води 8м, 175 л/хв, вага 3,7 код УКТЗЕД 8413702100

- Вогнегасник ВП-1 (з) код УКТЗЕД 8424

- Карбамід код УКТЗЕД 3102101000

- Реактор нержавіючий, об`ємом 16 м.куб, б/в код УКТЗЕД 8479820000

- Реактор об`ємом 10 м.куб. з системою подачі код УКТЗЕД 8479820000

- Реактор обсягом 5 м.куб код УКТЗЕД 8479820000

- Сульфат амонію код УКТЗЕД 3102210000

Конкретна дата та номер, договору (договорів) на підставі якого було поставлено товар на вищезазначені суми - невідома. Боржником чи ТОВ САМ ТЕХНО не надана. Інформація про оплату вищезазначеного товару зі сторони ТОВ САМ ТЕХНО - відсутня.

Позивач зазначає, що учасником ТОВ ХІМАГРО-СПРАУТ , якому належить 60% статутного капіталу є ОСОБА_1 . Водночас, учасником ТОВ САМ ТЕХНО , якій належить 100% статутного капіталу, є ОСОБА_2 - дружина ОСОБА_1 .

Вказані обставини, за твердженнями ТОВ ОТІС ТАРДА підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, а також і договором купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі ТОВ ХІМАГРО-СПРАУТ від 17.05.2017 року на підставі якого ОСОБА_1 став учасником Товариства.

Отже договір між ТОВ ХІМАГРО-СПРАУТ та ТОВ САМ ТЕХНО було укладено між пов`язаними особами, оскільки 60% статутного капіталу ТОВ ХІМАГРО- СПРАУТ належить на праві спільної сумісної власності тій самій особі, якій належить 100% ТОВ САМ ТЕХНО .

Також договір було укладено вже в процесі судового розгляду справи щодо стягнення боргу, у зв`язку з чим позивач вважає, що цей договір не був направлений на настання правових наслідків, а мав на меті виключно позбавлення позивача можливості звернути стягнення на майно ТОВ ХІМАГРО-СПРАУТ .

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просить суд визнати недійсним договір поставки товару № 18/06/18-КП від 18.06.2018, як такий, що має ознаки фіктивного правочину та суперечить вимогам законодавства.

Відповідач-2 у своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що позивачем належними та допустимими доказами не доведені підстави визнання спірного правочину недійсним.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За своєю правовою природою, укладений між сторонами договір - є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 Цивільного кодексу України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 1, 2 статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності.

З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним.

У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення. Аналогічна правова позиція міститься в пункті 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними № 11 від 29.05.2013.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (статтею 74 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись викладеними нормами чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів у підтвердження обставин недійсності спірного договору поставки.

Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов`язку по відновленню порушеного права на порушника.

З системного аналізу викладеного суд дійшов висновку про те, що сама по собі наявність у ТОВ ОТІС ТРАДА охоронюваного законом інтересу щодо виконання рішення у справі № 910/6623/18, не може бути покладена в основу позовних вимог про визнання недійсним договору поставки товару № 18/06/18-КП від 18.06.2018, укладеного між ТОВ ХІМАГРО-СПРАУТ та ТОВ САМ ТЕХНО .

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що вимога ТОВ ОТІС ТАРДА про визнання недійсним договір поставки товару № 18/06/18-КП від 18.06.2018 задоволенню не підлягає.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, беручи до уваги встановлені обставини, підтверджені належними доказами, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову повністю.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

Керуючись ст. 129 , ст.ст. 236, 237 , 238 , 240 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

1 . У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТІС ТАРДА".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 29.07.2019

Суддя О.Є. Блажівська