Ухвала

від 29.07.2019 по справі 1.380.2019.003208

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.003208

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

29 липня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду та клопотання Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області та Головного управління Національної поліції у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №1.380.2019.003208 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки,-

Встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області (далі - відповідач 1, Ліквідаційна комісія ГУ МВС України у Львівській області), Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач 2, ГУ НП у Львівській області) про стягнення середнього заробітку за весь час затримки.

19.07.2019 ОСОБА_2 подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суд у справі №813/1148/18 від 16.07.2019 було визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні відпустки за 2013, 2014 роки при звільненні зі служби та зобов`язано Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України у Львівській області здійснити калькуляційний розрахунок усіх належних позивачу сум (за невикористані дні відпустки), нарахувавши та виплативши позивачу грошову компенсацію за невикористані дні відпустки за 2013, 2014 роки. Зазначив, що судове рішення відповідачем не було добровільно виконано, тому було пред`явлено до примусового виконання. Відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області було відкрито виконавче провадження №57377345, яке було закрито згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 06.06.2019. Позивач вважає, що саме з дати отримання вказаної постанови позивач зрозумів, що відповідачем немає наміру виплачувати позивачу належні кошти за час затримки, тому звернувся з цим позовом до суду. Позивач просить суд поновити строк звернення до суду.

22.07.2019 від Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання вмотивоване тим, що позивач проходив службу на посаді атестованого співробітника органів внутрішніх справ. Відповідач вважає, що положення статей 116 та 117 КЗпП розповсюджуються лише на правовідносини з оплати праці за трудовим договором. Вказує, що предмет спору не є питанням щодо стягнення грошового забезпечення, оскільки компенсація не входить до структури грошового забезпечення, а спір є таким, що стосується питань звільнення з публічної служби, тому необмежений строк звернення до суду у вказаному випадку не застосовується. Відповідач стверджує, що часом коли позивач дізнався про порушенням своїх прав за захистом яких він звернувся є підписання відомостей у сформованому грошовому атестаті 24 жовтня 2017 року, подання запиту до відповідачів від 26.03.2019, подання 26.03.2019 позовної заяви щодо виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки у 2016 році. З огляду на викладені обставини, просить суд залишити позовну заяву без розгляду в частині позовних вимог до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області.

Аналогічного змісту клопотання 22.07.2019 надійшло від ГУ НП у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог до ГУ НП у Львівській області, в якому зазначено, що позивач пропустив строк звернення до суду, тому позов необхідно залишити без розгляду в частині позовних вимог до ГУ НП у Львівській області.

02.07.2019 ухвалою Львівського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

При вирішенні заяви про поновлення строку звернення до суду та клопотань про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 01.09.1994 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

29.09.2017 наказом ГУ НП у Львівській області № 774/о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

26.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії. (справа № 813/1148/18).

За результатами розгляду цієї справи Львівський окружний адміністративний суд 16.07.2018 прийняв рішення про задоволення позову ОСОБА_1 :

- визнав протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні відпустки за 2013, 2014 роки при звільненні зі служби;

- зобов`язав Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України у Львівській області здійснити калькуляційний розрахунок усіх належних ОСОБА_1 сум (за невикористані дні відпустки), нарахувавши та виплативши ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні відпустки за 2013, 2014 роки;

- визнав протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні відпустки за 2016 рік при звільненні зі служби;

- зобов`язав Головне управління Національної поліції у Львівській області здійснити калькуляційний розрахунок усіх належних ОСОБА_1 сум (за невикористані дні відпустки), нарахувавши та виплативши ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні відпустки у 2016 році при звільненні позивача зі служби.

На виконання відповідного рішення Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчі листи у справі № 813/1148/18 від 22.08.2018.

Як слідує із наявної в матеріалах справи виписки із АТ КБ ПриватБанк ГУ НП у Львівській області 27.09.2018 здійснило нарахування заробітної плати ОСОБА_1 у розмірі 15225, 86 грн.

У зв`язку з невиконанням Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській області рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі № 813/1148/18 у добровільному порядку, виконавчий лист Львівського окружного адміністративного суду № 813/1148/18 від 22.08.2018 було подано до Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області для примусового виконання.

27.02.2019 Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській області виплачено позивачу грошову компенсацію за невикористані дні відпустки за 2013, 2014 роки у розмірі 12568, 80 грн, що підтверджується випискою з АТ КБ ПриватБанк .

06.06.2019 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 57377345 по примусовому виконанню виконавчого листа № 813/1148/18, виданого 22.08.2018 Львівським окружним адміністративним судом.

06.06.2019 Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області направило на адресу ОСОБА_1 копію постанови про закінчення виконавчого провадження № 57377345 від 06.06.2019.

Позивач зазначає, що саме після отримання постанови Управління ДВС ГТУЮ у Львівській про закінчення виконавчого провадження йому стало відомо, що відповідачі не мають наміру виплачувати позивачу належні кошти за час затримки, що зумовило звернення позивача з цим позовом до суду.

Проте, на переконання відповідачів, позивачу було відомо про порушення на його думку прав, свобод та інтересів ще під час підписання відомостей у сформованому грошовому атестаті 24 жовтня 2017 року, подання запиту до відповідачів від 26.03.2019, подання 26.03.2019 позовної заяви щодо виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки у 2016 році, тому строк звернення позивачем до суду пропущений, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Дослідивши та оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) цей кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 1 ст. 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Разом з тим, ч. 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Верховний Суд України в своєму рішенні від 16 травня 2011 року у справі № 21-29-а11 зазначив, що під іншими законами розуміються закони, які встановлюють строки звернення до адміністративного суду з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Так, ч. 1 ст. 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Крім того, у пункті 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24 грудня 1999 року зазначено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку. Аналогічна позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі №6-116 цс15.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що для звернення до суду щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня фактичного розрахунку.

Конституційний Суд України в рішенні від 22.02.2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що згідно зі статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбачено статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Як було встановлено судом із наявної в матеріалах справи виписки із АТ КБ ПриватБанк ГУ НП у Львівській області 27.09.2018 здійснило нарахування заробітної плати ОСОБА_1 у розмірі 15225, 86 грн.

З врахуванням вищенаведених норм права, тримісячний строк звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з ГУ НП у Львівській області середнього заробітку за весь час затримки, повинен обчислюватися з 28.09.2018, тобто з моменту нарахування відповідних сум.

Отже, з наведеного слідує, що строк звернення позивача до суду позивача з цим позовом в частині позовних вимог до ГУ НП у Львівській області закінчився 28.12.2018.

У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач як на поважність причин пропуску строку звернення до суду, покликається на отримання постанови Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області про закінчення виконавчого провадження № 57377345 від 06.06.2019.

Проте, суд вважає, що наведені доводи позивача не є поважними причинами для поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог до ГУ НП у Львівській області, оскільки суд під час дослідження цієї постанови встановив, що боржником у виконавчому провадженні № 57377345 була Ліквідаційна комісія ГУ МВС України у Львівській області.

Таким чином, примусове виконання судового рішення відповідно до постанови Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області про закінчення виконавчого провадження № 57377345 від 06.06.2019 здійснювалося відносно боржника - Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог до ГУ НП у Львівській області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки та задоволення клопотання Головного управління Національної поліції у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду в цій частині.

Що стосується строку звернення до суду позивача в частині позовних вимог про стягнення з Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області середнього заробітку за весь час затримки, то суд виходив з наступного.

Суд встановив, що у зв`язку з невиконанням Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській області рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі № 813/1148/18 у добровільному порядку, виконавчий лист Львівського окружного адміністративного суду № 813/1148/18 від 22.08.2018 було подано до Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області для примусового виконання.

27.02.2019 Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській області виплачено позивачу грошову компенсацію за невикористані дні відпустки за 2013, 2014 роки у розмірі 12568, 80 грн, що підтверджується випискою з АТ КБ ПриватБанк .

06.06.2019 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 57377345 по примусовому виконанню виконавчого листа № 813/1148/18, виданого 22.08.2018 Львівським окружним адміністративним судом, яку було скеровано на адресу ОСОБА_1 .

У заяві про поновлення строку звернення до суду, позивач зазначає, що лише після отримання постанови про закінчення виконавчого провадження № 57377345 йому стало відомо, що Ліквідаційна комісія ГУ МВС України у Львівській області не мала наміру виплачувати позивачу середнього заробітку за весь час затримки.

Суд погоджується із зазначеними доводами позивача, оскільки саме після отримання постанови про закінчення виконавчого провадження № 57377345, останній дізнався про порушення його права на отримання середнього заробітку за весь час затримки, оскільки з моменту розрахунку з позивачем (27.02.2019) до моменту закінчення відповідного виконавчого провадження, Ліквідаційна комісія ГУ МВС України у Львівській області не здійснила жодних дій щодо поновлення порушеного права позивача щодо отримання середнього заробітку за весь час затримки, як це передбачено ст. 117 КЗпП України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки на користь позивача та відмову у задоволенні клопотання Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки - задовольнити.

В іншій частині заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Клопотання Головного управління Національної поліції у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог до Головного управління Національної поліції у Львівській області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки - задовольнити.

Залишити позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог до Головного управління Національної поліції у Львівській області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки без розгляду.

У задоволенні клопотання Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині залишення позовної заяви без розгляду подається через Львівський оружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення (проголошення).

Суддя Кухар Н.А.